Наведено аналіз різних моделей спайкової хвороби очеревини в експерименті. Запропоновано новий спосіб моделювання спайкової хвороби - поєднане введення крові в очеревинну порожнину та чотирихлористого вуглецю інтрагастрально. Метод дозволяє дослідити патоморфоз спайкової хвороби за токсичних уражень печінки.

У експерименті на щурах вивчено морфологічні особливості компенсаторних змін у паренхімі нирок при однобічному стенозуванні ниркової артерії.

Дослідження проведено на 30 білих щурах-самцях віком 12 тижнів з початковою масою 130 - 150 г, на яких інгаляційно впливали толуолом. Одержані результати характеризують наявність кореляційних зв'язків різного ступеня вираженості між органометричними показниками внутрішніх органів статевої системи щурів різних експериментальних груп.

Наведено морфофункціональні особливості дугоподібного ядра гіпоталамуса у щурів-самців лінії Вістар, досліджені гістологічним та електронно-мікроскопічним методами. Установлено, що зі збільшенням терміну постнатального періоду зростає площа нейронів та їх ядер, але зменшуються ядерно-клітинні співвідношення. Нейрони диференціюються на світлі і темні нейросекреторні клітини, які містять добре розвинений білоксинтезувальний апарат та зрілі нейросекреторні гранули. Серед гліальних клітин виділяються протоплазматичні та волокнисті астроцити, олігодендроцити та мікрогліальні клітини. В нейропілі з'являються мієлінові нервові волокна.

Досліджено кровоносні судини і паренхіму яєчка та над'яєчка у літньому віці. Установлено зменшення об'єму яєчка, вогнищеву редукцію гемокапілярів, клітин сперматогенного епітелію та об'єму ядер інтерстиційних ендокриноцитів.

В експерименті на щурах досліджена динаміка морфофункціональних змін у судинах нирок під час розвитку гострої тонкокишкової непрохідності і їх вплив на стан структурних елементів ниркової паренхіми.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р413.51-29 + Р414-29

Рубрики:

Хвороби печінки

Хвороби нирок

Шифр НБУВ: Ж24159 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проанализированы результаты хирургического лечения 160 больных распространенным перитонитом (РП), у которых изучали изменения показателей С-реактивного белка, лактоферрина и ферритина. Глубина изменений данных показателей зависит от тяжести PП. Озонотерапия способствует нормализации уровней белков острой фазы в крови, уменьшению ферропротеинов в перитонеальном экссудате, повышая эффективность комплексной терапии. Показатели ферропротеинов в сыворотке крови и перитонеальном экссудате можно использовать для оценки степени интенсивности воспалительного процесса, клинического течения заболевания и эффективности лечения.

На основі клінічних даних, оцінки загального стану хворого, перитонеального індексу Манхаймера, модифікованої шкали APACHE II, факторів імунітету, біохімічного дослідження крові, цитокінів у 305 хворих з жовчним перитонітом розроблена клініко-патофізіологічна та патоморфологічна характеристика ступенів тяжкості його перебігу.

Проведено гістологічні та імуногістохімічні дослідження м'язової тканини (визначення експресії антитіл до фактора Віллебранда, колагену IV типу та віментину) у хворих з ішемією кінцівки після введення мультипотентних стромальних клітин власної жирової тканини. Показано зниження ішемічного ушкодження міофібрил, швидку активацію регенераторних сил м'яза. Імуногістохімічно виявлено стимуляцію процесів ангіогенезу через 3 місяці після трансплантації клітин.

Наведено результати лікування 32 хворих на розлитий перитоніт. Оцінена ефективність застосування розчину аноліту нейтрального для санації очеревинної порожнини в його комплексному лікуванні.

Наведено результати клінічного дослідження дихальної функції у хворих на абдомінальний сепсис. Показано, що порушення функціонального стану системи дихання мають переважно рестриктивний характер. Зроблено висновок про необхідність корекції медикаментозного лікування таких пацієнтів із включенням оксигенотерапії у лікувальний протокол.

На 33 больных изучены изменения антиэндотоксинового иммунитета при перитоните. Показано, что у большинства больных имеется снижение антиэндотоксинового иммунитета и имеет значение уровень исходного иммунитета для течения послеоперационного периода. Доказана необходимость иммунотерапии для больных с исходным низким уровнем иммунитета.

У плодів 9 місяців за допомогою методів звичайного і тонкого препарування, макромікроскопії та морфометрії вивчено анатомічні особливості привушно-жувальної ділянки. Виявлено ущільнення фасціально-клітковинних структур у місцях взаємопримикання її органів та структур.

Досліджено гістологічні зміни в нирках щурів з цукровим діабетом, які виникають під впливом ішемії-реперфузії головного мозку. Встановлена наявність специфічних для цукрового діабету та ішемії-реперфузії порушень структурних компонентів нирок. Найістотніші гістологічні зміни в нирках виявлено під час ускладнення цукрового діабету ішемією-реперфузією головного мозку.

Досліджено вплив ішемії-реперфузії головного мозку на гістологічний стан лімбіко-гіпоталамічних структур у щурів з цукровим діабетом. Під впливом двобічної каротидної ішемії-реперфузії та тримісячного цукрового діабету виникають суттєві деструктивні зміни нейросекреторних клітин, нейро-, гліоцитів та їх судин. Зазначені зміни особливо виражені у щурів з ускладненням цукрового діабету каротидною ішемією-реперфузією.

Апробовано авторський комбінований косметичний шов для профілактики та лікування патологічних рубців передньої черевної стінки. Використання авторського шва у поєднанні із світлотерапією істотно покращує результати лікування.

У результаті ретроспективного аналізу встановлено особливості перебігу гострого деструктивного панкреатиту в осіб з мутаціями R122H гена PRSS1 та N34S гена SPINK I. На основі цього обгрунтовано нові лікувальні підходи, що дозволили суттєво покращити кінцеві результати лікування хворих.

В основу дослідження покладено аналіз мікрофлори очеревинної порожнини у дітей, хворих на перитоніт апендикулярного походження, та визначення чутливості виділених клінічних штамів бактерій до антибіотиків.

Наведено клінічний випадок тубооваріального абсцесу, ускладненого гангренозним апендицитом та пельвіоперитонітом у дівчинки 16 років, яка поступала в хірургічне відділення з підозрою на гострий апендицит.