Наведено особливості метаболізму цитокінів у жінок, прооперованих на щитоподібній залозі (ЩЗ) під час вагітності до і після операції. Виявлено, що дисбаланс цитокінів є більш вираженим у вагітних з дифузним токсичними зобом. Оперативне втручання з подальшим призначенням замісної гормональної терапії мало позитивний вплив на метаболізм гормонів ЩЗ. Замісна гормональна терапія мікронізованим прогестероном у жінок з ознаками загрози переривання вагітності призвела до поліпшення парадигми вагітності за рівнем цитокінів.

Проаналізовано існуючі досягнення та передовий досвід у наданні перинатальної допомоги вагітним з уродженими та набутими вадами серця, а також інтеграцію міжнародного та вітчизняного досвіду в галузі акушерської кардіології. Наведено основні фактори ризику та особливості менеджменту виношування вагітності за вроджених і набутих вад серця, а також у вагітних з онкологічною патологією. Зроблено висновки про необхідність ретельної підготовки такої групи жінок до вагітності та участі мультидисциплінарної команди з включенням усіх необхідних високоспеціалізованих фахівців під час вагітності. Також необхідним є впровадження в практичну медицину сучасних шкал оцінки ступеня ризику серйозних серцевих подій під час вагітності та серцевої недостатності (СН) (CARPREG і NYHA), а також маркерів ступеня вираженості СН (BNP і NT-proBNP), що надає змогу значно поліпшити перинатальні та кардіальні наслідки у вагітних з групи високого ступеня ризику.

Зазначено, що процес розвитку автоімунних захворювань розпочинається значно раніше, ніж з'являються перші клінічні ознаки. Виявлення автоімунних антитіл за відсутності клінічних ознак захворювання надає можливість почати специфічну імуносупресивну терапію значно раніше, а також розробити відповідні методи профілактики. Необхідні подальші проспективні дослідження для оцінювання прогностичного значення антитіл-тестування у доклінічній фазі захворювання, особливо в групах високого ризику.

Приведены новые подходы к ранней диагностике и лечению железодефицитной анемии, принимая во внимание аспекты течения и исходов беременности в группе беременных высокого риска.

Висвітлено питання "кращих практик" у лікуванні бактеріального вагінозу (БВ) у жінок репродуктивного віку, які планують вагітність. Розглянуто питання запобігання стійкості до антибіотиків, надано оцінку оптимального підходу до лікування першого епізоду БВ. Оцінено досвід застосування лікування БВ бетадином і його ефективність.

Наведено сучасні погляди на етіологію та патогенез розвитку гострої жирової дистрофії печінки (ГЖДП). Визначено основні клінічні особливості перебігу даного захворювання у вагітних. Виділено необхідність формування мультидисциплінарного підходу для вирішення питань тактики ведення пацієнтів з даною патологією, та описано основні диференціальні лабораторні та клінічні критерії гострої жирової дистрофії та HELLP-синдрому. Визначено необхідність генетичних досліджень як батьків, так і дитини, для визначення генів, відповідальних за розвиток цього важкого ускладнення вагітності. Описано випадок ведення вагітності, пологів і післяпологового періоду у пацієнтки з ГЖДП.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.228

Рубрики:

Передчасні і запізнілі пологи

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розвинуто теоретичну модель, яка у тривісьовій схемі формування топографічних зображень некристалічних об'єктів враховує вплив мікро- та макронеоднорідностей в об'єкті, а також інструментальних факторів. При цьому в моделі встановлено і враховано необхідні для розв'язку оберненої задачі фазоваріаційні особливості, чим забезпечено можливість відтворення форми об'єкта з набору профілів інтенсивності.