Розглянуто поняття духовності у релігійно-філософській спадщині Г. Сковороди. Зазначено, що східнохристиянська духовність у вченні мислителя тісно пов'язана з обожненням, тобто уподібненням до Бога.

Досліджено проблему гендерного спілкування, що розкривається як самостійний процес взаємодії та взаємозв'язку. Виокремлено важливість гендерного просвітництва на базі нових методологічних підходів і переосмислення відношення "жінка - чоловік". Підкреслено, що гендерний консенсус є органічним поєднанням жіночого та чоловічого у всіх сферах діяльності.

Проаналізовано роль "Руської трійці", яка утверджувала в Галичині гасла національного та культурного відродження, заклала основи громадянських змагань у руслі провідних ідей епохи Романтизму.

Проаналізовано еволюцію грошей (ЕГ) під кутом зору історичних змін їх знакової природи та смислового наповнення. Зроблено спробу дослідити внутрішню логіку цього процесу. Його загальний зміст визначено як ідеалізацію грошей. Зроблено висновок, що історична ЕГ виявляє їх реальну метафізичну природу як віртуальну реальність, інформацію "в чистому вигляді", соціальну силу, яка специфічно впорядковує життєвий світ людського суспільства.

Розглянуто польський культурно-філософський вплив на формування української національної свідомості та прагнення українців на вільний розвиток, а також на свободу соціального буття, репрезентуючи найбільш цікаві праці польських й українських дослідників у сфері державотворення. Висвітлено національний польський і український контекст культури та історії у становленні державності з урахуванням особливостей і політичних розбіжностей.

Наведено метод формулювання правил виведення для двозначної пропозиційної логіки у разі, коли логічна ймовірність висновку є меншою від 100 %. Сформульовано узагальнення щодо принципів побудови правил формулювання припущень на підставі різних логічних теорій.

Розглянуто проблематику творчості у філософських працях К. Юнга. Розкрито природу феномену творчості. З'ясовано, що в акті творення важливим є не стільки створення культурних продуктів, скільки досягнення людиною-творцем власної цілісності, індивідуальності та навіть психічного здоров'я. Виявлено вплив ідей К. Юнга на культурологію ХХ ст.

Досліджено вплив культурних факторів на процес українського націогенезу в XVI - першій половині XVII ст. Проаналізовано "східну" модель українського націогенезу. Розкрито роль українських національно-культурних інституцій у формуванні національної ідеології.

Ключ. слова: істинне й неістинне існування, смерть, буття-до-смерті, публічність
Індекс рубрикатора НБУВ: Ю216.24 + Ш400.17

Рубрики:

Філософія смерті і безсмертя

Пафос літератрного твору. Естетичні категорії літератури <теорія літератури>

Шифр НБУВ: Ж28852/філос. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто підходи психоаналізу та гештальтпсихології до структурних елементів композиції творів образотворчого мистецтва (ОТМ). Протистояння цих позицій знімається через розмежування предметного поля обох напрямків. Запропоновано розглядати гештальт у творах ОТМ як морфологічну систему, а архетип як смислотворчий фактор мистецького твору. Обидва мають досвідний характер і походять з несвідомого.

Проаналізовано концепції модерну в західній соціально-філософській традиції. Розглянуто полеміку між Ю. Габермасом і постмодерністами щодо незавершеності проекту модерну, а також концепцію суспільства ризику У. Бека. Поставлено проблему дослідження впливу таких концепцій на розвиток сучасної соціальної теорії в Україні.

Проаналізовано основні характеристики нового інституціоналізму в політичній науці. Виокремлено індикатори, які окреслюють самостійність і цілісність такого феномену. Розглянуто основні різновиди неоінституціоналізму. З'ясовано особливості поняття "інститут", зважаючи на головні вимоги нового інституціоналізму. Охарактеризовано процес розвитку та змін політичних інститутів.

Розглянуто особливості філософських засад українського богослов'я XVII - XVIII ст. Проаналізовано тенденцію відходу тогочасної православної філософської думки в Україні від попередньої ортодоксально-візантійської традиції християнізованого неоплатонізму - ареопагітизму в напрямку переорієнтації на західноєвропейську схоластику, неосхоластику та філософський раціоналізм Нового часу.

Порушено проблему взаємного сприйняття психотерапевта та клієнта у глибинному психотерапевтичному процесі. Розглянуто особливості сприйняття та подання соціально-перцептивної інформації у двох напрямках: "психотерапевт - клієнт" і "клієнт - психотерапевт". Проаналізовано значення десяти каналів соціальної перцепції у психотерапевтичному процесі.

Проаналізовано ті положення постмодернізму, що дозволяють розглядати його як культурологічне явище, спрямоване на певне осмислення та подальший розвиток культури. На підставі експлікації тверджень постмодерністів про текстовий характер реальності, цінності, герменевтичний дискурс зроблено висновок, що навіть у разі критичного ставлення до основних тез постмодернізму не можна не визнати його культурологічного значення.

Викладено зміст принципів - особистої свободи, відповідальності, рівності, влади більшості, незалежності, застосування примусу в межах права, гарантії індивідуальної свободи, поділу влади, конституціоналізму, влади закону, економічної свободи, академічної свободи, - історично сформованих у контексті демократичної традиції, які в межах головних політичних ідеологій формують ліберальну парадигму європейського політичного мислення.

Розглянуто проблему "іншості" жінки через образи селянок у творах Ольги Кобилянської та Марко Вовчок. Показано, що девіантна поведінка жінки демонструє усвідомлення своєї індивідуадьності як світоглядно-ціннісного виміру жіночості.

Розкрито суть поняття "легітимність" і головні підходи до його розуміння, що мають місце в історії політичної думки від уявлень про послух владі у політичній думці Стародавнього світу аж до зародження поняття "легітимність" у політичній концепції М. Вебера. Особливу увагу приділено сучасним концепціям легітимності.

Розглянуто комплекс причин та обставин становлення та генези новоєвропейської науки. Проаналізовано питання про причини й особливості формування абстрактно-теоретичного способу освоєння світу як основи виникнення науки в античному світі. Передусім, мова йде про формування предмету математики.

Зроблено спробу окреслити світогляд М. Шашкевича як просвітницько-романтичний. Стверджено, що його життєвий і творчий шляхи припадають на період, який, через історичні для тодішньої України обставини, поєднував в собі дві історико-культурні епохи: Просвітництво та Романтизм, що і визначило головні напрямки творчості М. Шашкевича. Наголошено, що особливістю просвітницького романтизму є те, що ідея Бога в ньому - наскрізна.