Представлены результаты изучения микрофлоры кишечника у больных аллергическим дерматитом и лямблиозом, проведена оценка антибиотикорезистентности кишечной флоры. Результаты исследований показали, что наличие лямблий может быть индикатором дисбактериоза кишечника.

Досліджено вирішення актуальної наукової задачі - підвищення ефективності комплексної терапії хворих на кропив'янку, алергічні контактні дерматити на тлі лямбліозу на підставі вивчення клініко-патогенетичних особливостей їх перебігу, вдосконалення діагностики супутнього паразитозу. Встановлено обтяжливий вплив лямбліозу на клінічний перебіг кропив'янки й алергічних контактних дерматитів. Розроблено експрес-метод виявлення лямблій у зіскрібку зі слизової оболонки язика хворих. Доведено негативний вплив лямбліозу на клітинну ланку імунітету даних пацієнтів.

З огляду на належність макромолекулярних структур одноклітинних паразитів Lamblia intestinalis (Giardia intestinalis) до оптично активних речовин із властивостями рідких кристалів, на фактичному матеріалі наведено методичні і методологічні переваги діагностичного цитолюмінесцентного паразитологічного аналізу на засадах принципу поляризованої флуоресценції.

Апробовано різні схеми комплексного лікування кропив'янок на тлі лямбліозної інвазії з використанням протигістоцидних препаратів. Найкращих результатів лікування досягнуто з застосуванням мератину з урахуванням хронобіоритму збудника (1\4 добової дози зранку і 3\4 - на ніч) у поєднанні з ентеросорбентами, жовчогінними засобами, пробіотиками.

Апробированы различные схемы комплексного лечения крапивниц на фоне лямблиозной инвазии с использованием противоглистоцидных препаратов. Наилучшие результаты лечения получены при использовании мератина с учетом хронобиоритма возбудителя (1\4 суточной дозы утром и 3\4 - на ночь) в сочетании с сорбентами, желчегонными средствами, пробиотиками.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р601.37-5 + Р517.56

Рубрики:

Уртикарія (кропив'янка)

Лямбліоз

Шифр НБУВ: Ж15288 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано перебіг поєднаної інвазії аскиридоз + лямбліоз. Зміни показників клітинного і гуморального імунітету, а також зниження вмісту лізоциму сироватки крові та слини свідчать про подвійний пригнічувальний вплив обох паразитозів на імунний статус пацієнтів. У комплексне лікування цих поєднаних паразитозів слід включати послідовно обидва препарати цілеспрямованої дії - альбендазол та орнідазол.

Проанализирован ход соединенной инвазии аскиридоз + лямблиоз. Изменения показателей клеточного и гуморального иммунитета, а также снижения содержимого лизоцима сыворотки крови и слюны свидетельствуют о двойном угнетающем влиянии обоих паразитозов на иммунный статус пациентов. В комплексное лечение этих соединенных паразитозов следует включить последовательно оба препарата целеустремленного действия - альбендазол и орнидазол.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р514.414

Рубрики:

Кліщовий поворотний тиф (ендемічний, кліщовий спірохетоз)

Шифр НБУВ: Ж15288 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - вивчити частоту інфікування бореліями у хворих на туберкульоз легень (ТБЛ) за допомогою двоетапної схеми діагностики (імуноферментний аналіз (ІФА) та імуноблот). Під час скринінгового дослідження Лайм-бореліозу обстежено 99 хворих на ТБЛ, яких лікували за стаціонарних умов Тернопільського обласного протитуберкульозного диспансеру протягом 2015 - 2017 рр. Використано двоетапну схему діагностики (ІФА та імуноблот). На першому етапі антитіла IgM та/або IgG до комплексу B. burgdorferi sensu lato у сироватці крові визначали за методом ІФА. За результатами першого етапу дослідження, зразки крові із сумнівними й позитивними результатами було повторно досліджено за методом імуноблоту. Антитіла хоча б одного класу IgM та/або IgG до комплексу B. burgdorferi sensu lato (B. burgdorferi, B. afzelii та B. garinii) виявлено у сироватці крові 25,2 % хворих на ТБЛ. Дослідження за методом імуноблоту (EUROLINE RN-AT) підтвердило присутність антитіл класу IgM і/чи IgG до антигенів комплексу B. burgdorferi sensu lato (B. burgdorferi sensu stricto, B. afzelii та B. garinii; позитивні або проміжні знахідки) у 19 (76,0 %) із 25 респондентів з позитивними і проміжними результатами за першим етапом дослідження (ІФА). Висновки: поширеність інфікування бореліями у хворих на ТБЛ становила 25,2 % за першим етапом діагностики (ІФА) та 19,2 % - за другим (імуноблот), що вказує на потребу в двоетапній серологічній діагностиці Лайм-бореліозу.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р418.12 + Р514.83

Рубрики:

Хвороби суглобів. Артрити і поліартрити

Спірохетози. Хвороба Лайма, лайм-бореліоз (кров’яна інфекція)

Шифр НБУВ: Ж22938 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Кліщові бактеріози становлять серйозну медико-соціальну проблему. Часто іксодові кліщі заражені кількома збудниками природно-осередкових інфекційних хвороб людини одночасно: кліщовий енцефаліт, Лайм-бореліоз, гранулоцитарний анаплазмоз, моноцитарний ерліхіоз, бабезіоз. Полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР) у режимі реального часу надає змогу за єдиною методикою ідентифікувати відразу декілька збудників в одному кліщі. Мета роботи - встановити частоту природного зараження кліщів B. burgdorferi s. l., A. phagocytophilum, B. miyamotoi та Babesia spp., відібраних від мешканців Тернопільської області, використовуючи метод (ПЛР) у реальному часі. Дослідили 1226 кліщів, відібраних від людей, з них 1179 - одержали від мешканців Тернополя та області, 47 і від жителів інших областей України. ДНК B. burgdorferi s. l., B. miyamotoi, A. phagocytophilum та Babesia spp. визначали за допомогою ПЛР у режимі реального часу. Ідентифіковано 1226 кліщів: 1212 Ixodes ricinus, 12 Dermacentor reticulatus і 2 Rhipiciphalus sanguineus. Під час ідентифікації кліщів I. ricinus за статтю і стадією розвитку відзначено, що самок було 32,3 %, самців - 0,9 %, личинок - 2,6 %, у 10,6 % кліщів не було встановлено стадії розвитку і стать; більшу частину - 53,5 % досліджених кліщів I. ricinus - склали німфи. ДНК B. burgdorferi s. l., B. miyamotoi, A. phagocytophilum та Babesia spp. визначили в 36,0 % кліщів, у тому числі у 32 % - детектовано ДНК одного збудника, у 4 % - декількох одночасно. Висновки: вперше в Україні під час ідентифікації кліщів виявлено наявність особин трьох видів - I. ricinus, D. reticulatus і R. sanguineus, домінували екземпляри I. ricinus (98,9 %). У кліщах роду I. ricinus переважали німфи (53,5 %) і дорослі особини (33,2 %). 19,2 % кліщів були заражені бореліями генокомплексу B. burgdorferi s. l., 14,7 % - A. рhagocytophilum, 1,7 % - B. miyamotoi, 0,3 % - Babesia spр. Серед 441 кліща, в яких виявлено збудники трансмісивних бактеріозів, переважали B. burgdorferi s. l. (53,5 %) і A. рhagocytophilum (40,8 %), у 3,8 % особин - виявлено ДНК декількох бактерій одночасно.

Кліщові бактеріози становлять серйозну медико-соціальну проблему. Часто іксодові кліщі заражені кількома збудниками природно-осередкових інфекційних хвороб людини одночасно: кліщовий енцефаліт, Лайм-бореліоз, гранулоцитарний анаплазмоз, моноцитарний ерліхіоз, бабезіоз. Полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР) у режимі реального часу надає змогу за єдиною методикою ідентифікувати відразу декілька збудників в одному кліщі. Мета роботи - встановити частоту природного зараження кліщів B. burgdorferi s. l., A. phagocytophilum, B. miyamotoi та Babesia spp., відібраних від мешканців Тернопільської області, використовуючи метод (ПЛР) у реальному часі. Дослідили 1226 кліщів, відібраних від людей, з них 1179 - одержали від мешканців Тернополя та області, 47 і від жителів інших областей України. ДНК B. burgdorferi s. l., B. miyamotoi, A. phagocytophilum та Babesia spp. визначали за допомогою ПЛР у режимі реального часу. Ідентифіковано 1226 кліщів: 1212 Ixodes ricinus, 12 Dermacentor reticulatus і 2 Rhipiciphalus sanguineus. Під час ідентифікації кліщів I. ricinus за статтю і стадією розвитку відзначено, що самок було 32,3 %, самців - 0,9 %, личинок - 2,6 %, у 10,6 % кліщів не було встановлено стадії розвитку і стать; більшу частину - 53,5 % досліджених кліщів I. ricinus - склали німфи. ДНК B. burgdorferi s. l., B. miyamotoi, A. phagocytophilum та Babesia spp. визначили в 36,0 % кліщів, у тому числі у 32 % - детектовано ДНК одного збудника, у 4 % - декількох одночасно. Висновки: вперше в Україні під час ідентифікації кліщів виявлено наявність особин трьох видів - I. ricinus, D. reticulatus і R. sanguineus, домінували екземпляри I. ricinus (98,9 %). У кліщах роду I. ricinus переважали німфи (53,5 %) і дорослі особини (33,2 %). 19,2 % кліщів були заражені бореліями генокомплексу B. burgdorferi s. l., 14,7 % - A. рhagocytophilum, 1,7 % - B. miyamotoi, 0,3 % - Babesia spр. Серед 441 кліща, в яких виявлено збудники трансмісивних бактеріозів, переважали B. burgdorferi s. l. (53,5 %) і A. рhagocytophilum (40,8 %), у 3,8 % особин - виявлено ДНК декількох бактерій одночасно.

Викладено нові підходи до вирішення актуальної науково-практичної проблеми сучасної медицини – покращення діагностики і результатів лікування хворих з Лайм-бореліозом шляхом з’ясування обізнаності працівників лісових господарств ряду областей України, студентів медичного, педагогічного і політехнічного університетів щодо цієї інфекції; комплексного дослідження іксодових кліщів для виявлення їх зараження збудниками Лайм-бореліозу та інших кліщових інфекцій; з’ясування етіологічної структури, епідеміологічних і клінічних особливостей Лайм-бореліозу; виявлення антитіл до різних видів борелій, у тому числі до B. spielmanii та B. miyаmоtoi, і з’ясування їх причетності до клінічних ознак еритемної і безеритемної форм інфекції; використання дистанційної термографії для діагностики суберитемної шкірної форми Лайм-бореліозу; розроблення епідеміологічної інтерактивної мапи розповсюдження кліщових інфекцій, у тому числі змішаних, у різних регіонах України; застосування розробленої раціональної схеми терапії. Досліджено іксодові кліщі, відібрані від людей, на предмет зараження збудниками Лайм-бореліозу та інших кліщових інфекцій. Застосовано метод дистанційної термографії для діагностики суберитемної шкірної форми Лайм-бореліозу. Використано геоінформаційну систему для розробки епідеміологічної інтерактивної мапи розповсюдження Лайм-бореліозу та змішаних кліщових інфекцій в різних регіонах України. Удосконалено лікування хворих на еритемну форму Лайм-бореліозу шляхом застосування у комплексній терапії лікарського засобу стевії медоносної. З’ясовано обізнаність працівників лісових господарств і студентів медичного й немедичних університетів щодо Лайм-бореліозу. Вивчено частоту інфікування бореліями працівників лісових господарств ряду областей України. З’ясовано етіологічну структуру (B. afzeliі, B. burgdorferi s. s. та B. garinii) безеритемної форми недуги у лісівників ряду областей України. Доведено причетність B. spielmanii та B. miyаmоtoi до клінічних проявів еритемної і безеритемної форм Лайм-бореліозу у пацієнтів лікарень і безеритемної форми недуги в лісівників ряду областей України. З’ясовано клініко-епідеміологічні особливості безеритемної форми Лайм-бореліозу в лісівників ряду областей України. Встановлено частоту виявлення збудників Лайм-бореліозу та інших кліщових інфекцій у вагітних з обтяженим акушерським анамнезом.

Узагальнено досягнення світової науки та результати власних досліджень авторів. Основну увагу приділено епідеміології, клінічним проявам, діагностиці та терапії Лайм-бореліозу. Наведено нові дані про засоби збору кліщів у довкіллі, зараженість їх бореліями та іншими збудниками, професійні ризики інфікування (лісівники), ураження різних органів і систем людського організму у випадку цієї інфекції, її поєднання з іншими хворобами, а також обізнаність населення з проблемою Лайм-бореліозу.

Цель работы - определить частоту выявления специфических антител против возбудителей клещевых и ряда других инфекционных болезней в сыворотке крови пациентов с лимфаденопатией. Под наблюдением находились 68 больных, которые получали амбулаторное и стационарное лечение в Тернопольской университетской больнице и Тернопольском областном клиническом кожно-венерологическом диспансере. В исследовании приняли участие 41 (60,3 %) женщина, 27 (39,7 %) мужчин в возрасте от 20 до 63 лет. Для лабораторного подтверждения Лайм-боррелиоза (ЛБ) использовали двухэтапную серологическую диагностику (ELISA, иммуноблот); гранулоцитарного анаплазмоза человека (ГАЧ) и других инфекционных болезней, которые могли быть причиной лимфаденопатии - реакцию непрямой иммунофлуоресценции, в том числе мультиплексную, с использованием технологии БИОЧИП. Специфические антитела IgM и/или IgG против комплекса B. burgdorferi s. l. обнаружены у 45,6 % из 68 больных. В дальнейшем сыворотку крови 33 пациентов с лимфаденопатией, обследованных на антитела против возбудителей ЛБ, исследовали на наличие специфических IgM и IgG против A. phagocytophilum. Положительные результаты поиска хотя бы одного класса антител только против A. phagocytophilum получены у 24,2 % обследованных, положительные или промежуточные результаты только против B. burgdorferi s. l. - у 12,1 % пациентов, одновременно против обоих возбудителей - у 60,6 %. Антитела против EBV-CA выявлены в сыворотке крови 46,9 % пациентов, Parainfluenza virus type 1 - у 40,6 %, HHV-6 - у 37,5 %, HSV-1 - у 34,4 %, EBV-EA і Toxoplasma gondii - у 31,3 %, Coxsackievirus type A9 и HIV-2 - у 6,3 %. Выводы: антитела против возбудителей ЛБ обнаружили у трети пациентов с лимфаденопатией, коинфекции ЛБ и гранулоцитарного анаплазмоза человека - у более половины обследованных. Кроме того, с различной частотой выявляли специфические антитела против 18 возбудителей других инфекционных болезней. Почти половина положительных результатов - антитела против вируса парагриппа первого типа и вируса Эпштейна-Барр.