Обгрунтовано існування окремого семантичного типу реченнєвих структур, що репрезентують узагальнення вираженого в них змісту й актуалізуються в мовленнєвій ситуації. Розкрито зміст поняття речення узагальненого змісту та визначено мовні й екстралінгвальні чинники узагальнення в реченнєвій конструкції. Визначено лексико-семантичне наповнення семантико-синтаксичних позицій, механізм узагальнено-особової регулярної реалізації структурної схеми та незаміщення суб'єктної семантико-синтаксичної позиції як мовні чинники узагальненя змісту в реченні. Осмислено некомунікативні закони довіри до зрозумілих висловлень, мовленнєвого самовпливу та залежності ефективності спілкування від комунікативних зусиль як чинники екстралінгвального характеру. Обгрунтовано комунікативну спрямованість узагальненого змісту в реченнєвій структурі. Визначено закономірності семантичної структури речень узагальненого змісту як інваріантної для конструкцій різної формальної будови. Проаналізовано висловлення узагальненого змісту як мовленнєві акти. Зроблено висновок про семантичну однотипність речень узагальненого змісту у разі відсутності в них визначальних особливостей структури та самостійного прагмалінгвістичного статусу.

Розкрито особливості формування та значення міжкультурного іншомовного спілкування для майбутніх фахівців економічних і технічних спеціальностей. Розглянуто дослідження мовної картини світу на сучасному етапі розвитку лінгвістики. Досліджено проблему виокремлення каузитивності як автономної граматичної категорії. Висвітлено когнітивно-ономасіологічні особливості номінації фразеологічних одиниць німецької мови з компонентом на позначення звучання. Викладено деякі аспекти організації самостійної роботи студентів на підготовчому відділенні для іноземних громадян. Наведено семантико-когнітивний підхід в лінгвокогнітивних дослідженнях художнього тексту. Розкрито особливості перекладу фразеологічних одиниць з англійської мови на українську. Розглянуто проблему глобально-контектуальної референції в дискурс-аналізі.

Розглянуто особливості мовленнєвих ситуацій, у яких реалізуються висловлення узагальненого змісту: довільність стосовно кількісного складу учасників, багатоплановість характеру стосунків між мовцем та слухачем, актуальність психологічних характеристик мовця. Підсумовано, що мовленнєва ситуація, демонструє певні закономірності реалізації узагальнення та безпосередньо не впливає на способи його введення у структуру висловлення, вибір яких є довільним.

Рассмотрены особенности речевых ситуаций, в которых реализуется высказывание обобщённого смысла: произвольность относительно количественного состава участников, многоплановость характера отношений между говорящим и слушателем, актуализация психологических характеристик говорящего. Подытожено, что речевая ситуация, демонстрируя некоторые закономерности реализации обобщения, непосредственно не влияет на способы его введения в структуру высказывания, выбор которых является произвольным.

The article deals with the peculiarities of speech situations in which the statements of generalized content have been implemented, such as arbitrariness concerning the number of participants, diversity of relations between the speaker and the listener, actuality of speaker's psychological characteristics. The author makes a conclusion that a speech situation, showing certain regularities of generalization implementation, does not influence directly the ways of its introduction into the structure of the statement.

Проаналізовано комунікативні механізми, дія яких детермінує актуалізацію в мовленні узагальненого змісту, втіленого в тій чи іншій мовній структурі. Визначено особливості мовленнєвих ситуацій, що реалізують узагальнення: довільність стосовно кількісного складу учасників, багатоплановість характеру стосунків між мовцем та слухачем, актуальність психологічних характеристик мовця. Проаналізовано модусний і диктумний зміст речень узагальненого змісту. Продуковано висновок про те, що речення узагальненого змісту не мають визначальних особливостей структури та узгоджуються з різноманітними синтаксичними конструкціями. Натомість вагомим чинником для окреслення їх статусу є закономірності семантичної організації. Це надає підстави об'єднати так звані "узагальнені конструкції" в один змістовий тип.

Висвітлено нові тенденції наукових досліджень з проблем комунікативної, когнітивної, контрастивної, гендерної та функціональної лінгвістики. Досліджено методики викладання іноземних мов, перекладознавства. Проаналізовано використання мовних засобів, які реалізують індивідуально-особистісні, цільові та ситуативні аспекти мовлення. Окреслено питання формування мотивації навчання та пізнавальної діяльності, міжкультурної та професійної комунікації. Увагу приділено питанням термінології, термінолексики та оволодіння нормами термінологічної культури.

Обговорено питання щодо функціонування висловлень узагальненого змісту як репрезентативів у складних мовленнєвих актах. Проаналізовано їх роль під час кореляції з констативом, аргументацією, міркуванням, виправданням, згодою, відмовою й запереченням. Зроблено висновок про універсальну комунікативну функцію узагальнених висловлень у структурі репрезентативів: вони мотивують та увиразнюють інформацію, подану в базовому мовленнєвому акті.

Індекс рубрикатора НБУВ: С5*333.4 + С5*681 + Ш107.77 + Ш407

Рубрики:

Соціологія

Переклад

Художній переклад

Шифр НБУВ: ВА869276 Пошук видання у каталогах НБУВ