Висвітлено права та обов'язки підприємства щодо організації та ведення бухгалтерського обліку, а також призначення фінансової звітності та загальні вимоги до її складання. Проаналізовано облік матеріальних і нематеріальних активів, запасів, зобов'язань, доходів, витрат і фінансових результатів, поточних і відкладених податків тощо. Наведено методику складання Балансу, Звіту про фінансові результати, власний капітал та рух грошових коштів.

Наведено методику бухгалтерського обліку (БО) й особливості складання фінансової звітності згідно з національними положеннями (стандартами) БО. Розкрито засади фінансового обліку (ФО), запропоновано класифікацію й оцінку необоротних активів і запасів. Висвітлено особливості обліку фінансових активів, інших активів і операцій в іноземних валютах, власного капіталу, зобов'язань, доходів, витрат і фінансових результатів, поточних податків, будівельних контрактів. Показано можливості використання даних фінансового обліку (ФО) для аналізу та прийняття управлінських рішень.

Рассмотрены методика бухгалтерского учета (БУ) и особенности составления финансовой отчетности в соответствии с национальными положениями (стандартами) БУ. Раскрыты основы финансового учета (ФУ), предложены классификация и оценка необоротных активов и запасов. Освещены особенности учета финансовых активов, других активов и операций в иностранной валюте, собственного капитала, обязательств, доходов, затрат и финансовых результатов, текущих налогов, строительных контрактов. Показаны возможности применения данных ФУ для анализа и принятий управленческих решений.

Досліджено та вдосконалено організаційно-методичні підходи до обліку фінансових результатів згідно з потребами економіки України як важливого показника в управлінні діяльністю підприємств. Науково обгрунтовано значущість показників діяльності підприємств як важливої інформаційної бази процесу управління. Розглянуто концептуальні та організаційно-методологічні засади обліку фінансових результатів, досліджено вплив облікової політики, облікових оцінок, подій після дати балансу на прибуток підприємства. Визначено організаційні засади обліку податку на прибуток, відстрочених податкових активів і зобов'язань. Рекомендовано підходи щодо методики визначення податкового прибутку на підставі даних бухгалтерського обліку, методики аналізу фінансових результатів.

Уперше визначено видовий склад бактерій роду Lactobacillus, представлених у некомерційних кисломолочних продуктах Одещини. На підставі вивчення комплексу біологічних властивостей штамів лактобацил, ізольованих з природних і виробничих субстратів, відібрано штам Lactobacillus acidophilus OL4, який є найбільш перспективним для застосування у харчових технологіях виробництва закваски. Оптимізовано склад живильного середовища для культивування штаму L.acidophilus OL4 з максимальним накопиченням біомаси та захисного середовища для висушування бактеріального концентрату. Показано, що застосування процесу ультрафільтрації для концентрування бактеріальної маси дозволяє одержати суспензію клітин високої якості та активності. Встановлено, що висушування бактеріального концентрату в киплячому шарі інертного матеріалу забезпечує високий ступінь виживання бактерій та тривале зберігання бактеріального препарату.

Здійснено ферментування плодових тіл гливи звичайної (Pleurotus ostreatus) з використанням штамів бактерій роду Lactobacillus. Вивчено вплив заквасок лактобактерій на мікробіологічні, біохімічні та органолептичні показники ферментованих грибів. З'ясовано, що застосування штаму Lactobacillus plantarum ONU315 забезпечує відповідність ферментованих грибів вимогам нормативної д окументації за мікробіологічними показниками, на відміну від самоквасних грибів. Вміст білка в них становить 16,3 %, амінокислот - 14,8 %; вміст ненасичених жирних кислот на 7,9 % вищий ніж у автоферментованих грибах. Збереження вмісту амінокислот, у тому числі незамінних, есенціальних олеїнової, лінолевої та ліноленової жирних кислот у ферментованій лактобактеріями гливі та, водночас, зниження вмісту легкозасвоюваних вуглеводів на 54,8 % і крохмалю - на 25,8 %, порівняно зі самоквасною гливою, надає змогу одержати низькокалорійний, якісний харчовий продукт. Використання лактобактерій для виготовлення ферментованої гливи звичайної надало змогу одержати гриби з такими органолептичними показниками: колір, характерний для гливи; консистенція еластична, хрустка; смак приємний, кисломолочний, із вираженим кисломолочним запахом, без сторонніх присмаку і запаху. Самоквасні гриби глива звичайна характеризувалися м'якою консистенцією, невираженим смаком зі сторонніми присмаком і запахом.

Висвітлено основні питання мікробних технологій і промислової мікробіології за програмами підготовки студентів біологів та біотехнологів. Наведено методи селекції продуцентів, основні принципи їх конструювання та методи зберігання промислових культур. Надано характеристику різних видів сировини, викладено принципи виготовлення та стериалізації поживних середовищ, способи культивування продуцентов і методи виділення та очищення цільового продукту. Висвітлено етичні, правові та соціальні аспекти біотехнології. Увагу приділено проблемам охорони навколишнього середовища у організації біотехнологічного виробництва.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е422.265*871 + Л870.4

Рубрики:

Lactobacillus

Одержання ферментних препаратів

Шифр НБУВ: Ж25976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено вплив складу кріозахисних середовищ на збереження життєздатності та біотехнологічні властивості ліофілізованих бактерій штаму Lactobacillus plantarum ONU315. Використання захисного середовища, до складу якого входить знежирене молоко (40 %), цукроза (20 %), натрій лимоннокислий (20 %), лактоза (9,5 %), мальтоза (9,5 %) і желатин (1 %) дозволяє зберегти життєздатність і біохімічну активність ліофілізованих бактерій штаму L. plantarum ONU315. Ліофілізовані лактобактерії штаму L. plantarum ONU315 упродовж 6 місяців зберігали антагоністичну активність до представників мікробіоти плодових тіл гливи звичайної.

Висвітлено багату історію мікробіологічних досліджень та 80-літньої історії кафедри мікробіології, вірусології та біотехнології Одеського національного університету імені І. І. Мечникова. На багатому фактичному матеріалі показано становлення мікробіології в університеті, біля витоків якої стояли видатні вчені - професор Л. С. Ценковський, лауреат Нобелівської премії І. І. Мечников, академік Д. К. Заболотний та інші. Висвітлено участь викладачів та наукових співробітників кафедри у підготовці фахівців мікробіологів, вірусологів, біотехнологів та проведенні наукових досліджень.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е40*725.13 + Л91-309-1

Рубрики:

Загальна мікробіологія

Перероблення плодів і овочів

Шифр НБУВ: Ж25976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Доведено наявність пробіотичної властивості штамів лактобактерій, виділених із різних екологічних ніш. Відібрано три штами L. fermentum 25 i L. plantarum 991 i 1005, перспективні для подальших досліджень з метою використання їх як основи для пробіотичних препаратів.

Доказано наличие пробиотического свойства штаммов лактобактерий, выделенных из разных экологических ниш. Отобраны три штамма L. fermentum 25 i L. plantarum 991 i 1005, перспективные для дальнейших исследований с целью использования их в качестве основы для пробиотических препаратов.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л961-3 + Е422.251*871

Рубрики:

Виробництво рослинних консервів

Bacillus

Шифр НБУВ: Ж28852/б. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - дослідити стійкість бактерій роду Lactobacillus до деяких агресивних чинників шлунково-кишкового тракту in vitro залежно від первинного джерела виділення. У роботі використано 13 штамів лактобацил, виділених з самоквасних овочів, м'ясної сировини, екскрементів дітей. Pезистентність бактерій до метаболітів травної системи визначали шляхом їх культивування у середовищі MRS з жовчю, хлоридом натрію і фенолом. З'ясовано, що переважна більшість лактобацил була толерантною до 2,5 - 5,0 % NaCl. Збільшення концентрації NaCl до 7,5 % призвело до зменшення кількості життєздатних клітин та інтенсивності їх росту. Показано, що найбільш стійкими до NaCl виявилися штами, ізольовані з самоквасних овочів. Присутність 20 і 40 % жовчі у культуральному середовищі сповільнювало, але не гальмувало ріст лактобацил. Найбільш стійкими до дії жовчі виявилися штами, ізольовані з м'ясної сировини. Усі штами лактобацил росли за присутності фенолу в середовищі культивування в концентраціях 0,2 - 0,6 %. Висновки: досліджувані штами лактобацил показали варіабельну реакцію на дію хлориду натрію, солей жовчі і фенолу, яка залежала від специфічності штаму та концентрації активної речовини. Показано, що існує часткова залежність між стійкістю до досліджених чинників і джерелом виділення лактобацил.

Мета роботи - дослідити стійкість бактерій роду Lactobacillus до деяких агресивних чинників шлунково-кишкового тракту. Використання лактобацил як пробіотичних штамів висуває низку вимог до цієї групи мікроорганізмів, зокрема, пов'язаних із їх здатністю виживати в умовах підвищеної кислотності й наявності ферментів шлунково-кишкового тракту. Використано 13 штамів лактобацил, виділених із різних джерел - із фекалій дітей молодшого віку, зі самоквасних овочів і з м'ясної сировини. Стійкість до секретів макроорганізму, що впливають на лактобацили під час їх транзиту через шлунково-кишковий тракт, досліджували in vitro, використовуючи різні значення pH (3,0 - 8,0) і травні ферменти пепсин та трипсин. Експериментально встановлено і статистично підтверджено, що досліджені штами лактобацил проявили варіабельну реакцію на дію різних значень pH і травних ферментів залежно від конкретного штаму та діючого чинника. Виявлено, що штами, ізольовані з м'ясної сировини, виявили найвищий рівень резистентності до різних значень pH, а штами, ізольовані з автоферментованих овочів, виявилися стійкішими до дії травних ферментів. Показано, що незважаючи на вказану залежність, усередині кожної вибірки є неоднорідність відгуку штамів на дію чинника, що підтверджує варіабельність штамів молочнокислих бактерій. Проведеним математичним аналізом встановлено, що досліджені лактобацили залежно від ознак, які вивчали, утворюють кілька кластерів і підкластерів. Показано, що первинне джерело виділення впливало на формування стійкості штамів лактобактерій до зміни pH середовища, однак не впливало на формування стійкості до дії ферментів шлунково-кишкового тракту. Отримані результати свідчать про доцільність подальших досліджень, необхідних, щоби відбирати штами лактобацил для отримання пробіотичних препаратів, і сприяють створенню раціональнішого підходу до пошуку потенційних пробіотичних штамів із наперед заданими властивостями.

Мета роботи - оцінити вплив бактеріоцину (БЦ) Enterococcus italicus ONU 547 та ефірних олій (ЕО) окремо та в комбінації до тест-штамів умовно-патогенних мікроорганізмів. Антагоністичну активність БЦ та ЕО визначали за показником оптичної щільності суспензії бактерій тест-штамів (Salmonella enterica NCTC 6017, Escherichia coli АТСС 25922, Pseudomonas aeruginosa АТСС 27853, Pseudomonas putida KT 2440, Enterococcus faecalis АТСС 29212, Klebsiella pneumoniae АТСС 10031, Staphylococcus aureus АТСС 25923). Індекс фракційної пригнічувальної концентрації (FIC) розраховували шляхом складання значень FIC бактеріоцину E. italicus ONU 547 і дослідних ЕО. Максимальний антимікробний ефект спричиняли ЕО Анісу лікарського (Anisum officinalisa) та Меліси лікарської (Melissa officinalis), які пригнічували ріст тест-штамів більше ніж на 50,0 %. У разі використання бактеріоцину E. italicus ONU 547 пригнічення життєздатності індикаторних штамів не перевищувало 30,0 %. Дослідні комбінації ЕО та БЦ спричиняли 4 типи наслідків: ефект синергії; адитивний ефект; антагоністичний ефект; інтерактивний ефект (відсутність ефекту взаємодії). У більшості випадків сукупна дія БЦ та ЕО спричиняла адитивний ефект. У ході дослідження продемонстровано потенціал використання різних комбінацій природних протимікробних сполук. Отримані результати надають підстави для подальшої розробки та оптимізації комбінацій ЕО і пробіотичних штамів мікроорганізмів із метою використання у харчових і фармацевтичних біотехнологіях.

Мета дослідження - дослідити антагоністичні властивості поліштамових композицій і консорціумів, створених на основі пробіотичних штамів бактерій роду Lactobacillus. Біосумісність досліджували при сумісному культивуванні штамів лактобацил на щільному живильному середовищі MRS. Для створення композицій використовували окремо вирощені добові бульйонні культури у певних співвідношеннях, для створення консорціумів - штами лактобацил у відповідних співвідношеннях культивували разом у MRS бульйоні протягом доби. Антагоністичну активність створених комбінацій щодо 10 тест-культур визначали лунково-дифузійним методом. За результатами дослідження біосумісності були відібрані штами Lactobacillus spp. 175, М2 і М3, на основі яких створено 7 композицій та 7 консорціумів з певними співвідношеннями бульйонних культур цих штамів. Лактобацили у складі композицій дещо краще проявляють антимікробні властивості, у порівнянні з консорціумами. Найкращу антагоністичну активність щодо усіх тест-штамів мікроорганізмів проявила композиція Lactobacillus sp. М2 + Lactobacillus sp. М3 + Lactobacillus sp. 175 у співвідношенні 1 : 2 : 2. Висновки: створені на основі пробіотичних штамів Lactobacillus spp. 175, М2 і М3 композиції і консорціуми є активними антагоністами про- та еукаріотичних тест-культур мікроорганізмів. Прояв активності залежить від способу поєднання штамів у комбінації, найкращий ефект досягається при вирощуванні кожного штаму окремо з подальшим змішуванням бульйонних культур. Найбільш антагоністично активною є композиція, створена на основі бульйонних культур Lactobacillus sp. М2 + Lactobacillus sp. М3 + Lactobacillus sp. 175 у співвідношенні 1 : 2 : 2.