Проведено історичний огляд становлення православної духовної освіти у трьох регіонах України: східному, західному та південному. Наведено статистичні дані стану релігійності суспільства у зазначених регіонах згідно з інформацією Державного комітету України у справах релігій. Описано особливості архітектурно-планувальних рішень споруд і комплексів духовних навчальних закладів регіонів України з висвітленням окремих сучасних тенденцій у проектуванні даних закладів.

Проведен исторический обзор развития православного духовного образования в трех регионах Украины: восточном, западном и южном. Приведены статистические данные состояния религиозности общества в указанных регионах согласно сведениям Государственного комитета Украины по делам религий. Описаны особенности архитектурно-планировочных решений зданий и комплексов духовных учебных заведений регионов Украины, а также освещены некоторые современные тенденции проектирования данных учреждений.

Проведено порівняльний аналіз з залученням даних Державного комітету України у справах релігій та відділу релігійної освіти та катехізації РПЦ щодо стану духовності у пострадянських країнах: Україні та Росії. Суттєвий, у порівнянні з Україною, досвід Російської Федерації у сфері розвитку духовної освіти, а також розгалужена мережа православних навчальних закладів дали змогу класифікувати московські православні навчальні заклади та висвітити основні засади виховного та навчального процесу. Вказано основні напрямки вдосконалення розвитку православних навчальних закладів Москви, які можуть бути прийнятними для нашої країни.

Проведен анализ с использованием данных Государственного комитета по вопросам религии, а также отдела религиозного образования и катехизации РПЦ состояния духовности в постсоветских государствах: Украине и России. Существенный, по сравнению с Украиной, опыт Российской Федерации в сфере развития духовного образования, а также обширная сеть православных учебных заведений дали возможность классифицировать московские православные учебные заведения, а также обозначить основные принципы воспитательного и учебного процесса. Указаны основные направления усовершенствования развития православных учебных заведений Москвы, которые также могут быть приемлемы для Украины.

Зроблено стислий екскурс в історію становлення католицької освіти на території України, наведено статистичні дані стосовно стану мережі католицьких духовних навчальних закладів, надано інформаційну довідку про основні католицькі духовні навчальні заклади Західного та Центрального регіонів. Проаналізовано архітектурно-просторову композицію і функціональне зонування деяких католицьких духовних навчальних закладів, висвітлено основні сучасні тенденції у проектуванні католицьких духовних навчальних закладів та католицьких сакральних споруд з навчальним ядром в структурі.

Сделан краткий экскурс в историю становления католического образования на территории Украины, приведены статистические данные относительно состояния сети католических духовных учебных заведений, дана краткая информация об основных католических духовных учебных заведениях Западного и Центрального регионов. Проанализирована архитектурно-пространственная композиция и функциональное зонирование некоторых католических духовных учебных заведений, освещены основные современные тенденции в проектировании католических духовных учебных заведений и католических сакральных сооружений с учебным ядром в структуре.

Наведено основні принципи та прийоми формування архітектурно-просторової композиції християнських духовних навчальних установ, під час проектування яких частково застосовано дані принципи. Розглянуто деякі напрями розвитку "динамічної" архітектури та можливість їх застосування для проектування даних навчальних закладів.

Приведены основные принципы и приемы формирования архитектурно-пространственной композиции христианских духовных учебных учреждений, при проектировании которых частично использованы данные принципы. Рассмотрены некоторые направления развития "динамической" архитектуры и возможность их применения при проектировании данных учебных заведений.

Висвітлено історію становлення католицької освіти на території України, наведено статистичні дані щодо стану мережі католицьких духовних навчальних закладів, надано інформаційну довідку про основні католицькі духовні навчальні заклади Західного та Центрального регіонів. Проаналізовано архітектурно-просторову композицію і функціональне зонування окремих католицьких духовних навчальних закладів. Висвітлено основні сучасні тенденції у проектуванні католицьких духовних навчальних закладів і католицьких сакральних споруд з навчальним ядром у структурі.

Освещена история становления католического образования на территории Украины, приведены статистические данные о состоянии сети католических духовных учебных заведений, дана информационная справка об основных католических духовных учебных заведениях Западного и Центрального регионов. Проанализированы архитектурно-пространственная композиция и функциональное зонирование некоторых католических духовных учебных заведений. Освещены основные современные тенденции в проектировании даных заведений и католических сакральных сооружений с учебным ядром в структуре.

Визначено принципи архітектурно-планувальних рішень православних духовних навчальних закладів (ПДНЗ). Досліджено основні етапи розвитку ПДНЗ, узагальнено вітчизняний і зарубіжний досвід їх проектування та будівництва. Запропоновано класифікацію функціонуючих ПДНЗ. З урахуванням хаотичності та нерівномірності мережі ПДНЗ на території України наведено рекомендації щодо їх удосконалення. Розроблено базову номенклатуру типів ПДНЗ. Наведено пропозиції щодо зонування земельних ділянок ПДНЗ. Запропоновано функціонально-планувальні моделі ПДНЗ, визначено взаємозв'язки між основними групами приміщень і функціональними блоками. Розкрито актуальні питання формування архітектурно-планувальної композиції ПДНЗ, а також православних духовних навчальних центрів, які є новим типом даного виду навчальних установ. Обгрунтовано теоретичні засади методики проектування ПДНЗ.

Обгрунтовано значення стратегічного партнерства як особливого інструменту зовнішньої політики держави, що використовується з метою узгодження міжнародних відносин з іншими країнами, в результаті яких виникає особливий вид міждержавного співробітництва. Визначено критерії застосування стратегічного партнерства як інструменту зовнішньої політики держави. Зазначено, що реальне стратегічне партнерство розвивається на поступальній паритетній основі у двох і більше сферах співробітництва, передбачає попередню практику та застосування механізмів координації та закріплюється в окремих міждержавних документах. На підставі аналізу емпіричного світового досвіду стратегічного партнерства виділено його основні моделі та розроблено типологію відносин у даній сфері міжнародної діяльності, відповідно до якої виділено "представницьке стратегічне партнерство", "стратегічне партнерство проти спільної загрози", "тактичне партнерство заради стратегічних результатів" та "асиметричне стратегічне партнерство". Досліджено сучасні відносини стратегічного партнерства України з різними державами світу. Встановлено, що відносини з Польщею відповідають більшості критеріїв стратегічного партнерства, з Росією - наближаються до рівня реального стратегічного партнерства, з США - відповідають деяким критеріям стратегічного партнерства. З'ясовано ступінь ефективності використання інструменту стратегічного партнерства в дипломатичній діяльності України й обгрунтовано рекомендації щодо підвищення її ефективності.

Проаналізовано особливості архітектури православних духовних навчальних закладів (ДНЗ) у контексті їх поетапного розвитку, висвітлено вітчизняний і закордонний досвід проектування та будівництва об'єктів даного типу. Описано функціонально-розпланувальні моделі ДНЗ різних типів, визначено взаємозв'язки між основними групами приміщень, розкрито питання формування об'ємно-розпланувальної композиції.

Досліджено формотворення в сучасній мусульманській культовій архітектурі в контексті усталених традицій, а також із урахуванням новітніх тенденцій, пошуків інтернаціональної архітектури сакральних споруд. Розглянуто питання мистецького оздоблення інтер'єрів мусульманських культових споруд (мечетей).