З метою визначення психосоматичних співвідношень у хворих на інфаркт міокарда обстежено 78 пацієнтів, що перебували на стаціонарному лікуванні з діагнозом Q-інфаркт міокарда. Використовувались методики оцінки рівня тривожності (Ч.Спілбергера), алекситимії (Торонтська алекситимічна шкала). Встановлено, що в осіб із високим рівнем особистісної тривожності провідним чинником ризику виникнення інфаркту міокарда виступає емоційне перенапруження. Жінки характеризуються вищим рівнем особистісної тривожності на відміну від чоловіків, у яких за меншого рівня особистісної тривожності значно переважає тривожність ситуативна.

З метою вивчення рівнів особистісної тривожності та ситуативної тривоги у хворих на ішемічну хворобу серця (ІХС) обстежено 130 пацієнтів, що перебували на стаціонарному лікуванні. Використано шкали особистісної та реактивної тривожності Ч. Спілбергера - Ю. Ханіна. Встановлено, що в осіб із високим рівнем особистісної тривожності провідним чинником ризику виникнення ІХС виступає емоційне перенапруження. Жінки характеризуються вищим рівнем особистісної тривожності на відміну від чоловіків, у яких за меншого рівня особистісної тривожності значно переважає ситуативна тривога.

Вперше в Україні на основі системного підходу досліджено клініко-психопатологічну структуру та перебіг депресивних і тривожних розладів (ДТР) у хворих на ішемічну хворобу серця (ІХС) залежно від ступеня її важкості. Встановлено вплив преморбідних рис особистості, віку, статі, соціального статусу хворих на ІХС на розвиток ДТР. Проведено порівняльне оцінювання ефективності нової системи диференцІйної діагностики та диференційованих підходів до лікування та профілактики ДТР у хворих на ІХС, що комплексно враховує особистісно-типологічні, психопатологічні, соматичні, соціальні фактори.

Висвітлено основні питання спеціальної (нозологічної) психіатрії. Наведено епідеміологію, етіологію, клінічні вияви, лікування, профілактику та експертизу основних психічних захворювань. Розкрито особливості психічних розладів унаслідок окремих інфекційних захворювань.

Досліджено вплив сім'ї та різних сімейних психотравмівних факторів на розвиток непсихотичних психічних розладів у осіб молодого віку. Розглянуто дані літератури, сформульовано висновки.

Проведено огляд даних літератури щодо психологічних і соціальних чинників, що впливають на розвиток невротичних розладів у студентів вищих навчальних закладів.

Досліджено методологію та методи психопрофілактики, корекції та психотерапії психічних і поведінкових розладів у студентів. Проведено огляд та аналіз літератури, сформульовано висновки.

Вивчено клінічно-патогенетичні особливості посттравматичного стресового розладу в учасників антитерористичної операції з урахуванням стану нервової системи (перенесеної закритої черепно-мозкової травми).

Проаналізовано частоту та структуру непсихотичних психічних розладів (НПР) у студентів різних спеціальностей вищих навчальних закладів залежно від статі, курсу, форми навчання та спеціалізації. Мета дослідження - визначити частоту та структуру непсихотичних психічних розладів у студентів. Проаналізовано результати обстеження 1235 студентів. Під час проведення дослідження було застосовано методи: клінічний, клініко-психопатологічний, клініко-епідеміологічний, клініко-анамнестичний, експериментально-психологічний та статистичний методи. Встановлено, що найбільшу схильність до розвитку НПР мали студенти спеціальностей "Педіатрія" та "Медична психологія" - 48,48 %, а найменшу - у студентів філософсько-теологічного факультету - 9,68 %. Висновки: встановлено, що у студентів найчастіше діагностували невротичні, повэязані зі стресом, та соматоформні розлади. Найбільш схильними до розвитку непсихотичних психічних розладів виявились студенти 1-х та 5-х курсів навчання.

Проаналізовано динаміку рівнів тривожності, депресії, алекситимії та нейротизму у студентів вищих навчальних закладів залежно від курсу навчання. Мета дослідження - визначити динаміку рівнів тривожності, депресії, алекситимії та нейротизму у студентів. Аналізували результати обстеження 1235 студентів. Застосовано методи: клінічний, клініко-психопатологічний, клініко-епідеміологічний, клініко-анамнестичний, експериментально-психологічний і статистичний. Встановлено, що у студентів IV курсу найбільше підвищився рівень особистісної тривожності (40,00 %), рівень депресії (13,82 %) і рівень нейротизму (7,64 %) у порівнянні зі студентами інших курсів. Рівень алекситимії найбільше зростав у студентів III курсу (25,85 %). Погіршення рівня ситуативної тривоги найбільше притаманне студентам II курсу навчання (32,56 %). Висновки: встановлено, що у студентів найбільш чутливими показниками ефективності лікування непсихотичних психічних розладів виявилися рівень ситуативної тривожності, алекситимії та депресії.

Увагу приділено сучасним аспектам клінічної, інструментальної та біохімічної діагностики, а також медикаментозним і немедикаментозним методам диференційованого лікування пацієнтів із непсихотичними психічними розладами з урахуванням стану нервової системи. Досліджено психоемоційний статус і стан церебрального кровообігу в пацієнтів молодого віку з неврологічними проявами остеохондрозу поперекового відділу хребта. Простежено динаміку неврологічних показників і стану непсихотичних порушень у хворих на розсіяний склероз на тлі превентивного лікування. Вивчено клініко-психопатологічні, патоперсонологічні та психосоціальні особливості формування непсихотичних психічних розладів асоційованих із ревматоїдним артритом, розроблено засади їх діагностики та комплексної корекції. Запропоновано систему медико-психологічного супроводу жінок із загрозою передчасних пологів на III триместрі вагітності та після пологів. Висвітлено питання вдосконалення ранньої діагностики та диференційованого лікування непсихотичних психічних розладів у пацієнтів із нейродегенеративними захворюваннями.

Проаналізовано динаміку рівнів тривожності, депресії, алекситимії та нейротизму у студентів вищих навчальних закладів залежно від курсу навчання. Мета дослідження - визначити динаміку рівнів тривожності, депресії, алекситимії та нейротизму у студентів. Аналізували результати обстеження 1235 студентів. Застосовано методи: клінічний, клініко-психопатологічний, клініко-епідеміологічний, клініко-анамнестичний, експериментально-психологічний і статистичний. Встановлено, що у студентів IV курсу найбільше підвищився рівень особистісної тривожності (40,00 %), рівень депресії (13,82 %) і рівень нейротизму (7,64 %) у порівнянні зі студентами інших курсів. Рівень алекситимії найбільше зростав у студентів III курсу (25,85 %). Погіршення рівня ситуативної тривоги найбільше притаманне студентам II курсу навчання (32,56 %). Висновки: встановлено, що у студентів найбільш чутливими показниками ефективності лікування непсихотичних психічних розладів виявилися рівень ситуативної тривожності, алекситимії та депресії.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р645.093.3-1

Рубрики:

Неврози і психоневрози

Шифр НБУВ: Ж15712 Пошук видання у каталогах НБУВ