Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.133.1-522

Рубрики:

Пухлини молочних (грудних) залоз

Шифр НБУВ: Ж14160 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: рак поджелудочной железы, химиотерапия
Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.436-5

Рубрики:

Пухлини підшлункової залози

Шифр НБУВ: Ж14160/прил. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проанализированы результаты использования методик регионарной химиотерапии (РХТ) у больных раком поджелудочной железы (РПЖ): катетеризация чревного ствола, химиоэмболизация опухоли "stop-flow" (остановка кровообращения в аорте), изолированная гипоксическая перфузия, а также комбинированных методов. Установлено преимущество внутриартериальной инфузии химиопрепаратов, что позволяет достичь максимальной концентрации цитостатиков в опухолевой ткани при минимальной системной токсичности. Применение РХТ в качестве как самостоятельного метода, так и в сочетании с лучевой терапией является эффективно у больных с распространенными формами РПЖ. Адъювантная РХТ способствует предотвращению развития метастазов в печени, при этом медиана выживаемости может достигать 23 мес., 5-летняя выживаемость - 39 %.

Наведено результати комбінованого лікування 36 хворих на рак молочної залози II - IV стадій з використанням у схемах поліхіміотерапії (ПХТ) механохімічно модифікованого (МХМ) доксорубіцину (ДР), модифікацію якого здійснювали на мікровібромлині з інтенсивністю підводу механічної енергії 20 Вт/г. Встановлено, що використання МХМ ДР зумовлювало більшу регресію первинної пухлини та зменшення розмірів лімфовузлів і послаблювало побічні ефекти в найближчі дні після лікування у порівнянні з застосуванням немодифікованого ДР.

Наведено результати міжнародних досліджень щодо розробки оптимальних режимів хіміотерапії хворих на колоректальний рак із включенням препарату "Оксаліплатин". Також представлено особистий досвід щодо застосування оксаліплатину (елоксатину) у комбінованій терапії 23-х хворих на метастатичний колоректальний рак, що підтверджує високу ефективність препарату як паліативного й ад'ювантного лікування.

Зазначено, що місцеві рецидиви раку прямої кишки реєструються у 5 %- 35 % випадків після радикального лікування. Лише 50 % з них на момент діагностики резектабельні. Іншим хворим проводять паліативне лікування, як правило, - променеву терапію (ПТ). В Інституті онкології АМН України розроблено нові схеми лікування хворих: хіміопроменева терапія ((ХПТ)-послідовне використання 2-х курсів внутрішньоартеріальної хіміотерапії (ВАХТ)) та ПТ, а також ХПТ у комплексі з нестероїдними протизапальними засобами з повторенням курсів ВАХТ y разі відповіді пухлини на лікування. Результати лікування за розробленими схемами з застосуванням тільки ПТ свідчать про покращання якості життя хворих, оскільки зменшується кількість випадків больового синдрому, синдрому констипації, дизурічних явищ; збільшується кількість регресій пухлини, подовжується медіана виживання та медіана виживання до прогресування.

Рак стравоходу є агресивним захворюванням, за якого однорічна виживаність досить низька. Понад 70 % пацієнтів госпіталізують до спеціалізованого стаціонару з захворюванням в запущених стадіях. За даними різних досліджень, проведення хіміотерапії не дає можливості отримати задовільну об'єктивну відповідь. Регресії пухлин вдається досягти внаслідок комбінованого застосування хіміо- і променевої терапії, однак це супроводжується високою частотою токсичних побічних ефектів. Розроблено методику внутрішньоартеріальної поліхіміотерапії в комбінації з променевою терапією для застосування у хворих на рак верхньої третини стравоходу. Основну групу склали 17, контрольну - 20 пацієнтів, яким проводили тільки променеву терапію. В основній групі повна регресія пухлини зафіксована в 11,8 % хворих, часткова регресія - у 58,8 %, стабілізація процесу - у 29,4 %. В контрольній групі часткову регресію пухлини відзначали у 55 % хворих, стабілізацію процесу - у 20 %. Зниження ступеня дисфагії в основній групі виявили в 100 %, в контрольній - у 55 % пацієнтів. Однорічна виживаність в основній групі у хворих при II стадії процесу становила 100 %, III - IV стадії - 63,6 %; в контрольній групі - 62,5 % та 41,7 % відповідно. В основній групі лейкопенія II - III ступеня виявлена у 82,4 %, в контрольній - у 23,1 % пацієнтів. Поєднана внутрішньоартеріальна поліхіміотерапія та променева терапія достатньо ефективні у порівнянні з променевою монотерапією. Застосування описаної методики у хворих на рак стравоходу супроводжують значні токсичні ускладнення, що потребує індивідуалізованої підтримувальної терапії.

Изучены источники кровоснабжения пищевода у 33-х больных раком (у 12-ти - верхней трети пищевода, у 21-го - нижней трети пищевода и желудка с переходом на пищевод). Выявлен ряд ангиографических признаков: в крупных предсуществующих сосудах - увеличение калибра афферентных артерий; в новообразованных сосудах - обогащение рисунка, девиация, неравномерность просвета, "изъеденность" их контуров, резко усилена васкуляризация (III - IV степени) участка пищевода, пораженного опухолью; при диффузно-инфильтративной и язвенной формах рака нижней трети пищевода и проксимальных отделов желудка с переходом на пищевод отмечена густая сосудистая сеть, которая без четких границ переходила в прилежащие непораженные ткани. После внутриартериальной полихимиотерапии (ВАПХТ) отмечены ангиографические изменения: восстановление калибра магистральных сосудов, исчезновение патологических сосудов в опухоли, образование новой коллатеральной сети, неравномерное контрастирование паренхимы опухоли, обеднение сосудистого рисунка в опухоли, снижение интенсивности и контрастирования паренхимы опухоли. Полученные результаты являются критериями диагностики и эффективности ВАПХТ.

Ключ. слова: місцеві рецидиви раку прямої кишки, хіміопроменева терапія, внутрішньоартеріальна хіміотерапія, медіана виживаності
Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.433.34-5

Рубрики:

Пухлини прямої кишки

Шифр НБУВ: Ж24001 Пошук видання у каталогах НБУВ 

В отделении опухолей опорно-двигательного аппарата Института онкологии АМН Украины находились на лечении 318 больных с остеогенной саркомой и 12 больных со злокачественной гигантоклеточной опухолью кости. Благодаря применению неоадъювантной внутриартериальной полихимиотерапии удалось достичь более выраженного лечебного патоморфоза опухолей, что является перспективным для прогноза дальнейших результатов лечения.

Висвітлено досвід хірургічного та комбінованого лікування 288 хворих на місцеві рецидиви раку прямої кишки (МР РПК) (123 хворих на резектабельні та 165 - на нерезектабельні форми) в клініці Інституту онкології АМН України в 1988 - 2005 рр. Кількість післяопераційних ускладнень після комбінованого лікування не збільшується. Повторне виникнення МР РПК реєструють у 60,0 % хворих після висічення пухлини з наступною променевою терапією (ПТ), у 30,0 % - після хірургічного лікування, у 13,5 % хворих - після застосування неоад'ювантної ПТ. Використання ад'ювантної ПТ з наступним реконструктивним хірургічним втручанням за типом операції Кеню вірогідно збільшує 3- та 5-річну виживаність - на 35,3 і 23,6 % у порівнянні з хірургічним лікуванням. Використання хіміопроменевої терапії (ХПТ) та ХПТ на тлі застосування індометацину для лікування хворих на нерезектабельні МР РПК показало кращі результати у порівнянні з застосуванням ПТ. Використання кріогенної деструкції призупиняє розпад і кровотечу з пухлини, збільшує медіану виживаності на 6 міс.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.433.3-5

Рубрики:

Пухлини кишечника

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зазначено, що оптимізація терапії супроводу є необхідною умовою проведення хіміопроменевої терапії у пацієнтів з місцевими рецидивами раку прямої кишки, що дозволяє покращити якість життя хворих та уникнути ускладнень, які потребують корекції.

Среди первичных злокачественных новообразований костей скелета наиболее часто встречается остеосаркома. Заболевание возникает в основном у детей и лиц молодого возраста. Более чем в половине наблюдений процесс локализуется в костях, формирующих коленный сустав. Высокая частота развития рецидива и вероятность гематогенного метастазирования обусловливает необходимость применения в предоперационный период неоадъювантной химиотерапии. Она включает системное введение цитостатиков и регионарную внутриартериальную инфузию. Применение методик внутриартериальной инфузии химиопрепаратов имеет ряд неоспоримых преимуществ: позволяет создать длительную стойкую концентрацию цитостатиков в зоне опухолевого поражения; обеспечивает непосредственный контакт и абсорбцию цитостатиков с опухолевыми клетками на всех стадиях клеточного цикла; ранняя циторедуктивная химиотерапия способна понизить риск возникновения химиорезистентности и, как следствие этого, развития метастатической стадии заболевания; непосредственный локальный клинический эффект достигается незамедлительно; общерезорбтивные побочные действия вводимых препаратов значительно уменьшаются. Цель исследования - разработка нового подхода при назначении предоперационных курсов химиотерапии больным с саркомами костей для того, чтобы предсказать гистологический ответ опухоли и индивидуализировать продолжительность курсов химиотерапии. Лечебный патоморфоз опухоли оценивался на основании ингибиции уровня опухолевой неоваскуляризации, зарегистрированной во время серийного ангиографического исследования.

The article describes the changes of morphological tumours in 81 patients with local recurrence of rectal cancer who undergo distant radiotherapy or intraarterial chemotherapy and surgical operation. The conclusion is drawn that the association of radiotherapy and intraarterial chemotherapy is reasonable. The clinical data confirm the morphological ones.