Цель работы - описание клинических характеристик пациентов, их физиологических и гемодинамических параметров при катетеризации правых отделов сердца в центре легочной гипертензии (ЛГ) в Украине. Проведено процедуру катетеризации правых отделов сердца в соответствии с национальными и международными протоколами в 108 пациентов с промежуточной или высокой вероятностью ЛГ в соответствии с экспертной эхокардиографией. Физиологическая оценка на момент диагностики включает в себя тест 6-минутной ходьбы, уровень NTpro-BNP и экспертную эхокардиографию с расширенным протоколом и оценкой функции правого желудочка. Подтверждено наличие ЛГ у 94 пациентов (90,4 %). При установлении диагноза 67 % пациентов с ЛГ имели III ФК и 8 % - IV ФК, 75 % пациентов имели III или IV ФК. Катетеризацию правых отделов сердца перед назначением специфической терапии для ЛГ проведено 67 пациентам, а остальные 27 пациентов уже получали специфическую терапию без подтверждения диагноза. Опыт показал, что отсутствие точных гемодинамических измерений приводит к ошибочному диагностированию или нецелесообразному применению препаратов, специфических для ЛГ, которые могут привести пациента к поиску альтернативных методов лечения, которые не имеют доказаной эффективности. Выводы: катетеризация правых отделов сердца остается единственным способом надежной диагностики ЛГ. Катетеризация сердца необходима для установления диагноза ЛГ, оценки легочной гемодинамики и оценки дальнейшего прогноза.

Цель работы - изучить особенности возникновения биомеханических осложнений (структурных нарушений, потери ретенции, ослабления/перелома винта) реставраций на имплантатах при разных сроках функциональной нагрузки и разработать профилактические меры. Материалы и методы. Проанализированы результаты ортопедического лечения несъёмными зубными протезами на имплантатах 65 больных, которые проходили лечение с 2011 по 2016 г. Мужчин было 28 (47,1 %), женщин - 37 (56,9 %), средний возраст пациентов - 35,6 года. Все пациенты были с малыми дефектами зубных рядов в боковом участке без выраженной патологии пародонта или общей патологии. Ортопедическое лечение проводилось на двухэтапных остеоинтегрированных винтовых корневидных имплантатах. Согласно цели работы пациенты были разделены на три группы в зависимости от периода между установкой имплантата и удалением зуба (6 - 8 месяцев или более 2 лет), сроков функциональной нагрузки и применения защитных окклюзионных капп. Определялась частота возникновения биомеханических осложнений и функциональная активность жевательных мышц. Результаты. Частота возникновения механических осложнений в течение 5 лет была в 3,85 раза выше у пациентов с длительным периодом отсутствия зубов после их удаления и традиционным протезированием с отсроченной окклюзионной нагрузкой (3 случая (15 %) потери ретенции, 5 случаев (25 %) сколов облицовочного материала, 1 случай (5 %) ослабления винта абатмента, 1 случай (5 %) перелома винта абатмента) по сравнению с пациентами с ранней функциональной нагрузкой и более коротким периодом после удаления зубов (1 случай (4,3 %) потери ретенции и 2 случая (8,7 %) сколов облицовочного материала). Применение защитных окклюзионных капп и ранней функциональной нагрузки у пациентов с длительным периодом отсутствия зубов после их удаления позволило снизить частоту возникновения механических осложнений в 1,57 раза по сравнению с традиционным лечением и отсроченной нагрузкой. Выводы: частота возникновения биомеханических осложнений реставраций на имплантатах является более высокой у пациентов с длительным периодом отсутствия зубов после их удаления и отсроченной окклюзионной нагрузкой по сравнению со случаями своевременного протезирования и ранней функциональной нагрузки. Защитные окклюзионные каппы являются эффективными профилактическими средствами для уменьшения частоты возникновения механических осложнений несъёмных зубных протезов с опорой на имплантаты и стимулирования скорейшей нормализации активности жевательных мышц.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г722.13 + Г741.4

Рубрики:

Епоксидні смоли

Полімерний вуглець (графіт, алмаз, фулерит)

Шифр НБУВ: Ж100480 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Цель работы - оценить активность жевательных мышц (АЖМ) у пациентов с дефектами зубных рядов (ДЗР) и выраженной атрофией кости в дистальном отделе верхней челюсти (ВЧ), реабилитированных несъемными зубными протезами (НЗП) с опорой на имплантаты, в разные сроки наблюдения соответственно примененных методик. Изучили эффективность ортопедического лечения НЗП на имплантатах и провели электромиографическую оценку АЖМ 67 больных, которые проходили лечение с 2012 по 2017 год. Мужчин было 29 (43,3 %), женщин - 38 (56,7 %), средний возраст пациентов - 35,7 года. Все пациенты были с одно- или двухсторонними конечными ДЗР в боковом участке ВЧ без выраженной патологии пародонта или общей патологии. Ортопедическое лечение проводили на остеоинтегрированных винтовых корневидных имплантатах. Пациентов с ДЗР поделили на 3 группы соответственно выбранному методу лечения. Определяли функциональную АЖМ. Проведена сравнительная оценка изменений функциональной АЖМ у пациентов с выраженной атрофией дистального отдела ВЧ после применения разных методов ортопедического лечения несъемными ортопедическими конструкциями с опорой на имплантаты. Скорость восстановления функциональной АЖМ у пациентов с выраженной атрофией дистального отдела ВЧ зависит от сроков ортопедической реабилитации и времени установки протезов с опорой на имплантаты. Возрастание показателей биоэлектрической АЖМ в случае открытого синус-лифтинга с боковым доступом по атравматической технике с одновременной установкой имплантатов, как и в случае непосредственной установки коротких имплантатов, подтверждает выраженную тенденцию к нормализации функциональной АЖМ, необходимой для надлежащей ортопедической реабилитации пациентов с ДЗР. Выводы: открытый синус-лифтинг с боковым доступом по атравматической технике с одновременной установкой имплантатов в дистальном отделе беззубой атрофированной ВЧ обеспечивает благоприятные условия для скорейшей нормализации АЖМ по сравнению с традиционным лечением. Короткие имплантаты являются приемлемой альтернативой процедур синус-лифтинга и имеют клинические и финансовые преимущества.

Розроблено полімерні конструкційні матеріали на основі епоксидної смоли, вуглецевих наповнювачів, таких як графенові нанопластини (ГНП), вуглецеві нанотрубки (ВНТ) і наповнювачів неорганічної природи - перліту, вермікуліту, піску, з покращеними електрофізичними характеристиками. Досліджено електрофізичні властивості композитів, отриманих різними, за принципом введення домішок у суміш зразку, технологіями. ГНП отримані двома способами. Розмір частинок ГНП, отриманих електрохімічним способом, від 50 до 200 нм, а диспергуванням терморозширеного графіту у воді в роторному гомогенізаторі майже на порядок величини є більшою, що показано методом динамічного розсіювання світла. Другий спосіб отримання ГНП є менш енерговитратним і потребує меншої кількості циклів виготовлення, тому економічно є більш вигідним. Одержання композитів із використанням водних суспензій ГНП є екологічно безпечним. Залежність електропровідності системи з вермікулітом має вищі значення, ніж системи з перлітом для композитів із ВНТ і ГНП, що обумовлено гідрофобними властивостями його поверхні. Встановлено, що відмінність електрофізичних характеристик двох систем за однакового вмісту вуглецевого наповнювача зумовлена природою поверхні діелектричної складової - піску. Змінюючи вміст діелектричних інгредієнтів, можна розширити функціональні можливості композитів у разі застосування їх для екранування від електромагнітних полів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.09 + Р569.696.2

Рубрики:

Серцево-судинна недостатність

Пухлини передміхурової залози

Шифр НБУВ: Ж15785 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Прагнення людини до саморозвитку через пізнання світу, реалізація його права на відпочинок знаходять свій прояв у туризмі. Розвиткові туристичної діяльності також сприяють глобалізація та міжнародна інтеграція, лібералізація візових режимів як з окремими країнами, так і міжнародними економічними та політичними союзами. Дієвим інструментом мінімізації ризиків у туризмі є страхування. Незважаючи на тривалий період становлення, ринок страхування туристичних послуг в Україні й донині не відповідає міжнародним стандартам, займає незначне місце в системі страхових послуг. Мета дослідження - аналіз концентрації на ринку страхування туристичних послуг в Україні. Проаналізовано стан і тенденції концентрації на ринку страхування туристичних послуг в Україні. Побудовано криві Лоренца концентрації на ринку страхування медичних витрат. Показано, що страхування на ринку медичних витрат має істотне значення для розвитку туризму в Україні, особливо виїзного. У цій системі надаваних страхових послуг на перше місце має виходити якість обслуговування туристів, чого можна досягти тільки за умов досконалої конкуренції, державного регулювання та впровадження міжнародних стандартів страхової діяльності. Установлено, що протягом 2014 - 2020 рр. відбуваються процеси нарощення ринкової влади страхових організацій, формується олігополія з чотирма - шістьма основними гравцями. Показано, що лідерами страхування на ринку туристичних послуг є великі страхові компанії з іноземним капіталом, що здійснюють свою діяльність на міжнародному рівні. Їхня поступова концентрація протягом останніх років вказує на вдосконалення інституціональних засад страхування туристів, а збільшенням обсягів страхових премій і страхових виплат - свідчить про відновлення довіри українців до страховиків.