Проанализировано распространение герпесвирусных инфекций, в частности и герпесассоциированных заболеваний, на территории Украины и Одесской области. Во время анализа эпидемиологических данных относительно герпетической инфекции внимание уделено взаимосвязи инфицированности ВПГ-1 и ВПГ-2 с поведенческими, географическими, социально-экономическими факторами.

Проведен анализ лечения дюрантными препаратами пенициллина 15 535 пациентов с ранними формами сифилиса в Луганской области за период 1995 - 2008 гг. Серологическая резистентность во всех группах больных, получавших полноценное лечение, развилась в 1032 случаях, что составляет 6,7 %. Поздние формы сифилиса обнаружено в 63 пациентов, из них сифилис поздний скрытый развился у 36 (57 %), преимущественно в результате лечения вторичного рецидивного и раннего скрытого сифилиса. Нейросифилис зарегистрировано у 26 (41 %) больных. Из них у 24 (38 %) нейросифилис диагностирован после проведения лечения раннего скрытого и вторичного рецидивного сифилиса.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р601.32-5

Рубрики:

Нейродерміти

Шифр НБУВ: Ж23543 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р601.74-5

Рубрики:

Лускатий лишай (псоріаз)

Шифр НБУВ: Ж23543 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - дослідити наявність основних і додаткових ознак метаболічного синдрому (МС) у хворих на псоріаз, оцінити вплив МС на тяжкість перебігу псоріазу. Дослідження за участю 76 пацієнтів віком від 43 до 65 років із встановленим діагнозом поширеного псоріазу в прогресуючій стадії показало, що із загальної кількості 80,3 % обстежених хворих мали всі три задані ознаки МС. Під час дослідження ознак абдомінального ожиріння встановлено, що із загальної кількості хворих з позитивними ознаками абдомінального ожиріння у 55,7 % обстежених окружність талії становила від 80 до 95 см, у 37,7 % - від 96 до 111 см, а у 6,6 % - від 111 см і більше. В 67,2 % пацієнтів з МС виявлено підвищення рівня глюкози натще від 6,0 до 9,5 ммоль/л, а у 32,8 % - від 10 до 12,5 ммоль/л. Під час проведення порівняльного аналізу значення виявлених за псоріазу патологічних змін вмісту циклічних нуклеотидів у тканинах, нейрогуморального регулювання та обміну речовин (ліпідів, електролітів, білків тощо), морфофункціональних розладів мікроциркуляторного русла привертає увагу їх спільність з такими ж показниками під час порушень гемодинаміки, а точніше у разі есенціальної артеріальної гіпертензії. Висновки: на тлі МС псоріатичні ураження шкіри та суглобів набувають вираженого характеру, тобто відбувається взаємне обтяження перебігу хвороби. У розвитку МС у разі псоріазу та псоріатичної артропатії важливу роль відіграє хронічний запальний процес.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р608.51

Рубрики:

Облисіння. Гніздова плішивість

Шифр НБУВ: Ж23543 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проблема ВІЛ/СНІДу - одна з головних глобальних проблем у світі. Ураження шкіри та слизових оболонок у хворих на ВІЛ/СНІД часто є одним з перших клінічних виявів ВІЛ-інфекції. Виявлено й проаналізовано характер морфологічних змін шкіри та слизової оболонки у хворих на ВІЛ/СНІД. Проведено дослідження змін будови шкіри та її придатків у біоптатах шкіри обличчя 25 хворих на СНІД, які проходили лікування в Одеському обласному центрі з профілактики та боротьби зі СНІДом. Виявлено зміни структурно-функціональної організації шкіри у вигляді: порушень сітчастості структури дерми, переважання колагену в складі її волокон, появи амілоїдних включень. В епідермісі порушується пошарова диференціація клітин; збіднюється судинна система і з'являються периваскулярні муфти з лімфоїдних елементів. У придатках шкіри спостерігається пригнічення пошарової диференціації елементів волосся; формування лімфоїдних муфт навколо потових залоз та їх протоків. Порушення процесів диференціації клітин шкіри у разі ВІЛ, збіднення судинного русла та порушення білкового обміну за цих умов призводить до змін структурно-функціональної організації шкіри, що унеможливлює виконання шкірою своїх функцій.

Визначено рівні уроканінової кислоти та активності гістидази в шкірному екскреті хворих на псоріаз та досліджено вплив УФ-опромінення на ці показники. Забір шкірного екскрету для дослідження рівнів уроканінової кислоти й активності ферменту гістидази проведено за допомогою методу В. А. Храмова (1999). В одержаних пробах визначено рівні досліджуваних показників на спектрофотометрі СФ-26 за допомогою методу С. Р. Мардашева і В. А. Буробіна (1963) в авторській модифікації. Аналізуючи і підсумовуючи одержані дані про рівні уроканінової кислоти й активності ферменту гістидази в шкірному екскреті хворих на псоріаз, можна зробити висновок про істотне зниження показників у порівнянні з нормою. Рівень уроканінової кислоти зростав у випадках додаткового призначення УФ-опромінення у порівнянні з показниками пацієнтів, яким проводили лише базову терапію, але все ж таки залишався нижчим за норму. У хворих з літньою формою перебігу псоріазу, ймовірно, блокується гістидаза. Це є причиною низького рівня уроканінової кислоти і, як наслідок, постійної підвищеної фоточутливості шкіри.

Изучено распределение антигенов системы HLA у больных витилиго и разработаны методы системной и топической иммуномодулирующей терапии. Представлены результаты типирования антигенов системы HLA у больных с различными формами витилиго и эффективность комбинированной системной и топической иммуномодулирующей терапии при указанном дерматозе. Выявлена ассоциация витилиго и различных ее форм с определенными антигенами гистосовместимости, что может влиять на эффективность лечения. Использование системной и топической иммуномодулирующей терапии имеет патогенетическое обоснование, выражающееся положительной динамикой витилигинозного процесса. Выявлены определенные антигены системы HLA (локус A: HLA-A9; A19; локус B: HLA-B7; В18; В21; В40; локус С: HLA-Cwl; Cw4), ассоциированные с витилиго и его клиническими формами, позволяющие прогнозировать эффективность и дальнейшее течение дерматоза. У больных витилиго обосновано применение системной и топической иммуномодулирующей терапии.

Розглянуто проблеми вивчення стовбурових клітин шкіри (епідермісу, дерми, гіподерми, волосся, сальних і потових залоз) дорослих. Наведено нові дані про маркери, транскрипційні фактори та ніші стовбурових клітин різних компартментів шкіри. Висвітлено роль стовбурових клітин валика волосяного фолікула в регенерації волосся і епідермісу. Обговорено питання регуляції утворення меланоцитів, маркерів їх стовбурових клітин та їх участі в регенерації епідермісу і волосся.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р60-52 + Р413.5-4

Рубрики:

Дерматологія

Хвороби печінки, жовчного міхура і жовчних шляхів

Шифр НБУВ: Ж23543 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлены данные о совместном патогенетическом механизме возникновения псориаза и метаболического синдрома, "точкой соприкосновения" которого является иммунный (включая цитокининдуцированный) дисбаланс и нарушение функциональной интеграции систем гомеостаза и иммунитета. Нарушения иммунного и цитокинового гомеостаза могут обусловливать все основные типы иммунной патологии, включая псориаз. Указанные факты рассматриваются в качестве базиса для разработки новых путей дифференцированной болезньмодифицирующей терапии псориаза. Рассмотрена важная задача клинической дерматологии - формирование дифференцированного патофизиологически обоснованного протокола лечения дерматологических заболеваний, ассоциированных с ожирением и инсулинорезистентностью. Даже при отсутствии клинических проявлений при псориазе остается субклиническое воспаление, поэтому так необходима длительная проактивная терапия, которая приводит к снижению системного воспаления и направлена на разные патогенетические звенья, в том числе на дислепидемию, эндотелиальную дисфункцию.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р601.37-1 + Р413.2

Рубрики:

Уртикарія (кропив'янка)

Хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки

Шифр НБУВ: Ж23543 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Приведен подробный анализ группы диффузных алопеций: этиология, патогенез, классификация, дифференциальная диагностика и лечение. На основании данных клинических исследований и собственного опыта применения для системного лечения пациентов с заболеваниями стержня волоса и диффузной алопецией рекомендован комплексный препарат "Пантогар" ("Мерц Фармасьютикалз ГмбХ", Германия).

Застосовано авторську розробку пам'ятки для пацієнта, якому призначено "Акнетін", що має оптимізувати ведення цих хворих за рахунок налагодження спілкування з лікарем-дерматовенерологом, сприяти порозумінню, підвищити ефективність лікування, зменшити кількість і виразність його побічних дій. Під спостереженням у 2010 - 2013 рр. перебували 35 хворих на акне, які амбулаторно проходили курс лікування препаратом "Акнетін". Для лікування пацієнтів із комбінованим ураженням шкіри обличчя та верхньої половини тулуба запропоновано та застосовано спеціальну схему, за якою "Акнетін" під час стандартного лікування призначають на короткий термін у добовій дозі 1 мг/кг з поступовим зменшенням до мінімальної. Обов'язковим є досягнення максимальної курсової дози "Акнетіну" - 120 мг/кг. Позитивний ефект терапії "Акнетіном" зареєстровано в усіх 35 пацієнтів, які перебували під спостереженням. Рецидив захворювання протягом року після закінчення терапії зареєстровано в 1 випадку (2,9 %). Побічні ефекти "Акнетіну" є прогнозованими, а очікуваний терапевтичний ефект значною мірою переважає можливі ризики. Під час лікування "Акнетіном" бажано не призначати хворим жовчогінних препаратів. У пацієнтів, що приймають "Акнетін", значно поліпшується психоемоційне сприйняття своєї зовнішності та особистості.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р601.74-5

Рубрики:

Лускатий лишай (псоріаз)

Шифр НБУВ: Ж23543 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Показано, що введення азелаїнової кислоти ("Азогель") у схему комплексної терапії акне сприяє підвищенню ефективності лікування цього захворювання. Клінічно підтверджено, що азелаїнова кислота ("Азогель") не тільки продуктивно інтегрується в схему лікування вугрової хвороби, а й безпечно поєднується як з місцевими засобами, так і з макролідними антибіотиками.

На прикладі конкретного клінічного випадку з практики показано раціональність етапного лікування гострокінцевих кондилом і гігантських кондилом Бушке - Левенштейна, поєднаних з хламідійною та трихомонадною урогенітальними інфекціями. Етапність лікування першочергово передбачає проведення специфічної етіотропної терапії, спрямованої на ерадикацію виявлених збудників супутніх урогенітальних інфекцій. Після цього призначається специфічна противірусна та імуномодулювальна терапія (системна - препаратом "Панавір", місцева - препаратом "Панавір інсайт спрей") та проведено видалення кондилом за допомогою методу електрокоагуляції.

Досліджено етіопатогенез і клінічну симптоматику рідкісного захворювання - ектодермальної дисплазії. Описано клінічні варіанти власних спостережень трьох випадків ектодермальної дисплазії, надано гістологічну картину.

Приведены клинические наблюдения за больными с различными дерматозами, в том числе инфекционными (герпетическая инфекция, рубромикоз, кандидоз), у которых выявлена ВИЧ-инфекция. Сделан вывод о необходимости тестирования на ВИЧ такой категории больных по клиническим показаниям.