Індекс рубрикатора НБУВ: Р638.75-7

Рубрики:

Спільне пошкодження хребта, спинного мозку та його оболонок

Шифр НБУВ: Ж26813 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На 24-х піддослідних щурах створено експериментальні моделі хребтово-спинномозкової травми: забій та гематоміслія спинного мозку. Вивчено стадійність розвитку судинно-клітинних та деструктивних реакцій нервової тканини за експериментального забою спинного мозку та в перифокальній зоні експериментальної гематоміслії. Найбільш тяжкі зміни виявлялися на третю добу після травми.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р638.77

Рубрики:

Пошкодження черепа, головного мозку та його оболонок

Шифр НБУВ: Ж26813 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Використання передньобокових доступів під час хірургічного лікування туберкульозного спондиліту грудопоперекового відділу хребта є більш щадящим і кращим для хворих у порівнянні з заднім. Такі доступи дозволяють робити втручання в осередку ураження, виконувати під контролем зору декомпресію нервових структур хребетного каналу. Крім того, зменшується час операції за рахунок більш швидкого, у порівнянні з задніми доступами, виходу до осередку. Кращі також умови для виконання коригувального етапу операції. Головна перевага - в можливості виконання переднього спондилодезу аутотрансплантатом на нервово-судинно-м'язовій ніжці, чого неможливо досягти в разі задніх доступів. Використання даного методу аутоспондилодезу забезпечує достатню первинну стабілізацію, що створює кращі умови для більш раннього формування кісткового блоку.

За матеріалами клініко-морфологічного дослідження 10-ти пацієнтів з тяжкою травмою шийного відділу хребта вивчено зв'язок морфологічних змін в стовбурових відділах головного мозку, в пошкодженому шийному відділі спинного мозку та легенях. Уточнено деякі механізми патогенезу розвитку центральних дихальних порушень у разі травми шийного відділу спинного мозку. Встановлено стадійність патоморфологічних змін в стовбурі головного мозку, в спинному мозку та легенях.

У дослідженні на лабораторних пацюках виявлено, що через тиждень після експериментальної черепно-мозкової травми (ЧМТ) формуються деструктивні зміни в перифокальній та прилеглій ділянках вогнища деструкції; на електроміограмі (ЕМГ) відсутня супраспінальна активність на кіркових нейронах: компенсаторно підвищується вміст магнію в мозковій тканині. Через два тижні після ЧМТ доформовуються деструктивні зміни в перифокальній та прилеглій ділянках вогнища деструкції; на ЕМГ спостерігаються сегментарні спінальні механізми; підвищується вміст кальцію та магнію, а також зв'язаної води. Через місяць нормалізується гістологічна картина, відновлюється нормальна крива ЕМГ, знижується вміст зв'язаної води та концентрація іонів кальцію і магнію.

Досліджено вплив механічних коливань (МК) та змінного електричного струму (ЗЕС) на іонний баланс та патоморфологію травмованої нервової тканини мишей, а також 10 % розчину альбуміну. Виявлено, що вплив ЗЕС та МК призводить до зниження концентрації іонів кальцію та підвищення концентрації іонів магнію, зменшення вазоспазму, набряку та підвищення щільності нервових клітин травмованої нервової тканини. За даними модельних експериментів з'ясовано, що під дією фізичних факторів також змінюється ступінь гідратації білкових молекул.

Эксперименты проведены на белых лабораторных мышах (34 шт.). Показано, что хирургическая обработка приводит к эвакуации первичного травматического субстрата из очага деструкции, эмбриональная нервная ткань - к нейротрофическому эффекту, а Ia денатурации по типу коагуляции. Последнее обуславливает уплотняющее действие на поврежденную нервную ткань, приводящее к уменьшению ее объема.

В експерименті на 24-х мишах з черепно-мозковою травмою із застосуванням методу емісійного спектрального аналізу, а також морфологічних методик показано, що поєднане використання розчину сульфату магнію та механічних коливань призводить до магнійнакопичувального та кальційблокувального ефекту. Має місце також гіперемічна реакція судин ураженої гемісфери головного мозку під впливом цих факторів. В основі цього феномену, можливо, є активація магнієвих механізмів блокації кальцієвих каналів.

В експерименті на 90-а лабораторних білих мишах показано, що у разі комбінованого застосування хірургічної обробки та вібрації відбувається рання елімінація некротичних мас з післяопераційного ложа та формування післяопераційної порожнини. У разі застосування низькочастотної вібрації зміни у вогнищі деструкції мають фазовий характер - у перший тиждень післяопераційного періоду альтерація, спрямована на елімінацію некротичних мас, у другий і четвертий тижні - власне нейропротекція. Антипероксидний ефект вібрації спостережено на другий тиждень експерименту. Активацію енерготвірної та білково-синтетичної функцій нейронів перифокальної зони зареєстровано у другий і четвертий тижні післяопераційного періоду.

В експерименті на 36-ти білих лабораторних щурах з ударом головного мозку з'ясовано, що комплексне використання хірургічної обробки та механічних коливань у гострий післяопераційний період зумовлює очищення та демаркацію післяопераційних лож від некротичних мас, сприяє зниженню ексайтотоксичності та активації ферментів антиперекисного захисту, а також підвищенню функціональної активності ураженої півкулі через появу в її корі регенераторних форм нейронів.

Надано результати застосування різних методик хірургічного лікування дегенеративно-дистрофічних захворювань поперекового відділу хребта та зроблено оцінку їх ролі в медичній та соціальній реабілітації хворих. Проаналізовано результати лікування 123-х пацієнтів з поперековим остеохондрозом. Оцінку результатів виконано за візуальною аналоговою шкалою, п'ятибальною шкалою оцінки вертеброневрологічної симптоматики, Освестровським опитувальником і шкалою ASIA. У ході оцінки найближчих результатів лікування позитивні результати одержано у 113-ти (92 %) хворих. Вивчення віддалених результатів показало зниження кількості сприятливих результатів до 89-ти (72 %). Патологічні фактори, що були причиною збереження больового синдрому: неповне видалення грижі диска, рецидив грижі, нестабільність, спондилодисцит, епідуральний фіброз. Ступінь хірургічної реабілітації залежить від доопераційного неврологічного статусу та застосованої у кожному конкретному випадку методики оперативного втручання.

В експерименті на 135 білих лабораторних мишах показано, що комплексне застосування експериментальної медикаментозної терапії та вібрації призводить до потужного нейропротекторного ефекту. У динаміці процесів, що відбуваються в контузійному вогнищі, можна виділити 3 фази: потенційований вплив медикаментозної схеми та вібрації з нейропротекторною функцією останньої; посилення взаємного потенціювання вібрації та експериментальної медикаментозної схеми; відновлення структурно-функціональних властивостей ураженої півкулі.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р638.772-29

Рубрики:

Закриті пошкодження черепа,головного мозку і його оболонок

Шифр НБУВ: Ж25729 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р638.77-5

Рубрики:

Пошкодження черепа, головного мозку та його оболонок

Шифр НБУВ: Ж25729 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Действие переменного магнитного поля и тока оказывают положительный саногенный эффект при патологических процессах, связанных с повышением проницаемости сосудистой стенки, нарушением сосудистого тонуса с воспалительными реакциями в тканях. Эксперимент поставлен на 45 белых крысах, метод исследования - морфологический (исследование полутонких и ультратонких срезов). Цель исследования: изучение морфофункциональных показателей в перифокальной зоне очага травматической деструкции при применении магнито- и электростимуляции травмированного головного мозга. Показано, что при применении физических факторов в раннем послеоперационном периоде отмечены реактивные изменения в нервных и глиальных клетках перифокальной зоны, на этом фоне имеет место снижение отека ткани мозга. На вторую неделю в перифокальной зоне отмечается уменьшение деструктивных процессов, глиальной реакции. При магнитостимуляции растет энергообразующая и белоксинтетическая функция нейронов эндотелия микрососудов. На четвертую неделю имеют место процессы внутриклеточной регенерации, более выраженные при магнитостимуляции.

Травматический процесс в головном мозге при его очаговом поражении имеет фазное течение, это касается как зоны первичного поражения, так и перифокальной зоны. Цель исследования: изучение процессов морфогенеза первичных и вторичных изменений очага травматической деструкции головного мозга в эксперименте. Животным опытной группы создавали очаг открытого мозгового повреждения, проводили исследование гистотопографических, полу- и ультратонких срезов с морфометрией на 7-е, 14-е и 30-е сутки. В первую неделю посттравматического периода имеет место формирование перифокальной зоны. На вторую неделю имеют место процессы элиминации первичного травматического субстрата из зоны первичного поражения и активация процессов аутофагии в перифокальной зоне. На четвертую неделю эксперимента посттравматическая киста сформирована, в перифокальной зоне начинаются процессы репарации.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*739.177-633.3

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р638.77-542

Рубрики:

Пошкодження черепа, головного мозку та його оболонок

Шифр НБУВ: ДС54081 Пошук видання у каталогах НБУВ