Акцентовано увагу на проблемі національного, громадського виховання учнів у поліетнічних дитячих колективах, яке передбачає цілеспрямоване виховання взаємоповаги та довіри представників різних етносів, орієнтацію їх на інтеркультурну взаємодію. Підкреслено залежність ефективності роботи з громадського виховання учнів на інтеркультурній основі від педагога. Визначено поняття полікультурної компетентності як здатності особистості жити й успішно діяти за умов сучасного багатокультурного суспільства.

Акцентировано внимание на проблеме национального, гражданского воспитания учеников в полиэтнических детских коллективах, которое предполагает целенаправленное воспитание взаимоуважения и доверия представителей разных этносов, ориентацию их на интеркультурное взаимодействие. Подчеркнута зависимость эффективности работы по гражданскому воспитанию учеников на интеркультурной основе от способности самого педагога. Определено понятие поликультурной компетентности как способности личности жить и успешно работать в условиях современного поликультурного общества.

Доведено актуальність підготовки педагогів до роботи за умов поліетнічності суспільства та багатокультурності освітнього простору з використанням даних порівняльно-культурологічної етнопедагогіки (ПКЕ) на підставі досвіду використання на факультеті підвищення кваліфікації в Харківському обласному науково-методологічному інституті безперервної освіти матеріалів курсу "ПКЕ". Охарактеризовано поширені міфи педагогічної свідомості, що стосуються сфери полікультурної освіти (міфи як омана, в якій тісно переплітаються правдиве та неправдиве, реальне й уявне): міф про безумовну толерантність українців, про унікальність поліетнічної ситуації в Україні та неможливість запозичення зарубіжного досвіду, про "пролетарський інтернаціоналізм", про іманентно притаманну педагогам толерантність і готовність до співпраці з представниками різноманітних культур, про необхідність абсолютно однакового, "об'єктивного" ставлення до всіх учнів, про тотожність, "однаковість" цінностей тощо у різних народів. Зазначено, що ці міфи є наслідками інформаційного вакууму у сфері етнокультурного розмаїття та тривалого ідеологічного зомбування. Обгрунтовано роль курсу ПКЕ у подоланні цих міфів, а також у формуванні готовності педагогів до професійної діяльності за умов багатокультурності освітнього простору.

Доказана актуальность подготовки педагогов к работе в условиях полиэтничности общества и многокультурности образовательного пространства с использованием данных сравнительно-культурологической этнопедагогики (СКЭ) на основании опыта использования на факультете повышения квалификации в Харьковском областном научно-методологическом институте непрерывного образования материалов курса "СКЭ". Охарактеризованы распространенные мифы педагогического сознания, относящиеся к сфере поликультурного образования (мифы как обман, в котором тесно переплетается правдивое и ложное, реальное и воображаемое): миф о безусловной толерантности украинцев, об уникальности полиэтнической ситуации в Украине и невозможности заимствования зарубежного опыта, о "пролетарском интернационализме", об имманентно присущей педагогам толерантности и готовности к сотрудничеству с представителями различных культур, о необходимости абсолютно одинакового, "объективного" отношения ко всем ученикам, о тождественности, "одинаковости" ценностей в разных народах. Отмечено, что эти мифы являются следствием информационного вакуума в сфере этнокультурного разнообразия и длительного идеологического зомбирования. Обоснована роль курса СКЭ в преодолении этих мифов, а также в формировании готовности педагогов к профессиональной деятельности в условиях многокультурности образовательного пространства.

The widespread myths of the pedagogical consciousness, concerning spheres of polycultural formation are characterized. The role of a study course of comparative-cultural ethnopedagogics in their over-coming, and also in formation of readiness of teachers to professional work in conditions polycultural educational space is proved.

Обгрунтовано актуальність розробки і впровадження в практику полікультурної складової змісту післядипломної педагогічної освіти, що передбачає виховання в учителів толерантності та поваги до проявів інокультурності, подолання стереотипів мислення, вивчення зарубіжного і вітчизняного досвіду полікультурної освіти. Охарактеризовано доцільні методи і прийоми такої роботи. Наведено п'ятирічний досвід, що полягає в реалізації елементів полікультурної підготовки слухачів факультету підвищення кваліфікації Харківського обласного науково-методичного інституту безперервної освіти.

Висвітлено погляди вітчизняного педагога В.О.Сухомлинського на виховні можливості та значення світоглядних теорій, етичних та естетичних переконань українського народу, втілені у його етнопедагогічній спадщині.

Освещены взгляды отечественного педагога В.Сухомлинского на воспитательные возможности и значение мировоззренческих теорий, этических и эстетических взглядов и убеждений украинского народа, воплощенные в его этнопедагогическом наследии.

Розглянуто роль етнопедагогіки як молодої наукової субдисципліни, що виникла на перетині етнології, педагогіки та етнопсихології. Окреслено міждисциплінарні методологічні підходи, що можуть бути використані у процесі добору та структурування змісту порівняльно-культурологічної етнопедагогіки як навчальної дисципліни. Зазначено, що у процесі добору і структурування змісту нової навчальної дисципліни перспективним уявляється використання ідей еволюціонізму, функціоналізму, структуралізму, ідей школи "культура й особистість", герменевтичного підходу.

Рассмотрена роль этнопедагогики как молодой научной субдисциплины, возникшей на пересечении этнологии, педагогики и этнопсихологии. Определены междисциплинарные методологические подходы, которые могут быть использованы в процессе отбора и структурирования содержания сравнительно-культурологической этнопедагогики. Отмечено, что в процессе отбора и структурирования содержания новой учебной дисциплины перспективным представляется использование идей эволюционизма, функционализма, структурализма, идей школы "культура и личность", герменевтического подхода.

The role ethnopedagogy a relatively young scientific subdystsypliny that occurred at the intersection of Ethnology, education, ethnic psychology. Outlined interdisciplinary methodological approaches that can be used in the selection and structuring content of comparative cultural ethnopedagogy as an academic discipline.

Дисертація є теоретико-експериментальним дослідженням проблеми професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи на засадах порівняльної етнопедагогіки. Охарактеризовано особливості функціонування освіти в реаліях етнокультурного різноманіття сучасного суспільства та проаналізовано наявний стан готовності вчителів початкової школи до професійної діяльності в таких умовах. Розроблено концепцію порівняльної етнопедагогіки як самостійної субдисципліни в межах педагогічної науки, об'єктом якої є традиційні погляди та досвід виховання в культурах різних етносів, предметом - етнокультурно зумовлена специфіка педагогічних поглядів і практик різних народів. Розкрито мету, закономірності та принципи професійної підготовки на засадах порівняльної етнопедагогіки як формування в майбутніх учителів початкової школи готовності до професійної діяльності в умовах етнокультурного різноманіття сучасного суспільства. Уточнено суть і структуру зазначеної готовності, визначено критерії та показники її сформованості. Розроблено, теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено модель формування в майбутніх учителів початкової школи готовності до професійної діяльності в умовах етнокультурного різноманіття сучасного суспільства на засадах порівняльної етнопедагогіки в процесі професійної підготовки, що складається з комплексу субмоделей: концептуальної, структурно-функціональної, організаційної, організаційно-змістової, а також педагогічні умови її реалізації.