Рассмотрено положение сухостепных ландшафтных комплексов Украины в общемировой системе степных геокомплексов. На территории Украины они образуют изолированную сухостепную подзону, простирающуюся от Тилигульского лимана до Западного Приазовья, охватывая и равнинный Крым. На основе зонального, зонально-интразонального и регионально-типологического подходов составлена систематика вариантов сухостепных ландшафтных комплексов Украины. Матрица соответствия таких комплексов свидетельствует об определённом уровне ландшафтного разнообразия и специфике региона.

Вперше на підставі розробленої систематики ландшафтних комплексів Причорноморсько-Приазовського сухостепового краю здійснено диференційований аналіз особливостей галогеохімії грунтів та підгрунтя (педогалогеохії). Запропоновано дифереанціацію геокомплексів території дослідження на зональні, зонально-інтразональні та інтразональні ландшафтні утворення з поділом на чорноземно-сухостепові, типово-сухостепові, постпустельно-степові та пустельно-степові варіанти. Розглянуто падинні, псамоморфно-солові, солово-гідрогенні, флювіальні, таласоморфні та деякі інші варіанти інтразональних геокомплексів. Обгрунтовано доцільність виділення галогеохімії як міжгалузевого наукового напряму, визначено структуру та наукові атрибути педогалогеохімії. Наукове дослідження здійснено з урахуванням глобальних і регіональних геоекологічних проблем.

Впервые на основе разработанной систематики ландшафтных комплексов Причерноморско-Приазовского сухостепного края проведен дифференцированный анализ особенностей галогеохимии почв и подпочв (педогалогеохимии). Предложена дифференциация геокомплексов исследованной территории на зональные, зонально-интразональные и интразональные ландшафтные образования с разделением на черноземно-сухостепные, типично-сухостепные, постпустынно-степные и пустынно-степные варианты. Рассмотрены впадинные, псамоморфо-соловые, солово-гидрогенные, флювиальные, таласоморфные и некоторые другие варианты интразональных геокомплексов. Обоснована целесообразность выделения галогеохимии как межотраслевого научного направления, определена структура и научные атрибуты педогалогеохимии. Научное исследование осуществлено с учетом глобальных и региональных геоэкологических проблем, в частности изменения климата, опустынивания и поднятия уровня Мирового океана.

Висвітлено аспекти методики й організації бухгалтерського обліку на підприємствах та організаціях системи споживчої кооперації України. Розглянуто питання документального оформлення й обліку основних засобів, необоротних матеріальних і нематеріальних активів, власного капіталу та забезпечення зобов'язань, грошових коштів, розрахунків і позик банків, за виплатами працівникам і страхуванням, доходів, витрат і фінансових результатів, методики й організації складання фінансової звітності.

Освещены аспекты методики и организации бухгалтерского учета на предприятиях и организациях системы потребительской кооперации Украины. Рассмотрены вопросы документального оформления и учета основных средств, необоротных материальных и нематериальных активов, собственного капитала и обеспечения обязательств, денежных средств, расчетов и заемов банков, по выплатам сотрудникам и страхованием, доходов, расходов и финансовых результатов, методики и организации составления финансовой отчетности.

Для территории Причерноморской сухой степи (Причерноморско-Приазовского края) разработана систематика ландшафтных комплексов на уровне групп и видов ландшафтов, а также их урочищ. Все геокомплексы разделены на три секции - зональные, зонально-интразональные и интразональные. Выделены специфические для территории Украины ландшафтные комплексы - постпустынностепные, пустынностепные, эолово-гидрогенные псаммоморфные, саги, шорообразные депрессии. Предложено в составе западинных геокомплексов выделять как родовое понятие "падинные геокомплексы".

Дослідженням було охоплено 35 пацієнтів, серед них - 18 (51,42 %) дітей віком від 4-х міс до 18-ти років та 17 (48,57 %) дорослих віком від 18-ти до 74-х років, які перебували на лікуванні у клініці гнійних ускладнень Інституту нейрохірургії ім. акад. А. П. Ромоданова АМН України за період з 1-го березня до 1-го вересня 2007 р. Усі хворі з гнійно-септичними ускладненнями госпіталізовані в клініку після оперативного лікування та протокольного курсу терапії з приводу нейрохірургічної патології. У програму інтенсивної терапії гнійно-септичних ускладнень включено комбінацію цефтазидиму й амікацину. Препарати вводили впродовж 10 - 14-ти днів парентерально. Добрі результати застосування комбінації цефтазидиму та амікацину одержано у 21-го (60,00 %) хворого, задовільні - у 10-ти (28,57 %), незадовільні - у 4-х (11,43 %). У цілому лікування було ефективним у більшості випадків - у 31-го (88,57 %) пацієнта. Клінічна ефективність застосування комбінації цефтазидиму та амікацину в комплексі інтенсивної терапії гнійно-септичних ускладнень за різних форм нейрохірургічної патології становить 88,57 %. У разі гнійно-септичної патології у нейрохірургічних хворих виявлено високу бактеріологічну ефективність комбінації цефтазидиму та амікацину щодо проблемних збудників. Одержані результати дають змогу рекомендувати застосування комбінації цефтазидиму та амікацину для лікування гнійно-септичних ускладнень за різних форм нейрохірургічної патології.

Розглянуто особливий вид периферійної репрезентації перехідності - нульовий додаток. Абсолютивне вживання перехідних дієслів є такою зоною функціонування перехідності, в якій семантичний і формальний рівень розходяться: об'єкт, присутній на значеннєвому рівні, не має свого формального вираження на поверхневому, синтаксичному рівні. Проаналізовано умови абсолютивного вживання перехідних дієслів в українській і сербській мовах, в цьому разі виділяються інтенція мовця (зосередження його уваги на якомусь іншому елементі ситуації: диспозитивній характеристиці суб'єкта, способі дії), нереференціальність об'єкта, редундантність об'єкта (інкорпорування об'єкта в значення самого присудка), лексичне значення дієслова (абстрактна/конкретна дія, наявність диспозитивної семи), дієслівний вид та індикативне/релятивне вживання дієслівних часів.

Започатковано формування ландшафтно-галогеохімічної концепції, згідно з якою водорозчинні солі є невід'ємною динамічною складовою різнорівневих ландшафтних комплексів з ландшафтно інтегруючою, диференціюючою та діагностуючою функціями солей. На базі розробленої систематики ландшафтних комплексів дослідженої території здійснено ландшафтно диференційований педогалогеохімічний аналіз регіону, показано наявність прояву ландшафтно-педогалогеохімічної широтної зональності, схилової мікрозональності та різноманіття, а також содопрояву та домінування в шарі 0 - 1 м незасолених та перехідних типів засоленості. Визначальним трендом у характері засоленості грунто-підгрунтя регіону є розсолення, подекуди - процеси динамічної рівноваги та вторинного засолення.

Вивчено вміст глікогену та його динаміку у тілі мідій Одеської затоки. Доведено, що вміст глікогену у тілі мідій з марікультурних колекторів у 1,8 рази вищий, ніж у мідій природних субстратів. З'ясовано, що він вірогідно зменшувався з верхньої частини колектора - 4,58 %, до нижньої - 2,68 % сирої маси. Виявлено, що вміст глікогену у зовнішніх частинах друзи вищий, ніж у внутрішніх у 1,6 - 1,8 рази. За результатами вивчення максимального вмісту глікогену у тілі мідій за літнього періоду (червень - липень) установлено, що цей вміст значно нижчий в Одеській затоці, ніж у мідій з Кримського регіону (2,98 та в 5,20 - 5,70 % сирої маси відповідно). Виявлено різницю максимальних рівнів вмісту глікогену на п'яти прибережних станціях з різним рівнем водообміну. Цей рівень послідовно зменшується від станції з вільним водообміном - 4,9 % до станції з обмеженим рівнем водобміну - 2,1 % сирої маси. Під час дослідження різних органів мідій установлено, що максимальний вміст глікогену у гонадах, а мінімальний - у зябрах. Визначено, що найбільшого рівня вміст глікогену досягає на стадії статевого спокою у гонадах - 5,15 %, у гепатопанкреасі - 1,91 %, у зябрах - 1,79 % сирої маси. Мінімум цього компонента відзначено на стадії вимету в усіх органах. Сумарних ліпідів виявлено найбільше у гепатопанкреасі. В усіх органах вміст сумарних ліпідів максимальний у період дозрівання статевих продуктів на переднерестовій стадії: у гепатопанкреасі - 2,47 %, у гонадах - 1,53 % та у зябрах - 0,92 % сирої маси. Мінімум цього вмісту виявлено в усіх органах у період вимету статевих продуктів. Установлено можливість використання вмісту глікогену та сумарних

Наведено особливості перебігу та схеми лікування дітей, хворих на грип A/H1N1 California 2009. Показано ефективність озельтамівіру в усіх випадках лікування даним препаратом.

Розглянуто основні чинники, які впливають на розвиток території. Визначено шляхи підвищення інвестиційної привабливості міста, а також вплив інвестиційної привабливості на конкурентоспроможність території. Доведено, що формування цілісної стратегії залучення іноземних інвестицій на регіональному рівні за допомогою територіального маркетингу є дієвим важелем не лише розвитку окремих територій, а й повноцінної реалізації економічного потенціалу загалом.

Проаналізовано джерела та чинники формування інвестиційного ризику у сільському господарстві, його класифікаційні ознаки й загальні методи мінімізації. Досліджено проблеми страхування інвестиційного ризику сільськогосподарського підприємства.

Індекс рубрикатора НБУВ: П743.2-27

Рубрики:

Промисел мідій

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто засоби вираження сингулятивності у сучасній українській мові. Окрім словотвірних сингулятивів, виділяються і засоби на інших мовних рівнях: лексичному, лексико-синтаксичному та граматичному. Найбільше уваги приділено центральним засобам - словотоворчим і лесксико-синтаксичним. Запропоновано семантичну класифікацію словотвірних сингулятивів на власне сингулятиви, сингулятиви-фрагментизатори, парні сингулятиви та сингулятиви-підсилювачі.

Вивчення генетичного різноманіття українських сортів черешні з використанням ДНК-маркерів важливо для проведення цілеспрямованих селекційних досліджень, контролю сортової ідентичності та генетичної стабільності клонів, управління колекціями генетичних ресурсів та захисту прав селекціонерів. Генетичне профілювання українських сортів та форм черешні (всього 110 генотипів) з використанням молекулярних маркерів (MM: IRAP, REMAP, ISSR, SSR) кількох типів було проведено для оцінки їх дискримінаційних можливостей, вибору найбільш придатних ММ для рутинного використання та підбору мінімально необхідних наборів мікросателітних локусів для ідентифікації генотипів, формування генетичних профілів сортів та доповнення паспортів сортів, оцінки генетичної спорідненості генотипів. Аналіз генетичної структури вибірки з 94 генотипів дозволив виявити десять генетичних пулів, чотири з яких виявились раніше неописаними. До пулів 4 та 10 ввійшли сорти при створенні яких, імовірно, було використано ряд ландрас та інших форм місцевого походження. Генетичні пули 6 та 9 сформовані переважно Fr F3 нащадками сортів Дрогана жовта та Валерій Чкалов. Дослідження генів господарсько-цінних ознак полягало в ідентифікації алельних варіантів гена PavCNR12 та генів S-локусу. Запропоновано новий метод ідентифікації алельних варіантів гена PavCNR12 із застосуванням кодомінантних CAPS-маркерів. З використанням розробленого методу встановлено алельний стан гена PavCNR12 у 70 сортів черешні та виявлено суттєве переважання частоти бажаного алеля PavCNRl2- 1 над алелями -2 та -3. Для 70 сортів черешні української селекції та десяти форм ідентифіковано 14 відомих апелів самонесумісності, 5-генотипи та 17 груп перехресної несумісності. Серед українських сортів черешні найбільш поширеними є алелі S], S3, S4, 5s, Se та Sg. Характерним є домінування апелів S$ та Sg, що відрізняє українські сорти від інших європейських.

Висвітлено питання меліорацій навколишнього природного середовища в контексті конкретних меліоративних заходів і особливостей, закономірностей, тенденцій змін їхнього просторового поширення. Зазначено, що у підручнику поєднано дві взаємодоповнювальні частини - вузька організаційно-технічна, власне меліоративна складова, і широкий географічний локально-глобальний погляд на необхідність поліпшення довкілля з показом наявних напрямів, конкретних кроків вирішення проблем щодо земель сільськогосподарського та несільськогосподарського призначення. Увагу приділено проблемам порушення та відповідно рекультивації ландшафтів, а також глобальним кліматичним меліораціям.

Кінбурнська арена - один із семи піщаних масивів Олешківських пісків. З метою з'ясування особливостей формування Кінбурнської арени і загалом території цих пісків уперше для досліджуваного регіону запропоновано типологію форм рельєфу та проведено мікроморфологічні й морфоскопічні дослідження кварцових піщаних зерен. Карта-схема типів форм рельєфу ілюструє геоморфологічне різноманіття арени, а для її окремих частин - унікальність і специфічність. Аналіз параметрів піщаних зерен Кінбурнської арени засвідчив переважання недостатньо обкатаних зерен, а також домінування бугристого й бугристо-східчастого типів поверхневої текстури піщаних зерен. Типологія мезоформ рельєфу арени та інтерпретація параметрів проаналізованих зерен надали змогу констатувати домінуючу роль флювіальних процесів у формуванні піщаних відкладів Кінбурнської арени й підпорядковане значення еолових процесів.