Розглянуто ігрову задачу переслідування керованого об'єкта, що рухається в горизонтальній площині, іншим, який рухається у верхньому напівпросторі. Динаміка об'єктів моделює рух у середовищі з тертям. Визначено множину початкових положень і достатні умови на параметри процесу, які гарантують "м'яку посадку".

Розглянуто антагоністичні (матричні) ігри, платіжні матриці яких задаються з точністю до інтервалу. Знайдено необхідні і достатні умови існування розв'язку таких ігор. Показано, що основна теорема теорії фон Неймана для таких ігор недійсна. Запропоновано метод відшукування розв'язку інтервальної гри зведенням її до двох граничних точкових ігор.

Запропоновано формалізацію гарантованого розподілу в кооперативній грі при невизначеності, про яку відомі лише межі змін. Встановлено існування таких розподілів, якщо функції виграшу гравців "розділені" за ситуаціями і невизначеностями.

Запропоновано загальний метод розв'язку ігрових задач зближення для динамічних систем із вольтеррівською еволюцією. Метод базується на методі розв'язувальних функцій і використовує апарат теорії багатозначних відображень. Більш детально вивчено ігрові задачі для систем з дробовими за Ріманом - Ліувіллем похідними та регуляризованими похідними Джрбашяна - Нерсесяна (фрактальні ігри) на базі введених тут матричних функцій Міттаг-Леффлера.

Розглядається диференційна, безкоаліційна гра в умовах невизначеності, в якій у кожного гравця є "союзники" і "противники". Формалізується розв'язок, досліджуються його властивості.

Доведено достатню умову завершення переслідування для нелінійної диференціальної гри на гладкий многовид з інтегральними обмеженнями на керування гравців.

Розглянуто диференціальні ігри з фіксованим часом закінчення та розривною динамікою. За певних умов визначено оператори, що описують структуру гри. Результати проілюстровано на модельному прикладі.

Розглядається динамічний процес змінної структури в ігровій ситуації.Знайдено достатні умови розв'язності задачі зближення на основі методу розв'язуючих функцій. Результати ілюструються на модельному прикладі.

Розглянуто задачі утримання та закінчення з фіксованим часом у лінійних диференціальних іграх з простими матрицями та інтегральними обмеженнями на керування гравців. На відміну від ігор з довільною матрицею повністю розв'язано задачу утримання та за певних умов - задачу переслідування. Отримано теореми про альтернативу.

Побудовано розширення задачі на максимін неперервного функціонала, в якій один із гравців вибирає множину із заданого сімейства, а другий - елемент указаної йому множини. Основа конструкції розширення базується на схемі заглиблення сімейства множин у компактний простір із метрикою Хаусдорфа. Визначено властивість, що являє собою стабільність узагальненої задачі за збурень критерію якості. Розглянуто застосування до ігрових задач програмного управління.

Для некооперативних програмних диференціальних ігор з явною та неявною залежністю між стратегіями учасників, які можуть бути як чистими, так і змішаними, знайдено необхідні умови існування активних рівноваг і максмінів. На прикладі викладено методику їх пошуку.

Розглянуто класичний приклад Понтрягіна з багатьма учасниками і фазовими обмеженнями на стан втікача за однакових динамічних і інерційних можливостей гравців.

Для нелінійної антагоністичної диференціальної гри двох осіб на багатовиді запропоновано спосіб розв'язання задачі переслідування і будується час, що гарантує піймання.

Розглянуто лінійну гру з інтегральними обмеженнями на керування гравців з фіксованим часом закінчення. Гравець, що наздоганяє, будує своє керування, з урахуванням інформації про керування того, що тікає, а гравець, що тікає, кожного моменту часу використовує інформацію про дії супротивника в минулому.

Розглянуто ігрову задачу зближення траєкторій динамічної системи з циліндричною термінальною множиною у випадку, коли керування входять у праву частину в інтегральному вигляді. З використанням теореми Фубіні на основі методу розв'язуючих функцій отримано достатні умови закінчення гри за деякий гарантований час. Результати проілюстровано на модельному прикладі та порівняно з грою "простий рух".

Для широкого класу лінійних диференціальних ігор переслідування вводиться до розгляду спряжена гра. Доведено, що часи їх закінчення визначаються як корені одного й того ж рівняння. Результати проілюстровано прикладами.

Розглядаються стохастичні ігри на графі в припущенні, що фазовий простір системи та простори значень керуючих впливів обох граців - повні сепарабельні метричні простори. Отримано достатні умови існування оптимальних стаціонарних марковських нерандомізованих стратегій для обох гравців.

Розглянуто марковські (стохастичні ігри) з переооцінкою. Доведено, що коли множина станів гри та множини розв'язків гравців скінченні, то гра має значення, а обидва гравці - оптимальні стаціонарні стратегії. Доведення призводить до рекурентного алгоритму знаходження розв'язків гри. Обговорено питання про єдиність ситуації рівноваги гри.

Розглядаються квазілінійні диференціальні ігри змінної структури зі скінченним числом перемикань. На основі методу розв'язувальних функцій знайдено достатні умови розв'язку задачі зближення. Результат проілюстровано на модельному прикладі.

Для квазілінійних ігрових задач зближення досліджується метод розв'язуючих функцій на предмет використання помилок втікача та зменшення часу закінчення гри, а також дається явний вигляд розв'язуючої функції у випадку еліпсоїдальних параметрів конфліктно керованого процесу.