С помощью радиоиммунологического метода определена концентрация гастрина в сыворотке крови у 80 больных раком желудка, а также у 12 лиц контрольной группы. Исследование выполняли у больных с различными стадиями, морфологическими вариантами и формами роста рака желудка, а также с различной локализацией опухоли в желудке. Полученные результаты свидетельствуют о том, что при опухолях тела желудка наблюдалась гипергастринемия, а при антральной локализации - гипогастринемия. Проксимальная локализация и тотальное поражение опухолью желудка существенными нарушениями в концентрации гастрина по сранению с пациентами контрольной группы не отличались. Отмечено, что максимальных значений уровень гормона достигал при экзофитной, а минимальных - при эндофитной формах роста опухоли. Уровень гастринемии отличался у больных с разными стадиями заболевания, но практически не зависел при этом от морфологического варианта поражения желудка.

Розглянуто захворювання гастродуоденальної зони в континуумі хелікобактерної інфекції. Наведено фактори ризику та стану здоров'я людини, які збільшують вірогідність виникнення того чи іншого захворювання, що також впливають на його перебіг і розвиток ускладнень, які призводять до смерті. Показано можливі шляхи виходу з патологічного стану.

Рассмотрены заболевания гастродуоденальной зоны в континууме хеликобактерной инфекции. Приведены факторы риска и состояния здоровья человека, увеличивающие вероятность возникновения того или другого заболевания, а также влияющие на его течение и развитие осложнений, приводящих к смерти. Показаны возможности прекращения "движения" человека по пути данного континуума.

Представлено характеристику природних лікувальних чинників курортної зони "Солоний лиман" та можливості їх використання у лікуванні пацієнтів з хронічним пієлонефритом. Показано позитивну клініко-лабораторну динаміку перебігу цієї патології.

Представлена характеристика природных лечебных факторов курортной зоны "Соленый лиман" и возможности их использования в лечении пациентов с хроническим пиелонефритом. Показана позитивная клинико-лабораторная динамика течения этой патологии.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р413.204.6-1

Рубрики:

Виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки

Шифр НБУВ: Ж14997 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Описаны механизмы развития гастроэзофагеальной болезни, особенности её течения. Освещены практические вопросы диагностики, в частности при наличии внепищеводных проявлений болезни, а также в определении тактики лечения пациентов.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р413.2-92

Рубрики:

Хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки

Шифр НБУВ: Ж14435 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Обгрунтовано клінічне значення пункційної біопсії печінки, за допомогою якої можливо установити діагноз, активність і ступінь хронізації процесу в печінці, визначити ефективність терапії та прогноз плину захворювання. Наведено результати пункційної біопсії печінки, виконаної протягом 5-ти років в одній з клінічних лікарень Дніпропетровська. Під час зіставлення попереднього діагнозу та результату морфологічного дослідження біопсії печінки встановлено збіг у 57 % випадків і розбіжність у 43 % випадків. Таким чином, проведений аналіз ще раз підтвердив високу діагностичну цінність методу та необхідність ширшого використання його на практиці.

На прикладі клінічного розгляду випадку хвороби Уіппла проаналізовано основні симптоми захворювання, методи діагностики, варіанти лікування та подальшого спостереження за такими пацієнтами.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р413.204.6-52

Рубрики:

Виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки

Шифр НБУВ: Жс20661 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Викладено особливості психічного статусу хворих з пептичною виразкою, які представлені іпохондричними, депресивними, шизоїдними, паранойяльними, психостеноїдними реакціями. Це несприятливо впливає на перебіг захворювання та потребує адекватної корекції, для чого використано нейролептик "Еглоніл". Установлено нормалізуючий вплив еглонілу на профіль особистості. Включення препарату до комплексної терапії хворих з пептичною виразкою сприяє більш швидкому усуненню клінічних проявів захворювання та загоєнню виразки.

Надано інформацію про найактуальніші аспекти неінвазивної діагностики хвороб шлунка, завдяки якій досягнуто певних успіхів у галузі скринінгу, уточнення патології та тактики ведення пацієнтів.

Нещодавно на фармакологічному ринку України з'явився препарат урсодезоксихолевої кислоти "Урсохол" (виробник ЗАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця"). Завдяки низці властивостей цей препарат є конкурентоспроможним для лікування хвороб жовчовивідних шляхів. Наведено головні фармакологічні особливості дії препарату. Проаналізовано результати обстеження 48 пацієнтів з дискінезією жовчовивідних шляхів та жовчного міхура. Спостереження довели ефективність використання "Урсохолу" у разі біліарних дисфункцій, коли відновлювався стан вегетативного забезпечення біліарної моторики. За наслідками лікування можливо зробити висновок, що "Урсохол" є ефективним препаратом урсодезоксихолевої кислоти.

Наведено оглядову інформацію про ксантогранулематозний холецистит та опис клінічного випадку. Зроблено акцент на гістологічну діагностику цієї хвороби.

Здійснено спостереження за пацієнтами з дифузною сітчастою формою холестерозу жовчного міхура, яких було розподілено на 2 групи за рівнем загального холестерину в крові. Всім хворим призначали препарат Урсофальк у дозі 10 - 15 мг/кг (на ніч) протягом 3-х міс. Оцінено до та після лікування динаміку клінічного перебігу й стан імунної системи пацієнтів. Препарат Урсофальк забезпечив позитивний ефект щодо показників імунної системи, сприяв відновленню Т-клітинного імунітету, позитивно діяв на В-ланцюг та відновлення індексу імунорегуляції. Достовірним є збільшення кількості специфічних рецепторів до CD25, HLA-DR та високий рівень CD95, що свідчить про компенсаторну реакцію організму на препарат Урсофальк (показники В-клітинного імунітету зберігаються високими). За початкових показників ліпідного спектра, які відповідали нормі, ефективність нормалізації імунологічного зсуву значніша, ніж у разі підвищеного рівня загального холестерину в сироватці крові.

Під спостереженням перебували пацієнти з дифузною сітчастою формою холестерозу жовчного міхура (ЖМ). Їх розподілено на 2 групи за рівнем загального холестерину в крові. Всім хворим призначали урсофальк у дозі 10 - 15 мг/кг (на ніч протягом 3 міс). До та після лікування оцінювали динаміку клінічного перебігу, показники УЗД і ліпідного спектра крові. Зазначено позитивний ефект урсофальку під час лікування цього захворювання. Пацієнти добре реагують на препарат. Застосування урсофальку забезпечило клінічний регрес холестерозу та усунення УЗ-ознак дифузного ущільнення стінки ЖМ. За цього спостерігалися відновлення функціональної активності ЖМ і нормалізація показників ліпідного спектра крові. У разі нормальних початкових показників ліпідного спектра ефективність лікування була втричі вищою, ніж за атерогенної дисліпідемії.

Мета дослідження - виявлення й аналіз лікарських помилок, яких припустилися на етапах лікувально-діагностичного процесу в пацієнтів гастроентерологічного профілю. Дані для аналізу зібрано за допомогою методу копіювання з медичних карт стаціонарних хворих. На підставі аналізу частоти розбіжності діагнозів установлено, що на всіх етапах медичного обслуговування хворих лікарі припустилися помилок. Лікарі установ, що направили пацієнтів на стаціонарне лікування, найчастіше припускалися діагностичних помилок стосовно хронічного панкреатиту (104,7 %), а лікарі гастроентерологічних відділень - щодо хронічного холециститу (66,3 %). Клінічний діагноз установлено правильно лише у 8 % обстежених, у 85 % випадків діагноз був неточним або неправильним. Обсяг лабораторних та інструментальних досліджень був недостатнім (91 і 80 % відповідно). Лікування визнано адекватним у 41 % хворих, неадекватним - у 50 %. Вказано на істотну недостатність обсягу медичної допомоги у зв'язку з супутньою патологією. У 76 % пацієнтів однією з головних причин неповноцінного лікування експерти назвали недоліки в постановці клінічного діагнозу. Помилки лікувально-діагностичного процесу негативно позначаються на його наслідках: призводять до хронізації процесу (38 %), збільшення тривалості періоду непрацездатності (64 %), ускладнень (2 %).

Наведено дані стосовно одного з найчастіших позастравохідних виявів гастроезофагеальної рефлюксної хвороби - кардіального. Розглянуто питання епідеміології, механізми виникнення клінічних ознак, алгоритм диференціальної діагностики із захворюваннями серцевої системи, особливості тактики ведення таких пацієнтів. Докладно обговорено можливості використання тесту з інгібітором протонної помпи, переваги та місце, яке посідає серед інгібіторів протонної помпи оригінальний препарат "Контролок" (пантопразол, компанія Nycomed).

На фармацевтичному ринку України є препарат урсодезоксихолевої кислоти - "Урсолізин" (виробник Magis Farmaceutici S.p.A., Італія, субстанція фірми Erregierre S.p.A, Італія), з яким активно почали працювати лікарі. Розглянуто ключові моменти, які важливо знати практичному лікареві для правильного ведення пацієнтів із різною патологією травної системи. Використання "Урсолізину" дасть змогу значно розширити коло пацієнтів, які потребують лікування, поліпшити якість та ефективність терапії хворих з гепатобіліарною патологією.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р413.2-52

Рубрики:

Хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки

Шифр НБУВ: Ж23117 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Надано характеристику патологічних процесів у випадках захворювань печінки, чинників, що викликають прогресування жирового гепатозу, та продемонстровано можливості затримки розвитку несприятливих результатів. Розглянуто біологічну роль есенціальних фосфоліпідів (ЕФЛ), причини виснаження пулу ЕФЛ у випадку патології печінки, наведено доказову базу ефективності препаратів ЕФЛ. Показано можливості корекції морфофункціонального стану печінки за допомогою "Есслівер Форте". Обговорено переваги "Есслівер Форте" в порівнянні з іншими препаратами ЕФЛ, можливості поєднання у ході проведення комплексної терапії з препаратами різних груп, дози, тривалість терапії. Зроблено висновок, що "Есслівер Форте" посідає гідне місце в патогенетичній терапії захворювань печінки.