В огляді узагальнено експериментальні та клінічні дані про методи запобігання та лікування преренальної, ренальної та постренальної гострої ниркової недостатності. Проаналізовано нефропротекторні властивості діуретиків, антиоксидантів, флавоноїдів та інших препаратів. Обговорено перспективні напрямки нефропротекції.

В обзоре обобщены экспериментальные и клинические данные о методах предупреждения и лечения преренальной, ренальной и постренальной ОПН. Проанализированы нефропротекторные свойства диуретиков, антиоксидантов, флавоноидов и других препаратов. Обсуждены перспективные направления нефропротекции.

The experimental and clinical data about the methods of preventing and treating the pre-renal, renal and post-renal acute failure have been summarized in the review. Nephroprotective properties of diuretics, antioxidants, flavonoids and other medications are analysed. The perspective directions of nephroprotection are being discussed.

У дослідах на щурах встановлено вплив однократного введення мексидолу (100 мг/кг) на показники видільної функції нирок. В умовах спонтанного сечовиділення препарат, що досліджується, зменшує діурез та екскрецію натрію і калію за рахунок канальцевого механізму (посилення реабсорбції), не впливаючи на споживання води. На відміну від цих результатів у тесті з водним навантаженням мексидол істотно не впливає на стан видільної функції нирок, виявляє тенденцію до діуретичної дії.

В опытах на крысах установлено влияние однократного введения мексидола (100 мг/кг) на показатели выделительной функции почек. В условиях спонтанного мочеотделения исследуемый препарат уменьшает диурез и экскрецию натрия и калия за счет канальцевого механизма (усиление реабсорбции), не влияя на потребление воды. В отличие от этих результатов в тесте с водной нагрузкой мексидол не оказывает существенного влияния на состояние выделительной функции почек, проявляет тенденцию к диуретическому действию.

Experiments conducted on rats revealed the effect of one-time introduction of mexidol (100 mg/kg) on the excretory function of the kidneys. Thus, in case of spontaneous urination, the medication under investigation reduces diuresis and renal excretionof natrium and potassium due to renal tubular mechanism (increase of reabsorption) and does not influence water consumption. In contrast to these results, water test revealed that mexidol has no significant effect on the secretory function of the kidneysand demonstrates the tendency to diuretic action.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р413.301.11

Рубрики:

Диспепсії

Шифр НБУВ: Ж23117 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Разработан новый стоматологический гель с настойкой софоры японской и нимесулидом для лечения стоматологических заболеваний. На двух моделях воспаления (карагениновый и зимозановый отеки) доказана его противовоспалительная активность, по которой он превышает препараты сравнения - мазь "Вундехил" и гель "Нимулид 1 %". Экспериментально обоснована оптимальная концентрация нимесулида в составе геля, которая составляет 0,5 %.

На модели гентамицинового поражения почек у крыс исследованы нефротропные свойства сухого экстракта сныти обыкновенной (100 мг/кг и 1 г/кг). Определено состояние выделительной функции почек в условиях спонтанного диуреза и водной нагрузки. Установлено, что экстракт сныти дозозависимо нормализует парциальные функции почек и оказывает гипоазотемический эффект. Антипротеинурические свойства фитопрепарата наиболее выражены в условиях спонтанного диуреза. Нефропротекторное действие экстракта сныти подтверждено морфологическими исследованиями.

Предложено моделирование маточных кровотечений на крысах с удалением у животных яичников с последующим введением эстрогенов. Доказана целесообразность применения сукцифената в различных лекарственных формах для профилактики и лечения дисфункциональных маточных кровотечений.

На моделі ішемічної гострої ниркової недостатності у щурів доведено нефропротекторні властивості сухого екстракту яглиці звичайної (курсове введення в дозах 100 мг/кг та 1 г/кг). Екстракт підвищує виживаність тварин, попереджує розвиток анурії, нормалізує парціальні функції нирок за умов спонтанного й водного діурезу, виявляє антипротеїнуричний і гіпоазотемічний ефекти, перевершуючи препарат порівняння хофітол (5 мл/кг). Дозозалежний нефропротекторний ефект фітопрепарату підтверджено морфологічними дослідженнями за відсутністю явищ некрозу та некробіозу епітелію канальців і клубочків, зменшенням дистрофічних змін канальцевого епітелію, а також зниженням вираженості ускладнень з боку головного мозку та печінки.

На щурах із моделлю білатеральної каротидної оклюзії та на мишах із моделлю глобальної гравітаційної церебральної ішемії встановлено виражений захисний ефект нового протидіабетичного засобу діакамфу (25 мг/кг), за яким він перевищує пірацетам і кавінтон. До механізму церебропротекторної дії залучено стимуляцію імідазолінових рецепторів. У постішемічному періоді діакамф зменшує неврологічний дефіцит і мнестичні порушення. На моделі нормобаричної гіпоксичної гіпоксії з гіперкапнією діакамф не виявляє дії, на моделі гемічної гіпоксії незначно збільшує тривалість життя тварин, що свідчить про складність механізму його церебропротекторної дії.

Проаналізовано дані щодо деяких лікарських рослин світової флори із нефропротекторними властивостями, верифікованими за умов експерименту та/або за клінічних умов. Узагальнено відомості про діючі речовини цих рослин і механізми їх дії на різних рівнях. Висвітлено перспективи подальших досліджень і можливість застосування фітопрепаратів у випадку патології нирок.

Наведено результати дослідження впливу антагоніста рецепторів інтерлейкіну-1 (АРІЛ-1) на видільну функцію нирок (ВФН) та їх гістоструктуру в інтактних щурів. Доведено, що АРІЛ-1 за курсового введення не порушує кровопостачання нирок, проте за спонтанного сечовиділення здатен негативно впливати на ВФН інтактних тварин, що підтверджено результатами морфологічних досліджень. Концентраційна функція нирок у цьому разі не порушується. Незначні негативні зміни стану нирок під дією АРІЛ-1 є оборотними після скасування препарату, що підтверджено мікроскопічними та функціональними дослідженнями. Отже, АРІЛ-1 не виявляє нефротоксичних властивостей за динамічного контролю стану органу.

Вивчено вплив спіроциклічних похідних оксиндолу (речовини під лабораторними шифрами "сполука 76" і "сполука 77") на рівень моноамінів головного мозку мишей. Під впливом досліджуваних сполук знизився вміст норадреналіну й адреналіну. Сполуки 76 і 77 достовірно знижували співвідношення вмісту норадреналіну та дофаміну у порівнянні з інтактним контролем, що може свідчити про прискорення обміну катехоламінів у головному мозку тварин. Досліджувані сполуки та препарати створюють сильний позитивний кореляційний зв'язок між вмістом окремих катехоламінів.

Встановлено, що спіроциклічне похідне оксіндолу у дозі 5 мг/кг не впливає на базальний кровобіг у внутрішній сонній артерії щурів, але покращує кровопостачання головного мозку із даного басейну у разі білатеральної каротидної оклюзії з наступною реперфузією. Інтегральна захисна дія досліджуваної сполуки у разі експериментальної церебральної ішемії характеризується зменшенням нейронспецифічної енолази у крові у 2,3 рази та нормалізацією кислотно-лужної рівноваги. Встановлено, що нова сполука має потужну церебропротекторну активність на рівні вінпоцетину й антигіпоксичний ефект на рівні мексидолу.

Проведено експериментальне дослідження анксіолітичної дії рекомбінантного антагоністу рецепторів інтерлейкіну-1 (АРІЛ-1) за тестами піднесеного хрестоподібного лабіринту та відкритого поля й антиамнестичної дії за тестом умовної реакції пасивного уникнення на мишах-самцях. Відповідно до результатів проведених досліджень, АРІЛ-1 виявляє анксіоселективну та виражену дозонезалежну антиамнестичну дію.

Проведено експериментальне дослідження фрігопротекторної дії рекомбінантного антагоніста рецепторів інтерлейкіну-1 (АРІЛ-1) на моделі гострої холодової травми. Встановлено, що АРІЛ-1 на моделі гострого загального охолодження у мишей достовірно збільшує час виживання у порівнянні із відомим фрігопротектором кислотою ацетилсаліциловою. Одноразове лікувальне або профілактичне застосування АРІЛ-1 при холодовій травмі підвищує пригнічені показники локомоторної, дослідницької активності й емоційності тварин, покращує тонус скелетних м'язів, координацію рухів і фізичну витривалість, стимулює видільну функцію нирок і підвищує їх здатність до концентрування сечі у відновлювальному періоді. Таким чином, АРІЛ-1 виявляє виражену фрігопротекторну дію, що обгрунтовує можливість його застосування як ефективного засобу профілактики та лікування наслідків холодової травми.

Наведено аналітичний огляд щодо лікарських рослин світової флори із верифікованими за умов експерименту та/або за клінічних умов седативними та суміжними психотропними властивостями (перш за все, анксіолітичними, снодійними). Узагальнено відомості про біологічно активні речовини (БАР) цих рослин та механізми їх дії на різних рівнях. Висвітлено значущість синергізму БАР для виявлення вищезазначених фармакологічних властивостей фітопрепаратів, а також важливість біофармацевтичних чинників у фітофармакології.

На моделі ішемічної гострої ниркової недостатності у щурів доведено нефропротекторні властивості спіроциклічного похідного оксіндолу (курсове введення в дозі 5 мг/кг). Досліджувана сполука відновлює нирковий кровообіг на рівні препарату порівняння мексидолу (доза 100 мг/кг); попереджує розвиток анурії, нормалізує парціальні функції нирок за умов водного діурезу, виявляє антипротеїнуричний і гіпоазотемічний ефекти на рівні препарату порівняння хофітолу (доза 110 мг/кг).

В последние годы значительно углубились представления относительно патогенеза когнитивных нарушений при болезни Альцгеймера (БА). Современные данные обосновывают целесообразность противовоспалительной терапии при БА. Приведены результаты сравнения противовоспалительных и антиамнестических свойств антагониста рецепторов интерлейкина-1 (АРИЛ-1) на моделях адъювантного артрита (АА) у крыс и на скополаминовой амнезии (СА) у мышей. Установлено, что на модели АРИЛ-1 не уступал диклофенаку натрия по противовоспалительному действию, а по ряду показателей даже превосходил его. На модели СА АРИЛ-1 проявлял выраженный дозозависимый антиамнестический эффект, превышающий действие референс-препарата. Сделан вывод, что АРИЛ-1 обладает ценным соединением противовоспалительных и антиамнестических свойств, что экспериментально обосновывает возможность его использования при нейродегенеративных патологиях с развитием когнитивного дефицита.

Проведено експериментальні дослідження статевих відмінностей чутливості мишей до гострого загального охолодження. Критерієм чутливості до холоду обрано час виживаності мишей. Доведено, що у групі самок час виживаності статистично значуще (на 21 %) вище, ніж відповідний показник у самців. Встановлені відмінності чутливості експериментальних тварин до дії низьких температур необхідно враховувати у ході виконання експериментальних досліджень із патофізіології та фармакології фрігопротекторів.

В опытах на мышах с моделью алкогольного наркоза установлено, что препараты кверцетина липофлавон (липосомальная лекарственная форма) и корвитин (водорастворимая форма) уменьшают чувствительность к угнетающему действию этанола на центральную нервную систему. Максимальный антиалкогольный эффект липофлавон оказывает в дозе, эквивалентной 10 мг/кг по кверцетину, корвитин - в дозе 15 мг/кг по кверцетину. Пирацетам (200 мг/кг) не проявил алкопротекторных свойств.

Опыты выполнены на крысах с моделью острого нарушения мозгового кровообращения (20 мин билатеральная окклюзия внутренних сонных артерий с последующей реперфузией) на фоне сформировавшегося аллоксанового сахарного диабета. Установлено, что курсовое введения оригинального противодиабетического средства диакамфа гидрохлорида в дозе 10 мг/кг внутрибрюшинно в лечебном режиме (через 1 ч после инсульта и далее каждые 8 ч в течение 72 ч) подобно мексидолу (100 мг/кг) уменьшает фрагментацию ДНК ядер нейронов в лобных долях головного мозга (антиапоптотический эффект). Положительное модулирующее действие диакамфа гидрохлорида на процессы нейроапоптоза в условиях острой церебральной ишемии может лежать в основе его церебропротекторного эффекта.