Виявлено фактори ризику розвитку мозкових інсультів на Закарпатті. У дослідженні взяли участь 216 хворих на мозкові інсульти, з них 160 - на ішемічні і 56 - на геморагічний інсульт. Чоловіків було 133, жінок - 83. Проаналізовано етіологічні та провокуючі фактори виникнення мозкових інсультів. Встановлено, що на Закарпатті ішемічний інсульт частіше виникає у осіб віком 59 - 69-ти років, геморагічний - 26 - 47-ми років. Причиною ішемічного інсульту в більшості хворих (84 пацієнти) був мозковий атеросклероз, геморагічного (44 пацієнти) - артеріальна гіпертензія. Основним провокуючим фактором ішемічного інсульту було зловживання гострою їжею (22 хворих) та алкоголем (72 хворих), а геморагічного - зловживання вином (21 хворий). Ішемічний інсульт виникав частіше вдома (31 хворий), геморагічний - на вулиці (9 хворих). Висновки: ішемічний інсульт на Закарпатті частіше виникає у осіб старшого віку, геморагічний - середнього. Етіологічним фактором ризику виникнення ішемічного інсульту є мозковий атеросклероз, геморагічного - артеріальна гіпертензія. В низинних районах Закарпаття спостерігається більше випадків мозкового інсульту, ніж у гірських.

Мета - вивчити частоту і сезонність нейроінфекцій на Закарпатті. У неврологічних стаціонарах районних лікарень і в обласній клінічній лікарні за період 2005 - 2007 рр. обстежено 286 хворих з різними формами нейроінфекції. Сезонні менінгіти виявлено у 60 хворих, гнійні - у 40, енцефаліти - у 42, менінгоенцефаліти - у 20, мієліти - у 6, гострий розсіяний енцефаломієліт - у 18, енцефаломієлополірадикулоневропатії - у 8, хворобу Гієна - Барре - у 6, енцефалітичні реакції та менінгізм - у 86 хворих. Встановлено, що нейроінфекції частіше спостерігали серед міського населення; частіше у жінок, ніж у чоловіків; частіше навесні, ніж в інші пори року. Найбільшу кількість нейроінфекцій було зареєстровано у низинних районах Закарпаття. Висновки. Нейроінфекція на Закарпатті зустрічається в будь-яку пору року. В гірських районах вища частота менінгітів, у низинних - енцефалітів. Усім пацієнтам, які перехворіли на нейроінфекцію, необхідно проводити через 2 - 3 міс протирецидивне лікування.

Декларація ЕААСІ (2011) закликає керівників країн Європи переглянути ставлення органів охорони здоров'я до лікування алергійних захворювань, надавши пріоритет застосуванню алергенспецифічної імунотерапії (СІТ) перед фармакотерапією, оскільки перша здатна обірвати їх розвиток, суттєво покращивши якість життя хворих та мінімізувавши економічний збиток. Наведено доказові експериментальні та клінічні дані (вибіркового - десятки і сотні хворих і популяційного масштабу - тисячі хворих зі всієї України), що свідчать про високу клінічну ефективність парентеральної і пероральної СІТ під час лікування бронхіальної астми. Наголошено, що все це можливо лише за умови застосування високоспецифічних регіональних алергенів, що забезпечує не тільки високу ефективність лікування, а й мінімальні побічні реакції, особливо у випадку пероральної СІТ.

Зазначено, що алергічні захворювання загалом та алергічні захворювання органів дихання, в першу чергу, мають значне розповсюдження в світі. Єдиним методом медичного втручання, що може потенційно впливати на природний перебіг алергічного захворювання є алерген-специфічна імунотерапія (СІТ). Стверджено, що результати як парентеральної, так і пероральної СІТ в Україні свідчать про її високу ефективність при застосуванні у хворих на бронхіальну астму дітей.

Отмечено, что аллергические заболевания в целом и аллергические заболевания органов дыхания, в первую очередь, имеют значительное распространение в мире. Единственным методом медицинского вмешательства, который может потенциально влиять на естественное течение аллергического заболевания является аллерген-специфическая иммунотерапия (СИТ). Констатировано, что результаты как парентеральной, так и пероральной СИТ в Украине свидетельствуют о ее высокой эффективности при применении у больных бронхиальной астмой детей.