На основі текстів голосінь, з використанням логіко-графічного методу розкрито уявлення прадавніх українців про "той світ", шляхи повернення з нього та можливі варіанти перевтілення. Висвітлено погляди дослідників В.Данилова, Н.Велецької, В.Борисенко, О.Фрейденберг, Б.Рибакова, І.Коваль-Фучило щодо вказаних питань.

На основании текстов причитаний, с использованием логико-графического метода раскрыты представления древних украинцев о "том мире", пути возвращения из него и возможные варианты перевоплощения. Освещены взгляды исследователей В.Данилова, Н.Велецкой, В.Борисенко, О.Фрейденберг, Б.Рыбакова, И.Коваль-Фучило относительно указанных вопросов.

Висвітлено уявлення давніх українців щодо рушника, який грав значну роль та був обов'язковим атрибутом трьох обрядів сімейного циклу: хрестин, весілля, похорон. Розкрито його багатозначну символіку в реальному та акціональному контекстах.

Освещены представления древних украинцев относительно рушника, который играл значительную роль и был обязательным атрибутом трех обрядов семейного цикла: крестин, свадьбы, похорон. Раскрыта его многозначная символика в реальном и акциональном контекстах.

Рассмотрены вопросы клинической симптоматики, заболеваемости и инвалидности больных сахарным диабетом в г. Виннице. На первом этапе исследования обследовано 33 больных с впервые выявленным сахарным диабетом и показаны особенности клинической симптоматики. На втором этапе проанализировано возрастную и типовую структуры, а также структуру инвалидности среди 173-х больных, которые получают инсулины. На третьем этапе прослежены особенности терапии 1 226-ти больных сахарным диабетом ІІ типа. Также проведено исследование типа ацетилирования у 37-ми больных сахарным диабетом.

Розглянуто нові класи дискретних систем типу Вінера - Хопфа, а саме: нескінченні системи алгебричних рівнянь зі степенево-різницевими і та степенево-сумарними індексами, нескінченні системи алгебричних рівнянь зі степенево-різницевими індексами та комплексно-спряженими значеннями невідомих та їх узагальнення. Установлено еквівалентність розглянутих систем диференціальним крайовим задачам на одиничному полі за заданих початкових умов систем. На підставі теорії сингулярних інтегральних рівнянь побудовано теорію розв'язності нових класів систем Вінера - Хопфа, установлено умови нетеровості системи та властивості їх розв'язків за нормального та випадкового випадків. Визначено оцінки швидкостей спадання розв'язків за умов зростання їх індексів. Завдяки одержаним твердженням і методам доповнено теорію дискретних систем Вінера - Хопфа.

Наведено результати фармакоекономічних досліджень корисності (утилітарності) застосування лікарських засобів замісної терапії, що призначаються хворим, які залежать від опіоїдів, за допомогою методу "витрати-корисність (утилітарність)". Фармакоекономічний аналіз проводився за допомогою розрахованого інтегрального показника DALY. Останній рекомендований ВООЗ для визначення кількості років потенційного життя, втрачених внаслідок інвалідизації або передчасної смерті хворого. Порівняння коефіцієнтів корисності витрат для схем замісної терапії таких хворих показало, що з фармакоекономічної точки зору меншими витратами на одиницю корисності (один рік збереженого працездатного життя) характеризується схема лікування, що містить метадон. Для досягнення однієї додаткової одиниці корисності під час застосування схеми лікування, що містить бупренорфін, протягом року на одного хворого потрібно додатково витратити 1901,62 грн.

Наведено результати дослідження швидкості реакції за методикою Шульте у разі різних стадій гіпертонічної хвороби та їх порівняння з даними групи контролю. Встановлено вірогідне уповільнення швидкості реакції в гіпертензивних пацієнтів.

Для визначення поверхневої щільності теплового потоку в різних ділянках підлоги приміщення запропоновано представляти систему поверхонь випромінювальної труби і відбивача "темного" трубного U-подібного випромінювача у вигляді умовно-прямокутного джерела теплоти. Одержано формулу для оцінки розрахункової температури джерела з урахуванням геометричних і оптичних його характеристик. Проведено порівняльний аналіз розрахункових значень теплової потужності за запропонованою залежністю і формулою усереднювання.

Розглянуто особливості сучасної мовної ситуації в Україні та в українських ВНЗ під кутом зору можливих і бажаних змін у ній у ході модернізації національної системи вищої освіти. Проблему поставлено в контекст українсько-російської двомовності та взаємодії української і російської мов. Зроблено огляд еволюції соціально-комунікативної системи України після 1991 р.

Рассмотрены особенности современной языковой ситуации в Украине и в украинских ВУЗ под углом зрения возможных и желательных изменений в этой системе в ходе модернизации национальной системы высшего образования. Проблема поставлена в контекст украинско-русского двуязычия и взаимодействия украинского и русского языков. Сделан обзор эволюции социально-коммуникативной системы Украины после 1991 г.

The article discusses the features of the contemporary language situation in Ukraine and Ukrainian universities from the perspective of the possible and desirable changes in it during the modernization of the national system of higher education. The problem is observed in the context of Ukrainian-Russian bilingualism and interaction of Ukrainian and Russian languages. The evolution of socio-communicative system of Ukraine since 1991 is overviewed.

Проаналізовано обрядовий дискурс як складову частину національної української лінгвоментальності у всьому спектрі його фундаментальних ознак. Виявлено особливості предметної, акціональної та вербальної частин обрядового дискурсу. Деталізовано специфіку вербалізації обрядового дискурсу на всіх мовних рівнях. Охарактеризовано сакральність і сугестивність обрядового дискурсу як його функційні домінанти. Систематизовано розуміння символу в гуманітарних науках, висвітлено його концептуальні ознаки і стрижневу роль у створенні обрядової дискурсивності. Обгрунтовано необхідність виокремлення нового напряму - лінгвосимвології, деталізовано його основні завдання і положення, висвітлено теоретичне і практичне значення. Проаналізовано синкретичні символи обрядового дискурсу у всьому розмаїтті його виявів. Встановлено етимологічний базис та семантичні амплітуди актуальних лексем-символів в обрядовому дискурсі.

Здійснено комплексне дослідження українського обрядового дискурсу як матеріального вияву духовної культури народу. Національну картину світу описано крізь призму символьної мови обряду, основними одиницями якої є синкретичні символи (предметні, акціональні та вербальні). Символи обрядового дискурсу як культурний код проаналізовано у межах запропонованого нового наукового напряму - лінгвістичної симвології. Висвітлено специфічні риси обрядового дискурсу, увиразнено його зв'язок із поняттям \i сакральний текст\i0, витлумачений як лінгвокультурний феномен. Розширено розуміння суті сакрального надало змогу описати сугестію обрядового дискурсу на звуко-ритмічному, лексико-семантичному та синтаксичному рівнях реалізації. Доведено базовий характер тріади "мова-дух-мислення" у лінгвістичній інтерпретації дійсності. Висвітлено критеріальні ознаки, актуальні шляхи семантичних презентацій та специфіку символьної мови українського обрядового дискурсу в амплітуді її вербальних, акціональних та предметних експлікацій. У просторі символьної мови українського обрядового дискурсу виокремлено основні складники актуалізованої символіки: символіка, пов'язана із дихотомією чоловік/жінка, зокрема, символіка вогню та води; символіка життєвого шляху; рослинна символіка, в тому числі символіка зернових, каші, хлібних виробів, короваю; символіка дерев, квітів та плодів; описано символіку птахів, тварин та звірів, що уможливило виявлення концептуальних для української лінгвоментальності семантичних концентрів символьного простору, пояснення внутрішньої природи їх екологічної сугестогенності й окреслення подальших перспектив відповідних досліджень.

Проаналізовано обрядовий дискурс українського весілля. Увагу приділено виявленню символічних значень у лексемі вода в межах весільного обряду, що пов'язані з особливостями міфологічного світосприйняття праукраїнців. Виділено домінантне значення у полісемічній лексемі вода, також описано символічні значення словосполучень: холодна вода; студена вода; копати криницю, подавати воду на руки тощо.

У контексті обряду українського традиційного весілля виділено й описано елементи трьох різновидів гри, в основі яких лежить гра слів: це, по-перше, гра як вистава; по-друге, гра як змагання і гра як ініціація. Проаналізовано конкретні ритуали, де фрагментарно представлені ті чи інші ігрові елементи. Зроблено спробу з'ясувати причини наявності ігрових елементів у контексті українського весільного обряду.

Описано різновиди значення слова, які наразі є актуальними у лінгвістичних дослідженнях. Особлива увага приділяється символічному значенню онімів у віршах видатної української поетеси Л. Костенко. Крім символічного наповнення, до семантики онімів додаються й авторські конотації.

Надано загальну характеристику обрядового дискурсу, частиною якого є ритуал; проаналізовано поняття "народний календар" і свята за таким календарем. Зважаючи на синкретизм міфологічного світосприйняття предків, описані символічні дії та предмети учасників сімейного свята, яким є Різдво.

Числова лінія є однією з важливих змістових ліній у курсі математики ЗСО, її розвиток починається у 1 класі початкової школи і продовжується в курсі математики базової та старшої школи. Знання учнів про числа та уміння ними оперувати складає підурунтя до формування математичної компетентності здобувачів загальної середньої освіти. Зроблено стислий огляд розвитку числової лінії у початковому курсі математики та у курсі математики базової середньої школи на основі теоретичного аналізу наукових джерел, чинних навчальних програм з математики початкової та базової середньої шкіл, підручників з математики (алгебри) для 1 - 8 класів. Одержану інформацію узагальнено для визначення рівня обурунтування розширення поняття числа у підручниках. Досліджено особливості опрацювання числової лінії в початковій та базовій середній школі у зв'язку з оновленим нормативним забезпеченням математичної освіти. Зазначено, що розвиток змістової лінії "Числа" в курсі математики відбувається в такій послідовності: натуральні числа, невід'ємні дробові числа, цілі числа, раціональні числа, дійсні числа, що відрізняється від шляху класичного розширення числових множин: натуральні числа, цілі числа, раціональні числа, дійсні числа. З'ясовано, що в підручниках методики введення натуральних, цілих та раціональних чисел співпадають, методики введення ірраціональних та дійсних чисел відрізняються. Висновки: введення нових числових множин в курсі математики базової середньої школи здійснюється на основі поняття розширення алгебраїчних систем. На думку авторів, чинна навчальна програма з математики базової середньої школи містить певні недоліки, необхідно ввести деякі корективи у подання змістової лінії "Числа" у програмі з математики, зокрема, дещо розвантажити числову лінію в 6-му класі, а у 8-му класі більше приділяти уваги властивостям ірраціональних та дійсних чисел.

У зв'язку з переорієнтуванням напряму освіти зі знаннєвого до компетентнісного, вміння розв'язувати математичні задачі практичного змісту є актуальним та необхідним для учнів. Представлені завдання охоплюють теми всього шкільного курсу математики, тому, для вдалої здачі ЗНО, роботі над розв'язанням завдань практичного змісту варто приділяти постійну увагу протягом всього періоду навчання. Виникла необхідність системного аналізу завдань практичного змісту ЗНО з математики 2017 - 2019 рр. та доведення важливості систематичного включення в уроки математики завдань практичного змісту для розвитку здатності учнів застосовувати свої знання в навчальних і реальних життєвих ситуаціях, поліпшення результатів зовнішнього незалежного оцінювання та інших видів тестування. Для вирішення поставленої проблеми застосовувався системно-структурний підхід: проведено статистичну обробку сертифікаційних робіт основних та додаткових сесій ЗНО з математики 2017, 2018, 2019 рр. на предмет знаходження в них завдань практичного змісту; проаналізовано психометричні таблиці результатів ЗНО, надані Українським центром оцінювання якості освіти; запропоновано класифікацію завдань практичного змісту ЗНО з математики; виявлено складову завдань практичного змісту в навчальних програмах з математики для 5 - 11 класів. Після проведення системного аналізу складової завдань практичного змісту ЗНО 2017, 2018, 2019 рр., було зазначено, що в сертифікаційних роботах завдань практичного змісту містилося 15 - 18 % від загальної кількості завдань ЗНО з математики, і цей відсоток зросте до 22 в 2021 р. Біля 65 % таких завдань стали для учасників складними і не були розв'язані. Найскладнішими виявилися завдання з комбінаторики, теорії ймовірностей, геометричні задачі та задачі на складання дробово-раціональних рівнянь. Висновки: досліджено динаміку змін завдань ЗНО практичного змісту щодо їх якості та кількості за останні роки, класифікували та проаналізували їх за формою, обсягом, складністю, темами та класами. Зроблений аналіз виявив значні проблеми щодо вмінь учнів застосовувати отримані математичні знання на практиці, хоча дослідження підручників 5 - 11 класів і навчальних програм з математики показало, що вони містять достатню кількість завдань практичного змісту, а опанування завдань практичного змісту передбачено у всіх класах. Задля покращення ситуації вчителеві не треба уникати роботи з цими завданнями, потрібно планувати уроки таким чином, щоб завдання практичного змісту розглядались і залучались до освітнього процесу систематично, протягом усіх років навчання математики.

Числова лінія є однією з важливих змістових ліній у курсі математики ЗСО, її розвиток починається у 1 класі початкової школи і продовжується в курсі математики базової та старшої школи. Знання учнів про числа та уміння ними оперувати складає підурунтя до формування математичної компетентності здобувачів загальної середньої освіти. Зроблено стислий огляд розвитку числової лінії у початковому курсі математики та у курсі математики базової середньої школи на основі теоретичного аналізу наукових джерел, чинних навчальних програм з математики початкової та базової середньої шкіл, підручників з математики (алгебри) для 1 - 8 класів. Одержану інформацію узагальнено для визначення рівня обурунтування розширення поняття числа у підручниках. Досліджено особливості опрацювання числової лінії в початковій та базовій середній школі у зв'язку з оновленим нормативним забезпеченням математичної освіти. Зазначено, що розвиток змістової лінії "Числа" в курсі математики відбувається в такій послідовності: натуральні числа, невід'ємні дробові числа, цілі числа, раціональні числа, дійсні числа, що відрізняється від шляху класичного розширення числових множин: натуральні числа, цілі числа, раціональні числа, дійсні числа. З'ясовано, що в підручниках методики введення натуральних, цілих та раціональних чисел співпадають, методики введення ірраціональних та дійсних чисел відрізняються. Висновки: введення нових числових множин в курсі математики базової середньої школи здійснюється на основі поняття розширення алгебраїчних систем. На думку авторів, чинна навчальна програма з математики базової середньої школи містить певні недоліки, необхідно ввести деякі корективи у подання змістової лінії "Числа" у програмі з математики, зокрема, дещо розвантажити числову лінію в 6-му класі, а у 8-му класі більше приділяти уваги властивостям ірраціональних та дійсних чисел.

Відповідно до актуальних понять у межах лінгвістичної гендерології - фемінна гендерна поведінка та маскулінна - увагу приділено проявам стереотипу фемінності у ритуальних магічних діях дівчат і жінок на різдвяні свята в Україні. Описано та проаналізовано символічні значення окремих предметів і магічних дій, які були обов'язковими напередодні Різдва. Виділено та пояснено "нелогічності" у виконанні деяких магічних ритуалів, які у традиційній культурі вважаються суто жіночими, зокрема, долучення чоловіка до захисних магічних дій. Відмічено аксіологічний аспект у виконанні ритуалів на різдвяні свята, акцентовано увагу на елементах руйнації гендерних стереотипів у наш час.

Мета роботи - вивчення особливостей проведення івентів закладом вищої освіти та їхнього впливу на формування його позитивного іміджу. Розглянуто наукові дані та нормативні документи стосовно івентів та системи формування брендингу закладу вищої освіти; були використані теоретичні (аналіз та синтез наукової літератури і нормативних джерел, узагальнення, класифікації, аналітичний, порівняльний та логічний) та емпіричний (опису, порівняння) методи. Проведено дослідження наукових праць, присвячених івент-менеджменту та івент-маркетингу. Визначено сутність дефініції "івент". Сформульовано цілі та завдання івентів, які проводяться в освітянському просторі. Вивчено види івентів. Наведено основні види, зміст та приклади івентів, які доцільно проводити в закладі вищої освіти: інформаційні, наукові, святкові, соціально-культурні, іміджеві. Запропоновано критерії класифікації івентів: відкритість заходів, чисельність залученої аудиторії, види виконуваних завдань, цілі івенту, залучена аудиторія та напрями роботи закладу вищої освіти. Визначено принципи "успішного івенту" закладу вищої освіти. Запропоновано етапи організації івентів закладу вищої освіти. Визначено доцільність проведення анкетування після закінчення івенту з метою виявлення його переваг та недоліків, формування мети відвідування івенту різними учасниками, поліпшення його якості та визначення впливу на імідж закладу. Висновки: запропоновано етапи організації проведення івентів у закладах вищої освіти. Визначено сутність івентів, їхню мету, завдання та класифікацію. Сформульовано принципи організації івентів, чинники, від яких залежить їх ефективність, і переваги івентів як інструментів маркетингових комунікацій.

Ідеї видатного українського філософа неодноразово були об'єктом дослідження науковців (роботи Ф. Бацевича, М. Нямцу, М. Поповича та ін.). Але в цілому світорозуміння Г. Сковороди, його тлумачення таких неоднозначних понять, як міф і символ є оригінальними та дуже непростими. Мета роботи - семіотичний аналіз основоположних ідей у світорозумінні Г. Сковороди-філософа, зокрема, зв'язків між ідеальним і матеріальним, а також аналіз діалектичної єдності архетипа як ідеального утворення та його матеріального вираження у символічних значеннях. Матеріалом аналізу є філософські ідеї Г. Сковороди, що пов'язані з діалектичною єдністю духа, душі й тіла. Українській філософ наголошував на антропоморфності всього, що є у Всесвіті; вважав видимий матеріальний світ менш важливим. Закликав зривати матеріальне лушпиння, щоб дійти й відчути найважливіше - існування тонких матерій духовного світу. У результаті аналізу зв'язків архетипу як ідеального утворення у свідомості народу з традиційною українською символікою, що закріплена у міфах та фольклорних текстах, проілюстровано семіотику монодуалізму, про який писав і сам Г. Сковорода, і сучасні філософи, зокрема, В. Бібіхін. Проаналізовано також оригінальні символічні значення в окремих поетичних творах українського філософа. Висновки полягають у тому, що символ для Г. Сковороди є посередником між об'єктивним і суб'єктивним; матеріальним та ідеальним; видимим і невидимим. Символ - це ланцюг, що зв'язує різні рівні реального буття. Філософію Г. Сковороди можна вважати "символічним алфавітом", який є корисним учитанні не тільки біблійних текстів, а й інших, що репрезентують багату духовну культуру українського народу.