Рассмотрены психологические закономерности профессионального мастерства, а также особенности психолого-педагогической организации трудового коллектива. Охарактеризован специалист как субъект деятельности и познания, освещена роль эмоций в мотивации и регуляции его деятельности. Освещены методические основы психологии и педагогики, а также их место в системе наук. Охарактеризована психология взаимодействия руководителя с подчиненным.

Розглянуто суттєві психологічні та соціально-психологічні складові процесу становлення самореалізації особистості у науково-технічній діяльності. Проаналізовано внутрішні механізми самореалізації фахівця, що являють собою систему психічних і соціальних передумов, які забезпечують спрямованість професійної діяльності на розвиток. Розкрито суб'єктні властивості особистості (у перетворенні професійної діяльності) як чинник самореалізації у загальній структурі професійної діяльності. Акцентовано увагу на питанні впливу практики прийняття рішень на самореалізацію особистості.

Вивчено психологічні особливості студентів технічного ВНЗ (уявлення про бажаний і реальний власний час і діяльність) і їх вплив на організацію актуальної діяльності. Розглянуто рефлексію як розвивальний процес, що розгортається на підставі інтеграції особистісних і соціальних вимог та є основою становлення та розвитку процесів самореалізації особистості в науково-технічній сфері. Для ефективного вивчення психологічного змісту та механізмів становлення продуктивної діяльності майбутніх професіоналів запропоновано вводити в навчальний процес ВНЗ модель взаємодії особистості й освітнього середовища, спеціально розробленої ситуації, що вимагають певної динаміки в прийнятті рішень. Для подальших досліджень рекомендовано створення репрезентативної вибірки проведення емпіричного дослідження з діагностики сприйняття часу та рефлексивних особливостей студентів технічного ВНЗ, визначення алгоритмів їх поведінки в ситуаціях із різними часовими режимами.

Изучены психологические особенности студентов технического вуза (представление о желаемом и реальном собственном времени и деятельности) и их влияние на организацию актуальной деятельности. Рассмотрена рефлексия как развивающий процесс, разворачивающийся на основе интеграции личностных и социальных требований и являющийся основой становления и развития процессов самореализации личности в научно-технической сфере. Для эффективного изучения психологического содержания и механизмов становления продуктивной деятельности будущих профессионалов предложено вводить в учебный процесс вуза модель взаимодействия личности и образовательной среды, специально разработанной ситуации, требующих определенной динамики в принятии решений. Для последующих исследований рекомендовано создание репрезентативной выборки, проведение эмпирического исследования по диагностике восприятия времени и рефлексивных особенностей студентов технического вуза, определение алгоритмов их поведения в ситуациях с различными временными режимами.

We study the psychological characteristics of students of technical university (of the desired and actual proper time and activities) and their impact on the organization of relevant activities. We consider reflection as a developmental process that takes place through the integration of personal and social needs and which is the basis of formation and development processes of self-realization of personality in scientific and technical sphere. To effectively study the psychological content and mechanisms of formation of productive activity for future professionals invited to enter into the learning process of the university model of interaction between the individual and the educational environment, specially designed situations that require a certain dynamics in decision making. For follow-up studies recommended the establishment of a representative sample, conducting empirical research on the diagnosis of time perception and reflexive characteristics of students of technical university, the definition of algorithms for their behavior in situations with different time regimes.

Відзначено, що динаміку самореалізації фахівця у науково-технічній діяльності треба розглянути і в контексті особистісного часу: особистісна організація часу передбачає певне ставлення до реальних подій і діяльності, зокрема професійної. Висвітлено взаємозв'язок та взаємообумовленість минулого, теперішнього та майбутнього у свідомості та поведінці людини, що описується терміном часової перспективи особистості. Констатовано, що розвиток особистості, планування життєвих звершень, ефективна діяльність обумовлюється визначеністю життєвого простору, його диференціацією і когнітивним освоєнням ситуацій. Виділено загальні часові режими, за яких найчастіше здійснюється діяльність фахівця науково-технічної сфери: оптимальний для здійснення діяльності людиною термін; ліміт часу, коли людині необхідно достатньо напружено працювати, щоб встигнути до визначеного часу; дефіцит часу. Доведено, що зайнятість фахівця роботою залежить від його рівня самореалізації.

Здійснено комплексну розробку проблеми становлення самореалізаційних процесів викладача у науково-технічній діяльності. Досліджено зв'язок потреби у самореалізації із професійним (науково-технічним) буттям особи. Показано значення розвиненої потреби в самореалізації для продуктивної праці науково-технічної інтелігенції, яка виникає і формується у виробничій діяльності особистості, на прикладі професійного зростання науково-технічних працівників Донецького національного технічного університету. Результатом дослідження стала загальна концепція, яка сприятиме розвитку потреби в самореалізації як у викладацького і технічного персоналу університету, так і у студентської молоді, що набуває професійних компетенцій в умовах технічних вишів. Емпірично досліджено особливості процесу самореалізації викладачів у науково-технічній діяльності, представлено дані емпіричного аналізу суб'єктних й операційних чинників та видів процесу самореалізації викладача у науково-технічній діяльності, структури ціннісних орієнтацій особистості, психологічних особливостей гуманістичної самореалізації викладача у науково-технічній діяльності, доведено їх статистичну значущість. Обгрунтовано мотиваційно-ціннісні чинники самореалізації, що зумовлюють конструктивне та компетентне здійснення діяльності фахівцем. Виділено елементи новизни чи мінливості, які виявлялися у 6-ти експериментальних групах, що відрізнялися за рівнем самореалізації і за віковими ознаками. Представлено регресійну модель самореалізації викладача у науково-технічній діяльності.

Розглянуто психологічну складову різноманітних видів управлінської діяльності у виробничих організаціях: знання конкретних психологічних механізмів та прийомів управління, здатність побачити їх соціальну значущість для функціонування організації; природу розв'язуваних управлінських завдань та алгоритми прийняття рішень; креативний характер управлінської діяльності, особливо, коли вона здійснюється в інформаційному вакуумі, в умовах мінливої, часто конфліктної обстановки в організації; значну роль комунікативної складової виробничої взаємодії, вироблення ціннісно-нормативної системи взаємин між членами організації під час спільної діяльності та спілкування.