Отмечено, что операции по поводу колоректального рака (КРР) сопряжены с высоким риском развития тромбоэмболических осложнений (ТЭО). Предложена схема предоперационного ведения больных КРР с применением эноксапарина натрия "Клексана" как средства профилактики ТЭО и проанализированы исходы 176 оперативных вмешательств.

Для лікування неспецифічної екстрасфінктерної нориці прямої кишки запропоновано спосіб, який включає висічення норицевого ходу єдиним блоком з зовнішнім та внутрішнім (відхідникова пазуха, що несе норицю) отворами з боку промежини, з подальшим пошаровим відновленням стінки прямої кишки, цілісності сфінктерів та м'язів-підіймачів відхідника (за необхідності) та дренуванням порожнини, що утворилась. Операцію здійснено у 25-ти хворих, її виконання забезпечило зниження частоти рецидивів захворювання та післяопераційної інконтиненції.

Проведено порівняння інформативності топографічних даних нориці прямої кишки, одержаних за допомогою фістулографії та об'ємного трансректального (у режимі 3D-реконструкції одержаного зображення) ультразвукового дослідження. Останнє більш інформативне та легко переноситься усіма хворими. На думку авторів, воно повинно доповнити стандартну діагностику цієї складної патології у проктологічних клініках України під час оцінки в передопераційний період топографії нориць прямої кишки, що допоможе суттєво знизити частоту рецидиву захворювання, кількість післяопераційних ускладнень (в тому числі інконтененції) і як наслідок - фінансові затрати на лікування цієї категорії хворих.

Венозные тромбозы и их осложнения - наиболее распространенные и опасные осложнения, которые развиваются у больных колоректальным раком в пред- и послеоперационный период. Рассмотрены причины интравенозного тромбообразования, предложен алгоритм профилактики возникновения и лечения венозных тромбозов до и после операции с применением эноксапарина натрия (Клексана "Sanofi Aventis Group"). Применение описанного алгоритма позволило уменьшить количество тромботических осложнений у оперированных больных.

Проведено трансректальне ультразвукове дослідження (в режимі 3D-реконструкції одержаного зображення) у 72-х хворих з екстрасфінктерними норицями прямої кишки різного ступеня складності. За результатами проведеного обстеження розроблено нову УЗ-класифікацію екстрасфінктерних нориць прямої кишки за ступенем їх складності. Ця класифікація має практичну спрямованість та узгоджується з традиційною класифікацією складності екстрасфінктерних нориць прямої кишки.

Проанализирован опыт хирургичесого лечения 327 больных раком прямой кишки в Главном военном клиническом госпитале МО Украины. Больным раком нижне- и среднеампулярного отдела прямой кишки в предоперационный период была проведена лучевая терапия. Показано, что применение современных диагностических технологий позволяет на предоперационном этапе определить степень местного распространения опухолевого процесса. Выполнение сфинктеросохраняющих операций не ведет к увеличению частоты рецидивов, при этом существенно повышается качество жизни пациентов.

Проанализированы особенности диагностики и хирургического лечения 55 пациентов по поводу холедохолитиаза. Оптимальными методами диагностики холедохолитиаза явились: ультразвуковое исследование (УЗИ), эндоскопическая ретроградная холангиопанкреатография, эндоскопическое УЗИ, интраоперационная холангиография. У 51 (92,73 %) пациента первым этапом выполнена эндоскопическая папиллосфинктеротомия, через 1 - 3 сут - лапароскопическая холецистэктомия. У 4 (7,27 %) больных выполнена лапароскопическая эксплорация общего желчного протока и холецистэктомия.

Наведено огляд вітчизняної та англомовної літератури щодо проблем лікування хронічного геморою (ХГ). Викладено технічні аспекти сучасних модифікацій методик лікування ХГ. Особливу увагу приділено аналізу літературних джерел щодо можливих ускладнень лікування, їх видів та частоти при застосуванні різних методик лікування ХГ.

Досліджено питання комбінованого лікування хворих на колоректальний рак, ускладнений гострою непрохідністю товстої кишки. Проаналізовано традиційне лікування хворих з вказаною патологією. Виявлено основні причини незадовільних безпосередніх і віддалених результатів. Розроблено лікувально-діагностичну програму комбінованого лікування хворих на колоректальний рак, ускладнений гострою непрохідністю товстої кишки із застосуванням етапної лапароскопічної операції та неоад'ювантної внутрішньоартеріальної селективної поліхіміотерапії. Обгрунтовано строки виконання всіх етапів запропонованої програми. Доведено можливість проведення курсу хіміотерапії в найближчі терміни після усунення ендотоксикозу перед радикальним втручанням.

Проаналізовано особливості патогенезу гемороїдальної хвороби. Узагальнено основні способи впливу на патогенез гемороїдальної хвороби, які використовують в сучасних методах хірургічного лікування геморою: гемороїдопексія, зниження внутрішньоанального тиску, дезартеризація верхньої прямокишкової артерії, часткова редукція або деструкція кавернозної тканини, повна редукція кавернозної тканини. Зазначені напрями лікувального впливу покладено в основу класифікації методів хірургічного лікування геморою.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р456.5

Рубрики:

Свищі при хірургічних операціях

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлено результати хірургічного лікування 1028 пацієнтів з приводу хронічного геморою (ХГ) I - IV стадії. Залежно від стадії геморою хворі розподілені на три групи. Порівняння результатів лікування проведено у групах хворих за методами втручання. На основі проведеного аналізу одержаних результатів розроблено діагностично-лікувальний алгоритм диференційованого підходу до хірургічного лікування хворих з приводу ХГ.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.766.403-59

Рубрики:

Геморой

Шифр НБУВ: Ж24001 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.766.403

Рубрики:

Геморой

Шифр НБУВ: Ж24001 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вперше на основі проспективного дослідження оцінено безпосередні та віддалені результати лікування хворих на хронічний геморой (ХГ) І - IV стадій з використанням існуючих методів хірургічного лікування. Вперше, на основі даних гістологічного дослідження у хворих на ХГ встановлено особливості розподілу артерій та артеріол в секторах дистальної третини прямої кишки та надано їх кількісну характеристику. Виявлено сильний кореляційний зв'язок між числом артерій й артеріол у вказаній зоні. Вперше доведено, що більш, ніж у третини хворих, в дистальній третині прямої кишки відсутні сектори, позбавлені артеріального кровопостачання, та у всіх секторах має місце артеріальне і/або артеріолярне кровопостачання. Вперше доведено наявність артеріальної мережі в дистальній третині прямої кишки, яка складається з міжартеріальних і/або міжартеріолярних анастомозів. На основі зівставлення результатів гістологічного дослідження та даних ультразвукового дуплексного сканування (УЗДС) встановлено наявність доплернегативних артерій в дистальній третині прямої кишки, надано їх кількісну характеристику та визначено частоту цього феномену. Запропоновано універсальну патогенетичну класифікацію методів хірургічного лікування геморою, яка пропонує послідовне виділення таких класифікаційних одиниць, як категорія, клас і група методів хірургічного лікування. Розроблено алгоритм хірургічного лікування ХГ, що передбачає ранги пріоритетності методів оперативного лікування для кожної стадії захворювання на основі оцінки ризику негативних результатів у віддаленому післяопераційному періоді кожної з операцій та їх патогенетичної спрямованості.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.766.403-5

Рубрики:

Геморой

Шифр НБУВ: Ж24001 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.766.403-5

Рубрики:

Геморой

Шифр НБУВ: Ж24001 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зазначено, що в останні роки постійно збільшується кількість захворювань прямої та ободової кишок як у системі цивільної охорони здоров'я, так і в лікувальних закладах Збройних Сил України. З метою надання допомоги таким хворим в Головному військовому клінічному госпіталі відкрито у 1992 р. проктологічне відділення. Основними напрямами його роботи є надання допомоги хворим з пухлинними захворюваннями, норицями прямої кишки, гемороєм, анальними тріщинами, неспецифічним виразковим колітом, хворобою Крона, дивертикулярною хворобою кишечника та іншими. У відділенні широко застосовуються методики сфінктерозберігальних операцій з демукозацією анального каналу, резекцією сфінктера, сфінктеро- або сфінктеролеваторопластикою у разі раку нижньоампулярного відділу прямої кишки, удосконалено методи реабілітації таких хворих, розроблено методику лапароскопічного формування колостоми у разі кишкової непрохідності пухлинного генезу, що дозволяє вирішити проблему кишкової непрохідності з наступною радикальною операцією за більш сприятливих для хворого умов.

Проблема підвищення ефективності лікування хворих на рак прямої кишки зумовлена значним зростанням захворюваності (20,1 випадку на 100 тис. населення у 2004 р., 21,2 випадку - у 2013 р.), низькою 5-річною виживаністю (31,2 % - в Україні, 38,8 - 59,9 % - у країнах Європи, 65,0 % - у США, 2008 р.), недостатньою кількістю радикальних оперативних втручань, високою частотою рецидивів, складністю соціальної та трудової реабілітації. Незважаючи на вдосконалення методів терапії, смертність хворих на рак прямої кишки посідає друге місце у структурі загальної смертності від злоякісних новоутворень.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.435.1-59

Рубрики:

Пухлини печінки

Шифр НБУВ: Ж100603 Пошук видання у каталогах НБУВ