Досліджено електрохімічні властивості електродів на основі інтерметаліду TiNi, одержаного за допомогою методу порошкової металургії, зі структурою аустеніту та мартенситу. Електрохімічні та ємнісні характеристики електродів визначено за кривими заряду за нерівноважних умов, а також за циклічними вольт-амперними кривими у лужному середовищі. Вивчено структурні та фазові зміни в процесі абсорбції - десорбції водню та вплив структури на активацію та сорбційну ємність за воднем. Показано, що електроди з нікеліду титану, які мають двофазову структуру (аустеніт, мартенсит), легше активуються та мають більш високу ємність за воднем, ніж електроди з однофазовою структурою аустеніту.

Індекс рубрикатора НБУВ: К663.086-1

Рубрики:

Хімічне покриття металів

Шифр НБУВ: Ж21854 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Показано принципову можливість одержання плівок фуллеритів і продуктів, що містять фуллерени, з їх розчинів з використанням електрохімічного способу. Досліджено електричні властивості розчинів фуллеритів. Запропонований метод можна використовувати як для нанесення покриттів спеціального призначення, що містять фуллерени, так і синтезу сполук фуллеритів з органічними та неорганічними речовинами.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г552.7 + Г576.3

Рубрики:

Електроди

Шифр НБУВ: Ж21854 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Г573.88 + З252.83

Рубрики:

Акумулятори

Фотоелектричні сонячні батареї

Шифр НБУВ: Ж21854 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розкрито нові підходи та технології позашкільного педагогічного процесу у здійсненні профільного навчання, висвітлено проблеми науково-методичного й організаційно-педагогічного забезпечення на підставі педагогічних досліджень, експериментів і моніторингу досвіду інноваційної моделі освітньо-виховної системи Рівненського міського палацу дітей та молоді. Проаналізовано діяльність ресурсних центрів Палацу як фактор соціального розвитку муніципальної освітньої системи.

Раскрыты новые подходы и технологии внешкольного педагогического процесса в осуществлении профильного обучения, освещены проблемы научно-методического и организационно-педагогического обеспечения на основе педагогических исследований, экспериментов и мониторинга опыта инновационной модели образовательно-воспитательной системы Ровенского городского дворца детей и молодежи. Проанализирована деятельность ресурсных центров Дворца как фактор социального развития муниципальной образовательной системы.

Індекс рубрикатора НБУВ: К390.1-1 + З251.332

Рубрики:

Виробництво металевих порошків

Залізно-нікелеві акумулятори

Шифр НБУВ: Ж14388 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Г576.3

Рубрики:

Електроди

Шифр НБУВ: Ж26618 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати аналізу епідеміологічної ситуації щодо ко-інфекції туберкульоз/СНІД в Україні за період з 2000 до 2009 р. включно, а також причин та термінів смерті хворих від ко-інфекції. Встановлено, що головними причинами неточної інформації щодо епідеміологічних показників та високого рівня летальності від ко-інфекції туберкульоз/ВІЛ є дефекти диспансерного спостереження за хворими в центрах СНІДу та недостатня співпраця між фтизіатричною службою і службою профілактики й боротьби зі СНІДом на регіональному рівні.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г576.2

Рубрики:

Дослідження електродних процесів

Шифр НБУВ: Ж21854 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Г576.3 + З854.1-041.2

Рубрики:

Електроди

Вакуумні фотоелектричні прилади

Шифр НБУВ: Ж21854 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розроблено систему критеріїв щодо оцінювання успішності студентів зі спецкурсу "Технологія живописних матеріалів". Створено адаптовану програму для художньо-графічних факультетів, яка має чітку структуру з послідовним і систематичним викладом матеріалу. Наголошено, що критерії - один із найголовніших етапів, який робить перший поступ до плідного ділового спілкування викладача та студента, дозволяє зробити навчальний процес більш прозорим і якісним.

Разработана система критериев оценивания успешности студентов по спецкурсу "Технология живописных материалов". Создана адаптированная программа для художественно-графических факультетов, которая имеет четкую структуру с последовательным и систематическим изложением материала. Подчеркнуто, что критерии - один из главнейших этапов, который делает первый шаг к плодотворному деловому общению преподавателя и студента, позволяет сделать учебный процесс более прозрачным и качественным.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г576.3

Рубрики:

Електроди

Шифр НБУВ: Ж26618 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: К724.15

Рубрики:

Виробництво апаратів для хімічних процесів

Шифр НБУВ: Ж26618 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: К230.8

Рубрики:

Вплив легувальних елементів і домішок на структуру і властивості кольорових металів і сплавів

Шифр НБУВ: Ж14161 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - сформувати чіткі алгоритми використання скорочених 12-місячних режимів на основі лінезоліду із показаннями диференціації залежно від профілю резистентності мікобактерій туберкульозу (МБТ) (мультирезистентний туберкульоз (МРТБ), туберкульоз з прерозширеною резистентністю (пре-РРТБ)), розробити чіткі критерії введення/виведення та показання до використання їх у хворих на МРТБ і туберкульоз із розширеною резистентністю (РРТБ) на підставі вивчення безпосередніх і віддалених наслідків лікування. У проспективне обсерваційне дослідження "випадок-контроль" введено 370 хворих на МРТБ включно з пре-РРТБ або ризиком щодо МРТБ (РМРТБ). Для лікування хворим основної групи (187 пацієнтів) до одержання тесту медикаментозної чутливості (ТМЧ) МБТ призначали 6 протитуберкульозних препаратів: лінезолід (Lzd), левофлоксацин (Lfx), капреоміцин (Cm), протіонамід (Pt), циклосерин (Cs), піразинамід (Z). У разі одержання в ТМЧ тільки мультирезистентності Cm замінювали на канаміцин (Km) і продовжували інтенсивну фазу антимікобактеріальної терапії (ІФ АМБТ) загальною тривалістю 5 міс з переходом на підтримувальну фазу антимікобактеріальної терапії (ПФ АМБТ) тривалістю 7 міс без Km. У разі резистентності до офлоксацину (Ofx) або Km/Cm заміняли Lfx на моксифлоксацин (Mfx), додавали ізоніазид у високих дозах і продовжували ІФ АМБТ 6 міс з переходом на ПФ АМБТ тривалістю 6 міс без Cm. У разі нерезультативності ТМЧ у хворих з РМРТБ продовжували скорочений режим протягом 5 міс з переходом на ПФ тривалістю 7 міс без Cm. Хворі контрольної групи (183 пацієнти) одержували індивідуалізовані режими АМБТ стандартної тривалості - 8 міс ІФ АМБТ і 12 міс ПФ АМБТ без Lzd. У хворих на МРТБ, яким застосовували 12-місячні скорочені режими АМБТ, підвищилася ефективність лікування на 14,8 %, передусім за рахунок зменшення "перерваного лікування". Рецидиви виникли тільки у 3,8 % хворих, яких лікували за стандартним режимом без Lzd. У хворих на пре-РРТБ, яким застосовували 12-місячні скорочені режими АМБТ, підвищилася ефективність лікування на 41,6 % за рахунок зменшення показника не тільки "перерване лікування", а й "невдача лікування" та "помер". Рецидиви виникли тільки у 1,8 % хворих, яких лікували за стандартним режимом без Lzd. У хворих на РМРТБ лікування як за скороченим, так і стандартним режимом без Lzd виявилося однаково ефективним. Рецидивів протягом періоду спостереження не було. Висновки: застосування алгоритмів призначення і вибору 12-місячних скорочених режимів на основі Lzd надає змогу поліпшити показник "ефективне лікування" у хворих на МРТБ і РМРТБ на 27,1 % за рахунок зменшення кількості показників "невдале лікування" на 8,5 % та "перерване лікування" на 16,8 % і уникнути рецидивів протягом 6 - 12 міс після завершення лікування.

Мета роботи - впровадити підходи щодо правильного використання нових і перепрофільованих препаратів під час лікування мультирезистентного туберкульозу. Впровадження бедаквіліну відбувалося в межах пілотного проекту Challenge TB ("Виклик туберкульозу"), що реалізує в Україні організація PATH спільно з KNCV (Королівська голландська спілка контролю за туберкульозом) та за підтримки US AID, на клінічній базі відділу хіміорезистентного туберкульозу ДУ "Національний інститут фтизіатрії і пульмонології імені Ф. Г. Яновського НАМНУ". Впроваджували бедаквілін за умов обов'язкового застосування сучасних методик ранньої діагностики розширеної резистентності мікобактерій туберкульозу та сучасних принципів лікування хіміорезистентного туберкульозу. Описано характеристику 144 хворих на хіміорезистентний туберкульоз, яким призначали бедаквілін від червня 2017 р. до вересня 2018 p., за анамнестичними та клініко-лабораторними показниками; процес лікування хворих, що передбачав використання сучасного алгоритму покрокового призначення антимікобактеріальних препаратів, котрий повинен був включати не менше чотирьох ефективних із них та мінімум 2 - із бактерицидною дією. Вилікувано або продовжували лікування із позитивним ефектом та прогнозом 134 (93,1 %) хворих. Померло 4 (2,8 %) хворих: у 1 хворого був некурабельний туберкульозний процес від початку лікування, в одного - синдром відновлення імунної системи та у одного - тяжка супутня патологія, один помер на амбулаторному етапі не від туберкульозу. Перервали лікування 5 (3,5 %) хворих: 3 - через низьку прихильність, 2 - з причини декомпенсації супутніх захворювань, що унеможливило подальше застосування хіміотерапії; діагноз туберкульозу знято у 1 (0,7 %) хворого. Висновки: перед початком лікування хворих із застосуванням нових препаратів потрібно оцінити прогноз щодо вилікування за критеріями: збереження резервів антимікобактеріальної терапії; сформованої прихильності хворих до лікування. Додатково до цього лікування новими препаратами можна розпочинати лише за умов: достатнього запасу усіх антимікобактеріальних препаратів, передусім перепрофільованих (лінезоліду, клофазиміну, карбапенемів), для можливості курсового призначення; наявності вірогідних лабораторних даних, одержаних із лабораторій, що успішно проходять регулярний контроль якості досліджень; доступ до повноцінного моніторингу безпечності лікування на будь-якому етапі надання медичної допомоги; залучення різних моделей надання медичної допомоги залежно від потреб та побажання хворих (пріоритетний - відео-ДОТ); психологічної підтримки для усіх хворих.

На сьогодні немає уніфікованих та стандартизованих лабораторних методів діагностики гіперчутливості до протитуберкульозних лікарських засобів. Мета роботи - установити інформативні та доступні імунологічні тести in vitro для визначення гіперчутливості до протитуберкульозних препаратів у хворих на туберкульоз легень. Клініко-імунологічне обстеження було проведено у 36 хворих на туберкульоз легень, яких було розподілено на дві групи: 1-ша - з наявністю непередбачуваних клінічних виявів гіперчутливості до протитуберкульозних лікарських засобів; 2-га - без виразних клінічних ознак гіперчутливості. Для виявлення непереносності протитуберкульозних препаратів I ряду in vitro проведено імунологічні тести: інгібіції міграції лімфоцитів, альтерації нейтрофілоцитів, гальмування адгезивної спроможності поліморфноядерних лейкоцитів до пластику, викиду іонів калію лейкоцитами крові, реакції седиментації еритроцитів. Установлено більш високу частоту визначення позитивних реакцій з протитуберкульозними препаратами в тестах альтерації нейтрофілоцитів та седиментації еритроцитів. У пацієнтів 1-ї групи в середньому виявлено вищі рівні: сироваткової триптази, інтенсивності альтерації нейтрофілоцитів та величини седиментації еритроцитів з протитуберкульозними препаратами на 3-й та 24-й годинах. Висновки: найінформативнішими тестами для визначення непередбачуваних реакцій медикаментозної непереносності у хворих на туберкульоз є тест альтерації нейтрофілоцитів і тест седиментації еритроцитів з протитуберкульозними препаратами. Їх використання може допомогти в розумінні патогенезу медикаментозної гуперчутливості в кожному конкретному випадку.

На сьогодні немає уніфікованих та стандартизованих лабораторних методів діагностики гіперчутливості до протитуберкульозних лікарських засобів. Мета роботи - установити інформативні та доступні імунологічні тести in vitro для визначення гіперчутливості до протитуберкульозних препаратів у хворих на туберкульоз легень. Клініко-імунологічне обстеження було проведено у 36 хворих на туберкульоз легень, яких було розподілено на дві групи: 1-ша - з наявністю непередбачуваних клінічних виявів гіперчутливості до протитуберкульозних лікарських засобів; 2-га - без виразних клінічних ознак гіперчутливості. Для виявлення непереносності протитуберкульозних препаратів I ряду in vitro проведено імунологічні тести: інгібіції міграції лімфоцитів, альтерації нейтрофілоцитів, гальмування адгезивної спроможності поліморфноядерних лейкоцитів до пластику, викиду іонів калію лейкоцитами крові, реакції седиментації еритроцитів. Установлено більш високу частоту визначення позитивних реакцій з протитуберкульозними препаратами в тестах альтерації нейтрофілоцитів та седиментації еритроцитів. У пацієнтів 1-ї групи в середньому виявлено вищі рівні: сироваткової триптази, інтенсивності альтерації нейтрофілоцитів та величини седиментації еритроцитів з протитуберкульозними препаратами на 3-й та 24-й годинах. Висновки: найінформативнішими тестами для визначення непередбачуваних реакцій медикаментозної непереносності у хворих на туберкульоз є тест альтерації нейтрофілоцитів і тест седиментації еритроцитів з протитуберкульозними препаратами. Їх використання може допомогти в розумінні патогенезу медикаментозної гуперчутливості в кожному конкретному випадку.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р54-5

Рубрики:

Фтизіологія

Шифр НБУВ: Ж100471 Пошук видання у каталогах НБУВ