Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.411

Рубрики:

Хвороби системи кровотворення і крові у дітей. Клінічна гематологія

Шифр НБУВ: Ж25721 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.412

Рубрики:

Хвороби системи дихання у дітей

Шифр НБУВ: Ж24977 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Цель работы - определение влияния модифицированных факторов в развитии острой пневмонии (ОП) у детей раннего возраста и разработка метода прогнозирования развития заболевания. Обследовали 89 детей раннего возраста с острой бронхолегочной патологией, средний возраст которых составил 1,3 года (47 детей с острым бактериальным бронхитом и 42 детей с острой внебольничной пневмонией). С помощью иммуноферментного анализа исследовали содержание в сыворотке крови 25-гидроксивитамина Д (25(ОН)D), hBPI, кателицидина LL-37, лактоферрина. С помощью факторного анализа установлены значимые факторы, которые в наибольшей степени связаны с развитием ОП. Для прогнозирования вероятности развития ОП было использовано уравнение логистической регрессии. Определение качества полученной модели прогнозирования проводили с помощью ROC-анализа и показателя AUC. Для оценки дискриминирующей способности модели рассчитывался индекс Gini. В результате факторного анализа выделили 5 значимых факторов, детерминирующих основную часть предикторов развития ОП у детей раннего возраста, больных острой воспалительной бронхолегочной патологией. Корреляционный анализ переменных показал наличие взаимосвязей между пренатальными, анамнестическими и иммунными факторами, которые в дальнейшем вошли в математическую модель вероятности развития ОП у детей раннего возраста. Статистическая значимость созданной модели подтверждена OmnibusTest, диагностическая информативность оценена по данным ROC-кривой, которая подтвердила хорошее качество модели. Выводы: на основании факторного анализа выделены наиболее приоритетные предикторы развития ОП у детей раннего возраста, больных острой бронхолегочной патологией, которые в дальнейшем вошли в математическую модель прогноза вероятности развития указанного заболевания.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.412

Рубрики:

Хвороби системи дихання у дітей

Шифр НБУВ: Ж24977 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Цель работы - определение влияния модифицированных факторов в развитии острой пневмонии (ОП) у детей раннего возраста и разработка метода прогнозирования развития заболевания. Обследовали 89 детей раннего возраста с острой бронхолегочной патологией, средний возраст которых составил 1,3 года (47 детей с острым бактериальным бронхитом и 42 детей с острой внебольничной пневмонией). С помощью иммуноферментного анализа исследовали содержание в сыворотке крови 25-гидроксивитамина Д (25(ОН)D), hBPI, кателицидина LL-37, лактоферрина. С помощью факторного анализа установлены значимые факторы, которые в наибольшей степени связаны с развитием ОП. Для прогнозирования вероятности развития ОП было использовано уравнение логистической регрессии. Определение качества полученной модели прогнозирования проводили с помощью ROC-анализа и показателя AUC. Для оценки дискриминирующей способности модели рассчитывался индекс Gini. В результате факторного анализа выделили 5 значимых факторов, детерминирующих основную часть предикторов развития ОП у детей раннего возраста, больных острой воспалительной бронхолегочной патологией. Корреляционный анализ переменных показал наличие взаимосвязей между пренатальными, анамнестическими и иммунными факторами, которые в дальнейшем вошли в математическую модель вероятности развития ОП у детей раннего возраста. Статистическая значимость созданной модели подтверждена OmnibusTest, диагностическая информативность оценена по данным ROC-кривой, которая подтвердила хорошее качество модели. Выводы: на основании факторного анализа выделены наиболее приоритетные предикторы развития ОП у детей раннего возраста, больных острой бронхолегочной патологией, которые в дальнейшем вошли в математическую модель прогноза вероятности развития указанного заболевания.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.411.033 + Р733.412

Рубрики:

Анемія у дітей

Хвороби системи дихання у дітей

Шифр НБУВ: Ж24977 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.411.033-1 + Р733.412

Рубрики:

Анемія у дітей

Хвороби системи дихання у дітей

Шифр НБУВ: Ж25721 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р732.411.033.2-1 + Р733.412

Рубрики:

Хвороби системи дихання у дітей

Шифр НБУВ: Ж16789 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.412-3 + Р733.411.033-1

Рубрики:

Хвороби системи дихання у дітей

Анемія у дітей

Шифр НБУВ: Ж24977 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - здійснити стратифікацію гемодинамічних фенотипів у дітей, які хворі на цукровий діабет (ЦД), та визначити їх частоту залежно від тривалості перебігу захворювання. Обстежили 72 дітей, які хворі на ЦД, віком від 10 до 16 років. Пацієнтів поділили на 3 групи: перша - 22 дитини з тривалістю ЦД до 1 року, друга - 24 особи з тривалістю захворювання від 1 до 5 років, третя - 26 пацієнтів із перебігом захворювання понад 5 років. Контрольна група - 20 дітей, репрезентативних за віком і статтю. Усім дітям виконали добове моніторування артеріального тиску (ДМАТ) на приладі АВРМ-04 (Meditech Ltd, Угорщина). Діагностику латентних гемодинамічних порушень здійснили методом кількісного аналізу зв'язків параметрів артеріального тиску, що передбачав виконання лінійної регресії систолічного артеріального тиску (АТ) за пульсовим АТ. За результатами регресії визначали 6 гемодинамічних фенотипів, які характеризували індивідуальні особливості функціонування системи кровообігу: гармонійний, міокардіально-недостатній підтип гармонійного, пограничний діастоло-гармонійний, пограничний систоло-гармонійний, дисфункціональний діастолічний і дисфункціональний систолічний. За даними ДМАТ за допомогою лінійного регресійного рівняння розраховували амбулаторний артеріальний індекс жорсткості (Ambulatory Arterial Stiffnes Index - AASI). Статистично результати опрацювали за допомогою пакета статистичних програм Statistica 13.0 (StatSoft Inc., N JPZ8041382130ARCN10-J). Висновки: у дітей, які хворі на ЦД, у динаміці захворювання відбувається формування дисгармонічних гемодинамічних фенотипів, що разом зі зростанням жорсткості судин реалізується порушенням системного кровообігу, розвитком діабетичної ангіопатії та, вочевидь, є фактором ризику виникнення артеріальної гіпертензії. Визначення гемодинамічного фенотипу в дітей, які хворі на ЦД, можна використовувати як скринінговий метод доклінічної діагностики прихованих порушень серцево-судинної системи та раннього призначення лікувально-профілактичних заходів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.696.016 + Р733.696.540.112

Рубрики:

Інфекційні урологічні захворювання у дітей

Пієлонефрит у дітей

Шифр НБУВ: Ж25721 Пошук видання у каталогах НБУВ 

In this article, we have analysed the studies that determined the iron-dependent regulated type of cell death, ferroptosis, described the fundamental morphological and biochemical differences between various types of regulated cell death, highlighted modern scientific achievements in understanding the features of the above-mentioned process, described the clinical significance of ferroptosis in the general structure of morbidity and identified relevant issues for further research. Numerous studies allowed identifying ferroptosis as a form of regulated cell death, initiated by oxidative disturbances of the intracellular microenvironment, which is under the constitutive control of glutathione peroxidase 4 and can be inhibited by iron chelators and lipophilic antioxidants. Ferroptosis can occur in two main ways: external (transport) and internal (enzymatic). The external pathway is based on non-enzymatic reactions, such as the iron-dependent Fenton reaction. The internal pathway is mediated by enzyme systems, including glutathione peroxidase 4 and lipoxygenase. Conducting clinical research will improve not only the understanding of the role of ferroptosis in the pathogenesis of the course of diseases, but also reveal possible preventive strategies for the development of pathological processes.

The aim of the research was to study the content of 1,25(OH)2D3 and vitamin D-binding protein (DBP) in the blood serum of children with urinary tract infections, taking into account the clinical form of the disease, and to determine their pathogenetic role in the development of urinary tract infections. The study groups consisted of 84 children (mean age - 10,0 +- 1,3 years). The main group was divided into subgroups: the first one - 17 children with acute pyelonephritis, the second one - 21 patients with chronic pyelonephritis, the third one - 16 children with acute cystitis, the fourth one - 10 patients with unspecified urinary tract infections. The control group consisted of 20 relatively healthy children. The content of 1,25(OH)2D3 and DBP was investigated by immunoenzymatic analysis. Conclusions: the development of an acute inflammatory process in the urinary tract in children occurs against the background of a statistically significant decrease in the blood level of 1,25(OH)2D3 combined with high levels of vitamin D-binding protein. This serves as a pathogenetic basis for the need to develop therapeutic and prophylactic schemes for prescribing vitamin D to children with urinary tract infections.

The purpose was stratification of factors that lead to the chronicity of inflammatory diseases of the urinary system in children, as well as creation of a mathematical model for predicting their course. The research group consisted of 97 children (average age - 10,0 +- 1,3 years). The main group was divided into subgroups: the first one - 43 children with acute urinary tract infections (UTIs), the second one - 34 patients with chronic UTIs. The control group consisted of 20 conditionally healthy children. The content of 1,25(OH)2D3, vitamin D-binding protein, inducible nitric oxide synthase (NOS2), cystatin C, cathelicidin, hepcidin, lactoferrin, interleukins 6, 15 was investigated by immunoenzymatic analysis. The impact of factor characteristics on the process of UTI chronicity was evaluated using factor and cluster analyses. A logistic regression equation was used to predict the probability of developing chronic UTIs. The quality of the constructed model was assessed by its sensitivity and specificity, and receiver operator characteristic (ROC) analysis was also used. Conclusions: the process of chronicity of the inflammatory process in the urinary system in children occurs under the conditions of the interaction of some pathological factors. The leading risk factors for the chronicity of the inflammatory process are the presence of functional disorders of the urinary tract, early manifestation of the disease, the level of vitamin D, intestinal dysfunction, and the presence of UTI in the mother in childhood.

Шифр НБУВ: Ж24977 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - дослідити в динаміці структуру збудників гострих інфекцій сечовивідної системи у дітей Запорізької області та можливу зміну їхньої чутливості до антибіотиків. Здійснено аналіз результатів бактеріологічних засівів сечі 439 дітей віком від 4 до 18 років, які хворі на гостру інфекцію сечовивідної системи (293 пацієнти за період 2014 - 2016 рр. та 146 пацієнтів за 2018 - 2020 рр.). Визначення видів та чутливості бактерій до антибіотиків здійснили на бактеріологічному аналізаторі VITEK 2 COMPACT (bioMerieux, Франція) з використанням програмного забезпечення AES: Global CLSI-based + Phenotypic (2014, 2018) відповідно до таблиць SLSI та EUCAST. Для кожного ізоляту додатково розраховували коефіцієнт резистентності до антибіотиків. Висновки: результати свідчать про необхідність обов'язкового бактеріологічного дослідження сечі перед початком антибактеріальної терапії гострих інфекцій сечовивідної системи у дітей для підвищення ефективності терапевтичних заходів і профілактики виникнення, зростання антибіотикорезистентності. Збільшення резистентності E. coli до амікацину та Enterococcus spp. до ампіциліну не дає змоги використовувати ці препарати як емпіричну терапію при цій патології.

Мета роботи - дослідити основні етіологічні чинники розвитку інфекцій сечовивідної системи у дітей, роль синтази оксиду азоту та цистатину С у механізмах антимікробного захисту в дітей, хворих на гострі та хронічні інфекції сечовивідної системи. Група дослідження - 84 дитини (середній вік - 10,0 +- 1,3 року). Основну групу поділили на підгрупи: перша - 17 хворих на гострий пієлонефрит; друга - 21 пацієнт із хронічним пієлонефритом; третя - 16 дітей, хворих на гострий цистит; четверта - 10 осіб із неуточненими інфекціями сечовидільної системи. У контрольну групу включили 20 умовно здорових дітей. Дослідження вмісту індуцибельної NO-синтази (NOS2) та цистатину С здійснили методом імуноферментного аналізу. Етіологічний патоген визначили в сечі 200 хворих на інфекції сечовидільної системи. Висновки: визначено зміну спектра патогенів, що обурунтовує необхідність здійснення постійного бактеріологічного моніторингу. Розвиток первинного запального процесу в сечовивідних шляхах відбувається на тлі певної дисфункції імунної системи, що виявляється як недостатня кількісна реакція з боку цистатину С, а також на тлі високого вмісту індуцибельної NO синтази в сироватці крові хворих.