Розглянуто стан та розвиток тактики винищувальної авіації в роки Великої Вітчизняної війни, чинники, що впливали на вдосконалення форм і способів застосування винищувачів. Висвітлено вплив бойового досвіду тих років на сучасну тактику авіації.

Запропоновано порядок визначення вимог до побудови систем підтримки прийняття рішень для забезпечення потрібної якості у використанні.

Надано результати аналізу характеристик сучасних легких військово-транспортних літаків, визначено тенденції їх розвитку на основі порівняння з характеристиками літака Ан-26.

Розглянуто перспективні шляхи модернізації ударного вертольота Ми-24 для авіації Сухопутних військ Збройних Сил України. Проаналізовано можливості вітчизняних та закордонних підприємств щодо оснащення вертольотів Ми-24 сучасним обладнанням та озброєнням.

Визначено напрями покращення льотно-технічних характеристик за рахунок відхилення вектору тяги. Узагальнено особливості моделювання динаміки польоту літаків з відхиленням вектору тяги. Наведено систему рівнянь для чисельного моделювання польоту літака, розглянуто особливості потрібних аеродинамічних характеристик для її розв'язання.

Визначено методичний підхід до формування системи показників і критеріїв оцінки ефективності змішаних угруповань пілотованої та безпілотної авіації на основі застосування загальних законів збройної боротьби. Зазначену систему показників і критеріїв можна використовувати для розв'язання задач вибору доцільних варіантів спільного застосування частин (підрозділів) пілотованої й безпілотної авіації та для вибору доцільних варіантів (альтернатив) створення змішаного авіаційного угруповання у складі частин (підрозділів) пілотованих і безпілотних літальних апаратів.

З використанням теорії та практики бойового застосування авіаційних засобів ураження пілотованими літальними апаратами розглянуто методичний підхід до рішення задачі прицілювання для автоматизованого скидання вільнопадаючих вантажів з безпілотних (БЛА). Під вільнопадаючими вантажами розуміються матеріально-технічні засоби, що доставляються (скидуються) військам безпарашутним способом, та некеровані авіаційні бомби при прицільному бомбометанні для ураження об'єктів противника. У загальному вигляді завдання прицілювання полягає у виведенні БЛА в розрахункову точку простору, при скиданні з якої забезпечується влучення вільнопадаючого вантажу у задану точку (ціль) земної поверхні. У методичному підході, що пропонується, точка скидання вантажу розраховується з урахуванням фактичних параметрів польоту БЛА, що міняються: напряму заходу, висоти і швидкості скидання, напряму і швидкості вітру, балістичних характеристик вантажу.

Визначено методичний підхід до формування системи показників і критеріїв оцінки ефективності змішаних угруповань пілотованої та безпілотної авіації на основі застосування загальних законів збройної боротьби. Зазначену систему показників і критеріїв можна використовувати для розв'язання задач вибору доцільних варіантів спільного застосування частин (підрозділів) пілотованої й безпілотної авіації та для вибору доцільних варіантів (альтернатив) створення змішаного авіаційного угруповання у складі частин (підрозділів) пілотованих і безпілотних літальних апаратів.

З використанням теорії та практики бойового застосування авіаційних засобів ураження пілотованими літальними апаратами розглянуто методичний підхід до рішення задачі прицілювання для автоматизованого скидання вільнопадаючих вантажів з безпілотних (БЛА). Під вільнопадаючими вантажами розуміються матеріально-технічні засоби, що доставляються (скидуються) військам безпарашутним способом, та некеровані авіаційні бомби при прицільному бомбометанні для ураження об'єктів противника. У загальному вигляді завдання прицілювання полягає у виведенні БЛА в розрахункову точку простору, при скиданні з якої забезпечується влучення вільнопадаючого вантажу у задану точку (ціль) земної поверхні. У методичному підході, що пропонується, точка скидання вантажу розраховується з урахуванням фактичних параметрів польоту БЛА, що міняються: напряму заходу, висоти і швидкості скидання, напряму і швидкості вітру, балістичних характеристик вантажу.

Запропонований методичний підхід до оцінки бойових потенціалів безпілотних авіаційних комплексів (БпАК), їх підрозділів і угруповань, який на відміну від існуючих методик оцінки ефективності пілотованої авіації, враховує специфічні особливості сучасних БпАК, а саме: наявність у складі БпАК станції наземного керуваннях, що може бути уражена противником; наявність у складі комплексу декількох літальних апаратів, що можуть застосовуватись послідовно або одночасно; суттєву залежність ефективності бойового застосування від погодних умов. Запропонований підхід більш детальне враховує умови бойового застосування, а саме: наявність хибних об'єктів противника і їх маскування; наявність в складі угруповання БпАК різного призначення і особливості їх спільного застосування. Методичний підхід буде корисним при оцінюванні співвідношення сил сторін, та дозволяє визначати чутливість бойових потенціалів підрозділів та угруповань, озброєних безпілотними літальними апаратами, до зміни умов бойових дій та характеристик БпАК, які входять до їх системи озброєння, що підтверджується наведеними результатами розрахунків.

У дослідженні розглянуто основи тактики спільного застосування пілотованих та безпілотних літальних апаратів при веденні бойових дій у складі змішаних різнорідних груп авіації. До основних положень тактики віднесено форми і способи бойового застосування, бойові порядки та завдання авіації, тактичні прийоми їх виконання, функціонування системи управління. Відповідно для спільного застосування змішаних різнорідних груп авіації запропановано форми їх бойового застосування та узагальнено спосіб бойових дій, надано поняття змішаного бойового порядку, його кількісно-якісного складу та параметрів. Приведено часткові завдання різних груп тактичного призначення та літальних апаратів змішаного бойового порядку, варіанти тактичних прийомів подолання системи протиповітряної оборони та нанесення ударів. Запропановано напрям удосконалення існуючої системи управління авіації для можливості спільного застосування пілотованих і безпілотних літальних апаратів у різнорідних групах, який полягає в інтеграції системи управління і зв'язку безпілотних авіаційних комплексів в існуючу автоматизовану систему управління авіацією і протиповітряною обороною Збройних сил України із створенням єдиного інформаційного простору.