Показано, що пластична деформація частинками псевдозрідженого шару поверхні катода зміщує стаціонарні потенціали одержуваних катодних осадів міді в негативний бік та зменшує катодну перенапругу електровідновлення іонів міді. Подано пояснення цих явищ.

На прикладі електровідновлення іонів міді вивчено вплив псевдозрідженого шару скляних частинок на катодну перенапругу та процес зародження кристалів, на морфологію і мікротвердість катодних осадків міді. Встановлено механізм дії псевдозріджених шарів неелектропровідних частинок на структуру та якість катодних осадків металів.

Досліджено вплив режимів зрідження шару скляних частинок різних діаметрів на швидкість масопереносу та якість катодних осадів міді. Встановлено, що у порівнянні з псевдозрідженим шаром рівномірного зрідження, режим гідротранспорту скляних частинок значно підвищує швидкість масопереносу та збільшує область робочих густин струму з одночасним одержанням якісних катодних осадів міді. Подано тлумачення цих процесів.

На підставі вивчення залежності структури катодних осадів міді від концентрації в розчині, аніонного складу та густини струму оптимізовано параметри електролізу в псевдозрідженому шарі скляних частинок, що дозволяє вилучати 99,0 - 99,9 % міді з відпрацьованих розчинів і промивних вод гальванічних виробництв. Це дозволяє усунути забруднення токсичними іонами міді стічні води та повернути чисту мідь у виробництво.

Ключ. слова: электролиз в псевдоожиженном слое, селективное извлечение серебра, оптимизация параметров электролиза, структура осадков серебра
Індекс рубрикатора НБУВ: Г576.63

Рубрики:

Електроосадження металів. Електрокристалізація металів

Шифр НБУВ: Ж28350 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зазначено, що для пошукових ситуацій характерне зіткнення інтересів двох сторін. Оптимізація процесу пошуку передбачає визначення найкращих стратегій (політик) обох сторін залежно від їх інформованості. Оскільки виділені ресурси для ведення пошуку переважно обмежені, постає також задача оптимального розподілу пошукових засобів, тобто задача цілерозподілу.

За допомогою потенціодинамічного методу на стаціонарному й обертовому дисковому електродах, а також на електроді у псевдозрідженому шарі скляних часток вивчено процеси, що тривають під час електроосадження срібла з тіосульфатного розчину. Встановлено, що швидкість відновлення тіосульфатного комплексу срібла на катоді контролюється дифузією. За умов густин струму, менших за межові дифузійні, на катоді виділяється чисте дрібнокристалічне срібло з виходом за струмом, близьким до теоретичного. За більш високих густин струму починається сумісний розряд тіосульфатного комплексу срібла та тіосульфатного аніона, що призводить до осадження на катоді суміші срібла та сульфіду срібла. В області високої густини струму виділяється чистий сульфід срібла.

Досліджено вплив катодної густини струму, часу електролізу та додавання сульфату заліза у розчин тіосульфату натрію на швидкість його зруйнування. Встановлено, що електроліз дозволяє нейтралізувати тіосульфат натрію до слідових значень його у розчині. Кінцевими продуктами є осад нерозчинного сульфіду заліза та сульфат натрію у розчині.

Рассмотрены известные методы по извлечению серебра из отработанных фиксажных тиосульфатных растворов. Установлено, что электролиз в псевдоожиженном слое стеклянных частиц позволяет эффективно получать чистое серебро из таких растворов. Изучено влияние плотности тока и концентрации серебра в растворе на выход по току и структуру получаемого серебра.

Изучены зависимости выходов меди по току, а также структура катодных осадков от плотности тока и концентрации меди в кислом азотнокислом растворе. Оптимизированы параметры электролиза в псевдоожиженном слое стеклянных частиц, что позволяет селективно извлекать 99 - 99,9 % меди из названных выше растворов. Это позволяет вернуть медь и азотную кислоту в производство и устранить загрязнение токсичными ионами меди сточные воды.

Показано, что в широком интервале скоростей протока электролита в псевдоожиженном слое инертных частиц скорость массопереноса при электровосстановлении ионов цветных металлов изменяется незначительно. Исходя из постоянства скорости протока электролита в объеме псевдоожиженного слоя инертных частиц, предложена простая корреляция массопереноса для условий равномерного ожижения. Корректность уравнения массопереноса с учетом принятых допущений подтверждена расчетами коэффициентов диффузии из экспериментальных данных по предложенной корреляции.

Мета роботи - визначити оптимальні варіанти розміщення фіксувальних і блокувальних гвинтів на корпусі накісткової пластини за умов фіксації поперечних діафізарних переломів для запобігання ротаційним впливам на біомеханічну систему "кісткові відламки - накістковий фіксатор". За допомогою методу кінцевих елементів оцінено напружено-деформований стан матеріалу фіксатора за різних варіантів розміщення фіксувальних і блокувальних гвинтів на корпусі пластини, а також величину лінійних переміщень за ротаційних впливів на біомеханічну систему. Перебір можливих варіантів розміщення гвинтів проведено за допомогою математичного апарату комбінаторики. Відібрано найоптимальніші варіанти кріплення, за яких виникають мінімальні напруження в матеріалі накісткових пластин у випадках використання трьох-п'ятигвинтового кріплення кожної частини фіксатора до кісткових відламків. Проведено порівняльний аналіз результатів розрахунків у разі деформацій розтягнення-стискання для накісткового фіксатора за умов остеосинтезу діафізарних переломів і використання такої самої кількості гвинтів. Встановлено загальні закономірності розташування фіксувальних і блокувальних елементів біомеханічної системи для деформацій розтягнення-стискання і кручення, надає змогу підвищити стабільність і якість остеосинтезу для лікування поперечних діафізарних переломів довгих кісток. Запропоновано методику комп'ютерного моделювання для оцінювання параметрів напружено-деформованого стану матеріалу накісткових фіксаторів за умов різної кількості і розташування фіксувальних елементів для деформації кручення. Визначено найраціональніші та найменш вдалі варіанти розташування фіксувальних компонентів у разі заздалегідь заданій їх кількості.

Рассмотрена разработанная авторами аппаратура, использующая чувствительный элемент на анизотропных полупроводниковых кристаллах. Измерения осуществляются дистанционно, бесконтактным способом для оценки радиационных тепловых потоков биологических и промышленных объектов в статическом и (или) динамическом режимах, в зависимости от специфики объекта, условий исследований и возможной методики измерений. Предложенная методика является практически единственно возможной при обследовании пациентов в послеоперационной палате, а также инфицированных и воспаленных поверхностей тела человека. Точность измерения температуры составляет 0,05 C.