Проаналізовано специфіку джерельної бази педагогічної спадщини видатного китайського мислителя Конфуція. Виділено основні групи джерел та охарактеризовано їх. Розглянуто основні етапи вивчення китайських джерел за межами Китаю.

Висвітлено життєвий шлях засновника офіційно прийнятої в Китаї світоглядної концепції в аспекті сформування Конфуція як особистості. Проаналізовано основні віхи життя Конфуція. Доведено, що конфуціанство на довгі сотні років визначило систему цінностей в Китаї.

Розглянуто й охарактеризовано особливості освітніх процесів у Стародавньому Китаї історичного періоду Чуньцю (770 - 478 рр. до н. е.), на який припадає життєдіяльність видатного мислителя Давнього Сходу Конфуція (554 - 479 рр. до н. е.). Досліджено зміни у розвитку освіти в складний період соціально-політичного життя Китаю - переходу від державної освіти як основної форми передачі знань до приватної освіти як нового типу навчання та виховання. З'ясовано вплив цих змін на подальший розвиток освіти у Китаї. Проаналізовано зміст учення Конфуція, що поєднує філософські, політологічні, педагогічні положення і спрямоване, насамперед, на вдосконалення життя в майбутньому через моральне виховання особи. Підсумовано, що в результаті виникнення приватних домашніх шкіл у період Чуньцю та Чжаньго (475 - 221 рр. до н. е.) було зруйновано монополію аристократії на освіту, поступово зросла суспільна роль освіти й активізувався розвиток людських талантів і здібностей, приватна освіта також сприяла значним досягненням у розвитку педагогічної теорії та навчальної практики.

Здійснено всебічний ретроспективний аналіз педагогічних поглядів і педагогічної діяльності Конфуція (551 - 479 рр. до н.е.) - філософа, педагога, активного громадського діяча Давнього Китаю. Проаналізовано джерельну базу та стан дослідження спадщини Конфуція, визначено вплив суспільно-історичних і духовно-матеріальних чинників розвитку Давнього Китаю на формування провідних освітніх ідей мислителя, висвітлено розвиток освіти у Давньому Китаї у контексті життєдіяльності Конфуція. Реконструйовано постать Конфуція як образ ідеального вчителя китайців. Обгрунтовано філософсько-педагогічні засади (гуманність, усвідомлення освіти як цінності у житті людини, всестановість освіти, здійснення освіти впродовж життя, психологічний підхід до навчання) вчення Конфуція та розкрито його методи виховання та навчання (взаємозв'язок навчання та мислення, індивідуальний підхід до учнів, метод навчання шляхом зацікавлення школяра, метод висновків за аналогією, індуктивний метод, метод навчання на реальних життєвих прикладах, взаємозв'язок теорії та практики, діалогічність, або обмін думками, виховання на власному прикладі). Визначено внесок Конфуція у розвиток освіти Давнього Китаю. До наукового обігу введено нові матеріали, що розширюють знання про освітній поступ в Китаї доконфуціанської та конфуціанської доби та педагогічну діяльність Конфуція.

Розглянуто проблему трансформацій в освіті в аспектах децентралізаційно-централізаційних, гуманізаційних процесів, стандартизації та диференціації освіти в країнах ЄС і США. Охарактеризовано підходи до трактування освітніх трансформацій в освітньому просторі у зарубіжжі та в Україні. Розкрито підходи країн зарубіжжя, застосовувані для реалізації реформ. Окреслено перспективи використання зарубіжного досвіду в Україні.