Висвітлено естетичний образ і особливості естетичної свідомості. Розглянуто антропологічні виміри національних культурних традицій. Досліджено феноменальність культури та антиномії культурології. Проаналізовано динаміку культуротворчих процесів. Наведено світоглядні принципи авангарду. Охарактеризовано вітчизняний театр ХІХ ст. у ракурсі історичного аналізу. Наведено роздуми щодо парадоксів історико-художньої концепції О.Шпенглера.

Досліджено морально-естетичні проблеми у сучасному світі, зокрема, проблему синтезу парадигмальних форм моралі. Проаналізовано роль естетичного в сучасній культурі. Розглянуто філософську спадщину Реріха. Висвітлено релігійно-естетичні засади мусульманського мистецтва. Розкрито художню традицію ісламу. Охаратеризовано художню творчість як об'єкт естетико-мистецтвознавчого аналізу. Розглянуто проблему символу в авторському кіно. Викладено принципи систематизації мистецької інформації. Запропоновано професійно-методичні поради для опанування мистецтвом правильного дихання в техніці сценічної мови тощо.

Досліджено духовний розвиток особистості у контексті організації мистецької освіти. Окреслено шляхи формування ціннісних художніх орієнтацій молоді у галузі аматорського театрального мистецтва. Детально проаналізовано українську культуру XVI - XVII ст. Значну увагу приділено гуманістичним засадам діяльності правоохоронних органів України, деяким психологічним чинникам віктимності неповнолітніх, творчим можливостям людини, національним традиціям українського виховання, а також особливостям взаємовідносин генотипу та фенотипу у формуванні психічних функцій особистості.

Висвітлюються стан та проблеми розвитку культури і суспільства України на порозі третього тисячоліття, співвідношення теорії та практики в художній культурі України. Розглядаються шляхи поліпшення роботи закладів культури в сучасних умовах, використання народної педагогіки у системі підвищення кваліфікації працівників культури, проблеми культури і духовності в сучасній сім'ї. Характеризується стан і тенденції розвитку бібліотечної справи в Україні, бібліографічно-видавнича діяльність в інформаційному забезпеченні розвитку української культури, українське законодавство і соціально-культурний розвиток меншин. Аналізується культура в ринкових умовах, у контексті виробництва суспільних благ; економічні аспекти приватизації закладів культури, суть та шляхи її проведення тощо.

Висвітлено історико-стильові джерела формування національного духового інструментального мистецтва в Україні XVIII ст. Охарактеризовано культуротворчу діяльність київських громадських осередків кінця XIX - поч. XX ст. (Українське наукове товариство, Київське товариство сприяння початковій освіті, Народна аудиторія, "Просвіта", Історичне товариство Нестора-літописця). Розглянуто проблему формування професійної майстерності соціологів у вищих навчальних закладах культури у контексті сучасної соціокультурної ситуації. Детально проаналізовано основні напрями розвитку краєзнавчої бібліографії Галичини у 1920 - 30-ті рр. Окремий розділ присвячено культурологічним та освітньо-виховним аспектам театрального, хореографічного мистецтва.

Висвітлено феномен сакрального в релігійно-естетичній свідомості, питання антропології стилю періоду західноєвропейського бароко і рококо, сакральної космоетики та профанованого пантеону ведизму. Визначено етнографічні компоненти феноменології культури, релігійні тенденції у творчості російських символістів. Проаналізовано соціокультурний розвиток західноукраїнських земель у контексті розгортання національного руху наприкінці ХІХ - на початку ХХ ст. Розглянуто питання еволюції антропоморфного мімезису античної пластики. Викладено диференційований підхід до навчання учнів у дитячих школах естетичного виховання.

Освещены феномен сакрального в религиозно-эстетическом сознании, вопросы антропологии стиля периода западноевропейского барокко и рококо, сакральной космоэтики и профанированного пантеона ведизма. Определены этнографические компоненты феноменологии культуры, религиозные тенденции в творчестве русских символистов. Проанализировано социокультурное развитие западноукраинских земель в контексте развёртывания национального движения в конце ХІХ - начале ХХ ст. Рассмотрены вопросы эволюции антропоморфного мимезиса антической пластики. Изложен дифференцированный подход к обучению учеников в детских школах эстетического воспитания.

Розглянуто питання історії художньої культури, художню творчість як об'єкт естетико-мистецтвознавчого аналізу, морально-естетичні проблеми сучасності, а також методичні та методико-педагогічні проблеми. Висвітлено вплив міжнаціональних зв'язків на художнє життя Одеси ХХ ст., роль та функції основних субкультур у регуляції життя суспільства. Описано орнаментальні мотиви поетичної кіномови в українському кіномистецтві, регіональні особливості національних обрядів українського весілля в організації весільного дійства. Проаналізовано психолого-педагогічні умови освоєння фольклору дітьми.

Рассмотрены вопросы истории художественной культуры, художественное творчество как объект эстетико-искусствоведческого анализа, морально-эстетические проблемы современности, а также методические и методико-педагогические проблемы. Изучено влияние межнациональных связей на художественную жизнь Одессы ХХ ст., освещены роль и функции основных субкультур в регуляции жизни общества. Описаны орнаментальные мотивы поэтического киноязыка в украинском киноискусстве, региональные особенности национальных обрядов украинской свадьбы в организации свадебного действия. Проанализированы психолого-педагогические условия освоения фольклора детьми.

Висвітлено проблеми співвідношення філософії та естетики, взаємодію категорій сакрального і трагічного в античній та християнській естетиці. Проаналізовано інкарнаційні тенденції та зміни модальності метаморфоз художнього світоосягнення на етапі афтерпостмодернізму, ідею "вічного миру" І.Канта в контексті антропології насильства. Розглянуто питання трансформації релігійної ситуації у колізіях постмодерну. Розкрито аспекти секуляризаційних процесів в Україні на початку XVIII ст. Визначено історичні передумови виникнення греко-католицької церкви на території Закарпаття та причини її знищення. Описано національно-політичне та соціально-економічне становище єврейських поселень в Україні у ХІХ ст. - 1930 рр.

Освещены проблемы соотношения философии и эстетики, взаимодействие категорий сакрального и трагического в античной и христианской эстетике. Проанализированы инкарнационные тенденции и изменения модальности метаморфоз художественного миропостижения на этапе афтерпостмодернизма, идея "вечного мира" И.Канта в контексте антропологии насилия. Рассмотрены вопросы трансформации религиозной ситуации в колизиях постмодерна. Раскрыты аспекты секуляризационных процессов в Украине в начале XVIII ст. Определены исторические предпосылки возникновения греко-католической церкви на территории Закарпатья и причины её уничтожения. Изучено национально-политическое и социально-экономическое положение еврейских поселений в Украине в ХІХ ст. - 1930 гг.

Розглянуто питання музикознавства та музичної педагогіки, культурології, проблеми образотворчого мистецтва. Висвітлено діяльність хору "Тернопільський Боян" в контексті становлення музичного професіоналізму в Галичині у другій половині ХІХ - першій половині ХХ ст., державної української капели "Думка" як фактор збереження національної культури в Україні у 1920 - 1930 рр. Проаналізовано творчість народної артистки УРСР, солістки Київського державного академічного театру опери та балету ім. Т.Г.Шевченка, доцента кафедри сольного співу Київської державної консерваторії ім. П.І.Чайковського Л.Лобанової в контексті розвитку українського оперного виконавства в 1940 - 1960 рр., регіональні традиції та мистецькі інтеграційні процеси львівської скрипкової виконавсько-педагогічної школи. Визначено наукові перспективи української вокальної школи.

Рассмотрены вопросы музыковедения и музыкальной педагогики, культурологии, проблемы изобразительного искусства. Освещены деятельность хора "Тернопольский Боян" в контексте становления музыкального профессионализма в Галиции во второй половине ХІХ - первой половине ХХ ст., государственной украинской капеллы "Думка" как фактор сохранения национальной культуры в Украине в 1920 - 1930 гг. Проанализированы творчество народной артистки УССР, солистски Киевского государственного академического театра оперы и балета им. Т.Г.Шевченка, доцента кафедры сольного пения Киевской государственной консерватории им. П.И.Чайковского Л.Лобановой в контексте развития украинского оперного исполнительства в 1940 - 1960 гг., региональные традиции и художественные интеграционные процессы львовской скрипичной исполнительско-педагогической школы. Определены научные перспективы украинской вокальной школы.

Розглянуто питання музикознавства та музичної педагогіки, театру і кіно, культурології, проблеми образотворчого мистецтва. Проаналізовано особливості професійних якостей диригента-хормейстера, місце хореографічного мистецтва в освітньо-виховному процесі. Висвітлено основні складові професіоналізму актора-майстра сценічної творчості. Визначено тенденції розвитку музичного мистецтва України 1980 - 1990 рр., музично-театральні жанри як джерельну базу рок-музики.

Рассмотрены вопросы музыковедения и музыкальной педагогики, театра и кино, культурологии, проблемы изобразительного искусства. Проанализированы особенности профессиональных качеств дирижера-хормейстера, место хореографического искусства в образовательно-воспитательном процессе. Освещены основные составные профессионализма актера-мастера сценического творчества. Определены тенденции развития музыкального искусства Украины 1980 - 1990 гг., музыкально-театральные жанры как ключевая база рок-музыки.

Висвітлено проблему становлення ціннісних переконань педагога-музиканта. Проаналізовано мистецьку освіту як складову у формуванні освіти та культури особистості, а також як складову виховання національної еліти. Розглянуто питання формування особистості на основі художньо-естетичної культури, модифікації вітчизняної мистецької освіти в культурному континуумі сучасності, становлення та розвитку національної музичної освіти в Україні. Розкрито методологічні засади дослідження становлення і розвитку соціології мистецтва, теоретико-методологічні засади музейно-естетичного виховання дітей молодшого шкільного віку. Визначено специфіку проведення соціологічних досліджень у музеях.

Освещена проблема становления ценностных убеждений педагога-музыканта. Проанализировано художественное образование как составная в формировании образования и культуры личности, а также как составная воспитания национальной элиты. Рассмотрены вопросы формирования личности на основе художественно-эстетической культуры, модификации отечественного художественного образования в культурном континууме современности, становления и развития национального музыкального образования в Украине. Раскрыты методологические основы исследования становления и развития социологии искусства, теоретико-методологические основы музейно-эстетического воспитания детей младшего школьного возраста. Определена специфика проведения социологических исследований в музеях.

Висвітлено теоретичні засади формування творчої активності молодших школярів на уроках сольфеджіо в школі мистецтв. Проаналізовано самостійну роботу як важливий чинник підготовки студентів-хормейстерів, особливості професійної підготовки педагогів-хореографів у педагогічному ВНЗ, сучасний стан і перспективи розвитку вищої професійної скрипкової освіти в Україні. Розкрито витоки формування вітчизняної школи індивідуальної виконавчої майстерності гри на духових музичних інструментах. Розглянуто питання використання синтезу мистецтв у підготовці музикантів-педагогів, удосконалення мистецької освіти в процесі активізації їх творчої діяльності. Визначено парадигми освіти як підходи до вирішення проблеми самовдосконалення педагога-музиканта, особливості сценічного втілення літературно-музичної композиції в естрадному мистецтві, підготовки камерних та концертних співаків у системі вищої музичної освіти, концептуальні засади мистецької освіти у контексті європейської інтеграції.

Освещены теоретические основы формирования творческой активности младших школьников на уроках сольфеджио в школе искусств. Проанализированы самостоятельная работа как важный фактор подготовки студентов-хормейстеров, особенности профессиональной подготовки педагогов-хореографов в педагогическом ВУЗ, современное состояние и перспективы развития высшего профессионального скрипичного образования в Украине. Раскрыты истоки формирования отечественной школы индивидуального исполнительного мастерства игры на духовых музыкальных инструментах. Рассмотрены вопросы использования синтеза искусств в подготовке музыкантов-педагогов, усовершенствования художественного образования в процессе активизации их творческой деятельности. Определены парадигмы образования как подходы к решению проблемы самоусовершенствования педагога-музыканта, особенности сценического воплощения литературно-музыкальной композиции в эстрадном искусстве, подготовки камерных и концертных певцов в системе высшего музыкального образования, концептуальные основы художественного образования в контексте европейской интеграции.

Розглянуто етнокультурну форму суспільного розвитку в контексті життєдіяльності людини та нації, функціонування національної культури. Висвітлено суть людських мотивів, інтересів та потреб, мотивацію життєдіяльності особи та нації, визначено спрямованість самоідентифікації українського суспільства. Розкрито етнонаціональний, етнокультурний фактор безпеки сучасного українського суспільства. Проаналізовано основні питання державної етнонаціональної політики, етнопсихологічні, соціально-культурні та етнопсихологічні проблеми етнодержавницького розвитку, політико-правові колізії у галузі етнокультурних відносин та шляхи їх подолання.

Рассмотрена этнокультурная форма общественного развития в контексте жизнедеятельности человека и нации, функционирования национальной культуры. Освещена сущность человеческих мотивов, интересов и потребностей, мотивация жизнедеятельности личности и нации, определена направленность самоидентификации украинского общества. Раскрыт этнонациональный, этнокультурный фактор безопасности современного украинского общества. Проанализированы основные вопросы государственной этнонациональной политики, этнополитические, социально-культурные и этнопсихологические проблемы этногосударственного развития, политико-правовые коллизии в области этнокультурных отношений и пути их преодоления.

Висвітлено проблеми співвідношення та взаємодії естетики та психології. Проаналізовано становлення категорії "життя" у західноєвропейській філософії. Розглянуто питання про структурування філософсько-антропологічних вчень модерної доби, умови формування глобального етосу. Описано взаємодію ідей стилю модерн та національного відродження в українському мистецтві першої третини ХХ ст. Значну увагу приділено морально-естетичним проблемам сучасності. Викладено сучасну концепцію особистості. Розкрито історичний аспект національно-культурного питання в контексті глобальних проблем сучасності.

Освещены проблемы сооотношения и взаимодействия эстетики и психологии. Проанализировано становление категории "жизнь" в западноевропейской философии. Рассмотрены вопрос о структурировании философско-антропологических учений модерной эпохи, условия формирования глобального этоса. Описано взаимодействие идей стиля модерн и национального возрождения в украинском искусстве первой трети ХХ ст. Значительное внимание уделено морально-эстетическим проблемам современности. Изложена современная концепция личности. Раскрыт исторический аспект национально-культурного вопроса в контексте глобальных проблем современности.

Висвітлено особливості сучасного харизматичного руху. Розкрито сутність особистості як суб'єкта соціальної поведінки та суспільних відносин. Описано динаміку соціального буття сучасного мистецтва. Проведено теоретико-естетичний аналіз творів мистецтва. Розглянуто естетичні проблеми сучасної філософської антропології, соціально-філософський аспект аналізу феномену традиції. Особливу увагу приділено історії художньої культури, морально-естетичним проблемам сучасності, художній творчості як об'єкту естетико-мистецтвознавчого аналізу, методичним та методико-педагогічним проблемам.

Освещены особенности современного харизматического движения. Раскрыта сущность личности как субъекта социального поведения и общественных отношений. Описана динамика социального бытия современного искусства. Проведен теоретико-эстетический анализ произведений искусства. Рассмотрены эстетические проблемы современной философской антропологии, социально-философский аспект анализа феномена традиции. Особое внимание уделено истории художественной культуры, морально-эстетическим проблемам современности, художественному творчеству как объекту эстетико-искусствоведческого анализа, методическим и методико-педагогическим проблемам.

Розкрито деякі аспекти аналізу теоретичного доробку української культурології кінця ХІХ ст. Описано особливості сучасного стану етнокультурної самоорганізації національних меншин в Україні, етнічні архетипи національної культури у сучасній культурології. Висвітлено соціокультурні виміри палітри мистецтва постмодернізму, постмодерністські тенденції сучасної культури США. Значну увагу приділено історії художньої культури. Викладено історичні аспекти становлення і розвитку родинного дозвілля. Розглянуто діяльність польських вищих навчальних закладів Галичини з підготовки хорових співаків та диригентів.

Раскрыты некоторые аспекты анализа теоретических достиженний украинской культурологии конца ХІХ ст. Описаны особенности современного состояния этнокультурной самоорганизации национальных меньшинств в Украине, этнические архетипы национальной культуры в современной культурологии. Освещены социокультурные измерения палитры искусства постмодернизма, постмодернистские тенденции современной культуры США. Значительное внимание уделено истории художественной культуры. Изложены исторические аспекты становления и развития семейного досуга. Рассмотрена деятельность польских высших учебных заведений Галиции по подготовке хоровых певцов и дирижеров.

Висвітлено морально-естетичні проблеми сучасності. Проаналізовано тенденції потенційних перспектив розвитку культури. Розглянуто український фольклор як відображення та трансляцію духовно-світоглядних орієнтирів людини. Описано космологічні та етичні архетипи релігій світу в контексті соціокультурних процесів сьогодення. Розкрито витоки гностичної концепції морального зла та її засадничі ідеї. Значну увагу приділено становленню проблеми естетичної сутності гуманістичного світосприймання, художній творчості як об'єкта естетико-мистецтвознавчого аналізу.

Освещены морально-эстетические проблемы современности. Проанализированы тенденции потенциальных перспектив развития культуры. Рассмотрен украинский фольклор как отображение и трансляция духовно-мировоззренческих ориентиров человека. Описаны космологические и этические архетипы религий мира в контексте социокультурных процессов современнности. Раскрыты истоки гностической концепции морального зла и ее основные идеи. Значительное внимание уделено становлению проблемы эстетической сущности гуманистического мировосприятия, художественному творчеству как объекту эстетико-искусствоведческого анализа.

Розглянуто актуальну проблему сучасної гуманітарної теорії - логіку розвитку української художньої культури XX ст. в контексті міжнаукових інтеграційних процесів. Розкрито роль і значення естетичної науки, яка є наскрізним компонентом всіх суміжних наук - філософії, етики, психології. Значну увагу приділено виявленню закономірностей історичного розвитку естетики і мистецтвознавства, взаємодія яких багато в чому визначила сучасний рівень цих наук і вплинула на мистецьку практику.

Рассмотрена актуальная проблема современной гуманитарной теории - логика развития украинской художественной культуры XX в. в контексте межнаучных интеграционных процессов. Раскрыты роль и значение эстетической науки, являющейся сквозным компонентом всех смежных наук - философии, этики, психологии. Значительное внимание уделено выявлению закономерностей исторического развития эстетики и искусствоведения, взаимодействие которых много в чём определило современный уровень этих наук и имело влияние на художественную практику.

Висвітлено проблему культурної ідентичності у контексті філософії мови. Проаналізовано передумови та основні напрямки формування мистецьких музеїв в Україні у другій половині ХІХ - на початку ХХ ст. Розглянуто етапи зародження і розвитку кобзарського мистецтва на Волині в 1920 - 1930 рр. Розкрито міфологічні витоки українських народних танців, вплив філософсько-естетичних та мистецтвознавчих теорій на українське народне хореографічне мистецтво, специфіку художньо-творчої діяльності керівників дитячих хореографічних колективів. Визначено шляхи удосконалення процесу підготовки майстрів хореографії.

Освещена проблема культурной идентичности в языковом философском контексте. Проанализированы предпосылки и основные направления формирования художественных музеев в Украине во второй половине ХІХ - начале ХХ ст. Рассмотрены этапы зарождения и развития кобзарского искусства на Волыни в 1920 - 1930 гг. Раскрыты мифологические истоки украинских народных танцев, влияние философско-эстетических и искусствоведческих теорий на украинское хореографическое искусство, специфика художественно-творческой деятельности руководителей детских хореографических коллективов. Определены пути усовершенствования процесса подготовки мастеров хореографии.

Розглянуто питання філософії музики у контексті естетики Г.Гегеля та Ф.Шеллінга. Проаналізовано динаміку категорії "прекрасного" в німецькій класичній естетиці. Висвітлено особливості переоцінки духовно-релігійних цінностей українськими філософами ХІХ - ХХ ст., взаємозв'язок ісламського теоретичного богослов'я і права. Визначено вплив масової культури на духовне формування нації, а також релятивістської культури на процес художньо-творчого виховання обдарованої учнівської молоді. Розкрито специфіку сучасного музичного мистецтва в контексті пост-культури.

Рассмотрены вопросы философии музыки в контексте эстетики Г.Гегеля и Ф.Шеллинга. Проанализирована динамика категории "прекрасного" в немецкой классической эстетике. Освещены особенности переоценки духовно-религиозных ценностей украинскими философами ХІХ - ХХ ст., взаимосвязь исламского теоретического богословия и права. Определены влияние массовой культуры на духовное формирование нации, а также релятивистской культуры на процесс художественно-творческого воспитания одаренной ученической молодежи. Раскрыта специфика современного музыкального искусства в контексте пост-культуры.