Дисертацію присвячено вивченню загальних закономірностей нейроно-гліо-капілярних взаємовідношень м'язово-кишкового нервового сплетіння (МКНС) різних відділів стравоходу в нормі та у разі порушення його іннервації та кровопостачання. У МКНС простежено тенденцію до збільшення розмірів великих гангліїв у дистальному напрямку, а також збільшення відсотка великих нейроцитів. Перетин правого блукаючого нерва (ПБН) та перев'язка лівої шлуночкової артерії (ЛША) викликає у ранньому періоді виражені зміни структури та кровопостачання гангліїв МКСН: збільшення кількості середніх нейроцитів і площі ганглія, яка припадає на один нейроцит, розрідження мікроциркуляторного русла (МЦР), зменшення ємності кровоносного русла та адренергічної іннервації кровоносних судин. Дані зміни супроводжуються проліферацією гліальних клітин, ведуть до зменшення площі нейро-капілярних контактів. У випадку пересікання ПБН найбільш виражені зміни спостерігаються у проксимальному та середньому відділах стравоходу, а у разі перев'язки ЛША - у дистальному.

Кровоносне русло м'язово-кишкового нервового сплетення стравоходу досліджено на 18-ти котах з використанням ін'єкційних методів, а адренергічні волокна - за методом Фалька - Хіларпа в модифікації Є. М. Крохіної. Виявлено покрученість і звуження артеріальних судин, яке досягало максимуму до 7-ї доби досліду. Звуження судин призвело до зменшення площі поперечного перерізу просвіту судин, ємності кровоносного русла, яка припадає на один нейроцит і площі капіляро-нейроклітинних відношень. Відновлення кровотоку починається з 7 - 15-ї доби експерименту. У функціонуванні адренергічних нервових структур спостережено динамічні зміни: від зменшення активності флуоресценції та кількості специфічних нервових волокон на кінець 1 - 3-ї доби досліду до повного їх відновлення на 15-ту добу після оперативного втручання.

В експерименті на 43-х дорослих котах з використанням імпрегнації азотнокислим сріблом за методикою Більшовського - Гросс та морфометрії досліджено нейроно-гліальний комплекс м'язово-кишкового нервового сплетення стравоходу в нормі та після однобічної ваготомії. Встановлено, що реактивно-дегенеративні процеси відбуваються до 30-ї доби. В подальшому виявлено регенераторно-гіпертрофічні реакції, морфометричні параметри яких не відповідають нормі. Зроблено висновок, що за будь-якої операції на органах грудної порожнини, абдомінальному відділі стравоходу, шлунка важливим є збереження гілок блукаючого нерва, які іннервують стравохід.

В дослідах на 63-х дорослих котах вивчено стан симпатичної іннервації стравоходу в нормі, після правобічного перетину на шиї вагосимпатичного стовбура та перев'язки лівої шлункової артерії. Адренергічні волокна досліджували за допомогою методу Фалька-Хіларпа в модифікації Є. М. Крохіної. Значне підвищення люмінесценції адренергічних нервових волокон каудального (нижньогрудного та абдомінального) відділу стравоходу пов'язано з наявністю в цьому відділі органа кардіальної рефлексогенної зони, яка відіграє значну роль у функціонуванні кардіального сфінктера. Відсутність змін у симпатичній іннервації каудального відділу стравоходу, на відміну від розташованих вище частин, після однобічного перетину вагосимпатичного стовбура свідчить про виражену автономність даного відділу та його відносну незалежність від центральних нервових впливів. Відновлення після перев'язки лівої шлункової артерії симпатичної іннервації каудального відділу стравоходу на 7-му добу, а морфометричних показників кровопостачання - на 15-ту добу досліду свідчить про те, що специфічні адренергічні структури відіграють роль не стільки у вазоконстрикторній реакції, скільки у нормалізації судинного тонусу даного органа.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*739.13-634.5

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж16160 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - вивчити динаміку гістологічних та ультраструктурних змін м'язових волокон та їх нервово-м'язових закінчень за умов довготривалої гіпокінезії на різних етапах онтогенезу. Вивчали скелетні м'язи та їх периферійний нервовий апарат у лабораторних щурів-самців лінії Вістар віком від 30 до 270 діб. Обмеження рухової активності проводили в спеціальних клітках-пеналах протягом 30, 60, 90, і 240 діб (по 5 тварин на кожний термін). Для визначення типу м'язового волокна застосовано гістохімічний метод за Нахласом, для виявлення мієлінових нервових волокон - метод Кульчицького, для виявлення нервово-м'язових закінчень - метод Більшовського - Грос та електронно-мікроскопічний метод. Дані гістологічного та електронно-мікроскопічного дослідження м'язових волокон скелетних м'язів та їх нервово-м'язових закінчень за умов довготривалої гіпокінезії вказують на їх закономірну перебудову в процесі розвитку м'язів, становлення їх синапсів і структур, які з ними пов'язані на різних етапах онтогенезу. Проведене дослідження надає поглиблену уяву про відносну частоту та характер порушення нервово-м'язових закінчень за довготривалою гіпокінезії та її вплив на динаміку структурної перебудови окремих типів м'язових волокон в онтогенезі.

Мета роботи - вивчити динаміку гістологічних та ультраструктурних змін м'язових волокон та їх нервово-м'язових закінчень за умов довготривалої гіпокінезії на різних етапах онтогенезу. Вивчали скелетні м'язи та їх периферійний нервовий апарат у лабораторних щурів-самців лінії Вістар віком від 30 до 270 діб. Обмеження рухової активності проводили в спеціальних клітках-пеналах протягом 30, 60, 90, і 240 діб (по 5 тварин на кожний термін). Для визначення типу м'язового волокна застосовано гістохімічний метод за Нахласом, для виявлення мієлінових нервових волокон - метод Кульчицького, для виявлення нервово-м'язових закінчень - метод Більшовського - Грос та електронно-мікроскопічний метод. Дані гістологічного та електронно-мікроскопічного дослідження м'язових волокон скелетних м'язів та їх нервово-м'язових закінчень за умов довготривалої гіпокінезії вказують на їх закономірну перебудову в процесі розвитку м'язів, становлення їх синапсів і структур, які з ними пов'язані на різних етапах онтогенезу. Проведене дослідження надає поглиблену уяву про відносну частоту та характер порушення нервово-м'язових закінчень за довготривалою гіпокінезії та її вплив на динаміку структурної перебудови окремих типів м'язових волокон в онтогенезі.