Розглянуто фізичні основи гемодинаміки, електро- та векторкардіографії, методи електролікування, звукові методи діагностики, люмінесцентні методи, а також методи радіоспектроскопії, рентгенівської діагностики та терапії. Висвітлено елементи теорії ймовірності та математичної статистики, реологічні властивості біологічних рідин, особливості теплового, індукованого та рентгенівського випромінювань тощо.

Розглянуто питання біомеханіки, біоакустики, термодинаміки, реографії, термографії, оптики, індукованого, теплового, рентгенівського та дозиметрії іонізуючого випромінювання, радіоактивності. Описано елементи біореології, магнітобіології, квантової механіки, теорії ймовірності та математичної статистики, логіки. Розкрито фізичні основи гемодинаміки, електро- та векторелектрокардіографії, методів електролікування. Висвітлено люмінесцентні методи в медицині та біології, резонансні методи квантової механіки.

Рассмотрены вопросы биомеханики, биоакустики, термодинамики, реографии, термографии, оптики, индуцированного, теплового, рентгеновского и дозиметрии ионизирующего излучения, радиоактивности. Описаны элементы биореологии, магнитобиологии, квантовой механики, теории вероятности и математической статистики, логики. Раскрыты физические основы гемодинамики, электро- и векторэлектрокардиографии, методов электролечения. Освещены люминесцентные методы в медицине и биологии, резонансные методы квантовой механики.

Висвітлено філософсько-методологічні основи та прогностичні підходи до розвитку сучасної професійної школи. Розглянуто можливості використання нових педагогічних технологій. Проаналізовано організаційно-педагогічні, методичні та дидактичні проблеми вивчення природничо-математичних дисциплін у навчальних закладах, шляхи реалізації принципів наступності, наочності та доступності.

Освещены философско-методологические основы и прогностические подходы к развитию современной профессиональной школы. Рассмотрены возможности использования новых педагогических технологий. Проанализированы организационно-педагогические, методические и дидактические проблемы изучения естественно-математических дисциплин в учебных заведениях, пути реализации принципов преемственности, наглядности и доступности.

Висвітлено теоретичні та практичні аспекти реалізації дидактики професійно спрямованого вивчення загальноосвітніх предметів (ПСВЗОП) у контексті підвищення мотивації учнів у процесі професійної підготовки (ППП). Розкрито організаційно-педагогічні засади ПСВЗОП для підвищення якості підготовки кваліфікованих робітників. Описано моделі структурної взаємодії загальноосвітньої та професійної шкіл, різні технології навчання та обгрунтовано доцільність їх застосування в ППП, проаналізовано особливості загальноосвітньої підготовки в професійно-технічних навчальних закладах.

Освещены теоретические и практические аспекты реализации дидактики профессионально направленного изучения общеобразовательных предметов (ПНИООП) в контексте повышения мотивации учеников в процессе профессиональной подготовки (ППП). Раскрыты организационно-педагогические основы ПНИООП для повышения качества подготовки квалифицированных рабочих. Описаны модели структурного взаимодействия общеобразовательной и профессиональной школ, разные технологии обучения и обоснована целесообразность их применения в ППП, проанализированы особенности общеобразовательной подготовки в профессионально-технических учебных заведениях.

Досліджено шляхи формування естетичного компоненту в процесі навчання студентів ПТНЗ фізики, що сприятиме формуванню їх професійних умінь і навичок. Відстежено необхідність комплексної естетизації навчального та позанавчального процесів. Зазначено, що зміст освіти не може зводитися лише до переліку знань і навичок, а повинен формуватися досвід творчої діяльності та особистісних поглядів на систему цінностей суспільства, у тому числі ставлення до естетичних цінностей науки, оскільки фізика і є фундаментом культури, і впливає на формування світогляду особистості.

Исследованы пути формирования эстетического компонента в процессе обучения студентов ПТУ физике с целью формирования у них профессиональных умений и навыков. Отслежена необходимость комплексной эстетизации учебного и внеучебного процессов. Отмечено, что содержание образования не может сводиться лишь к списку знаний и навыков, но должен формироваться опыт творческой деятельности и личностных взглядов на систему ценностей общества, в том числе отношение к эстетическим ценностям науки, поскольку физика и является фундаментом культуры, и влияет на формирование мировоззрения личности.

The possibilities of the usage of aesthetic education component in the course of physics at vocational schools to strengthen the motivating potential and to raise specialistsТ professional skills accordingly are considered are the article.

Визначено деякі аспекти, на яких необхідно зосередити увагу за розробки методики навчання фізики й адаптації її до підготовки кваліфікованих робітників: аспекти змісту шкільного і вишівського курсів, співвідношення експерименту та теорії у навчанні, виховання творчого мислення, використання інтегративних методів у навчанні, методологічних основ фізичної науки тощо. Зазначено, що знання, набуті в школі та ПТНЗ, повинні бути фундаментальними. Стверджено, що ознайомлення учнів з елементами історії таметодології фізики сприяє заохоченню їх до загальнолюдської культури, зближенню суспільно-гуманітарного, природничо-наукового та технічного циклів дисциплін, також що аналіз результатів експерименту або розв'язку задачі, перевірка розмірностей є прийомом,який полегшує абстрактні судження, розвиває фізичне мислення. Наголошено, що центральною фігурою у процесі навчання є викладач (його знання, професійний талант, доброта та повага до учнів та інших людей, техніка лекторської майстерності).

Определены некоторые аспекты, на которых необходимо сосредоточить внимание при разработке методики обучения физике и адаптации ее к подготовке квалифицированных рабочих: аспекты содержания школьного и вузовского курсов, соотношения эксперимента и теории, воспитания творческого мышления, использования интегративных методов, методологических основ физической науки и т.п. Указано, что знания, приобретенные в школе и ПТУ должны быть фундаментальными. Утверждается, что ознакомление учащихся с элементами истории и методологии физики способствует приобщению их к культуре, сближению общественно-гуманитарного, естественно-научного и технического циклов дисциплин, также что анализ результатов эксперимента или решения задачи, проверка размерностей является приемом, который облегчает абстрактные суждения, развивает физическое мышление. Отмечено, что центральной фигурой в обучении является преподаватель (его знания, талант, доброта и уважение к ученикам и другим людям, лекторское мастерство).

The author considers some aspects that have to be taken into consideration while developing methods of teaching physics.

Розглянуто деякі прогностичні аспекти виховання у процесі підготовки кваліфікованих робітників із врахуванням суспільних, історичних і особистісних факторів. На підставі директивних документів Міносвіти визначено напрями виховання та напрями виховної роботи у ПТНЗ. На прикладі співпраці науковців Львівського науково-практичного центру професійно-технічної освіти АПН України та викладачів професійного ліцею побутового обслуговування (м. Львів) зроблено спробу обгрунтування теоретичних і методичних засад професійно спрямованого вивчення загальноосвітніх дисциплін, завдань особистісно-індивідуального прогнозування.

Рассмотрены некоторые прогностические аспекты воспитания в процессе подготовки квалифицированных рабочих с учетом общественных, исторических и личностных факторов. С помощью директивных документов Минобразования определены направления воспитания и направления воспитательной работы в ПТУ. На примере сотрудничества ученых Львовского научно-практического центра профессионально-технического образования АПН Украины и преподавателей профессионального лицея бытового обслуживания (г. Львов) сделана попытка обоснования теоретических и методических основ профессионально направленного изучения общеобразовательных дисциплин, целей и задач личностно-индивидуального прогнозирования.

Consider some prognostic aspects of education in preparing skilled workers with regard to social, historical and personal factors. With the help of the Ministry of Education policy documents identified areas of education and direction of educational work in vocational schools. The example of collaboration between scientists of the Lviv scientific-practical center of vocational education APS of Ukraine and professional teachers of the Lyceum of consumer services (Lvov) attempted to justify the theoretical and methodological foundations of professionally designed study subjects, the tasks of personal-individual prediction.

Обгрунтовано формування цілей навчання і його професійна спрямованість. Виявлено можливості ефективного навчання фізики за умов скорочення годин на її вивчення. Зауважено, що зміст навчання пов’язаний із вимогами, що випливають із необхідності модернізації методів навчання, оскільки поза орієнтацією на продуктивну діяльність неможлива виховна та навчальна діяльність. Відзначено, що найбільш ефективним шляхом розвитку технічного мислення під час вивчення фізики є розв’язування задач. Зауважено, що досягнення фізики значною мірою визначають зміст сучасної науково-технічної та технологічної революції, є основою науково-технічного прогресу. Акцентовано увагу на засвоєння окремих розділів фізики та їх зв’язок із фаховими дисциплінами: механікою, гідромеханікою, електротехнікою, математикою, комп’ютерною технікою та ін. Констатовано, що логічне і технічне мислення надає можливість реалізувати мету навчання – вміння вибирати необхідні засоби праці, прийоми роботи для вирішення експериментальних і виробничих завдань.

Обосновано формирование целей обучения и его профессиональная направленность. Выявлены возможности эффективного обучения физике в условиях сокращения часов на изучение. Отмечено, что содержание обучения связано с требованиями, вытекающими из необходимости модернизации методов обучения, поскольку вне ориентациии на продуктивную деятельность невозможна воспитательная и учебная деятельность. Отмечено, чтонаиболее эффективным путем развития технического мышления при изучении физики является решение задач; достижения физики в значительной мере определяют содержание современной научно-технической и технологической революции, являются основой научно-технического прогресса. Акцентировано внимание на освоении отдельных разделов физики и их связь с профессиональными дисциплинами: механикой, гидромеханикой, электротехникой, математикой, компьютерной техникой и т.д. Констатировано, что логическое и техническое мышление дает возможность реализовать цель обучения – умение выбирать необходимые средства труда, приемы работы для решения экспериментальных и производственных задач.

Substantiated the formation of learning objectives and its professional orientation. The capabilities for effective teaching physics in a reduction in hours of study. It is noticed that the content of education is associated with the demands of the need for modernization of teaching methods, as is a focus on productive activities can not be educational and training activities. It is noted that the most effective way of technical thinking in the study of physics is to solve problems. It is noticed that the achievements of physics to a large extent determine the content of the modern scientific-technical and technological revolution, is the basis of scientific and technological progress. The attention in the training of individual sections of physics on their relationship with the professional disciplines: mechanics, fluid mechanics, electrical engineering, mathematics, computers and so on. It was stated that the logical and technical thinking makes it possible to realize the goal of learning - the ability to choose appropriate work equipment, working methods for the solution of experimental and production problems.

Проаналізовано можливості використання інноваційних технологій під час навчання фізики у професійних технічних навчальних закладах з урахуванням важливості знань з фізики у ході підготовки кваліфікованих робітників та обмеженість у часі формування знань. Зазначено, що використання таких інноваційних технологій, як інтерактивне навчання, метод проектів, інформаційні технології, передбачає розробку та постійне оновлення навчально-методичного забезпечення з урахуванням зміни прогностичного фону, зумовленого змінами засобів і методів праці майбутніх кваліфікованих робітників. Констатовано, що лише завдяки поєднанню традиційних та інноваційних технологій відповідно до поставленої мети можна досягти бажаного результату навчання.

Проанализированы возможности использования инновационных технологий при обучении физике в профессиональных технических учебных заведениях с учетом важности физических знаний при подготовке квалифицированных рабочих и ограниченность во времени формирования знаний. Отмечено, что использование таких инновационных технологий, как интерактивное обучение, метод проектов, информационные технологии, предусматривает разработку и постоянное обновление учебно-методического обеспечения с учетом изменения прогностического фона, обусловленного изменениями средств и методов труда будущих квалифицированных работников. Констатировано, что только благодаря совмещению традиционных и инновационных технологий в соответствии с поставленной целью можно достичь желаемого результата обучения.

The possibilities of the use of innovative technologies in teaching physics in professional technical education, given the importance of physical knowledge in the preparation of skilled workers and the limited time knowledge creation. Noted that the use of innovative technologies, such as online training, project method, information technology, provides for the development and updating training and methodological support for the changes in predictive background due to changes in the means and methodsof work of future skilled workers. It was stated that only by combining traditional and innovative technologies in accordance with the intended purpose can achieve the desired learning outcomes.

Проанализированы тенденции развития профессионального образования. Предложено использовать элементы дидактического прогнозирования для подготовки будущих специалистов, изучающих медицину.

Обгрунтовано необхідність проведення прогностичних досліджень у системі освіти, яка орієнтована на підготовку кваліфікованих робітників, здатних до адаптації за нових умов виробництва. Розглянуто види наукового прогнозування: дидактичне, міждисциплінарне дидактичне прогнозування. Виділено три стадії прогнозування: теоретична база дослідження, логічна основа отримання прогнозу, методи його роз розробки. Доведено, що результативність навчання залежить від кількості, складності та структури навчального матеріалу, прогнозів наслідків засвоєння знань, умінь і навичок.

Обоснована необходимость проведения прогностических исследований в системе образования, ориентированной на подготовку квалифицированных рабочих, способных к адаптации в новых условиях производства. Рассмотрены виды научного прогнозирования: дидактическое, междисциплинарное дидактическое прогнозирование. Выделены три стадии прогнозирования: теоретическая база исследования, логическая основа получения прогноза, методы его разразработки. Доказано, что результативность обучения зависит от количества, сложности и структуры учебного материала, прогнозов последствий усвоения знаний, умений и навыков.

The necessity of prognostic studies in education, which focuses on training skilled workers able to adapt to the new conditions of production. Kinds of scientific prediction: didactic, didactic interdisciplinary forecasting.

Уточнено поняття "підручник", його призначення та функції. Наведено рекомендації щодо укладання підручників: єдність змістовного та процесуального компонентів, врахування вікових особливостей цільової аудиторії та сприяння посиленню мотивації. Виявлено недоліки навчальних видань з фундаментальних дисциплін для медичних навчальних закладів. Обгрунтовано використання компетентнісного підходу для розробки підручників для студентів професійної школи. Визначено закономірності структурної побудови підручника та рубрикації основного тексту. Описано підручник з дисципліни "Медична та біологічна фізика" як такий, який розкриває інтегрований зміст дисципліни. Розкрито особливості відображення цілей навчання та механізм їх деталізації в підручнику. Відображено елементи міждисциплінарного взаємопроникнення в навчальних підручниках.

Уточнено понятие "учебник", его назначение и функции. Приведены рекомендации по комплектации учебников: единство содержательного и процессуального компонентов, учет возрастных особенностей целевой аудитории и содействие усилению мотивации. Выявлены недостатки учебных изданий по фундаментальным дисциплинам для медицинских учебных заведений. Обосновано использование компетентностного подхода для разработки учебников для студентов профессиональной школы. Определены закономерности структурного построения учебника и рубрикации основного текста. Описан учебник по дисциплине "Медицинская и биологическая физика" как раскрывающий интегрированное содержание дисциплины. Раскрыты особенности отражения целей обучения и механизм их детализации в учебнике. Отражены элементы междисциплинарного взаимопроникновения в учебных пособиях.

Clarified are the concept of "textbook", its purpose and function. Been made are the recommendations for signing books: the unity of substantial and procedural components, taking into account age-appropriate target audience and promote the strengthening of motivation. Detected are the disadvantages of academic publications on fundamental subjects for medical schools. Grounded is the application of the competency approach for the development of textbooks for students of vocational schools. Determined are the regularities of structural construction textbooks and categorize the main text. Described is a tutorial on the subject "Medical and Biological Physics" as one that reveals the integrated maintenance of discipline. Disclosed are the features of reflect the learning objectives and mechanism of detail in the textbook. Displayed is the items interdisciplinary interpenetration in educational textbooks.

Проведено оглядовий аналіз теоретичних концепцій розвитку творчих можливостей майбутніх фахівців дошкільної освіти в руслі основних педагогічних підходів. Виокремлено концептуальні методологічні підходи, за якими повинен конструюватися процес професійної підготовки магістрів дошкільної освіти: особистісно-орієнтований, гуманістичний, діяльнісний, акмеологічний та системний. Обгрунтовано взаємозалежність структури творчого потенціалу майбутнього фахівця з системними елементами та поліфункціональним характером їх взаємодії. Стверджено тезу про взаємодоповнюваність та взаємопроникненість цих підходів. На основі аналізу підходів до визначення структури творчого потенціалу педагога, зокрема магістра дошкільної освіти, визначено його складові: мотиваційний, когнітивний, креативний, операційний та рефлексивний. Специфічною особливістю запропонованої структури творчого потенціалу магістра дошкільної освіти є динамічний взаємозв’язок окремих системних елементів та поліфункціональний характер їх взаємодії. Акцентовано увагу на системній складовій процесу професійної підготовки магістрів дошкільної освіти, спрямованої на розвиток їхнього творчого потенціалу. Спрогнозовано комплексний, інтегративний вплив взаємодії усіх складових педагогічної моделі на рівень її результативності.

Проведен обзорный анализ теоретических концепций развития творческих возможностей будущих специалистов дошкольного образования в русле основных педагогических подходов. Выделены концептуальные методологические подходы, в соответствии с которыми должен конструироваться процесс профессиональной подготовки магистров дошкольного образования: личностно-ориентированный, гуманистический, деятельностный, акмеологический и системный. Обоснована взаимозависимость структуры творческого потенциала будущего специалиста с системными элементами и полифункциональным характером их взаимодействия. Утверждается тезис о взаимодополняемости и взаимозависимости этих подходов. На основе анализа подходов к определению структуры творческого потенциала педагога, в частности, магистра дошкольного образования, определены его составляющие: мотивационный, когнитивный, креативный, операционный и рефлексивный. Специфической особенностью предлагаемой структуры творческого потенциала магистра дошкольного образования является динамичная взаимосвязь отдельных системных элементов и полифункциональный характер их взаимодействия. Акцентировано внимание на системной составляющей процесса профессиональной подготовки магистров дошкольного образования, направленной на развитие их творческого потенциала. Спрогнозирован комплексное, интегративное влияние взаимодействия всех составляющих педагогической модели на уровень ее результативности.

The article deals with the theoretical comprehension of conceptual approaches to the development of the creative potential of masters of preschool education in the process of professional training. The aim of this study is to analyze methodological bases for the development of creative potential of teacher’s personality. The researcher highlights the main conceptual approaches (student-centered, humanistic, activity, acmeological and systematic ones) and determines their impact on the construction of the educational process in a magistracy of higher educational institutions. It has been emphasized in the article that the construction of process of professional training of the master of preschool education ought to be based on such key ideas of learner-centered and humanistic approaches as the recognition of the student as the main active figure of the entire educational process.

Проаналізовано результати діагностування рівнів знань учнів зі спеціальності “Оператор з обробки інформації та програмного забезпечення”і спеціальності “Слюсар із ремонту автомобілів”. Наведено статистичні показники градації рівнів знань. На констатувальному етапі дослідження проведено опитування викладачів і майстрів виробничого навчання про зміни, які вони вважають необхідними у навчально-виховному процесі. Виявлено такі результати: перегляд навчальних планів і програм з усіх дисциплін, логічне впорядкування теми, поглиблення вивчення електроніки, електротехніки, електромагнетизму, молекулярної фізики, зміна змісту предметів згідно нових версій програм. На думку авторів, прогностичні дослідження повинні проводитися безперервно, а отримана інформація повинна постійно поновлюватися з метою коригування навчально-методичної документації, в тому числі кваліфікаційних характеристик.

Проанализированы результаты диагностирования уровней знаний учащихся по специальности "Оператор по обработке информации и программного обеспечения" и "Слесарь по ремонту автомобилей". Приведены статистические показатели градации уровней знаний. На констатирующем этапе исследования проведен опрос преподавателей и мастеров производственного обучения об изменениях, которые они считают необходимыми в учебно-воспитательном процессе. Выявлены следующие результаты: просмотр учебных планов и программ по всем дисциплинам, логическое упорядочение темы, углубление изучения электроники, электротехники, электромагнетизма, молекулярной физики, изменение содержания предметов согласно новых версий программ. По мнению авторов, прогностические исследования должны проводиться непрерывно, а полученная информация должна постоянно обновляться с целью коррекции учебно-методической документации, в том числе квалификационных характеристик.

The rapid development of information and communication technologies, the transformation of industrial production and a permanent reduction in the time of applied knowledge amortization requires rapid adaptation of graduates in the workplace. This is possible on the basis of thorough integrated science and mathematics and professional knowledge of graduates and understanding of the need for self-improvement. The paper illustrates the use of didactic prediction to account for continuous changes in the various fields of science, technology and production for timely adjustment of educational-methodical documentation and qualification characteristics. The authors analyze the results of the study of knowledge in physics of students of specialties “Information processing and software operator” and “Car repair mechanic”.

Визначено та проведено систематизацію факторів інноваційно-інвестиційної діяльності в розвитку альтернативних джерел енергії із подальшим виокремленням тих груп факторів, які мають домінуючий вплив на процеси забезпечення інноваційно-інвестиційної діяльності в розвитку альтернативних джерел енергії. Проаналізовано обсяги світових інвестиційних вкладень в альтернативні джерела енергії, зокрема визначено, що саме вітроенергетика та біопалива стали найбільш інвестиційно привабливими для іноземних інвесторів. Виявлено, що сонячна енергетика характеризується швидкими темпами освоєння та має найбільший масштаб будівництва нових потужностей в Україні. Проведено порівняння реальних показників відновлюваних джерел енергії із плановими відповідно до Національного плану дій з відновлюваної енергетики до 2020 р. та Енергетичної стратегії України до 2035 р. "Безпека, енергоефективність, конкурентоспроможність". Визначено, що Україна хоча й відстає від світових темпів упровадження використання відновлюваних джерел енергії, але все ж простежується тенденція до зменшення споживання традиційних видів палива, зокрема імпортованого природного газу. Обгрунтовано, що в центрі багатоаспектної системи факторів інноваційно-інвестиційного розвитку альтернативних джерел енергії має бути задоволення інтересів кожної окремої людини як рушійної сили необхідних реформ щодо ефективного використання територіальних ресурсів, а також щодо забезпечення сталого розвитку країни. Підкреслено, що саме інноваційний характер розвитку має охоплювати комплексне дослідження всіх факторів, які входять до відповідної галузі наукових знань, досягнення науково-технічного прогресу, ефективні соціально-економічні й екологічні технології. Визначено необхідність спрямування на пошук рішень та обгрунтування ефективності впровадження альтернативної енергетики всього накопиченого людського, виробничого та технологічного потенціалу. Підкреслено, що саме ефективне та динамічне використання альтернативних джерел енергії для України є стратегічно важливим завданням, вирішення якого дозволить зменшити техногенне навантаження на навколишнє середовище, а також сприятиме збільшенню кількості робочих місць, фінансовим надходженням до бюджетів усіх рівнів, що, своєю чергою, зумовить сталий розвиток регіону та країни в цілому.

Мета роботи - дослідження систем справляння екологічних податків в Україні та Європі, а також обгрунтування пропозицій щодо вдосконалення механізму нарахування, розподілу та використання коштів екологічного податку в Україні, використовуючи досвід ЄС. Охарактеризовано систему екологічного оподаткування у країнах - членах ЄС і здійснено порівняння видів екологічних податків, які справляються у країнах ЄС-27 та в Україні. Здійснено аналіз обсягів утворення відходів, викидів СО2 та надходжень від сплати екологічного податку у країнах ЄС-27. Простежено, що між обсягами утворення відходів, викидами СО2 та сумою надходжень від сплати екологічних податків у країнах ЄС-27 існує прямопропорційна залежність, тобто зі збільшенням (зменшенням) значення однієї з них у кілька разів значення іншої величини збільшується (зменшується) у стільки ж разів. Проаналізовано надходження від екологічних податків у доходах і частку екологічних податків у загальній структурі податкових надходжень деяких європейських країнах та України. Наведено модель впливу екологічного податкового регулювання на прийняття рішень забруднювачами навколишнього природного середовища, визначено основні проблеми, які існують нині у вітчизняній системі справляння екологічних податків та запропоновано заходи по вирішенню цих проблем. Разом із тим установлено, що проведення запропонованих заходів щодо підвищення ставок екологічних податків може призвести до серйозних ризиків щодо здійснення виробничо-господарської діяльності підприємствами. Зважаючи на зазначене, необхідність подальших досліджень полягає в удосконаленні системи цільового спрямування коштів від сплати екологічних податків та фінансування природоохоронних заходів і впровадження на підприємствах енерго- та ресурсозберігаючих маловідходних і безвідходних технологій.