Розглядається задача розпізнавання відбитих ультразвукових сигналів з використанням нейронного класифікатора персептронного типу з одним прихованим шаром. Наводяться результати експериментів для різних наборів інформативних ознак у часовій області.

Розроблено нейромережний підхід до задачі аналізу даних зоряної камери. Запропоновано два методи кодування вхідної інформації, що базуються на використанні полярних координат і гістограми відстаней. Для підвищення ефективності розв'язання задачі запропоновано метод навчання нейронної мережі. Він базується на використанні нечітких еліпсоїдів.

Розглянуто аспекти створення системи підтримки спільної роботи колективів (так званої "віртуальної" організації) у ході виконання складних проектів. В основу єдиного інформаційного середовища покладено сучасні інформаційні засоби створення розподілених програмних систем - GRID-технології. Даний підхід можна застосовувати у процесі реалізації космічних проектів та під час розробки систем дистанційного навчання.

Проаналізовано сучасні тенденції у розвитку систем спостереження Землі з космосу, а також визначено завдання України в процесах інформатизації та глобалізації у цій сфері, що активно розвиваються, у світлі декількох важливих міжнародних заходів.

Розглянуто підхід до створення розподілених систем візуалізації та надання картографічних даних. Підхід полягає у застосуванні стандартів Open Geospatial Consortium для інтеграції окремих сервісів візуалізації та сервісів надання даних. Запропоновано централізовану та децентралізовану архітектури таких систем з урахуванням українських особливостей, пов'язаних з обмеженнями на пропускну здатність каналів зв'язку. Розглянуто сервіс візуалізації геопросторових даних, створених в Інституті космічних досліджень НАН України та Національного космічного агентства України. Представлено створену розподілену системи візуалізації даних і результати моделювання та прогнозу продуктивності системи.

Предложен новый подход к определению затопленных территорий на основе радиолокационных и оптических спутниковых данных. Для сегментации и классификации спутниковых изображений используются нейронные сети - самоорганизующиеся карты Кохонена. Предложенный подход верифицирован на данных спутника ERS-2 при наводнениях на р. Тиса в марте 2001 г. Полученная таким образом информация может дополнять данные, используемые при решении задач мониторинга для сельского хозяйства.

Розглянуто загальний підхід до побудови Grid-систем для обробки супутникових даних. Проаналізовано існуюче програмне забезпечення, придатне для розробки подібних систем, і виділено функціональні області, що ним не покриваються. Запропоновано методи для реалізації необхідних функціональних компонентів, а саме, архівного сервісу, й інтеграції з системою планування задач кластерів Інституту кібернетики ім. В. М. Глушкова НАН України.

Предложена реализация системного подхода к построению и анализу функционирования Grid-систем. Построена иерархическая структурная модель Grid-системы наблюдения Земли, объединяющей несколько региональных и специализированных Grid-систем. На основании структурно-функционального анализа слабо формализованная задача оптимизации структуры и производительности узла сложной иерархической системы сведена к ряду задач дискретной оптимизации. Предложенный подход апробирован при построении реальной Grid-системы наблюдения Земли.

Рассмотрены концептуальные основы создания Grid-систем, связанных с обработкой данных наблюдения Земли. Проанализирован международный опыт создания подобных систем, обоснован подход к их построению, сформулированы научные задачи, связанные с развитием Grid-технологий. Предложена модель Grid-системы обработки спутниковых данных. Обсужден опыт создания Grid-системы обработки спутниковых данных в Институте космических исследований НАН Украины и НКА Украины.

Описано автоматичну систему прогнозування міжпланетних ударних хвиль (УХ) у сонячному вітрі. Запропонована система складається з 3 модулів: ідентифікації початку УХ, класифікації УХ і прогнозу часу прибуття УХ. У першому модулі використано порогову фільтрацію за узагальненими характеристиками потоку протонів сонячного вітру. Другий і третій модулі реалізовано на базі нейромережевих обчислень і дозволяють визначати тип УХ і час до прибуття УХ відповідно. Всі 3 модулі орієнтовані на використання даних інструмента ЕРАМ супутника АСЕ, а їх результати верифікуються за незалежними спостереженнями сонячних спалахів центру ІЗМІРАН. Всі числові експерименти проведено для даних спостережень піка останнього циклу сонячної активності, що припав на 2000 р., коли було зафіксовано 40 ударних хвиль.

This article gives an overview of the web-service for estimate of the pre-Black Sea area biodiversity in Ukraine. The service was developed by cooperative system of Space Research Institute of NASU-NSAU and Scientific Center for Aerospace Research of the Earth of NASU within the innovative project of NAS of Ukraine. The estimation procedure using the space images is based on the ecosystem method.

Вычислительный узел Grid-системы исследован с применением аппарата сетей Петри. Построена модель работы узла и исследованы ее структурные свойства, в частности показано, что построенная сеть ограниченная, живая и не содержит недостижимых позиций. Для построенной сети проведен анализ выполнимости свойств взаимного исключения и равноправия.

Представлено архітектуру системи регіонального моніторингу параметрів навколишнього середовища з використанням різнорідних джерел даних - дистанційного зондування Землі, моделювання та наземних спостережень. Архітектуру системи та її компоненти можна використовувати повторно для розв'язання різноманітних задач моніторингу. За приклад взято задачу моніторингу параметрів водного середовища Дніпровського лиману. Особливостями даної системи є використання підходу Grid для розподілення складних обчислень, а також реалізація обчислювально-складних елементів системи на базі суперкомп'ютерів сімейства СКІТ. Представлено типові компоненти системи моніторингу - засвоєння даних, обробки, моделювання та надання результатів користувачу.

Рассмотрены вопросы построения распределенных программных систем, в частности, Grid-систем обработки данных наблюдения Земли. Особое внимание уделено анализу предметной области, а также подходам к анализу таких систем. Для исследования важных свойств Grid-систем обработки спутниковых данных предложено использовать аппарат сетей Петри. Для автоматизации этого процесса предложено использовать специализированную систему визуального имитационного моделирования.

Предложен метод структурной и параметрической идентификации математических моделей объектов управления с применением интеллектуальных вычислений. Для идентификации порядка и параметров модели использованы генетические алгоритмы, моделирующие процесс биологической эволюции видов, а в качестве критерия их оптимальности выбрана сходимость нечеткого алгоритма оценивания состояний.

Залежно від постановки задачі та наявності інформації про структуру та порядок системи розглянуто три класи моделей: лінійну модель змінних стану з невідомими збуреннями, модель в змінних "вхід - вихід" та нейромережеву модель, що застосовується для опису нелінійних об'єктів загального виду. Для оцінки станів та ідентифікації моделей використано елементи інтелектуальних обчислень: нестатичну невизначеність описано в класі нечітких множин, для структурно-параметричної ідентифікації моделі в термінах "вхід - вихід" використано генетичний алгоритм.

Розглянуто задачу побудови моделі навантаження вузла Grid-системи в термінах теорії керування. Вузол представлено у вигляді лінійного динамічного об'єкта, який підданий впливу збурень з невідомими ймовірнісними характеристиками. Для оцінювання стану цього об'єкта використовуються нечіткі множинні оцінки, що забезпечують робастність запропонованого алгоритму та його працездатність за відсутності апріорної інформації про невідомий вектор та неточності поточних вимірів.

Розроблено методологію аналізу, моделювання, проектування та побудови Grid-систем на основі системного підходу з урахуванням специфіки завдань дослідження Землі. Запропоновано інформаційні технології для системного аналізу й імітаційного моделювання розподілених систем зі складною структурою виконуваних завдань на підставі інтенсивного використання різнорідних даних. Вперше реалізовано системний підхід до побудови й аналізу функціонування Grid-системи, розроблено модель функціонування та взаємодії її вузлів на базі апарата мереж Петрі. Вперше побудовно об'єктну модель узагальненої задачі та комплексного завдання та розроблено інформаційну технологію моніторингу доступності ресурсів і даних Grid-системи. Із використанням запропонованих методологічних і технічних рішень побудовано реальну Grid-систему, призначену для вирішення задач дослідження Землі, експериментально підтверджено її ефективність.

Освещены современные задачи и методы обработки данных наблюдения Земли. Рассмотрены возможности применения интеллектуальных методов и методов интеграции данных для решения проблем мониторинга и прогнозирования наводнений, оценки состояния растительности и биоразнообразия, получения метеорологических параметров с использованием спутниковых данных и данных моделирования. Уделено внимание вопросам структурной и параметрической идентификации сложных моделей, прогнозированию параметров космической погоды, анализу динамики облачности по спутниковым снимках на основе метода оптических потоков, определению межпланетных ударных волн в солнечном ветре.

Розглянуто методи розв'язання слабоформалізованих задач на основі моделювання розумової діяльності живих істот, еволюції біологічних видів та нечіткої логіки. Описано інтелектуальні методи обчислень, градієнтні методи другого порядку, багатошарові нейромережі прямого поширення, мережі з перетворенням вхідного простору, зі зворотніми зв'язками та зустрічного поширення, прискорені варіанти методу зворотного поширення похибки. Визначено філософські відмінності між еволюційними та генетичними алгоритмами, основні операції над нечіткими множинами та етапи побудови нечітких систем, типи інтелектуальних систем, зокрема, виявлення аномалій в діяльності користувачів комп'ютерних систем.

Рассмотрены методы решения слабоформализированных задач на основе моделирования умственной деятельности живых существ, эволюции биологических видов и нечёткой логики. Описаны интеллектуальные методы вычислений, градиентные методы второго порядка, многослоевые нейросети прямого распространения, сети с преобразованием входящего пространства, с обратными связями и встречного распространения, ускоренные варианты метода обратного распространения погрешности. Определены философские отличия между эволюционными и генетическими алгоритмами, основные операции над нечёткими множествами и этапы построения нечётких систем, типы интеллектуальных систем, в частности, выявления аномалий в деятельности пользователей компьютерных систем.