В огляді розглянуто основні фактори патогенності Helicobacter pylori: фактори колонізації, персистенції і фактори, що викликають захворювання. Наведено сучасно дані про механізм дії, генотипові основи та значення в патогенезі захворювань.

Згідно з міжнародними протоколами, лікування інфекцій нижніх дихальних шляхів має свої особливості в різних країнах світу. Спільним є те, що в лікуванні бронхіоліту достатній рівень доказів мають оксигенотерапія й гідратація. Практично всі рекомендації зазначають, що гострий бронхіт є самообмежувальним станом; встановлення діагнозу затяжного бактеріального бронхіту можливе з урахуванням відповідних діагностичних критеріїв. На призначення антибіотиків при позагоспітальній пневмонії в дітей має вплив вакцинальний статус.

По меньшей мере 600 тысяч человек, инфицированных вирусом гепатита В (HBV), ежегодно умирает во всем мире вследствие цирроза печени и гепатоцеллюлярной карциномы. В настоящее время эффективность противовирусной терапии HBV-инфекции ограниченна, поэтому основной целью лечения является предотвращение прогрессирования болезни печени, а не полная эрадикация HBV. При этом особое внимание уделяется не только исследованию новых препаратов, но также оптимизации существующих и поиску новых стратегий лечения хронического гепатита В (ХГВ). В связи с этим множество научных исследований посвящено взаимосвязи между генотипами HBV, прогрессированием ХГВ и эффективностью лечения. Известно о существовании 10 генотипов HBV (A-J), которые по-разному влияют на естественное течение заболевания, ответ на противовирусную терапию и развитие медикаментозной резистентности. Индивидуализированный подход к лечению HBV-инфекции с определением генотипа HBV может позволить лучше спрогнозировать развитие заболевания и оптимизировать стратегию лечения. В данном литературном обзоре обобщены результаты научных исследований, посвященных изучению влияния генотипов HBV на противовирусную терапию хронического вирусного гепатита В пегилированным интерфероном и нуклеозид(тид)ными аналогами.

По данным Центра общественного здоровья Украины, с начала года (с 28 декабря 2018 до 27 июня 2019) корью заболели 55 300 человек, из них 25 987 взрослых и 29 313 детей, а от осложнений кори умерли 18 человек. В течение вспышки, с лета 2017 года, корью заболели более 110 тыс. человек, 39 из которых умерли. При кори показано симптоматическое и поддерживающее лечение. Цель работы - выявить особенности цитокинового статуса у детей, больных корью, и провести коррекцию комплексным гомеопатическим препаратом Инфлюцид. Проведено наблюдение за 97 детьми в возрасте от 3 недель до 18 лет, которые болели корью и находились на стационарном лечении. У детей, больных корью, в начале заболевания и в динамике отмечались выраженные изменения цитокинового статуса, которые проявлялись дисбалансом провоспалительных и противовоспалительных цитокинов, что свидетельствовало о напряжении противовирусной защиты при кори. Лечение больных осуществлялось в соответствии с локальными протоколами. Дети основной группы (n = 45) с первого дня стационарного лечения кроме базовой терапии получали Инфлюцид. В результате применения данного препарата отмечено укорочение продолжительности лихорадки - на 2,8 дня, катарального синдрома - на 5,4 дня, а также нормализация цитокинового статуса.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.517

Рубрики:

Паразитарні хвороби у дітей

Шифр НБУВ: Ж101103 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Описаны два внутрисемейных очага энтеровирусной инфекции (ЭВИ), вызванной вирусами ЕСНО-3 и ЕСНО-6. В первой группе выявлено 6 детей в возрасте от 3 месяцев до 4 лет (средний возраст - 18,0 +- 4,3 месяца), из них 3 мальчика (50 %) и 3 девочки (50 %), с различными клиническими проявлениями ЭВИ, связанными между собой эпидемиологически (сибсы одной семьи, употреблявшие воду из колодца и имевшие тесный бытовой контакт). По результатам проведенной лабораторной диагностики, в клиническом материале обследованных детей обнаружен вирус ECHO-3. Второй очаг - у двоих детей из одной семьи, в 2017 году одновременно перенесших серозный менингит. Ликвор обоих детей обследован методом ОТ-ПЦР (РНПЦ эпидемиологии и микробиологии, г. Минск), в обоих образцах выявлена РНК энтеровирусов (ЭВ). После проведенного секвенирования РНК выявлен ECHO-6 в обоих образцах. Верификация в обоих случаях выполнялась различными клинико-лабораторными методами (общеклиническими методами, ИФА крови с выявлением антител к ЭВ и антигенов ЭВ в кале, ОТ-ПЦР с последующим секвенированием РНК ЭВ и определением серотипа вируса). В двух случаях заболевания диагноз ЭВИ был установлен эпидемиологически, без лабораторного выявления РНК ЭВ. Наибольшую результативность показал ПЦР-метод с определением РНК ЭВ в фекалиях и ликворе. В описанных вспышках РНК ЭВ в крови не было выявлено ни в одном образце.

За даними ВООЗ, кожен третій житель планети щорічно звертається по медичну допомогу з приводу гострої респіраторної інфекції. Результати багатьох досліджень показують, що корекція імунних процесів у вогнищі запалення дає більший ефект, ніж вплив на імунокомпетентні клітини кровоносного русла (при системному використанні препаратів). Тому логічним підходом до терапії респіраторних вірусних інфекцій, що вражають респіраторний епітелій, є інтраназальне застосування препаратів інтерферонів, що забезпечують противірусну, імуномодулюючу й протибактеріальну дію в місці розвитку інфекційного процесу. У доступній літературі є достатня кількість клінічних досліджень, що присвячені вивченню ефективності назальних і аерозольних форм інтерферону альфа при гострих респіраторних вірусних інфекціях (ГРВІ). У них показано, що рекомбінантний інтерферон альфа є ефективним препаратом для лікування й профілактики ГРВІ. Його застосування скорочує терміни клінічного одужання хворих, зменшує ступінь вираженості клінічних симптомів захворювання, дозволяє уникнути маніфестації захворювання. Також препарати інтерферонів можуть застосовуватися як засіб запобігання ГРВІ та грипу.

На сьогодні в усьому світі глобальними проблемами є такі хвороби, як хіміорезистентний туберкульоз (ХРТБ) і вірус імунодефіциту людини (ВІЛ), що при поєднаному перебігу значно ускладнюють одне одного. При цьому туберкульоз як опортуністичне захворювання є однією із головних причин смерті ВІЛ-позитивних хворих. Проаналізувавши літературні джерела, встановлено, що на сьогодні проблема перебігу вагітності у хворих із коінфекцією туберкульоз зі збереженою чутливістю до антимікобактеріальних препаратів/ВІЛ висвітлена достатньо. Проте зустрічаються лише поодинокі роботи, присвячені цьому питанню в пацієнток із коінфекцією ХРТБ/ВІЛ, що характеризується більш складним перебігом та ускладненнями. Мета роботи - доповнення літературних джерел клінічними особливостями перебігу коінфекції ХРТБ/ВІЛ у вагітних жінок на прикладі спостережень із практики. Описані 2 клінічні випадки перебігу коінфекції ХРТБ/ВІЛ у вагітних жінок. Пацієнтки перебували на стаціонарному лікуванні у відділенні легеневого туберкульозу № 3 (клінічна база кафедри фтизіатрії і пульмонології Запорізького державного медичного університету в комунальній установі "Запорізький обласний протитуберкульозний клінічний диспансер"). У першому випадку тяжкість стану пацієнтки та швидке прогресування хвороби, обумовлене генералізацією туберкульозного процесу на тлі тяжкого імунодефіциту, призвели до внутрішньоутробної загибелі плода (термін 32 тижні), розвитку поліорганної недостатності, перфорації кишечника та перитоніту. У другому випадку відсутність у пацієнтки прихильності до лікування як туберкульозу, так й ВІЛ-інфекції викликала швидке прогресування специфічного процесу, що стало загрозою для її життя та причиною згоди на штучне переривання вагітності на 20-му тижні. Висновки. Наведені клінічні випадки демонструють складність і тяжкість ведення вагітних жінок із коінфекцією ХРТБ/ВІЛ через відсутність прихильності до лікування, швидке прогресування хвороби (генералізація туберкульозного процесу, поглиблення імунодефіциту), що призводить до загрози життю матері та підвищує перинатальну смертність.

У здорових невакцинованих дітей вітряна віспа у переважній більшості випадків перебігає типово та без ускладнень. Значно рідше спостерігають атипові форми захворювання. Однією із таких форм є бульозна форма вітряної віспи. Проаналізовано клінічний випадок атипової бульозної вітряної віспи у дитини дошкільного віку. Захворювання, що спочатку було типовим і мало середньотяжкий перебіг, обтяжилося появою великих еритематозно-бульозних елементів на шкірі. Вчасна госпіталізація й адекватне лікування пацієнта згідно з національними протоколами лікування вітряної віспи у дітей призвели до його швидкого повного одужання та показали ефективність цієї терапії. Вакцинація живою атенуйованою вакциною проти вітряної віспи є єдиним ефективним методом профілактики захворювання, його атипових форм і ускладнень. Тому її слід включити до Національного календаря імунізації для планового обов'язкового щеплення здорових дітей, як це передбачено в багатьох країнах світу.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.682.501.1 + Р733.682.540.116

Рубрики:

Хронічні тонзиліти у дітей

Шифр НБУВ: Ж101103 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлены современные сведения о различных аспектах проблемы парвовирусной инфекции. На основании анализа данных литературы описаны этиология, эпидемиология, пути передачи инфекции, особености патогенеза у взрослого человека и фетальной парвовирусной инфекции. Представлены клинические проявления основных форм заболевания.

Надано сучасні погляди на проблему гельмінтозів. Висвітлено питання впливу гельмінтів на організм людини. Описано побічні реакції антигельмінтних препаратів і можливі способи запобігання їх розвитку.

Наведено дані про актуальність гострих респіраторних захворювань (ГРЗ), пневмоній у військовослужбовців. Подані результати вивчення стану імунної системи у військовослужбовців під час проведення АТО, пацієнтів із ГРЗ й атиповою пневмонією. Дослідження показали, що в пацієнтів з атиповою пневмонією порівняно з пацієнтами з ГРЗ в перші дні захворювання реєструється більш значний вміст лейкоцитів за рахунок нейтрофілоцитів, серед яких збільшується вміст молодих клітин (метамієлоцити та стрижнево-ядерні нейтрофілоцити). У 100 % пацієнтів спостерігається збій імунної системи за вмістом молодих та атипових лімфоцитів. Одержані результати можуть бути використані як додатковий критерій диференціальної діагностики ГРЗ та атипової пневмонії в перші дні захворювання.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.517.761

Рубрики:

Аскаридоз у дітей

Шифр НБУВ: Ж101103 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено 4 клінічні випадки мембранозного фарингіту, спричиненого Corynebacterium ulcerans, в осіб 27, 32, 44 та 46 років із детальним аналізом. Показано роль зоонозного збудника Corynebacterium ulcerans у виникненні захворювання, подібного до класичної дифтерії. Наголошено на важливості вакцинопрофілактики дифтерії з метою запобігання захворюваності на зоонозну інфекцію, що викликана Corynebacterium ulcerans.

Наведено дані стосовно актуальності гострих респіраторних захворювань, грипу, клінічних проявів, ускладнень, противірусної терапії.

Хвороба Лайма є найпоширенішою трансмісивною інфекційною хворобою, вектором для якої виступають кліщі. Діагностичний підхід залежить від форми захворювання, але як і раніше серед стратегій перевага надається клінічній діагностиці. Методом вибору серед лабораторних тестів є визначення сироваткових антитіл. Збудник хвороби чутливий до антибіотиків одразу декількох класів, при цьому їх вибір та доза базуються на синдромі хвороби. Після хвороби у пацієнтів можуть залишатися неспецифічні симптоми, за наявності яких не рекомендується додаткова антибіотикотерапія. Автори нижченаведених рекомендацій виступають проти перевірки кліщів на наявність Borrelia burgdorferi після укусу. Профілактична антибіотикотерапія рекомендується дітям і дорослим протягом перших 72 годин лише у випадку з високим ризиком розвитку інфекції. Дотримання простих правил індивідуального захисту, застосування репелентів і своєчасний огляд дозволять уникнути розвитку інфекції.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р514 е(0) л0

Рубрики:

Інфекційні хвороби

Шифр НБУВ: Ж101103 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Надано огляд літератури стосовно ефективності противірусної терапії при хронічному вірусному гепатиті С. Наведено дані рекомендацій ВООЗ щодо алгоритму діагностики, лікування й моніторингу вірусного гепатиту С.

Представлены особенности течения парвовирусной инфекции у беременных. Описаны последствия поражения плода патогеном. Освещены возможности оценки риска врожденной парвовирусной инфекции, антенатальной диагностики, интерпретации результатов лабораторных и инструментальных методов исследования. Представлены подходы к лечению, обсуждены возможности профилактики заболевания.