Висвітлено проблеми та перспективи викладання історії Голокосту у ВНЗ. Розглянуто питання використання проблемного методу навчання та мультимедійних засобів під час вивчення курсу "Громадянське суспільство". Описано кейсовий метод вивчення новітньої історії Росії радянської доби, інтерактивні методи навчання на семінарських заняттях курсу "Новітня історія країн Європи і Америки (1918 - 1945 рр.)". Проаналізовано досвід проведення семінарських занять з нової історії даних країн, зокрема, вивчення дипломатичної історії франко-пруської війни. Наведено особистісно-орієнтований підхід під час вивчення історії у старших класах загальноосвітніх шкіл.

Освещены проблемы и перспективы преподавания истории Голокоста в ВУЗ. Рассмотрены вопросы использования проблемного метода обучения и мультимедийных средств при изучении курса "Гражданское общество". Описаны кейсовый метод изучения новейшей истории России советской эпохи, интерактивные методы обучения на семинарских занятиях курса "Новейшая история стран Европы и Америки (1918 - 1945 гг.)". Проанализирован опыт проведения семинарских занятий по новой истории данных стран, в частности, изучения дипломатической истории франко-прусской войны. Изложен личностно-ориентированный подход при изучении истории в старших классах общеобразовательных школ.

Акцентовано увагу на необхідності модернізації історичної освіти на засадах полікультурного виховання та навчання. Наголошено, що в сучасному глобалізованому світі змінюється завдання історії, яка повинна виступати фактором консолідації суспільства, а не бути інструментом протистояння в руках політиків. Проаналізовано ряд сучасних шкільних підручників з історії України. Зроблено висновок, що вітчизняна історична освіта поки що позбавлена полікультурного виміру.

Акцентировано внимание на необходимости модернизации исторического образования на принципах поликультурного воспитания и обучения. Отмечено, что в современном глобализированном мире меняется задача истории, которая должна выступать фактором консолидации общества, а не быть инструментом противостояния в руках политиков. Проанализирован ряд современных школьных учебников по истории Украины. Сделан вывод о том, что отечественное историческое образование пока лишено поликультурного измерения.

Проаналізовано наукову спадщину великого українського історика, його публіцистичні твори, а також спеціальні статті, присвячені проблемам освіти, виховання, теорії навчання. Висвітлено внесок М. Костомарова в становлення і розвиток ураїнської історичної дидактики. Визначено головні принципи та положення костомарівської дидактики історії: доступність, системність у викладанні історії, принцип свободи, світський характер навчання та доступність освіти.

Проанализировано научное наследие великого украинского историка, его публицистические произведения, а также специальные статьи, посвященные проблемам образования, воспитания, теории обучения. Отражен вклад Н. Костомарова в становление и развитие украинской исторической дидактики. Определены принципы и положения костомаровской дидактики истории: доступность, системность в преподавании истории, принцип свободы, светский характер обучения и доступность образования.

Висвітлено загальнометодичні підходи до підготовки, організації та проведення лекційних занять у ВНЗ в процесі викладання соціально-політичних дисциплін. Розкрито переваги лекційного викладання в порівнянні з іншими формами організації і методики навчальної роботи студентів. Підсумовано, що для досягнення високого рівня ефективності вузівської лекції необхідна щоденна напружена праця викладача, його професійна майстерність, глибоке знання свого предмету, постійне самовдосконалення, володіння культурою слова.

Освещены общеметодические подходы к подготовке, организации и проведения лекционных занятий в ВУЗ при преподавании социально-политических дисциплин. Раскрыты преимущества лекционного преподавания сравнительно с другими формами организации и методики учебной работы студентов. Подытожено, что для достижения высокого уровня эффективности вузовской лекции необходима ежедневная напряженная работа преподавателя, его профессиональное мастерство, глубокое знание своего предмета, постоянное самосовершенствование, владение культурой слова.

Висвітлено передумови створення одного з перших в Україні навчальних посібників з історіографії історії України. Акцентовано увагу на тому, що професор Л.А. Коваленко став першим українським істориком, який в період брежнєвського "застою" зміг підготувати такий навчальний посібник для ВНЗ. Розкрито методичні прийоми вченого щодо викладання курсу історіографії історії України на історичних факультетах університетів і педінститутів, зокрема, проблемний виклад дисципліни та вимогливий відбір фактичного матеріалу. Охарактеризовано структуру та зміст книги, в якій була реконструйована цілісна панорама розвитку української історіографії впродовж ХІ - початку ХХ ст. Підсумовано, що навчальний посібник Л.А. Коваленка в методичному плані відповідав кращим зразкам навчальної літератури тієї доби та став для кількох поколінь студентів історичних факультетів основним джерелом інформації в галузі української історіографії.

Освещены предпосылки создания одного из первых в Украине учебных пособий по историографии истории Украины. Акцентировано внимание на том, что профессор Л.А. Коваленко стал первым украинским историком, который в период брежневского "застоя" смог подготовить такое учебное пособие для ВУЗ. Раскрыты методические приемы ученого относительно преподавания курса историографии истории Украины на исторических факультетах университетов и пединститутов, в частности, проблемное изложение дисциплины и требовательный отбор фактического материала. Охарактеризованы структура и содержание книги, в которой была реконструирована целостная панорама развития украинской историографии на протяжении XI - начала ХХ в. Сделан вывод о том, что учебное пособие Л.А. Коваленко в методическом плане соответствовало лучшим образцам учебной литературы того времени и стало для нескольких поколений студентов исторических факультетов основным источником информации в области украинской историографии.

Висвітлено досвід організації навчання курсу "Спеціальні історичні дисципліни" на історичному факультеті Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. Акцентовано увагу на підготовку та проведення семінарських (практичних) занять у контексті нових підходів щодо організації навчального процесу у ВНЗ. Відзначено, що запорукою високого рейтингу студента є його робота впродовж усіх трьох етапів опрацювання курсу: семінарські заняття, рейтингова контрольна робота, письмовий іспит. З'ясовано, що варіативнісь, яка присутня на всіх етапах навчання, підвищує особисту зацікавленість студентів у результатах навчання.

Освещен опыт организации обучения курса "Специальные исторические дисциплины" на историческом факультете Харьковского национального университета им. В.Н. Каразина. Акцентировано внимание на подготовку и проведение семинарских (практических) занятий в контексте новых подходов к организации учебного процесса в ВУЗ. Отмечено, что залогом высокого рейтинга студента является его работа на протяжении всех трех этапов обработки курса: семинарские занятия, рейтинговая контрольная работа, письменный экзамен. Выяснено, что вариативность, которая присутствует на всех этапах обучения, повышает личную заинтересованность студентов в результатах обучения.

Розглянуто окремі проблеми, особливості та перспективи викладання навчального курсу "Нова історія країн Азії та Африки" в дистанційній формі навчання. Розкрито суть та переваги зазначеної форми навчання. Розроблено навчально-методичний комплекс курсу в системі Moodle (модульне об'єктивно-орієнтоване динамічне навчальне середовище), що є програмним комплексом для організації дистанційного навчання в системі Internet. Зроблено висновок, що впровадження та реалізація навчальних дисциплін дистанційної форми навчання у ВНЗ є важливим етапом сучасної освіти. Пріоритетність таких прийомів у вищій школі полягає у вирішенні завдань формування інформаційної, телекомунікаційної культури українського суспільства.

Рассмотрены отдельные проблемы, особенности и перспективы преподавания учебного курса "Новая история стран Азии и Африки" в дистанционной форме обучения. Раскрыты сущность и преимущества указанной формы обучения. Представлен учебно-методический комплекс курса в системе Moodle (модульная объективно-ориентированная динамическая учебная среда), которая является программным комплексом для организации дистанционного обучения в системе Internet. Сделан вывод о том, что внедрение и реализация учебных дисциплин дистанционной формы обучения в ВУЗ является важным этапом современного образования. Приоритетность таких приемов в высшей школе состоит в решении задач формирования информационной, телекоммуникационной культуры украинского общества.

Визначено методологічні засади вивчення зазначеної навчальної дисципліни у ВНЗ України. Охарактеризовано існуючі вузівські підручники з історії України. Запропоновано авторський погляд на проблему ролі та місця історії України серед соціально-гуманітарних дисциплін. Вказано, що за сучасних умов існує потреба докорінної зміни форм і методів вивчення історії, зокрема, планувати на семінарські заняття дві третини навчального часу, виділеного на історичні дисципліни, більше уваги приділяти написанню рефератів тощо. Запропоновано в негуманітарних ВНЗ переходити до читання спецкурсів з найбільш важливих проблем історії України. Викладено авторську інтерпретацію підготовки нових підручників з історії України для ВНЗ.

Определены методологические основы изучения указанной учебной дисциплины в ВУЗ Украины. Охарактеризованы существующие вузовские учебники по истории Украины. Предложен авторский взгляд на проблему роли и места истории Украины среди социально-гуманитарных дисциплин. Указано, что в современных условиях существует потребность коренного изменения форм и методов изучения истории, в частности, планировать на семинарские занятия две трети учебного времени, выделенного на исторические дисциплины, больше внимания уделять написанию рефератов и т.д. Предложено в негуманитарных ВУЗ переходить к чтению спецкурсов по наиболее важным проблемам истории Украины. Изложена авторская интерпретация подготовки новых учебников по истории Украины для ВУЗ.

Розглянуто сучасний стан шкільної історичної освіти в Україні. Відзначено, що вона переживає інтенсивний процес розвитку, який характеризується як удосконаленням змісту шкільних курсів історії України та модернізацією відповідних підручників, так і пошуком шляхів удосконалення її методологічних засад, мети, завдань, рівня, провідних і змістових принципів. Охарактеризовано національну концепцію українського історичного поступу з докнязівських часів до сьогодення. Проаналізовано методологічні засади проекту нової концепції викладання історії України в школі, розробленої групою науковців під керівництвом доктора історичних наук, професора Н. Яковенко. Висловлено ряд критичних міркувань, які ставлять під сумнів значимість даної концепції для подальшого розвитку шкільної історичної освіти. Підсумовано, що вона спрямована на руйнацію позитивного доробку шкільної історичної освіти незалежної України і що реалізація цієї концепції становить у собі реальну загрозу деукраїнізації історії, позбавлення її національної схеми розвитку.

Рассмотрено современное состояние школьного исторического образования в Украине. Отмечено, что оно переживает интенсивный процесс развития, который характеризуется как усовершенствованием содержания школьных курсов истории Украины и модернизацией соответствующих учебников, так и поиском путей совершенствования ее методологических основ, целей, задач, уровня, ведущих и содержательных принципов. Охарактеризована национальная концепция украинского исторического развития с докняжеских времен к современности. Проанализированы методологические основы проекта новой концепции преподавания истории Украины в школе, разработанной группой ученых под руководством доктора исторических наук, профессора Н. Яковенко. Высказан ряд критических соображений, которые ставят под сомнение значимость концепции для дальнейшего развития школьного исторического образования. Подытожено, что она направлена на разрушение положительного наследия школьного исторического образования независимой Украины и что реализация этой концепции таит в себе реальную угрозу деукраинизации истории, лишения ее национальной схемы развития.

Розглянуто історію написання, зміст і значення київського "Синопсиса". Обгрунтовано, що автором твору слід вважати П. Кохановського, чернеця і економа Києво-Печерської лаври. Підсумовано, що київський "Синопсис" є пам'яткою української історіографії, першим друкованим узагальнювальним твором з вітчизняної історії, який містив ряд актуальних ідей, що й забезпечило йому важливе місце у розвитку історичної думки.

Висвітлено проблему оцінювання навчальних досягнень школярів з історії в світлі запровадження нової інструкції Міністерства освіти і науки України щодо ведення класного журналу. Здійснено аналіз "Інструкції", приділено увагу найбільш проблемним положенням зазначеного документа. Рекомендовано до укладання будь-яких міністерських документів залучати практиків - учителів і працюючих методистів, які досконало знають освітній процес, всі його складові.

Освещена проблема оценивания учебных достижений школьников по истории в свете внедрения новой инструкции Министерства образования и науки Украины по ведению классного журнала. Осуществлен анализ "Инструкции", уделено внимание наиболее проблемным положениям данного документа. Рекомендовано к составлению любых министерских документов привлекать практиков - учителей и работающих методистов, которые в совершенстве знают образовательный процесс, все его составляющие.

З'ясовано умови формування національної самосвідомості учнів загальноосвітніх шкіл засобами використання усної народної творчості рідного краю в процесі навчання вітчизняної історії. З'ясовано особливості фольклорного матеріалу, зокрема, легенд і переказів Поділля, як історичного джерела. Розглянуто дидактичні та методичні прийоми його використання. Зроблено висновок про те, що правильне використання краєзнавчого матеріалу на уроках історії є органічним складником вивчення курсу історії України.

Выяснены условия формирования национального самосознания учащихся общеобразовательных школ средствами использования устного народного творчества родного края в процессе обучения отечественной истории. Выяснены особенности фольклорного материала, в частности, легенд и преданий Подолья, как исторического источника. Рассмотрены дидактические и методические приемы его использования. Сделан вывод о том, что правильное использование краеведческого материала на уроках истории является составной частью изучения курса истории Украины.

Проаналізовано особливості використання розвивальних завдань на уроках вивчення нового матеріалу в шкільних курсах історії України та всесвітньої історії. Наведено характеристику зазначеного типу уроку, визначено його структуру. Розглянуто види розвивальних завдань та методичні прийоми використання їх на уроках історії в V - VI класах. Акцентовано увагу на актуальність розвивального навчання загалом. Підсумовано, що вдало підібрана система розвивальних завдань забезпечує високу ефективність уроку вивчення нового матеріалу, сприяє розвитку творчих здібностей учнів.

Проанализированы особенности использования развивающих заданий на уроках изучения нового материала в школьных курсах истории Украины и всемирной истории. Представлена характеристика указанного типа урока, определена его структура. Рассмотрены виды развивающих задач и методические приемы использования их на уроках истории в V - VI классах. Акцентировано внимание на актуальность развивающего обучения в целом. Сделан вывод о том, что удачно подобранная система развивающих задач обеспечивает высокую эффективность урока изучения нового материала, способствует развитию творческих способностей учащихся.

Висвітлено розроблену експериментальну методику використання писемних джерел у навчанні історії України в основній школі, що грунтується на процедурі формування відповідних умінь і передбачає поетапне ускладнення самостійної роботи учнів. Узагальнено досвід запровадження експериментального навчання в VII класах та апробації запропонованої методики роботи з історичними джерелами. Розглянуто структуру опорних уроків, на яких на різних етапах планується робота з історичними джерелами. Наведено приклади фрагментів уроків з використанням експериментальної методики формування вмінь на базі організації роботи з історичними джерелами.

Освещена разработанная экспериментальная методика использования письменных источников в обучении истории Украины в основной школе, основанная на процедуре формирования соответствующих умений и предусматривающая поэтапное усложнение самостоятельной работы учащихся. Обобщен опыт внедрения экспериментального обучения в VII классах и апробации предложенной методики работы с историческими источниками. Рассмотрена структура опорных уроков, на которых на разных этапах планируется работа с историческими источниками. Приведены примеры фрагментов уроков с использованием экспериментальной методики формирования умений на базе организации работы с историческими источниками.

Здійснено історико-педагогічний аналіз процесу становлення і розвитку шкільних музеїв на території України наприкінці ХІХ - другій половині ХХ ст. Висвітлено основні етапи розвитку шкільного краєзнавства. Охарактеризовано моделі шкільного музею: просвітницька, політична, інформативна, комунікативна, визначено їх хронологічні рамки. Розглянуто методи навчально-виховної діяльності з використанням фондів шкільних музеїв.

Осуществлен историко-педагогический анализ процесса становления и развития школьных музеев на территории Украины в конце XIX - второй половине ХХ в. Прослежены основные этапы развития школьного краеведения. Охарактеризованы модели школьного музея: просветительская, политическая, информационная, коммуникативная, определены их хронологические рамки. Рассмотрены методы учебно-воспитательной деятельности с использованием фондов школьных музеев.

На основі аналізу існуючих досліджень зроблено спробу визначити місце історичної освіти в навчальних програмах і висвітлити основні особливості викладання історії в школах країн ЄС та СНД. Проаналізовано державні стандарти та програми, виконано їх порівняльний аналіз. Обгрунтовано необхідність запровадження національного стандарту, як обов'язкового мінімуму знань і вмінь, яким мають оволодіти учні. Приділено увагу концепції історичної освіти в Україні. Підсумовано, що незважаючи на загальну тенденцію до визначення європейського виміру та його місця в шкільній історичній освіті, програми з історії в різних країнах залишаються різними.

На основе анализа существующих исследований сделана попытка определить место исторического образования в учебных программах и осветить основные особенности преподавания истории в школах стран ЕС и СНГ. Проанализированы государственные стандарты и программы, сделан их сравнительный анализ. Обоснована необходимость введения национального стандарта, как обязательного минимума знаний и умений, которым должны овладеть учащиеся. Уделено внимание концепции исторического образования в Украине. Подытожено, что несмотря на общую тенденцию к определению европейского измерения и его места в школьном историческом образовании, программы по истории в разных странах остаются разными.

Узагальнено досвід викладання курсу "Геноциди першої половини ХХ ст." студентам історико-соціологічного факультету Рівненського державного гуманітарного університету. Визначено спільні риси та відмінності геноцидів в окремих країнах протягом 1915 - 1945 рр. Розкрито методи, які застосовували ініціатори геноцидів проти окремих націй і народностей. Розглянуто питання пошуку моделі вивчення даної проблеми та характеристика ключових теоретичних компонентів курсу та міждисциплінарних зв'язків у вивченні Голокосту.

Обобщен опыт преподавания курса "Геноциды первой половины ХХ века" студентам историко-социологического факультета Ровненского государственного гуманитарного университета. Прослежены общие черты и различия геноцидов в отдельных странах на протяжении 1915 - 1945 гг.

Висвітлено окремі аспекти досвіду використання інтерактивних методів і мультимедійних засобів навчання професором С. Г. Рябовим під час викладання курсу "Громадянське суспільство" для студентів спеціальності "Політологія" історичного факультету Кам'янець-Подільського національного університету ім. Івана Огієнка. Розкрито поняття інтерактивних технологій, виявлено специфіку їх використання у навчальному процесі, зокрема, з'ясовано ефективність поєднання інтерактивних методів, мультимедійних засобів у контексті викладання суспільно-політичних дисциплін. Проаналізовано особливості використання сучасних технологій професором С. Г. Рябовим, серед яких: діалогові, ігрові й інформаційні технології. Зроблено висновок, що використання сучасних інтерактивних методів навчання поки що обмежується наявними технічними ресурсами, та є надія, що інтеграція України у світовий освітній простір створить необхідні умови для розширення можливостей викладання суспільних дисциплін у середній та вищій школі.

Освещены отдельные аспекты опыта использования интерактивных методов и мультимедийных средств обучения профессором С. Г. Рябовым в процессе преподавания курса "Гражданское общество" для студентов специальности "Политология" исторического факультета Каменец-Подольского национального университета им. Ивана Огиенко. Раскрыто понятие интерактивных технологий, выявлена специфика их использования в учебном процессе, в частности, выяснена эффективность совмещения интерактивных методов, мультимедийных средств в контексте преподавания общественно-политических дисциплин. Проанализированы особенности использования современных технологий профессором С. Г. Рябовым, среди которых: диалоговые, игровые и информационные технологии. Сделан вывод о том, что использование современных интерактивных методов обучения ограничивается пока что имеющимися в наличии техническими ресурсами, но есть надежда, что интеграция Украины в мировое образовательное пространство создаст необходимые условия для расширения возможностей преподавания общественных дисциплин в средней школе.

Представлено цілісну картину та аналіз одного із семінарських занять з курсу "Нова історія країн Європи та Америки". Охарактеризовано систему прийомів і засобів, які забезпечують ефективне засвоєння студентами навчального матеріалу. На підставі власного досвіду доведено, що використання на семінарських заняттях проблемного методу навчання у поєднані з дискусійним обговоренням навчального завдання дозволяє залучити до роботи усіх присутніх студентів, реалізувати, таким чином, формулу - "усі відповідають, усі слухають". Підсумовано, що таке поєднання дозволяє студентам засвоювати знання шляхом активної мислительної діяльності, що включає постановку та вирішення продуктивно-пізнавальних питань і задач, які містять протиріччя. Останні, в свою чергу, сприяють успішній реалізації основних цілей навчально-виховного процесу.

Представлена целостная картина и анализ одного из семинарских занятий по курсу "Новая история стран Европы и Америки". Дана характеристика системы приёмов и способов, обеспечивающих эффективное усвоение студентами учебного материала. Доказано, что использование проблемного метода обучения совместно с дискуссионным обсуждением учебного задания позволяет подключить к работе на семинарах всех присутствующих студентов, реализуя таким образом формулировку "все отвечают, все слушают". Сделан вывод о том, что такое совмещение позволяет студентам усваивать знания путем активной мыслительной деятельности, которая включает постановку и решение продуктивно-познавательных вопросов и задач, противоречащих друг другу. Последние,в свою очередь, способствуют успешной реализации основных целей учебно-воспитательного процесса.

Проведено навчально-методичний аналіз учбового посібника І. П. Крип'якевича "Історія України" та визначено його роль у створенні української навчальної літератури. Велику увагу приділено персоналіям в історії України, а також питанням освіти, релігії, діяльності політичних партій. Акцентовано, що в підручнику наведено багато історичних карт різного періоду. Зазначено, що І. П. Крип'якевич був першим педагогом у вітчизняній методиці, який почав використовувати тестові завдання для уроків історії. Доведено, що позитивний досвід ученого в написанні посібників має бути використаний у сучасній науці.

Осуществлен учебно-методический анализ учебного пособия И. П. Крипякевича "История Украины" и определена его роль в образовании украинской учебной литературы. Большое внимание уделено персоналиям в истории Украины, а также вопросам образования, религии, деятельности политических партий. Обращено внимание на то, что в учебнике помещено много исторических карт разных периодов. Отмечено, что И. П. Крипякевич был первым педагогом в отечественной методике, который начал использовать тестовые задания для уроков истории. Доказано, что позитивный опыт ученого в написании учебников должен использоваться в современной науке.