Наведено порівняльну характеристику двох розчинів натрію гіпохлориту, виготовлених на різних електрохімічних установках. Надано морфологічні, біохімічні та імунологічні показники крові курей на тлі Т-2 токсикозу, що дає можливість порівняти дезінтоксикуючі властивості розчинів та обгрунтувати їх застосування у ветеринарну практику для лікування птиці від Т-2 токсикозу.

Надано результати патоморфологічних досліджень органів курей, яким вводили Т-2 токсин та застосовували розчин Септокс у різних концентраціях. Встановлено, що характерними патоморфологічними ознаками Т-2 токсикозу курей є: зменшення ваги, блідість або синюшність гребеня і сережок, дрібні крапкові та смугасті крововиливи в грудних і стегнових м'язах, некроз верхніх шарів слизової оболонки язика, дистрофія печінки та нирок, атрофічні процеси в органах імуногенезу. Застосування курам розчину Септокс, на тлі Т-2 токсикозу, сприяло відновленню гістоструктури органів і тканин, що вказувало на виражені дезінтоксикаційні властивості та сприяло посиленню диференціації клітин кровотворно-лімфоїдної тканини, тобто мало виражену імуностимулювальну дію.

Надано стислу характеристику та мікроструктурні особливості волосу різних видів тварин. Відомо, що волос тварини протягом довгих років не піддається гниттю і зберігається навіть після повного розпаду м'яких тканин трупа. В аспекті судової ветеринарної експертизи часто виникають питання: чи виявлений об'єкт є волосом, кому він належить - людині чи тварині? Для вирішення таких завдань необхідні спеціальні знання. Розглядаючи структуру волоса, можна сказати, що вона, у більшості тварин, є своєрідною і характерною. Тому під час виникнення питання щодо видової належності волоса, експерту необхідно дослідити структуру, вивчити і співставити малюнок серцевини, і тільки тоді можна ідентифікувати вид тварини.

Вивчено динаміку морфофункціональних змін в органах імунної системи білих щурів і курей за впливу різних концентрацій розчинів натрію гідрохлориту (НГХ) на тлі експериментального хронічного Т-2 токсикозу. З'ясовано певні показники природної резистентності у щурів та курей. Установлено взаємозв'язок між змінами нематологічних показників і морфофункціонального стану селезінки, тимуса та фабрицієвої бурси у курей у разі хронічного Т-2 токсикозу. Розкрито патогенетичні механізми розвитку імунодефіцитів. Установлено характерні особливості біохімічних показників крові та морфологічних змін у досліджених органах імунної системи щурів і курей. Установлено, що Т-2 токсин є інгібітором ДНК, спричиняє різке порушення структури імунокомпетентних органів та призводить до гальмування синтезу білка плазматичними клітинами. Обгрунтовано, що досліджені концентрації розчинів "Септокс" і НГХ здатні нейтралізувати Т-2 токсини в організмі щурів і курей, активізувати проліферацію клітин лімфоїдного ряду в органах імуногенезу. Розчин "Септокс" у концентрації 20 мг/л сприяє швидшій стабілізації загального стану організму, покращанню імунологічних показників крові та проявляє імунокоригувальну дію за умов циркуляції токсинів в організмі. На підставі результатів досліджень розроблено та рекомендовано для впровадження методи лікування Т-2 токсикозу курей.

Висвітлено питання гістоструктурної експертизи свіжої, замороженої, засоленої та дефростованої м'язової тканини. Охарактеризовано мікроструктуру меленого м'яса, кутерованих м'ясних фаршів, які містять різні домішки тканин, органів, субпродуктів. Наведено специфікації якості основних продуктів тваринного походження. Описано методи дослідження фаршу як об'єкта ветеринарно-санітарної експертизи.

Висвітлено особливості гістологічної будови шкіри та волоса різних видів тварин і людини, основні методи дослідження шкіри та волоса. Подано структурну характеристику та мікрофотографію шкіри та волоса різних видів тварин і людини. Описано мікроструктурні ознаки просвітленого волоса у різних видів тварин, що допомагає встановлювати їх видову належність.

Представлено результати гістологічних досліджень інгредієнтів у ковбасних виробах сорту напівкопчених ковбас "Салямі елітна". Встановлено, що до складу фаршу ковбаси "Салямі елітна" входить м'ясо довготривалої заморозки, яке характеризується утворенням кристалів льоду, на місцях яких виявляли деформовані м'язові волокна, розширені міжволокнисті структури, заповнені дрібнозернистою білковою масою. Свіже охолоджене м'ясо у ковбасному фарші гістоструктурно відрізнялось однорідно забарвленою в червонувато-рожевий колір цитоплазмою. Кутерований фарш мав вигляд дрібнозернистої маси із залишками пучків сполучнотканинних волокон та чисельних вакуоль. Із домішок виявлено фрагменти соєвого борошна та темно-сині включення - інгредієнти, які входять до складу "Супермікс міні салямі". Часткове введення кутерованого фаршу та яловичини багаторазового заморожування знижувало поживну цінність та якість продукції.

Надано стислу характеристику та мікроструктурні особливості волосу різних видів диких тварин. Мікроструктура стрижнів остистого волоса є специфічною і характерною тільки для певного виду тварин. Завдяки цим особливостям можна ідентифікувати вид тварини. В аспекті судової ветеринарії часто виникають питання: чи виявлений об'єкт є волосом, кому він належить - людині чи тварині? В разі виникнення питання щодо видової належності волоса, експерту необхідно дослідити структуру, вивчити і зіставити малюнок серцевини, і тільки тоді можна ідентифікувати вид тварини.

Наведено дані про вплив 1 % гліцетинату на процес загоєння інфікованої рани на шкірі кролів, у порівнянні із загальновизнаними методами лікування. Встановлено, що 1 % гліцетинат, поряд із протимікробним та протизапальним ефектом, позитивно впливав на специфічну імунологічну реактивність, зменшував реактивний набряк, сприяв стійкішому очищенню та загоєнню рани, внаслідок чого спостерігали скорочення термінів лікування в середньому на 3 - 4 доби. Це, у свою чергу, дозволяло зменшити рівень фармакологічного навантаження на організм тварин, скоротити терміни використання загальної антибактеріальної терапії та зменшити економічні затрати на лікування.

Надано стислу характеристику гематологічних та імунологічних показників крові, а також патоморфологічні зміни в органах імунної системи півнів за впливу різних концентрацій високочистого розчину натрію гіпохлориту (НГХ). Встановлено, що високі концентрації високочистого розчину НГХ проявляють імунотропну дію. В цьому разі відмічено підвищену проникність стінок судин, набряк і деструкцію ендотеліоцитів. Реакція судин, в даному випадку, є однією із основних компонентів, при якій настають значні розлади кровообігу, сповільнення течії крові та порушення проникності стінок судин. Виявлені зміни підтверджують той факт, що для корекції імунної системи розчини високочистого розчину НГХ необхідно застосовувати короткотерміново і в низьких концентраціях.

Надано інформацію про переваги застосування мікроструктурного методу контролю за якістю харчової продукції, зокрема м'ясних виробів. Доведено, що гістологічні методи дослідження дозволяють оцінити структуру продукту в цілому, диференціювати особливості різних тканинних елементів і клітинних структур, виявляти заміну якісної сировини малоцінними домішками, рослинними білками тощо. Метод гістологічного аналізу дозволяє досить швидко одержати результати та оцінити реальний склад більшості видів м'ясопродуктів, що дає підстави рекомендувати його для контролю якості та виявлення фальсифікації м'ясопродуктів.

Надано експериментальну імпедансометрію свіжого м'яса свиней та м'яса після тривалого зберігання у холодильнику. Встановлено, що в результаті пропускання змінного струму різної частоти через шматочки м'яса різної свіжості змінюється його комплексний опір. Експериментально доведено, що крива дисперсії опору свіжого м'яса знаходиться в межах від 340 до 540 Ом, м'яса після зберігання у холодильнику в межах від 412 до 421 Ом.

Представлено динаміку морфологічних змін грудних м'язів курей після забою. Досліджено терміни розвитку посмертного задубіння та структурні зміни м'язової тканини у процесі дозрівання м'яса курей. Встановлено, що процес автолізу білої групи м'язів відбувається поступово, проте розвивається досить швидко. Вже через 4 години після забою курей-бройлерів зміни, що відбуваються у м'язових волокнах, є характерними для початкових ознак автолізу, досягаючи стадії вираженого дозрівання на 24-у годину після забою.

Надано експериментальну імпедансометрію свіжого курячого м'яса (філе куряче), м'яса після зберігання у холодильнику та м'яса з ознаками псування. Встановлено, що у результаті пропускання змінного струму різної частоти через шматочки м'яса різної свіжості змінюється його комплексний електроопір. Експериментально доведено, що крива дисперсії електроопору свіжого курячого м'яса знаходиться в межах від 754,4 до 3720,0 Ом, м'яса з ознаками старіння (псування) - у межах від 141,3 до 156,1 Ом, що вказує на залежність модуля електричного імпедансу тканини від її фізіологічного стану. Одночасно з імпедансометрією проведено гістологіче дослідження відібраних взірців курячого філе з метою підтвердження ефективності запропонованого методу для визначення свіжості курячого м'яса.

Наведено результати гістологічних і біохімічних досліджень тканин (ДК) мозку півнів за впливу різних концентрацій розчину "ВетОкс-1000". Встановлено, що випоювання розчину "ВетОкс-1000" у концентрації 5 мг/л 7 діб поспіль сприяло зниженню, у порівнянні з контролем, вмісту ДК у всіх досліджуваних формаціях мозку, а МДА - у гіпоталамічній ділянці та довгастому мозку, що свідчило про інтенсифікацію процесів дезінтоксикації ТБК-активних продуктів у нервовій тканині. Застосування цієї ж концентрації розчину упродовж 14 діб спричинило зростання вмісту МДА у гіпоталамічній ділянці, мозочку та довгастому мозку, часткове порушення міжклітинних контактів, зумовлене навколоклітинним набряком макрогліоцитів і зниженням у них метаболічних процесів.

Традиційні методи оцінки якості м'ясної сировини та м'ясопродуктів не завжди надають змогу швидко й ефективно оцінити стан м'язової тканини, її морфологічні властивості за постійного впливу температури, мікроорганізмів, механічних факторів. Розробка нових методів контролю надасть змогу одержати ширшу інформацію про стан м'язової тканини і, як наслідок, одержати вищу якість м'ясних продуктів. Наведено результати гістологічних, ультраструктурних і фізичних змін м'язових волокон курчат-бройлерів через 15 хв, 1, 2, 4, 6, 12 та 24 год після забою. Запропоновано досліджувати спекл-зображення м'язової тканини за допомогою методу просторово-часової спекл-кореляції. Одержані результати експерименту надають змогу оцінити динаміку зміни у часі біоспеклів поверхні та приповерхневих шарів м'язів. У процесі автолізу в м'язовій тканині запускається цілий ряд фізико-хімічних і біохімічних процесів, які в перші години після забою тварин є найбільш помітними. Ультаструктурними дослідженнями м'язової тканини курчат-бройлерів встановлено скорочення саркомерів, розрихлення крист мітохондрій, деформацію ядер, зменшення ядерного хроматину, розриви та тріщини м'язових волокон. Ці зміни впливали на динаміку біоспеклів. Під час взаємодії низькоінтенсивного лазерного випромінювання з поверхневими шарами м'язової тканини, внаслідок інтерференції світлових променів утворювались біоспекл-поля, зміна коефіцієнта активності яких характеризувала біологічні процеси, які відбувались у разі автолізу. За допомогою методу просторово-часової спекл-кореляції встановлено взаємозв'язок між структурно-функціональними змінами м'язової тканини курей-бройлерів та коефіцієнтом активності біоспеклів, які, за результатами досліджень, корелювались із деструктивними процесами у м'язовій тканині.

Запропоновано використовувати метод просторово-часової кореляції для дослідження динамічних спекл-полів скелетної м'язової тканини. Описано експериментальну установку та наведено результати досліджень взірців м'язової тканин.

Описано методику конкурентного непрямого імуноензимного аналізу, за допомогою якої можна виявляти білки сої у м'ясних напівфабрикатах і готових м'ясних виробах. В основі визначення білків сої у м'ясних фаршах або напівфабрикатах конкурентним дот-блот імуноензимним аналізом (ІЕА) покладено конкуренцію у зв'язуванні попередньо мічених кролячих антитіл, моноспецифічних до білків сої з антигенами (білками сої), які знаходяться в м'ясному фарші із антигенами (цими ж білками), що у відомій кількості попередньо сорбовані на поверхні нітроцелюлозної мембрани. У випадку, коли досліджувані зразки не містять білків сої, відбувається зв'язування антитіл (утворення імунних комплексів), які знаходяться в інкубаційному розчині з білками сої (антигенами), вербованими на мембрані.

Під час ідентифікації компонентів м'ясопродуктів необхідно враховувати технологічні впливи й особливості досліджуваних об'єктів. Знаючи тканинну архітектоніку та застосовуючи гістологічний метод контролю, можна встановлювати й ідентифікувати належність м'ясної сировини і встановлювати відповідність складу напівфабрикатів і готових м'ясних продуктів нормативній документації. Наведено морфологічну характеристику компонентів напівфабрикатів м'ясних та описано структуру малоцінних домішок, субпродуктів, які вносять у фарш та готові вироби. Показано, що застосування методу гістологічного аналізу надає змогу оцінювати якість сировини, виявляти фальсифікації, ідентифікувати найдрібніші частини тканин і органів, які у суцільній масі фаршу візуально виявити неможливо.

Проаналізовано імунологічні, гістологічні та мікробіологічні показники організму поросят у разі застосування пробіотичних препаратів Probion-forte та Bio plus 2B. Згідно з одержаними результатами досліджень, вплив препаратів характеризувався активацією імунофізіологічних процесів, покращанням видового складу мікрофлори кишечнику та стимуляцією секреції травних залоз. У результаті проведених досліджень встановлено, що максимально ефективним було застосування Probion-forte впродовж 10-ти тиж у дозі 1,0 г/кг корму.