Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.60-13

Рубрики:

Пухлини шкіри та слизових оболонок

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*732.221

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*732.242

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто вплив моніторів на оператора та органи зору, а також електромагнітного випромінювання на організм людини. Зазначено, що кількісно вплив типу монітора на професійну діяльність оператора недостатньо вивчено. Для кількісної оцінки впливу TFT монітору на діяльність людини-оператора використано квазілінійні аналітичні моделі. Знайдено передавальні функції та спектральні щільності ремнанти групи операторів на основі структурної ідентифікації експериментальних даних. Вибрано параметри для оцінки впливу TFT монітора. Проведено статистичний аналіз цих параметрів.

Розглянуто задачу порівняльного аналізу двох методів урахування гетероскедастичності під час побудови математичних моделей. Урахування гетероскедастичності є новим напрямом під час аналізу емпіричних даних. Гетероскедастичність характеризується різними значеннями дисперсії для даних в одній вибірці. Наявність гетероскедастичності може призвести до зниження точності апроксимації у разі використання звичайного методу найменших квадратів. Розглянуто задачу урахування гетероскедастичності під час аналізування емпіричних даних. Першим етапом побудови математичної моделі є апроксимація даних з використанням звичайного методу найменших квадратів. При цьому попередньо обирається апроксимуюча функція, виходячи із візуального аналізу структури статистичних даних. Наступним етапом побудови математичної моделі є урахування гетероскедастичності. існують різні тести для виявлення гетероскедастичності. Розглянуто прямий метод побудови рівняння гетероскедастичності та новий метод, який порівнюється з прямим. Прямий метод заснований на обчисленні середніх значень та стандартних відхилень для кожного перетину початкової вибірки. Вагові коефіцієнти гетероскедастичності розраховуються відповідно до апроксимаційної залежності стандартних відхилень від середніх значень для статистичних даних з використанням лінійної функції. Такий метод має суттєвий недолік: він потребує кратних вимірювань для кожного перетину вибірки. Під час вирішення задач синтезу нового алгоритму виявлення та урахування гетероскедастичності автори пропонують нову кількісну міру гетероскедастичності. Оцінка запропонованого індексу гетероскедастичності виконується у такій послідовності: для декількох варіантів можливих значень індексу гетероскедастичності розраховують відповідні апроксимаційні функції; для кожної отриманою функції розраховують зважену суму квадратів відхилень; визначають індекс гетероскедастичності, для якого зважена сума квадратів відхилень є мінімальною. Розглянуто унікальний приклад емпіричних даних з кратними вимірюваннями у кожному перетині. Аналіз таких даних дозволив обгрунтувати надійність та адекватність нового методу виявлення та урахування гетероскедастичності. Новий метод урахування гетероскедастичності дозволяє побудувати математичну модель без проведення декількох вимірювань для кожного перетину.

Запропонована структура навігаційно-посадкової системи для задач легкомоторної авіації, її принцип функціонування, потенційні технічні параметри, склад бортової та наземної апаратури. Розроблені режими роботи бортового обладнання системи та його зв'язки і взаємодія зі стандартними приладами повітряних суден. На підставі тактики використання такої системи, визначені параметри її частотно-кодових каналів та принципи управління ними, що дозволяють ідентифікувати багатопозиційні компоненти її наземного обладнання. Позначені шляхи покращення характеристик системи. Проведено аналіз похибки визначення місцеположення повітряних суден для мобільної двухпозиційної радіодалекомірної запитно-відповідної системи наземного базування. Показана можливість забезпечення категорованої посадки легких літальних апаратів у полі сигналів такої системи.

Побудовано залежності інструментальних похибок вимірювача параметрів ліній передачі від параметрів фізичних або конструктивних апаратурних складових вимірювача. Для цього при побудові математичної моделі було вибрано тільки основні функціональні зв'язки між конструктивними ланками вимірювального приладу, нехтуючи впливами зовнішніх факторів на стабільність параметрів конструктивних елементів. Як відомо, кожний засіб вимірювальної техніки повинен мати певний набір метрологічних характеристик. Саме за цими характеристиками вибирають засоби вимірювальної техніки для використання в тих чи інших технологічних процесах і саме вони визначають достовірність даних, отриманих в результаті вимірювань. До таких характеристик відносять перелік фізичних величин, які можна вимірювати, умови, за яких можна здійснювати вимірювальний процес, метрологічну (інформаційну) надійність, клас точності або допустимі похибки самого засобу вимірювання тощо. Умови, за яких можна користуватися засобами вимірювання, залежать від конструктивної і технологічної реалізації приладу, оскільки методика вимірювань і її втілення в електричну схему не супроводжуються особливими вимогами щодо функціонування приладу. Це означає, що такий засіб може виготовлятися з орієнтацією на лабораторне використання, на використання в мобільному варіанті і в польових умовах, на використання в складних радіоелектронних системах як елемент вбудованого контролю і т. ін. Все це випливає з наведеної методики вимірювань і аналізу синтезованої схеми вимірювача. Точністні характеристики засобу вимірювальної техніки містять дві важливі складові: похибки методу і інструментальні похибки. Для побудови таких залежностей від параметрів фізичних або конструктивних апаратурних складових і значень вимірюваних величин необхідно побудувати математичну модель засобу вимірювальної техніки. Доцільно обмежитися побудовою математичної моделі, в якій враховуватимуться домінуючі фактори характеристик точності, що викликають похибки першого порядку. Така модель, в залежності від потреб, які виникатимуть в процесі експлуатації вимірювального засобу, може доповнюватися певними джерелами впливів, певними причинними діями, які викликатимуть появу похибок другого та навіть третього порядку. Це похибки, що обумовлені зміною температури, вологості, атмосферного тиску , механічних вібрацій, електромагнітних та акустичних полів і т. ін.

Проблема апроксимації емпіричних даних у системі прийняття рішень в управлінні безпекою. Об'єкт дослідження - перевірка адекватних коефіцієнтів математичної моделі для апроксимації даних за допомогою інформаційних технологій. Мета роботи - створення адекватної математичної моделі з використанням інформаційних технологій на основі аналізу різних підходів до апроксимації емпіричних даних, які можуть бути використані для прогнозування поточного стану оператора в системі безпеки польотів. Аналіз літератури показав, що метод найменших квадратів часто використовується в задачах апроксимації навіть у тих випадках коли досліджуваний набір даних різко змінює геометричну структуру. Проаналізовано статистичні дані з незвичайною структурою. Для побудови математичної моделі для їх опису висуваються чотири гіпотези: опис за допомогою однієї лінійної регресії, параболою другого порядку, параболою третього порядку, трисегментної лінійної регресії зі стрибками. Проведені розрахунки та візуальний аналіз відхили перші три гіпотези та четверта гіпотеза про можливість опису емпіричних даних за допомогою три сегментної лінійної регресії була детально розглянута. Під час побудови трисегментної лінійної регресії зі стрибками оптимізували абсцис перерізу стрибка. Отримання аналітичного виразу для трисегментної лінійної регресії зі стрибками стало можливим завдяки використанню функції Хевісайда. Аналіз показав перевагу трисегментної лінійної регресії зі стрибками з точки зору точності апроксимації та надійності передбачення. Проведено порівняльний аналіз опису трансформації інформаційних показників нестандартної структури. Для порівняння вибрано такі моделі перетворення інформаційних показників з подібним візуальним відображенням: параболи другого і третього порядку, одиночна регресія та регресія зі стрибками. Запропоновано використовувати нові підходи для апроксимації, засновані на використанні критерію, запропонованого Кузьміним, та функції Хевісайда. За цими критеріями було перевірено адекватність апроксимації, що дозволило вибрати адекватну математичну модель для опису перетворення інформаційних показників. Етапи отримання математичної моделі були такими: визначення мінімальної суми квадратів відхилень за всіма інформаційними показниками одночасно; використання функції Хевісайда; оптимізація осі абсцис на окремих ділянках; використання тесту на лінійність. Отримана математична модель адекватно описує процес перетворення інформаційних показників, що дозволить здійснювати процес прогнозування зміни медико-біологічних показників експлуатантів при виконанні професійних обов'язків в авіації, як один із методів визначення людського фактора в авіації. Ініціативний підхід до безпеки польотів. Результати дослідження можуть бути використані під час побудови математичних моделей для опису емпіричних даних такого роду.