Досліджено структуру і функції малої української селянської сім'ї другої половини XIX - початку XX ст. як основного етнокультурного осередку відтворення нації. Висвітлено питання її генези та еволюції, визначено особливості та специфічні риси даного типу організації шлюбно-сімейних відносин у порівнянні зі складнішими. Розкрито вагоме місце релігії та християнських морально-етичних засад у щоденному житті родини.

Розглянуто проблеми впливу процесу творення українсько-польського кордону на історичну пам'ять місцевого населення та рецепцію кордону у повсякденних практиках мешканців пограниччя. Проаналізовано мовні, етнографічні та релігійні критерії ідентифікації населення пограниччя. Висвітлено динаміку міжетнічних відносин на сучасному українсько-польському пограниччі через функціонування образу ''чужого'' з обох боків кордону. Визначено роль культурної спадщини пограниччя як важливого чинника формування національної ідентичності та сучасних міжетнічних відносин.

На основі авторських польових досліджень, теоретичних і методологічних концепцій українських та зарубіжних учених, критичного підходу до вивчення міжетнічних процесів на пограниччях, комплексно проаналізовано формування та функціонування етнічної ідентичності населення на українсько-польському пограниччі новітньої доби. Розглянуто вплив сучасних політичних і соціально-економічних змін на трансформацію ідентичності мешканців прилеглих до кордону територій та роль етнокультурного чинника у цьому процесі. Узагальнено динаміку міжетнічних відносин на прикладі трансформації категорій свій/інший/чужий та зміни типу українсько-польського пограниччя у другій половині XX - на початку XXI століть. Вивчено проблеми, пов’язані зі збереженням та інтерпретацією культурної спадщини на сучасному українсько-польському пограниччі. Особливу увагу приділено значенню історичної пам’яті у процесі формування сучасної суспільної свідомості та етнічної ідентичності населення пограниччя. Відтворено загострення українсько-польських міжетнічних відносин на прикладі реконструкції або відновлення об’єктів культурної спадщини Львова і Перемишля.

Комплексно проаналізовано українсько-польські міждержавні та міжнаціональні відносини у ХХ - ХХІ ст. Особливу увагу приділено дискусійним проблемам у контексті геополітичних змін у Центрально-Східній Європі після Першої та Другої світових воєн, розпаду соціалістичного табору. Розкрито механізми функціонування стереотипів про українців, Україну та поляків, Польщу. Узагальнено досвід реформ у Польщі для сучасного українського етнодержавотворення.

Проаналізовано церковно-релігійні процеси в західних областях УРСР у другій половині 60-х - першій половині 1980-х рр. у регіональному контексті. Акцентовано увагу на політико-правовому статусі церков та спільнот. Висвітлено головні тенденції внутрішньоцерковного життя, кількісний склад релігійних громад західних областей Української РСР різних конфесій, чисельність вірян, їх соціально-демографічні характеристики. Розкрито механізми протидії партійно-державного апарату поширенню впливу релігії на населення регіону. Охарактеризовано карально-репресивні заходи влади щодо віруючих та духовенства. Встановлено дієвість науково-атеїстичної пропаганди радянської влади в різних регіонах. Простежено роль релігійних обрядів життєвого циклу у повсякденному житті віруючого населення Галичини, Буковини, Волині, Закарпаття.