Уперше у вітчизняному журналістикознавстві встановлено конкретні форми синтезу ідейно-публіцистичного та художньо-образного начал у художніх і публіцистичних творах І.Багряного. Висвітлено причини реалізації його діяльності перш за все як поета, а також як активного публіциста. Доведено засадницькі начала І.Багряного як публіциста. Певною мірою він залишався публіцистом і у художніх творах, а також використовував свій досвід художника у публіцистиці. У художніх творах І.Багряного, крім образної, є додаткова - фактографічно-публіцистична - структура, яка підсилює концептуальність і акцентує у ній певні ідеї. У публіцистичних творах, що містять багатоаспектну та цілісну концепцію дійсності, відносно самостійні елементи образності, які не утворюють систему, підвищують рівень узагальнення, підсилюють емоційність і впливовість тексту.

Проанализированы последствия воздействия на человека канцерогенных факторов окружающей среды, к которым, прежде всего, относится бензпирен, высокая активность которого обусловлена значительным распространением его в воде, атмосферном воздухе, грунте, растениях и пищевых продуктах. С помощью квантово-химического метода РМ3 (Hyper Chem 7.0) рассчитаны спектры поглощения бензпирена и продуктов его метаболизма. Показана возможность их использования для качественного и количественного определения метаболитов в биологическом материале, а также для установления их канцерогенной природы.

Досліджено питання прийнятності дефіциту поточного рахунку (ПР) в контексті забезпечення зовнішньої стійкості. Наголошується на важливості держання дефіциту ПР на прийнятному рівні, розкривається його роль у запуску фінансових криз. Використовуючи різні підходи, оцінено прийнятні рівні сальдо ПР на історичному періоді та в середньостроковій перспективі.

Проведено комплексное инструментальное обследование больных железнодорожников с гипертонической болезнью (ГБ) и ГБ в сочетании с ишемической болезнью сердца (стенокардия напряжения). Выявлены характерные особенности нарушения центральной гемодинамики для каждой из групп.

Визначено розмір прийнятного рівня сальдо поточного рахунку та величину зовнішнього дисбалансу для України, зважаючи на стійкий торговий дефіцит, що спостерігався останні десять років. Така оцінка базується на декількох найбільш поширених методах, а саме: на аналізі макропоказників, показників зовнішньої стійкості, а також розміру надходжень прямих іноземних інвестицій. За проведеними розрахунками середній прийнятний рівень дефіциту поточного рахунку за всіма трьома методами протягом 2005 - 2016 рр. становив близько 2,5 % від ВВП, що менше, ніж у країнах Східної Європи, однак на рівні країн Азії. Найбільший від'ємний розрив рахунку поточних операцій спостерігався саме перед кризами: у 2008 р. та у 2012 - 2013 рр., коли такий розрив перевищував 3,5 % від ВВП. Крім того, дуже важливо, щоб процеси корекції зовнішніх дисбалансів були узгоджені із досягненням внутрішньої рівноваги. Аналіз за допомогою діаграми Свона показує, що у більшості випадків українська економіка потребувала коригування або внутрішнього, або зовнішнього дисбалансу, що унеможливлювало використання однакових інструментів для їх усунення. За даних умов визначальна роль економічної політики держави має бути націлена як на пошук оптимальних варіантів макроекономічних заходів монетарного та фіскального характеру, так і на впровадження необхідних структурних перетворень.