Досліджено вплив попередників (озимої пшениці, озимого ячменю, озимого ріпаку, гороху, ярого ріпаку) на родючість грунту, врожай і якість зерна проса, а також ефективність поверхневого обробітку грунту на врожайність проса. Запропоновано шляхи раціонального використання застосовуваних добрив для одержання високих врожаїв проса.

Розглянуто виникнення вихорів у рідині залежно від швидкостей руху стінок і розмірів порожнини.

На підставі досліджень, проведених протягом 1992 - 1994 рр. у Херсонському державному сільськогосподарському інституті, вивчено вплив попередників (озимої пшениці, озимого ячменю, озимого ріпаку, гороху, ярового ріпаку) на родючість грунту, врожай та якість зерна гречки та проса. Визначено порівняльну ефективність поверхневої обробки грунту, виконаної традиційним знаряддям - БДТ-7 і комбінованим агрегатом - сівалкою-культиватором СЗС-2б1. Запроваджено шляхи раціонального використання тепла, грунтової вологи та добрив у проміжних посівах гречки і проса.

Обгрунтовано положення щодо того, що маргіналії є природним соціальним продуктом будь-якого суспільства і в кожній країні складають різну частку. Розміри маргінальних прошарків у різні періоди розвитку суспільства здатні коливатися, збільшуватися та зменшуватися, залежно від соціально-економічної політики держави, професіоналізму правоохоронних органів і ступеня зрілості громадянського суспільства. Виявлено, що маргінальне середовище є невичерпним джерелом більшої частини майнових і насильницьких злочинів. Отже, чим глибший ступінь маргіналізації суспільства, тим вищий рівень майнової та насильницької злочинності. Досягти скорочення маргінальних прошарків і зниження злочинності в країні можна лише шляхом використання комплексних заходів, серед яких соціально-економічні та виховно-освітні засоби посідатимуть пріоритетне місце, а держава та громадянське суспільство мають працювати узгоджено. Доведено можливість успіху боротьби з злочинністю та руйнування багатьох криміногенних джерел вже після істотного скорочення прошарку політичних і соціально-економічннх маргіналій.

Досліджено актуалізовану сучасними глобалізаційними процесами проблему збереження культурного розмаїття за умов трансформацій культури в період кінця XX - початку XXI ст. Узагальнено та систематизовано підходи та практики збереження культурного розмаїття в Європі, Північній Америці та азійських країнах, найбільше втягнутих у глобалізаційні процеси, виявлено їх кореляцію з ціннісним ядром конкретних культур. Впроваджено нові підходи до розуміння специфіки функціонування етнічної культури та її відмінностей від локальних і національної. Показано, що під впливом глобалізаційних процесів збережуваність автентичної культури забезпечується ригідністю її знаково-символічного коду, та доведено, що ефективність збереження культурного розмаїття корелює з повагою до особистості та дотриманням її прав. Здобуті результати суттєво трансформують уявлення про можливості збереження, відродження і розвитку національної культури, зокрема, української, дозволяють здійснити коригування державної політики в культурній сфері в напрямі її оптимізації, підвищення ефективності та відповідності ціннісним засадам української культури та процесам її трансформації в глобалізованому світі.

Сформульовано актуальну проблему регенерації культурно-історичного середовища на прикладі міст Донбаського регіону, виявлено її зв'язок з важливими соціальними та науковими завданнями. Вивчено історичні етапи розвитку промислових селищ та основні напрями в області регенерації культурно-історичного середовища міст Європи та Донбасу. Позначено основні принципи збереження й відновлення культурно-історичного середовища промислового міста. Запропоновано модель регенерації культурно-історичного середовища промислового міста на основі розроблених принципів і прийомів. Розроблено соціально-економічну програму дій, що забезпечує комплексний підхід у вирішенні проблеми регенерації культурно-історичного середовища промислового міста.

Висвітлено актуальні проблеми програмування тренувального процесу спортсменів в різних структурних утвореннях, моделювання та побудови моделей в різних видах спорту. Розкрито питання підготовленості та відновлення спортсменів, управління та контролю в процесі багаторічного вдосконалення їх фізичної підготовленості. Висвітлено теоретико-методичні засади програмування тренувального процесу легкоатлеток-бар'єристок. Охарактеризовано структуру та зміст програм тренувальних занять, спрямованих на вдосконалення фізичної підготовленості веслувальників. Увагу приділено методології вивчення фізичного стану студентів. Запропоновано системний підхід до вдосконалення першого прийому м'яча у сучасному жіночому волейболі.