Індекс рубрикатора НБУВ: Е522*691.5 + Е522*805.9-658.10-01

Рубрики:

Cormophyta (Embriophyta, Telomophyta) Вищі рослини

Шифр НБУВ: Ж24597 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е522*852.123(007)

Рубрики:

Cormophyta (Embriophyta, Telomophyta) Вищі рослини

Шифр НБУВ: Ж60216 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено залежність поширення антарктичної тундри в градієнті екологічних умов, який сформувався у процесі відступу льодовиків. Протягом 30-ї польської та 10-ї української експедицій, з 09.11.2005 по 09.02.2006 рр., закладено 9 стаціонарних ділянок, які охоплювали практично весь спектр умов вільної від льоду території біля польської антарктичної станції Г. Арцтовського на острові Короля Георга (Південні Шотландські о-ви). За особливостями трав'яних угруповань, які залежать від екологічних умов у градієнті відстані від краю льодовика, виділено 3 окремі колонізаційні зони. Ймовірно, зона I (прибережні локалітети) є вихідною колонізаційною зоною; зона II, рівновіддалена від льодовика й океану, - оптимальною для існування судинних рослин на сучасному етапі; зона III, найближча до краю льодовика, що тане, відображає експансію антарктичної трав'яної тундрової формації на нові території.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*55*801.1

Рубрики:

Загальна ботаніка

Шифр НБУВ: Ж60216 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено цитогенетичний аналіз рослин D. antarctica з регіону Аргентинських островів Прибережної Антарктики. Для більшості досліджених зразків встановлено хромосомне число 2n = 26. Вперше для виду показано нові форми хромосомної мінливості. Зокрема, в клітинах апікальної меристеми рослин з острова Дарбо, окрім 26-ти хромосом основного набору, виявлено одну додаткову B-хромосому. Для рослин з о. Великий Ялур показано наявність міксоплоїдії: розмах мінливості за числом хромосом становив від 13-ти до 39-ти хромосом. Поява нових, невідомих раніше форм хромосомної мінливості D. antarctica може бути наслідком підвищеної геномної нестабільності, зумовленої екстремальними умовами зростання в районі Аргентинських островів.

Досліджено глибину грунтово-мерзлотної товщі за методами вертикального електричного зондування. Встановлено, що товща активного шару грунту в оазисі Поінт Томас, о. Кінг-Джордж становить 100 - 150 см, у той час як на Аргентинських островах - 40 - 50 см, що пов'язано насамперед з рельєфними та кліматичними умовами. Малопотужні фунти о-ва Аргентинських островів відчувають вплив мерзлоти через скельну породу, в той час як пухкі дрібноземлисті-щебнисті грунти оазису Поінт Томаса о-ва Кінг-Джордж залягають переважно на товщі мерзлого грунту.

Мета дослідження - розробити і детально описати алгоритм розрахунку показника комплексної адаптованості і зведеного латентного показника пристосовуваності (ЗЛПП) та його застосування в оцінці пристосовуваності Deschampsia antarctica E. Desv. у природних умовах о. Галіндез, Аргентинські острови, Морська Антарктика. Для оцінки окремих показників пристосовуваності в природі і набору експериментальних даних застосовано методи визначення проективного покриття та вимірювання наступних морфометричних показників одинадцяти популяцій D. antarctica: довжина листка, довжина суцвіття, довжина квітки (за довжиною нижньої квіткової луски), кількість квіток у суцвітті. Спектри запасних і захисних білків насіння рослин з цих популяцій досліджено за допомогою електрофорезу в поліакриламідному гелі. Для одержання ЗЛПП застосовано евристичний метод екстремального групування. Розрахунок ЗЛПП проводили за допомогою попарних просторових порівнянь рядів показників. Розроблено і детально описано алгоритм розрахунку ЗЛПП на прикладі одинадцяти популяцій D. antarctica о. Галіндез в сезоні 2017/18 р. Як приклад практичного застосування наведено одержано шестирічні тренди ЗЛПП для шести дослідних популяцій D. antarctica о. Галіндез. Висновки: розроблений алгоритм розрахунку ЗЛПП було успішно використано для оцінки комплексної адаптованості для вибірки шести популяцій в динаміці шестирічного моніторингу D. antarctica о. Галіндез. Одержано тренд ЗЛПП для кожної популяції. Досліджені популяції за характером тренда динаміки комплексної пристосовуваності можна, на цьому етапі, об'єднати у 3 окремі групи, в яких тренд ЗЛПП проходить через максимум, через мінімум або демонструє коливальний процес. Така індивідуальність, ймовірно, пов'язана з мікроумовами зростання. Подальше поповнення ряду динаміки комплексної пристосовуваності надасть змогу підтвердити чи спростувати коливальний характер тренду ЗЛПП, а також провести порівняння цього ряду з рядами динаміки деяких кліматичних показників. Запропонований інтегральний показник (ЗЛПП) призначено для того, щоб описати велику кількість вихідних даних, що характеризують популяції вибірки на різних рівнях організації, за допомогою зниження розмірності до одного числа. Показник ЗЛПП може бути використаний для порівняння за набором різних показників вибірки популяцій одного й того ж виду, що зростають в різних умовах, особливо - під час моніторингових досліджень.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е422.38*80

Рубрики:

Актиноміцети

Шифр НБУВ: Ж24597 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета дослідження - розробити і детально описати алгоритми розрахунку зведених показників впливу температури поверхні грунту та вмісту макроелементів у грунті на основні характеристики судинних рослин на прикладі Deschampsia antarctica E. Desv. з о. Галіндез, Аргентинські острови, Морська Антарктика. Мета роботи - оцінка внеску у зведений латентний показник пристосовуваності рослин досліджуваних популяцій (ЗЛПП) зведених показників впливу таких факторів довкілля, як температура поверхні (ЗПВТ) та вміст макроелементів у грунті (ЗПВГ). Набір вихідних даних температур поверхні грунту одержано за допомогою логерів для кожної окремої популяції протягом квітня 2017 р. - квітня 2018 р. Для одерання наборів експериментальних даних для одинадцяти популяцій D. antarctica застосовано методи визначення індивідуального проективного покриття D. antarctica та вимірювання морфометричних показників: довжини листка, суцвіття, квітки (за нижньою квітковою лускою), кількості квіток у суцвітті. Спектри запасних і захисних білків насіння досліджено за допомогою електрофорезу в поліакриламідному гелі. Для одержання зведених показників впливу температури поверхні та вмісту макроелементів у грунті на рослини досліджуваних популяцій застосовано метод екстремального групування. Розрахунок ЗПВТ та ЗПВГ проводили на основі попарних просторових порівнянь рядів показників. Розроблено і детально описано алгоритм розрахунку зведених показників впливу температури та вмісту макроелементів у грунті на окремі параметри пристосовуваності рослин одинадцяти популяцій D. antarctica о. Галіндез в сезоні 2017/18 р. Визначення внеску ЗПВТ та ЗПВГ у ЗЛПП наведено як приклад оцінки значимості цих параметрівоточуючого середовища в адаптивності рослин. Висновки: показано, що ЗПВТ має достовірний внесок у ЗЛПП в грудні і січні, в момент найбільшої просторової варіації температури. ЗПВГ має достовірний внесок у ЗЛПП лише у сумі із ЗПВТ, збільшуючи значення внеску останнього у ЗЛПП. Показник ЗПВТ запропоновано для того, щоб описати вплив набору вихідних даних з температури на різні характеристики рослин великої вибірки популяцій шляхом зменшення їх розмірності до одного числа. Показник ЗПВГ запропоновано для того, щоб описати вплив великої кількості вихідних даних із вмісту макроелементів у грунті на проективне покриття вибірки популяцій шляхом зменшення їх розмірності до одного числа. ЗПВТ та ЗПВі можуть бути використані для порівняння їх із ЗЛПП вибірки популяцій одного виду, що зростають за різних умов, для створення кореляційних моделей для різних популяцій.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е522.912.25*72

Рубрики:

Poales Poaceae (Gramineae) Злакові

Шифр НБУВ: Ж22632 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*852.119(007) + Е522.9*44 + Е50*446.33

Рубрики:

Загальна ботаніка

Magnoliophyta Магноліофіти

Шифр НБУВ: Ж24597 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - дослідити чисельність різних груп мікроорганізмів у зразках грунту з місця харчової а гніздової активності Larus dominicanus (о. Галіндез, Морська Антарктика) та охарактеризувати фізіолого-біохімічні властивості (ФБВ) виділених мікроорганізмів. Використано стандартні мікробіологічні та біохімічні методи досліджень (культуральний, методи мікроскопування, визначення ензиматичної активності). Хромосомну ДНК виділяли методом м'якого лізису. Ген 16S рРНК ампліфікували з використанням універсальних праймерів 27F і 1492R. Ідентифікацію ізолятів проведено на підставі визначення послідовності гена 16S рРНК і ФБВ. Установлено чисельність різних груп мікроорганізмів у зразках грунту з місця харчової та гніздової активності L. dominicanus (о. Галіндез, Морська Антарктика). Виділено 74 ізоляти бактерій. Ізолят 2U-K-37, виділений із верхнього шару грунту, та ізолят 2B-K-54, виділений із глибини 2 - 5 см, характеризувались амілазною, ліпазною, фосфоліпазною, протеазною активностями, здатністю утворювати екзополісахариди. Їх ідентифіковано за результатами секвенування гена 16 S рРНК і ФБВ як Pedobacter sp. 2U-K-37 і Pseudarthrobacter sp. 2B-K-54. У зразках грунту з місця харчової та гніздової активності L. dominicanus найбільш чисельними були мікроорганізми, які метаболізують нітроген органічних сполук. Менше було оліготрофів і мікроорганізмів, які метаболізують нітроген неорганічних сполук. Чисельність мікроорганізмів у зразках із поверхні грунту та нижчих шарів статистично відрізнялась. Виділені й ідентифіковані облігатно психрофільний штам Pedobacter sp. 2U-K-37 і психротолерантний штам Pseudarthrobacter sp. 2B-K-54 є помірними галофілами, які здатні гідролізувати крохмаль, желатин, твін-20 і синтезувати екзополісахариди.

Шифр НБУВ: Ж24597 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - оцінка різноманіття актинобактерій, асоційованих з Polytrichum strictum - видом домінантом поширеного антарктичного угруповання торф'янистих мохів, та їх характеристика як продуцентів біологічно активних речовин. Ізоляти актинобактерій виділяли шляхом прямого висівання та попередньої обробки зразків розчином фенолу та прожарюванням. Культуральні властивості досліджували з використанням діагностичних середовищ. Антимікробну активність вивчали за допомогою методу подвійних культур. Філогенетичний аналіз базувався на аналізі послідовності гена 16S рРНК. Скринінг біосинтетичних генів здійснювали за допомогою ПЛР з використанням специфічних праймерів. Зі зразків P. strictum ізольовано 23 штами актинобактерій 4 родів: Streptomyces (7 ізолятів), Micromonospora (14 ізолятів), Kribbella (1 ізолят) та Micrococcus (1 ізолят). Виявлено вісім психротрофних штамів усіх ідентифікованих родів. Оптимум pH середовища для росту становив від 6 до 10. Чотири ізоляти росли за присутності 7,5 % NaCl. Значна кількість ізолятів виявляла широкий спектр ферментативних активностей. Серед досліджених ізолятів актинобактерій виявлено антагоністів широкого спектра патогенних мікроорганізмів, у тому числі мультирезистентного штаму Candida albicans та метицилін-резистентного штаму Staphylococcus aureus. Деякі штами затримували ріст фітопатогенних бактерій: три штами - Erwinia amylovora, по одному штаму - Agrobacterium tumifaciens і Pectobacterium carotovorum. Більше половини ізолятів виявляли антифунгальну активність проти Fusarium oxysporum - Aspergillus niger. Гени біосинтезу, що беруть участь у синтезі широкого спектра біоактивних сполук, було виявлено у більш ніж 80 % ізолятів. Антарктичні актинобактерії, виділені в даному дослідженні, демонструють потенціал як продуценти широкого спектра біологічно активних сполук. Подальші дослідження цих ізолятів можуть призвести до ідентифікації раніше невідомих біологічно активних сполук.

Кількість туристів, які відвідують Антарктику, постійно зростає з 2010 р. Ці візити в основному концентруються лише в кількох місцях, збільшуючи можливий вплив на довкілля. Однією з туристичних гарячих точок Антарктики є Аргентинські острови в архіпелазі Вільгельма. Вони входять в топ-20 найбільш відвідуваних місць Антарктики і складаються з островів Галіндез, Вінтер та Скуа. Місце відоме своєю дикою природою, багатою рослинністю (давні мохові банки, лишайники, популяції перлинниці Colobanthus quitensis та щучника антарктичного Deschampsia antarctica), вражаючими краєвидами та включає одну з найстаріших дослідницьких баз в Антарктиці - Українську антарктичну станцію "Академік Вернадський". До цього моменту не було розроблено заходів щодо зниження впливу туристів на цінності цього регіону. На основі підходу Правил відвідування та базуючись на результатах численних досліджень, було визначено головні цінності регіону та встановлено ті з них, які можуть бути відкриті для туристів. Так, окрім таких загальноприйнятих цінностей, як морські птахи і ссавці, додано рослинність. Оцінено загрози для цих компонентів цінності регіону, які розподілено на відомі та потенційні впливи. Проаналізовано та розроблено вимоги до висадки на дану територію, включаючи найважливішу вимогу і кількість відвідувачів. Зауважено, що максимальна кількість має становити 36 осіб за одну висадку та 270 осіб за день, не рахуючи пасажирів яхт. Вперше для Правил відвідування було запропоновано обмежити кількість яхт, які відвідують туристичну локацію, до трьох на день. Щоб розвантажити станцію і водночас сконцентрувати туристів у досліджуваному регіоні, запропоновано дві туристичні стежки: одну для острова Галіндез, другу - вже наявну на острові Вінтер. У Додатку 2 наведено підготовлений проєкт Правил туристичного відвідування центральних Аргентинських островів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д247.6

Рубрики:

Зміни і коливання кліматів

Шифр НБУВ: Ж24597 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Район Аргентинських островів і півострова Київ є одним з найдавніших досліджуваних регіонів Антарктики. Проте, через відсутність корінного населення, значний внесок у формування топонімії даного регіону здійснили перші антарктичні експедиції. Зважаючи на те, що офіційна українська топонімія в Антарктиці досі перебуває на стадії становлення, важливим є її подальший розвиток. А позаяк офіційно затверджено лише декілька назв, пов'язаних з Україною та українцями, які стосуються інших регіонів Антарктики. Мета роботи - підготувати офіційні українські варіанти написання існуючих топонімів та запропонувати топоніми і мікротопоніми для неназваних об'єктів району Аргентинських островів (Західна Антарктика), керуючись досвідом інших країн та враховуючи сучасні вимоги до географічних назв. Для реалізації мети було використано елементи описового, картографічного, лінгвістичного та історичного аналізу. Передачу географічних назв зарубіжних країн українською мовою здійснювали за допомогою одного або поєднання декількох методів: транслітерації, транскрипції, адаптивного транскодування, перекладу. В результаті проведених досліджень проаналізовано історію виникнення географічних назв окресленого району з наступним збором усіх існуючих офіційних назв, унормування їх написання українською мовою згідно з існуючими правилами правопису. На основі аналізу історії українського внеску в дослідження Антарктики, традицій топонімії регіону, особливостей топографії, об'єктів флори і фауни регіону Аргентинських островів, запропоновано перелік назв для безіменних географічних об'єктів та мікротопонімів для центральних Аргентинських островів. Дана пропозиція не є вичерпною, а є першою спробою авторів розвинути українську антарктичну топонімію. Одержані результати нададуть змогу уніфікувати вживання топонімії в царині антарктичних досліджень українськими науковцями, сприятимуть коректному викладенню матеріалу під час експедиційних робіт та спрощенню пошуку інформації за даними географічними об'єктами.