Предложены конструктивное решение гидравлического вибровозбудителя общего назначения с направленными колебаниями и методика выбора его основных параметров.

Рассмотрена проблема и доказана необходимость переработки отходов промышленного производства, находящихся в отвалах и на свалках, с целью извлечения полезных компонентов. Предложены варианты использования незапланированных потерь топлива и энергии, а также ряд мер конструктивно-технологического характера по уменьшению этих потерь. Приведены примеры технологического процесса и отмечен примерный парк машин для обслуживания ресурсосберегающих технологий.

Обгрунтовано вирішення проблеми якісної електрокоагуляційної очистки стічних вод птахівничого комплексу за мінімальних енерговитрат. Проаналізовано водоспоживання птахівничих комплексів яєчного та м'ясного спрямування, існуючих типових систем водоочистки (на прикладі ЗАТ "Комплекс Агромарс"). Запропоновано доповнити їх електротехнологічною коагуляційною установкою для зменшення існуючих перевищень ГДК завислих частинок. Як захід підвищення енергоефективності її функціональних показників синтезовано відповідну адаптивну систему керування (вхідні параметри: концентрація завислих частинок, pH, лінійна швидкість потоку у міжелектродному просторі; керуючий вплив - значення густини анодного струму) режимами роботи. З урахуванням результатів експериментального та теоретичного дослідження нестаціонарності, нелінійності, неконтрольованості та непередбачуваності зміни вхідних значень і взаємозв'язків між технологічними факторами під час створення системи керування, застосовано апарат нечітких нейронних мереж. Виявлено функціональну адекватність синтезованої нейроінформаційної експертної системи технологічним вимогам. На підставі запропонованої нейроінформаційної експертної системи створено вхідну вибірку даних для побудови відповідної нечіткої нейронної мережі адаптивної системи керування електрокоагулятором, здійснено її апробацію та доведено функціональну відповідність вимогам енергоефективності та забезпечення нормованої якості очистки. За результатами імітаційного моделювання, теоретичного та виробничого дослідження

Обоснована теория энергетической эффективности машин (ЭЭМ). Впервые классифицированы в упорядоченном варианте энергетические ресурсы и обозначены нетрадиционные и перспективные источники энергии будущего. Уделено внимание возобновляемым источникам энергии. На основе закона сохранения и преобразования энергии разработаны аналитические и графические методы испытаний, оценки, расчета и прогнозирования ЭЭМ. Предложены физико-математическая модель процесса передачи мощности источника энергии перерабатываемому материалу, методика прогнозирования ЭЭМ, а также конструктивные решения, повышающие эффективность конусных дробилок. Проанализированы результаты экспериментальных исследований дробилок с различными законами движения рабочего органа. Даны рекомендации, направленные на повышение ЭЭМ.

Предложен алгоритм заполнения ячеек экспертной матрицы комплексных информационно-аналитических исследований, построенный на основе теории нечётких множеств. В качестве инструмента обучения фаззимодели предложено использовать нейронные сети (ANFIS). При этом было опробовано несколько известных алгоритмов с целью выбора наиболее эффективного в данном приложении. Приведен пример синтеза такой экспертной системы.

Із використанням рівнянь матеріального та теплового балансів створено динамічну модель електролізних процесів системи безпечного водопостачання агропромислових об'єктів. Підтверджено адекватність моделі, що дозволить проводити статистичні дослідження електротехнологічної очистки.

Предложены теоретические зависимости, определяющие показатели эффективности машин и комплексов с возможностью использования их в экономических расчетах. Приведена зависимость для определения стоимости единицы энергии и израсходования ее с учетом полезной работы, кпд, коэффициента технологической эффективности. Повышена точность оценки себестоимости выпускаемой продукции.

Розроблено методику та експериментальну установку дослідження впливу вакуумметричного тиску на завислі у воді частинки. Одержано якісно-кількісні характеристики процесу утворення та осадження завислих у воді речовин внаслідок дії вакуумметричного тиску.

З урахуванням технологічних аспектів систем водокористування та математичного апарату теорії ймовірності встановлено шляхи забезпечення необхідної якості води у кінцевого споживача.

Технологічно та техніко-економічно обгрунтовано застосування на агропідприємствах України універсального багатокамерного біогенератора.

Разработана и реализована схема безопасной переработки органических веществ, основанная на собственном проведенном опыте с учетом теории гидродинамики и тепломассобмена.

Анализ физико-математической модели, предложенный на основе объективных законов природы, привел к разработке методики исследования энергетической эффективности существующих машин. Дальнейшее теоретическое развитие способствовало созданию методики определения показателей эффективности их на стадии проектирования. Синтез идей убедительно подтверждает достоверность предложенных аналитических зависимостей, как составной части теории, направленной на энергосбережение при машинном производстве. Пример, выполненный по данным из технической характеристики типоразмерного ряда зарубежных дробилок (Германия, фирма "Krupp"), с помощью возможностей программного обеспечения Math CAD-11, в подтверждение тому.

Розглянуто теоретичні основи моделювання та прогнозування природних збурень із використанням інтелектуальних систем автоматичного керування умовами утримання (вирощування) біологічних об'єктів сільськогосподарського призначення на прикладі тепличних комплексів і промислових птахофабрик. Подано загальну характеристику температурних збурень в Україні та методи їх моделювання. Проведено аналіз можливостей прогнозування зовнішніх природних збурень у теплиці. Викладено теоретичні передумови використання генетичних алгоритмів для оптимізації якості прогнозування. Подано структури систем управління біотехнічними об'єктами з оптимізованими прогностичними блоками.

Описано процедуру синтезу методики нейромережевого прогнозування зовнішніх збурень на об'єкт спеціального призначення (ОСП). Проведено порівняння прогнозування часових рядів температури навколишнього середовища з використанням типового підходу (градієнтний метод) щодо оптимізації значень вагових коефіцієнтів нейронної мережі та із застосуванням генетичного алгоритму. Досліджено якість роботи системи керування з блоком нейромережевого прогнозування та оптимізацією його настройок на основі використання генетичного алгоритму порівняно із системою без такого прогнозування. Встановлено, що вирішення завдання математичного моделювання проекцій часових рядів дозволяє значно підвищити швидкодію системи керування та забезпечити максимальну ефективність функціонування ОСП.

Досліджено тенденції та використання штучного інтелекту. Приділено увагу пошуку рішень у просторі станів, а також пошуку вирішення методом розбиття задач на підзадачі. Розглянуто знання як об'єкт вивчення та перетворення в системах штучного інтелекту. Розроблено моделі представлення знань. Наведено основні елементи експертної системи. Описано інтегроване середовище програмування Пролог. Проаналізовано реляційний підхід до організації баз даних. Висвітлено загальні положення нейронних мереж та їх властивості. Охарактеризовано нейронні мережі Хопфілда й Хеммінга, а також мережі з радіальними базисними елементами. Узагальнено навчальні методики та алгоритми побудови й дослідження штучних нейронних мереж. Здійснено синтез нейромережевих структур прогнозування температурних часових рядів. Викладено теоретичні основи нечітких нейронних мереж. Обгрунтовано використання генетичного алгоритму під час розв'язування задач оптимізації в процедурі навчання нейронних мереж.

Проаналізовано сучасні архітектури інтелектуальних систем управління; продемонстровано приклади ефективного використання нейронних мереж під час вирішення задач управління, встановлено їх функціональні недоліки; досліджено якість прогнозування часових рядів на основі багатошарового персептрона; запропоновано удосконалені архітектури інтелектуальних систем управління об'єктами з розосередженими параметрами, які містять нейромережеві блоки підтримки прийняття рішень та роботехнічні засоби мобільного збору інформації; проаналізовано практичні напрямки впровадження інтелектуальних систем управління.

Обоснована и представлена последовательность создания информационно-аналитических систем обеспечения рационального водопользования: определены задачи и инструментарии реализации разработанных этапов синтеза программных комплексов.

Проаналізовано вплив водних ресурсів на ефективність та безпеку об'єктів продовольчої індустрії за умов дії надзвичайних ситуацій техногенного та природного походження. Запропоновано схему екологічно безпечного постачання ресурсів на виробництва. Розроблено концепції гарантованого водопостачання із усуненням недоліків існуючих рішень за умов надзвичайних ситуацій; оцінено фінансову ефективність такого підходу.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л800.94

Рубрики:

Уловлювання і перероблення цінних продуктів зі стічних вод харчових виробництв

Шифр НБУВ: Ж69879 Пошук видання у каталогах НБУВ 

За значних об'ємів небезпечного скиду промислових об'єктів неефективність і довготривалість вимірювань, з погляду екологічної безпеки, недопустимі, особливо в умовах нештатних ситуацій. Під час досліджень проаналізовано види ситуацій, які можуть виникнути унаслідок неефективного водоочищення. Створено модель оцінювання ризиків дії відповідних техногенних та природних ситуацій, яка використовує критерій енергоефективності електротехнологічного водоочищення для формування кількісної картини потенційного настання дії надзвичайних ситуацій. Схему системи видалення забруднювачів розглянуто як послідовний технологічний ланцюг різних способів - механічного, біологічного та фізико-хімічного із подальшим напрацюванням технологічних залежностей у результаті застосування віртуальної міри якості у складі блоків фізичного та математичного моделювань. Програмне забезпечення надає змогу адаптувати функціонування віртуальної міри відповідно до критерію енергоефективності на базі моделі техніко-економічних процесів виробництва у вигляді нечіткої когнітивної карти.