Висвітлено проблеми самовизначення філософії освіти. Розглянуто питання розробки концептуальних засад філософії освіти в Україні та їх впровадження в педагогічну практику, формування філософії нанотехнологій, трансформації філософської освіти в контексті соціальних змін. Проаналізовано проблеми педагогіки на основі сучасної філософської антропології. Визначено особливості інтерпретації історії в класичній українській філософії.

Освещены проблемы самоопределения философии образования. Рассмотрены вопросы разработки концептуальных основ философии образования в Украине и их внедрения в педагогическую практику, формирования философии нанотехнологий, трансформации философского образования в контексте социальных изменений. Проанализированы проблемы педагогики на основе современной философской антропологии. Определены особенности интерпретации истории в классической украинской философии.

Висвітлено проблему компетентності людини в контексті її визначального впливу на перебіг процесів у соціальних системах. Акцентовано увагу на порівняльному зіставленні технічних, біологічних, екологічних і соціальних систем. Проаналізовано ризики та ціну помилки некомпетентної людини у її взаємодії з тією чи іншою системою. Доведено, що соціальні системи значно складніші від екологічних, а відповідно й менш прогнозовані щодо змін параметрів своїх процесів.

Освещена проблема компетентности человека в контексте его определяющего влияния на протекание процессов в социальных системах. Акцентировано внимание на сравнительном сопоставлении технических, биологических, экологических и социальных систем. Проанализированы риски и цена ошибки некомпетентного человека в его взаимоотношениях с той или другой системой. Доказано, что социальные системы, благодаря человеческой сущности, более сложные, чем экологические, а соответственно и менее прогнозируемые в изменениях параметров своих процессов.

The article deals with the the problem of competence of the person in a context of his determining influence on course of processes in social systems. The attention is stressed on comparative comparison of technical, biological, ecological and social systems. Risks and the price of a mistake of the incompetent person in his mutual relations with this or that system are analysed. It is proved, that social systems, due to human essence, more difficult, than ecological, and accordingly and less predicted in changes of parameters of the processes.

Досліджено структурно-функціональний вимір відповідального ставлення особистості до життя як складової її життєвої компетентності. Розкриття змісту та інстанцій даного ставлення здійснюється на підставі визнання засадничого значення імперативу охорони буття і збереження людської гідності, як своєї власної, так і гідності іншого (кожного).

Исследовано структурно-функциональное измерение ответственного отношения личности к жизни как составляющая ее жизненной компетентности. Раскрытие содержания и инстанций данного отношения осуществляется на оснований признання определяющего значения імператива охраны бытия и сохранения человеческого достоинства, как своего собственного, так и достоинства другого (каждого).

The structural and functional aspect of the responsible attitude of a personality to life, as a constituent part of his/her competence, is analyzed in the article. Interpretation of the content and instances of such attitude is conducted due to the acknowledgement of the significance of imperative of being's protection and preservation of man's dignity, both own and other's (Everyone)

Розглянуто феномен віри як вектор педагогічних зусиль та смислове різночитання її церквою та школою. Досліджено значущість віри для творення громадянського суспільства. Визначено дискусійні питання щодо тлумачення віри як персоналізованого світогляду.

Рассмотрен феномен веры как вектор педагогических усилий и смысловое разночтение ее церковью и школой. Исследована значимость веры для создания гражданского общества. Определены дискуссионные вопросы относительно толкования веры как персонифицированного мировоззрения.

The article deals with the phenomenon of belief as a vector of pedagogical efforts and a semantic different interpretation by its church and school. The importance of belief for creation of a civil society is investigated. The questions worth discussions concerning interpretation of belief as personificied outlook are determined.

Подано стислий огляд роботи конференції. Проаналізовано доповіді науковців з питань глобальних зрушень в освіті, проблеми підготовки майбутніх педагогів, інновацій в освітній технології тощо.

Сделан сжатый обзор работы конференции. Проанализированы научные доклады по вопросам глобальных сдвигов в образовании, проблемы подготовки будущих педагогов, инновации в образовательной технологии.

Висвітлено гендерну освіту як необхідну складову освіти за умов мінливості соціуму. На прикладі історії філософії вказано на мізогіністську орієнтацію інтелектуальної історії людства, зокрема в контексті соціальних реалій сучасної України. З урахуванням соціологічних та статистичних даних, обгрунтовано патріархатну спрямованість сучасного українського суспільства, зміна якого частково можлива саме через гендерну освіту як практику свободи.

Рассмотрено гендерное образование как необходимая составляющая образования в условиях меняющегося социума. Показана мизогинистская ориентация интеллектуальной истории человечества на примере истории философии. С учетом социологических и статистических данных, обоснована патриархатная направленность современного украинского общества, изменение которого частично возможно через гендерное образование как практику свободы.

Gender education is considered as a key element of education as a whole in a changeable world. The misogynist orientation of a history of philosophy as a part of human intellectual history has been shown. A compelling argument for the patriarchal character of up-to-date Ukrainian society finds support in soci-patriarchal order can be partially done by means of gender education as a practice of freedom

Розглянуто особливості перебігу перехідних процесів у країнах СНД в контексті глобалізації. Показано утопічну основу ліберального проекту їх розвитку. Досліджено аспекти глобалізації, що мають безпосереднє відношення до проблеми соціальної справедливості.

Рассмотрены особенности развития переходных процессов в странах Содружества Независимых Государств в контексте глобализации. Показана утопическая основа либерального проекта их развития. Исследованы аспекты глобализации, имеющие отношение к проблеме социальной справедливости.

The article deals with the features of development of transients in the countries of the Commonwealth of Independent States in a context of globalization. The utopian basis of the liberal project of their development is shown. The aspects of globalization concerning a problem of social justice are investigated. Corresponding conclusions by results of research are made.

Висвітлено основні проблеми трансформаційних змін національної системи освіти України. Проаналізовано відповідну наукову літературу з цієї проблематики. Акцентовано увагу на проблемі швидкої адаптації вітчизняної системи вищої освіти до європейських освітніх стандартів. Розкрито ключові питання гносеологічних аспектів філософських течій інструменталізму, неопозитивізму, феноменології, екзистенціалізму та неотомізму. Доведено, що зазначені філософські напрями є пріоритетними об'єктами переосмислення філософських засад освітнього процесу.

Рассмотрены основные проблемы трансформационных изменений национальной системы образования Украины. Проанализирована соответствующая научная литература по этой проблематике. Акцентировано внимание на проблеме скорой адаптации украинской системы высшего образования к европейским высшим образовательным стандартам. Раскрыты ключевые гносеологических аспекты таких философских направлений: инструментализм, неопозитивизм, феноменология, экзистенциализм, неотомизм. Доказано, что данные философские направления являются приоритетными объектами переосмысления философских предпосылок учебного процесса.

The article deals with the basic problems of transformational changes of a national education system of Ukraine. The corresponding scientific literature on this problematics is analysed. The attention is stressed on a problem of fast adaptation of theUkrainian system of higher education to the European supreme educational standards. Important gnosiological aspects of such philosophical directions: an instrumentalism, neopositivism, phenomenology, existentialism, neotomism are opened. It is proved, that the given philosophical directions are priority objects of reconsideration of philosophical preconditions of educational process.

Визначено якість і рівність як пріоритети сучасної освіти. Акцентовано увагу на ролі освіти в досягненні соціальної справедливості. Показано важливість таких проблем як рівний доступ до дошкільної і початкової освіти, профорієнтації, запобігання суспільної маргіналізації і допомога суспільно незахищеним, навчання упродовж цілого життя, для встановлення нової моделі суспільної інтеграції.

Определено качество и равенство как основные приоритеты современного образования. Акцентировано внимание на роли образования в достижении социальной справедливости. Показана важность таких проблем как равный доступ к дошкольному и начальному образованию, профориентация, предотвращение общественной маргинализации и помощь общественно незащищенным, обучение на протяжении всей жизни для установлення новой модели общественной интеграции.

The quality and equality are determined as the main priorities of the contemporary education. The role of education in the achievement of social justice is emphasized by the author. It is underlined the importance of such problems as: equal access to preschool and primary school education, professional orientation, prevention of social marginalization and assistance to socially excluded persons, life-long learning for the establishment of a new pattern of social integration.

Проаналізовано особливості сучасної стадії пізнання людської природи. З'ясовано роль сучасних революцій в контексті масштабних змін у пізнанні генетики людини та соціально-культурних характеристик людського існування у світі. Обгрунтовано гіпотезу, що постгуманітарна стадія антропосоціогенезу є новим щаблем розвитку людини.

Проанализированы особенности современной стадии познания человеческой природы. Выяснена роль новейшего шквала революций различного толка в контексте масштабных изменений в познании генетики человека и социально-культурных характеристик человеческого существования в мире. Обосновано предположение о том, что постчеловеческая стадия антропосоциогенеза является новым витком развития человека.

The article deals with the features of a modern stage of knowledge of a human nature. The role of the newest squall of revolutions of various sense in a context of scale changes in knowledge of genetics of the person and welfare characteristics of human existence of the world is found out. The assumption that the posthuman stage of anthropo-sociogenezis is a new coil of development of the person is proved.

Розглянуто теоретичні та методологічні проблеми філософсько-культурологічного аналізу політичного ідеалу сучасної України під кутом зору відповідності вимогам універсалізму і специфічності формування і функціонування суспільних явищ, системного підходу в оцінюванні ефективності реалізації політичних ідеалів.

Рассмотрены теоретические и методологические проблемы философско-культурологического анализа политического идеала современной Украины под углом зрения соответствия требованиям универсализма и специфичности, формирования и функционирования общественных явлений, системного подхода в оценке эффективности реализации политических идеалов.

The article deals with the theoretical and methodological problems of the philosophical and cultural analysis of the political ideal in the modern Ukraine ] Modernity is considered through correspondence to the requirements of universality and specific characteristics, formation and functioning of the social phenomena, and system approach to the evaluation of effectiveness and realization of the political ideal.

Розглянуто стратегію, зміст і найближчі перспективи розвитку гуманітарної освіти, від яких залежить спрямованість, характер і світогляд майбутніх фахівців профільних закладів вищої освіти. Досліджено роль гуманітарної освіти у зростанні інтегрованості сучасної освітньої системи в Україні та підвищенні її якісних показників у контексті європейської інтеграції суспільства. Розглянуто й охарактеризовано складові підготовки інтелектуала у профільному ВНЗ. Доведено, що для вдосконалення змісту гуманітарної підготовки у профільному ВНЗ необхідно використовувати фундаментальні загальнолюдські морально-етичні імперативи.

Рассмотрена стратегия, содержание и ближайшие перспективы развития гуманитарного образования, от которых зависит направленность, характер и мировоззрение будущих специалистов профильных учреждений высшего образования. Исследована роль гуманитарного образования в увеличении интеграции современной образовательной системы в Украине, повышении его качественных показателей в контексте европейской интеграции общества. Рассмотрены составляющие компоненты подготовки интеллектуала в профильном ВУЗ. Доказано, что в основе улучшения содержания гуманитарного образования в профильном ВУЗ должны находится ряд фундаментальных общечеловеческих морально-этических императивов.

The article deals with the strategy, the maintenance and immediate prospects of development of arts education on which the orientation depends, character and outlook of the future experts of profile establishments of higher education . The role of arts education in increase in integration of modern educational system in Ukraine and increase of quality indicators of education in a context of the European integration of a society is investigated. Making components of preparation of the intellectual in profile supreme school are considered. It is proved, that in a basis of improvement of the maintenance of humanitarian education in profile supreme school should there is a line of fundamental universal moral and ethical imperatives.

Висвітлено проблеми розвитку української дидактики. Розглянуто й охарактеризовано стан та тенденції розвитку технологій і практик навчання в сучасній освіті. Наголошено на потребі детальнішої розробки методологічної складової української дидактики.

Освещены проблемы развития украинской дидактики. Рассмотрено и охарактеризовано состояние и тенденции развития технологий и практик обучения в современном образовании. Подчеркнута необходимость более детальной разработки методологического компонента украинской дидактики.

The article deals with the problems of development of the Ukrainian didactics. It is considered and characterized a condition and tendencies of development of technologies and practics training in modern education. Necessity of more detailed development of a methodological component of the Ukrainian didactics is underlined.

Виявлено моральні азимути індивідуальної та суспільної життєдіяльності на теренах Української держави. Проаналізовано сутнісні ознаки суспільної дієздатності етики. Наголошено на корелятивно-субординаційних зв'язках між моральною та філософською етикою.

Выявлены моральные азимуты индивидуальной и общественной жизнедеятельности в Украине. Проанализированы существенные признаки общественной дееспособности этики. Подчеркнуты корреляционно-субординационные связи между моральной и философской этикой.

The article deals with the moral azimuths of individual and public ability to live in Ukraine. Essential attributes of public capacity of ethics are analysed. Are underlined corelation and subordinational connections between moral and philosophical ethics.

Розглянуто негативні наслідки некритичного прийняття "Болонської системи " навчання. Розкрито культурно-історичні основи філософії європейської освіти та науки. Проаналізовано зміст поняття "європейськість" у контексті протиріч між ним та процесом реформування вищої школи в Україні.

Рассмотрены негативные последствия некритического восприятия "Болонской системы" образования. Раскрыто культурно-исторические предпосылки философии европейского образования и науки. Проанализировано содержание понятия "европейскость" в контексте противоречий между ним и процессом реформирования высшей школы в Украине.

The article deals with the negative consequences of noncritical perception "Bolonian systems" educations. It is opened cultural - historical preconditions of philosophy of the European education and a science. The maintenance(contents) of concept "European" in a context of contradictions between it and process of reforming of the higher school in Ukraine is analysed.

Висвітлено інноваційну освітню технологію "Екологія і розвиток", її концепцію, принципи і навчальний план, реалізований на практиці в межах однойменного освітнього проекту, що передбачає видання відповідної навчальної та методичної літератури і проведення педагогічного експерименту в низці загальноосвітніх шкіл України. Показано, чому викладений освітній проект може бути розглянутий як відкрита система, здатна саморозвиватися, що становить запоруку її життєздатності. Наведено деякі результати психологічного моніторингу даного експерименту.

Освещена инновационная образовательная технология "Экология и развитие", ее концепция, принципы и учебный план, реализованный на практике в рамках одноименного образовательного проекта, предполагающего издание соответствующей учебной и методической литературы и проведение педагогического эксперимента в ряде общеобразовательных школ Украины. Показано, почему представляемый образовательный проект может рассматриваться как открытая саморазвивающаяся система, что является залогом ее жизнеспособности. Приведены некоторые результаты психологического мониторинга данного эксперимента.

Educational technology "Ecology and Development", the concept, principles and curriculum of which presented by L. Tarasov, T. Tarasova in the paper "Dialectic Character of the Innovative Educational Technology "Ecology and I Development" ("Philosophy of Education ", Num. 2, 2005) are practically realized in the framework of the same name project. The aim of the project is w publish textbooks and methodical literature, to conduct pedagogical experiment in some general secondary schools over Ukraine. The reason why this educational project could be seen as an open self-developed system and what could be the pledge of its vitality are shown in the article. The results of psychological monitoring of this experiment are also presented in the paper

Висвітлено проблему викладання історії філософії в контексті передачі молодому поколінню духовного досвіду тих чи інших епох. Зазначено, що класичні мови є незамінними під час вивчення філософських текстів. Проаналізовано коментарі, твори видатних спеціалістів у царині культури філософської думки. Доведено, що завдання історико-філософської освіти полягає в тому, щоб спонукати людину до мислення.

Освещена проблема преподавания истории философии в контексте передачи молодому поколению духовного опыта тех или иных эпох. Подчеркнута незаменимость классических языков при изучении философских текстов. Проанализированы особенности комментариев произведений выдающихся специалистов в области культуры философской мысли. Доказано, что задача историко-философского образования состоит в том, чтобы заставить человека мыслить.

The article deals with the the problem of teaching of a history of philosophy in a context of transfer to young generation of spiritual experience of those or other epoch. Indispensability of classic languages is underlined at studying philosophical texts. Features of comments, analyses of products of oustanding experts are analysed in the field of culture of philosophical idea. It is proved, that the problem of historico-philosophical education will be to force the person to think.

Розглянуто проблеми міждисциплінарності, трансдисциплінарності та пошуку парадигми постдисциплінарного університету. Аналіз процесів міждисциплінарної інтеграції розкриває її фундаментальні обмеження. У контексті альтернатив щодо ідеалу єдності науки, вказано на неоднорідність інтеграції в сучасній науці і проведено розрізнення типів можливої інтеграції знань.

Рассмотрены проблемы междисциплинарности, трансдисциплинарности и поиска парадигмы постдисциплинарного университета. Анализ процессов междисциплинарной интеграции раскрывает её фундаментальные ограничения. В контексте альтернатив относительно идеала единства науки указана неоднородность интеграции в современной науке и рассмотрены различные типы возможной интеграции знаний.

Multidisciplinary and trans-disciplinary problems, search of a new paradigm of post-disciplinary university are examined in the second part of the article. Analysis of multidisciplinary integration shows its fundamental restrictions. Opposing idea of rational alternatives to the old idea of science unity, emphasis the heterogeneity of integration in the modern science and considers different types of possible knowledge integration.

Досліджено перебудову освіти та утиск інформації засобами візуалізації на основі естетичних закономірностей. З'ясовано альтернативи ідеалу єдності науки. Проаналізовано концепції холістської псевдоінтеграції та екстенсивної інтеграції. Доведено, що процеси інтеграції концептуалізуються в голографічній моделі вищої освіти як єдності предметної (ресологічної), опорної (знаннєвої) та комунікативної хвиль освіти на основі розуміння людиною уніфікації точок перетину усіх планів буття.

Исследована перестройка образования и сжатие информации методами визуализации на основе эстетических закономерностей. Определены альтернативы идеалу единства науки. Проанализированы концепции холистской псевдоинтеграции и экстенсивной интеграции. Доказано, что процессы интеграции концептуализированы в голографической модели высшего образования как единство предметной (ресологической), опорной ( познавательной) и коммуникационной волн образования на основе понимания человеком унификации точек пересечения всех планов бытия.

The article deals with the reorganization of education and compression of the information by methods of visualization is on the basis of aesthetic laws. Alternatives to an ideal of unity of a science are determined. Concepts kholistical of pseudo-integration and extensive integration are analysed. It is proved, that processes of integration conceptualized in holographic model of higher education as unity subject (resological), basic (cognitive) and communication waves of formation(education) on the basis of understanding the person of unification of points of crossing of all plans of life.

Наголошено на необхідності вироблення філософсько-методологічних засад управління соціальною інформацією у змісті та організації вищої освіти в глобальному інформаційному світовому просторі. Сучасні наукові загально-методологічні підходи до розвитку вищої освіти розгортаються в системі інформаційних характеристик, властивостей, ознак, що висвітлюють стан, тенденції і перспективи розвитку такої освіти. Досліджено наявність суспільних і соціальних суперечностей в системі вищої освіти України щодо реалій інформаційного суспільства, надбань людства в сучасний період. Визначено перспективи розвитку вищої освіти, які розкриваються як системотвірні, організаційно-змістові в комплексі відносин "індивідуальне - суспільне", "особистісне - колективне".

Освещены информациологические тенденции развития высшего образования Украины в глобальном всемирном пространстве. Отмечено, что современные научные общеметодологические подходы к развитию высшего образования в глобальном обществе разворачиваются в системе информациологических характеристик, особенностей, черт, которые показывают состояние, тенденции и перспективи развития такого образования. Последние раскрываются как системообразуюшие, организанионно-содержательные в комплексе отношений "индивидуальное - общественное", "личное - коллективное".

Modern scientific methodological approaches to the development of higher education in a global society are realised in the system of informational characteristics, qualities and specific peculiarities. These points reflect the state, tendencies and perspectives of such education development. The perspectives are shown as those that create a system, as organisational and substantial combination of relations between "individual-social" and "personal-collective".