Ендоскопічне ультразвукове дослідження (ЕУЗД) здійснено у 12-ти хворих на рак великого сосочка (ВС) дванадцятипалої кишки (ДПК), яким планували радикальне хірургічне втручання. У 9-ти пацієнтів діагноз за даними ЕУЗД підтверджено, в 1-го - діагностовано рак головки підшлункової залози (ПЗ), у 1-го - аденому ВС ДПК, у 1-го - одержано помилково негативний результат. Результати дослідження підтверджено інтраопераційно та за даними гістологічного дослідження. Застосування ЕУЗД дозволило вірно встановити до операції стадію захворювання у 8-ми з 9-ти пацієнтів. Метод можна використовувати для верифікації діагнозу у хворих на рак ВС ДПК.

Розглянуто перспективи розвитку технологій, альтернативних лікуванню у стаціонарі хворих на хронічний калькульозний холецистит, що має соціальний, медичний та економічний ефект.

У відділенні ендоскопічної діагностики та хірургії клініки абдомінальної хірургії та гастроентерології Головного військового клінічного госпіталю (Київ) за період 2001 - 2006 рр. обстежено та прооперовано 118 хворих на гострий та хронічний калькульозний холецистит, ускладнений холедохолітіазом: 70 - з хронічним холециститом, 48 - з гострим. У дослідженні переважали хворі віком від 51-го до 80-ти років (68 %). Під час обстеження хворих з холедохолітіазом застосовано клінічні, лабораторні та інструментальні методи дослідження: черезшкірне ультразвукове дослідження, ендоскопічну ретроградну холангіопанкреатикографію (ЕРХПГ), ендоскопічну ультрасонографію. Висновки: чутливість ендосонографії щодо виявлення холедохолітіазу сягає 97,2 % (за ЕРХПГ - 95 %) і не залежить від форми холециститу, діаметра конкремента та загальної жовчної протоки, не супроводжується ускладненнями, променевим навантаженням на хворого та медичний персонал. Методом вибору лікування хворих на гострий та хронічний калькульозний холецистит, ускладнений холедохолітіазом, є одноетапне лапароскопічне втручання, що охоплює холецистектомію та видалення конкрементів з загальної жовчної протоки крізь міхурову протоку або холедохотомічний отвір. Протипоказаннями до виконання одноетапних втручань вважається механічна жовтяниця, холангіт, блокада панкреатичної частини загальної жовчної протоки, високий операційний ризик, а також похилий і старечий вік хворих.

Вивчено ефективність різних методів хірургічного лікування хворих на калькульозний холецистит, ускладнений холедохолітіазом. У відділенні ендоскопічної діагностики та хірургії клініки абдомінальної хірургії та гастроентерології Головного військового клінічного госпіталю (Київ) за період 2001 - 2006 рр. прооперовано 118 таких хворих: 70 пацієнтів, хворих на хронічний холецистит, 48 - гострий. Хворих було розподілено на п'ять груп залежно від методу хірургічного лікування. Перевагою одноетапного лапароскопічного втручання (лапароскопічна холецистектомія + втручання на жовчних протоках) у хворих на гострий та хронічний калькульозний холецистит, ускладнений холедохолітіазом, є відсутність ускладнень, які спостерігаються за двохетапного: гострий набряковий панкреатит (8,1 %), гострий холангіт (8,1 %), кровотеча (4 %). Кількість одноетапних операцій становила 42,3 %. Такий тип операцій є методом вибору в цього контингенту пацієнтів.

Проведено аналіз традиційних методів лікування неоперабельних хворих з метастазами колоректального раку в печінку. Виявлено основні причини незадовільних результатів. Розроблено та впроваджено у вітчизняну клінічну практику методику комплексного лікування неоперабельних хворих з колоректальним раком IV стадії захворювання з множинними метастазами в печінці, що включає лапароскопічну кріодеструкцію, ендоваскулярну хірургію з хіміоемболізацією, місцевим застосуванням цитостатиків пролонгованої дії та системну поліхіміотерапію. Розроблено та впроваджено методику лапароскопічної кріодеструкції. Визначено показання та доведено можливість щодо проведення повторної лапароскопічної кріодеструкції в комплексному лікуванні хворих з метастазами колоректального раку в печінці. Встановлено програму динамічного контролю за ефективністю комплексного лікування хворих.

Зазначено, що гострий холецистит у хворих похилого віку супроводжується стертою клінікою, на тлі якої розвиваються деструктивні зміни стінки жовчного міхура, що стає причиною незадовільних результатів лікування та високої летальності. Вкрай важливими є питання своєчасної діагностики та лікувальної тактики. Рутинні методи діагностики, що застосовуються, не є достатньо точними. Наведено клінічний випадок застосування ендосонографії для диференціальної діагностики між інфільтративною формою раку шлунка та паравезикальним абсцесом у 67-річного хворого. Для діагностики деструктивного холециститу у складних випадках може бути рекомендований метод ендосонографії, завдяки його високій розподільній здатності та наближеності датчика до патологічного осередку.

Зазначено, що неепітеліальні доброякісні пухлини верхнього відділу шлунково-кишкового тракту недостатньо вивчені й важко діагностуються, що веде до збільшення термінів виконання або до виконання неадекватного оперативного втручання. Тому необхідно проведення диференціальної діагностики, виявлення варіантів злоякісного перебігу захворювання. На підставі аналізу результатів ендосонографії 36-ти пацієнтів з неепітеліальними доброякісними пухлинами верхнього відділу шлунково-кишкового тракту зроблено висновок, що ендосонографія має високу інформативність для діагностики неепітеліальних доброякісних пухлин верхнього відділу шлунково-кишкового тракту й дозволяє обрати оптимальну тактику лікування.