Отмечено, что CD150 относится к новому суперсемейству клеточных поверхностных рецепторов CD2/CD150. Экспрессия данного рецептора обнаружена на активированных Т- и В-лимфоцитах, моноцитах и дендритных клетках. Показано, что CD150 играет двойную роль в регуляции клеточных программ лимфоцитов путем передачи положительных и отрицательных сигналов. Задачей данного исследования явилось изучение экспрессии CD150 в клетках некоторых нормальных тканей человека, а также в опухолях различного гистогенеза с использованием методов иммуногистохимии. В результате проведенного анализа установлено, что вне гемопоэтической системы рецептор экспрессирован на клетках базалиомы, плоскоклеточного рака шейки матки, пищевода, прямой кишки и ротовой полости. Данные опухоли имеют эктодермальное происхождение, однако на их нормальных аналогах экспрессия CD150 не наблюдалась. Детальное изучение неходжкинских лимфом и лимфогранулематоза показало, что CD150 экспрессируется на злокачественных клетках при Т-клеточной лимфоме, лимфомах из клеток мантийной зоны (слабая экспрессия) и при диффузных крупноклеточных В-клеточных лимфомах с фенотипом активированных В-клеток, что соответствует экспрессии CD150 на их нормальных аналогах. При лимфогранулематозе экспрессия наблюдалась в патогномоничных клетках Ходжкина и Березовского - Штернберга. При всех исследованных лимфомах, за исключением лимфомы из клеток мантийной зоны, CD150 коэкспрессирован с адапторным белком SH2D1A. В связи с тем, что SH2D1A вовлечен в регуляцию передачи сигналов через CD150, коэкспрессия этих двух молекул может быть связана с патогенезом лимфом.

Для выяснения биохимических особенностей чувствительности клеток к цитотоксическому действию доксорубицина (DOX) на модели DOX-чувствительной линии клеток BL41 и линии клеток DG75 с естественной резистентностью к DOX изучены сигнальные каскады, опосредованные митоген-активированными протеин-киназами JNK1/2, ERK1/2, р38 МАРК и протеин-киназой В (PKB/Akt). Для изучения действия DOX на сигнальные каскады проведено культивирование клеток с химиопрепаратом на протяжении различных промежутков времени. Цитотоксический эффект DOX проанализирован путем подсчета апоптотических клеток с использованием красителя Hoechst 33342. Экспрессия JNK1/2, ERK1/2, р38 МАРК, Akt, а также их активированных/фосфорилированных форм определена с использованием Вестерн-блот анализа, специфических антител. Иммунофенотипирование клеток BL41 и DG75 проведено в непрямом варианте иммунофлуоресцентного метода. Установлено, что после культивирования клеток BL41 с DOX наблюдается повышение уровня фосфорилирования JNK1/2 и р38 МАРК, не обусловленное повышением экспрессии JNK1/2 и р38 МАРК, так как общий уровень экспрессии JNK1/2 и р38 МАРК в контрольных и исследуемых на влияние химиопрепарата клетках не изменялся. Индукция апоптоза в DOX-чувствительной линии клеток BL41 сопровождалась дефосфорилированием Akt. В резистентной линии клеток DG75 отмечено дефосфорилирование JNK1/2, р38 МАРК и активирование Akt в ответ на воздействие DOX. На чувствительность клеток к DOX не влиял ERK-опосредованный сигнальный каскад. Клеточный ответ на действие DOX в линиях клеток, полученных из лимфомы Беркитта, определяется по крайней мере тремя сигнальными путями: JNK1/2, р38 МАРК и PKB/Ak

t. Выбор в реализации программы выживания клеток или апоптоза клетками BL41 и DG75, которые подвергались воздействию DOX, обусловлен балансом между PKB/Akt и MAPK-сигнальными каскадами.

Мета: дослідити експресію, аутофосфорилювання (АФ) і локалізацію PKD2 у клітинах реактивних лімфатичних вузлів і пухлинах лімфоїдної тканини (ЛТ). Матеріали: моноспецифічні антитіла, що впізнають PKD1/2 чи PKD2 та аутофосфорильовану PKD1/2, використано для імуногістохімічного (ІГХ) і біохімічного (БХ) аналізів клітин мигдаликів (КМ), реактивних лімфатичних вузлів (ЛВ), біоптатів пухлин від хворих на неходжкинську злоякісну лімфому (НХЛ) і лімфому Ходжкина (ЛХ). Результати: під час ІГХ і БХ аналізів виявлено експресію PKD2 у КМ, гіперплазованих ЛВ і різних гістологічних форм НХЛ і ЛХ. Експресію PKD1 у перевірених ЛТ не виявлено. Експресію PKD2 спостережено в T- та B-клітинних зонах мигдаликів і реактивних ЛВ. Найвищий рівень експресії відзначено у клітинах зародкових центрів (ЗЦ) лімфоїдних фолікул, максимальний рівень АФ - у світлих зонах ЗЦ. Визначено, що низький рівень експресії (РЕ) та АФ PKD2 є характерною особливістю лімфом із клітин мантійної зони, лімфоми Беркита, в 50 % випадках лімфом із малих лімфоцитів/ХЛЛ. Клітини лімфом, що виникають із клітин ЗЦ із фенотипом активованих B-клітин (дифузна лімфома з крупних B-клітин, ЛХ), а також анапластична крупноклітинна лімфома характеризувались високим РЕ та АФ PKD2. Висновки: РЕ та АФ PKD2 у клітинах новоутворень відповідає особливостям цих кіназ у відповідних нормальних аналогах, рівню клітинного диференціювання та їх активації.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е0*725.111.4*04

Рубрики:

Загальна біологія

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р56-2

Рубрики:

Онкологія

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.413

Рубрики:

Пухлини лімфатичних вузлів

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Aim - to study the differential expression of PKD1 and PKD2 in primary gastric cancer samples and to examine the role of PKD1 and PKD2 protein kinases in regulation of gastric tumor cell biology in the model system. Methods: tumor samples of different histological variants of primary gastric cancer were analyzed. PKD1 and PKD2 expression levels in tumor samples were accessed by Western blot analysis and quantitative polymerase chain reaction (Q-PCR). As a model system we have used gastric adenocarcinoma cell line AGS sublines constitutively transfected by pcDNA3.1 coding PKD1 or PKD2, or empty pcDNA3.1 vector. These cell lines were analyzed by Western blot, Q-PCR, MTT and proliferation assays, in vitro scratch and Transwell assays, clonogenic assay. It was found that primary gastric tumors possess different levels of PKD1 and PKD2 expression on mRNA and protein levels. Low level of PKD1 expression on protein and mRNA level was detected in low differentiated adenocarcinoma and ring cell gastric cancer - disorders with poor clinical prognosis. The high level of PKD2 expression was also found in gastric tumors with poor prognosis: low differentiated adenocarcinoma and adenogen cancer. To find out whether differential expression of PKD1 and PKD2 could affect biology of gastric tumor cells in vitro, we used a model system based on AGS cell line that constitutively expressed PKD1 or overexpressed PKD2. PKD1 transfection led to the inhibition of cell proliferation, migration and colony formation, in the meanwhile, the PKD2 overexpression enhanced proliferation, migration and colony formation capacities of AGS cells. Conclusions: our data suggest that both downregulation of PKD1 or upregulation of PKD2 expression may determine the behavior of gastric tumor cells, which promotes invasive phenotype and could result in general poor prognosis.

Background: mutations in SH2D1A/DSHP/SAP gene are responsible for the onset of X-linked lymphoproliferative disease type 1 (XLP1) that have increased risk for B-ceil lymphoma development. In XLP1 patients SAP deficient NK, NKT and CD8+ cytotoxic T cells are inefficient in eliminating EBV-infected proliferating B cells that may partially contribute to the lymphoma development. However, little is known about impairment of B cell characteristics in XLPI. Aim: to analyze the cell surface phenotype and functional characteristics of EBV-transformed B-lymphoblastoid cell lines from XLPI patients (XLP B-LCLs) in comparison with conventional B-lymphoblastoid cell lines (B-LCLs). Studies were performed on SAP-negative B-LCLs T5-1, 6.16, RPMI1788; SAP-positive B-LCLMP-1 and XLP B-LCLs IARC 739, XLP-D, XLP-8005. Cell surface immunophenotyping was performed using flow cytometry analysis. The level of apoptotic cells (Annexin V-binding), cell viability (MTT assay), and cell proliferation (trypan blue exclusion test) were evaluated in response to ligation of CD40, CD95, CD150 and IgM cell surface receptors. A cell surface phenotype and functional features that distinguish XLP B-LCLs from conventional B-LCLs were revealed. XLP B-LCLs showed the upregulated level of CD20, CD38 and CD86 cell surface expression and down-regulation of CD40, CD80 and CD150 expression. The major functional differences of XLP B-LCLs from conventional B-LCLs concern the modulation of CD95 apoptosis via CD40 and CD150 receptors and unresponsiveness to proliferative signals triggered by CD40 or colligation of BCR with CD150. Conclusion: the data suggest that the B-LCL from XLPI patients have an intrinsic defect that affects cell activation, apoptosis, and proliferation.

Background: X-linked lymphoproHfcrativc disease type 1 (XLP1) belongs to genetically determined primary immunodericiency syndromes with mutations in SH2DlA/DSHP/SAPgene. The dramatic increase of the risk or B-cell lymphoma development in XLP1 patients is linked not only to SAP deficiency of NK, NKT and T cells, but probably to the impairment of B cell differentiation. Aim - to analyze the receptor-mediated Akt/PKB and ERK1/2 phosphorylation and expression of transcription factors that are involved in B cell maturation in EBV-transformed B-lymphoblastoid cell lines (B-LCLs) from XLP1 patients (XLP B-LCLs) in comparison with conventional B-LCLs. Studies were performed on EBV-transformed XLP B-LCLs 1ARC 739, SC-XLP and RP-XLP in comparison with SAP-negative B-LCLT5-1 and SAP-positive B-LCL MP-1. Western blot analysis was used for evaluation of Akt (Ser473) and ERK1/2 (Thr202/Tyr204) phosphorylation in response to ligation of CD150, CD40, and IgM cell surface receptors. The expression levels of transcription factors IRF4, IRF8, BCL6, BLIMP1, SPIB, PU.l and MITF were assessed using quantitative RT-PCR. It was shown that SAP deficiency in XLP B-LCL did not abrogate CD150-mediated Akt and ERK1/2 phos-phorylation. At the same time, ligation of CD150 or IgM affects kinetics and amplitude or ERK1/2 activation. In XLP B-LCL the CD150 signaling with IgM coligation play the dominant role in both Akt and ERK1/2 phosphorylation. We found that significantly reduced IRF4, 1RK8 and PU.l expression levels are the key features of XLP B-LCLs. Conclusion: XLP B-LCLs and conventional B-LCLs have differences in kinetics and amplitude of Akt and ERK1/2 phosphorylation. Analysis of transcription factors profile revealed the distinguishing features of XLP B-LCLs with SAP deficiency that may impair B cell differentiation.

Background - within B-cell lineage cell surface receptor CD150/SLAMF1 is broadly expressed starting from pre-B cells with upregulation toward plasma cells. However, expression of CD150 is rather limited on the surface of malignant B cells with the block of differentiation at the different stages of maturation. The aim of our work was to explore CD150 expression both on protein and mRNA levels with the emphasis on CD150 isoforms in malignant B-cell lines at the different stages of maturation in comparison with their normal B cell counterparts. Studies were performed on normal tonsillar B-cell subpopulations, B-lymphoblastoid cell lines, malignant B-cell lines of different origin, including pre-B acute lymphoblastic leukemia, Burkitt's lymphoma, Hodgkin's lymphoma, and multiple myeloma. Protein CD150 expression was assessed by western blot analysis and the expression level of CD150 isoforms was evaluated using qRT-PCR. Despite the similar CD150 expression both on mRNA and protein levels in normal B-cell subsets and B-lymphoblastoid cell lines, malignant B-cell lines demonstrated substantial heterogeneity in CD150 expression. Only Hodgkin's lymphoma cell lines, Burkitt's lymphoma cell lines BJAB and Raji, and also pre-B cell line BLIN-1 expressed CD150 protein. At the same time total CD150 and mCD150 mRNA was detected in all studied cell lines excluding pre-B cell line REH. The minor sCD150 isoform was found only in Hodgkin's lymphoma cell lines and Burkitt's lymphoma cell line Raji. The nCD150 isoform was broadly expressed in tested B cell lines with exception of REH and Daudi. Conclusion: malignant B-cell lines at the different stages of maturation only partially resemble their normal counterparts by CD150 expression. In malignant B-cell lines, CD150 expression on mRNA level is much broader than on protein level. CD150 isoforms are differentially expressed in normal and malignant B cells with predominant expression of mCD150 isoform.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.627.7

Рубрики:

Пухлини головного мозку та його оболонок

Шифр НБУВ: Ж14160 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Aim - to study the status of the tumor growth factor beta (TGFB) pathway in chronic lymphocytic leukemia (CLL) cells and to uncover molecular details underlying CLL cell genesis. The study was conducted on peripheral blood samples of patients with CLL using the following methods: RNA isolation, analysis of expression of transcription factors using RT2 profiler assay, bioinformatics analysis of publicly available data bases on expression. We have shown that the TGFB - SMAD canonical pathway is not active in CLL cells. SMAD-responsive genes, such as BCL2L1 (BCL-XL), CCND2 (Cyclin D2), and MYC, are down-regulated in CLL cells compared with peripheral blood B cells of healthy donors. Conclusions: the TGFB-mediated signaling is not active in CLL cells due to low (or absent) expression of SMAD1, -4, -5, - 9, and ATF-3. Expression and phosphorylation status of SMAD2 and -3 should be further elucidated in the future studies.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р411.022.3 + Р569.411

Рубрики:

Лімфатичні лейкози

Пухлини кісткового мозку і крові

Шифр НБУВ: Ж14160 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета дослідженя - встановити причину блокування сигнального шляху IL2-STAT5 у клітинах крові хворих на хронічний ліфмолейкоз (ХЛЛ). Клітини ХЛЛ виділяли з периферичної крові пацієнтів, хворих на ХЛЛ, за допомогою центрифугування у градієнті фікол-верографін. Експресію генів STAT1-6 на рівні мРНК аналізували за допомогою бази даних Oncomine. Експресію, статус фосфорилювання і клітинну локалізацію білка STAT5 вивчали за методом флуоресцентної мікроскопії з використанням специфічних антитіл. На відміну від B-клітин здорових людей, експресія білка STAT5А була низькою у клітинах хворих на ХЛЛ. Як авторами було встановлено раніше, сигнальний шлях IL-2-STAT5 (JAK-STAT5) інгібовано у клітинах ХЛЛ. Було показано низький рівень фосфорилювання білків STAT5, або повну відсутність фосфорильованої форми протеїнів у лейкемічних клітинах. Протеїн STAT5А показує цитоплазматичну локалізацію, що вказує на відсутність у ядрі комплексів, активуючих транскрипцію генів, залежних від фактора транскрипції STAT5. Висновки: інгібування сигнального клітинного шляху IL-2-STAT5 в клітинах крові хворих на ХЛЛ реалізується за рахунок гіпофосфорилювання протеїнів STAT5 та/або відсутності активних комплексів транскрипції STAT5А у ядрі лейкемічних клітин.

Мета роботи - з'ясувати роль mCD150 та nCD150 ізоформ рецептора CD150/SLAMF1 у регуляції проліферативної активності та колонієутворювальної здатності клітин лінії HEK293T. В роботі було використано методи культури клітин, трансфекції, кількісної ПЛР, проточної цитометрії, аналізу проліферації клітин, клітинного циклу, формування колоній і статистичні методи. В результаті трансфекції клітин лінії HEK293T послідовностями кДНК mCD150 або nCD150 ізоформ CD150 було одержано дві сублінії зі стабільною диференційною та виключно цитоплазматичною експресією цих ізоформ і HEK293T-pBABEmCD150 та HEK293T-pBABE-nCD150. Клітини HEK293T, трансфіковані mCD150 або nCD150 ізоформами, характеризуються більш високою проліферативною активністю та рівнем експресії ядерного антигена проліферуючих клітин IPO-38 у порівнянны з клітинами HEK293T та HEK293T-pBABE-puro. Аналіз розподілу клітин за фазами клітинного циклу виявив, що достовірно вищий відсоток клітин HEK293T-pBABEmCD150 та HEK293T-pBABE-nCD150 перебуває у S і менший у G0/G1 фазі проти такого в клітинах HEK293T і HEK293T-pBABE-puro. Крім того, достовірно вищий відсоток клітин HEK293T, трансфікованих кДНК nCD150, але не mCD150 ізоформою, встановлено і у G2/M фазі клітинного циклу у порівнянні з клітинами контрольних субліній. З'ясовано, що за низької щільності посіву як клітини HEK293T-pBABE-mCD150, так і HEK293T-pBABE-nCD150 здатні формувати колонії, чого не спостерігається у клітинах HEK293T та HEK293-pBABE-puro. Висновок: mCD150 та nCD150 ізоформи мають властивості, що сприяють посиленню проліферативного та клоногенного потенціалу клітин з більш вираженим ефектом ізоформи nCD150.