Розглядаються основні проблеми архівного будівництва доби визвольних змагань. Висвітлюється діяльність органів влади щодо охорони, обліку і концентрації архівних матеріалів, головні напрямки бібліотечної політики, особливості організації бібліотечного обслуговування дітей, бібліотечної справи на селі в умовах більшовизації культурно-освітнього процесу. Повідомляється про діячів архівної та бібліотечної справи: П.Скоропадського, М.П.Василенка, В.І.Вернадського, І.І.Огієнка, В.Модзалевського, К.Ляховича та ін. Аналізується діяльність київської школи документалістів, роль видатних мовознавців у формуванні архівних та бібліотечних колекцій тощо.

Розглядається українське бібліотекознавство напередодні XXI століття, стан і завдання розробки системи інформаційно-бібліографічного забезпечення потреб з бібліотечної професіології, ретроспективна бібліографічна інформація з історії України, патентно-інформаційне та правове забезпечення винахідників і раціоналізаторів України та ін.

Розглянуто проблеми реалізації соціальної та глобальної інфопотреб, основні підходи до управління сучасною бібліотекою, концепції та напрями професіоналізації дипломованих фахівців у системі бібліотечних об'єднань України. Висвітлено психологічні аспекти впливу комп'ютерних технологій на розвиток особистості, проаналізовано місце бібліотекознавства в системі національних цінностей демократичної держави, а також бібліотечно-інформаційні ресурси як надбання пам'яті та фактор інформаційної мобільності нації.

Наведено повну інформацію про державні бібліотеки усіх 27 регіонів України за період 1997-1998 рр. Запропоновано широкий спектр статистичних показників за всіма основними напрямками роботи державних бібліотек (кількістю одиниць бібліотечного фонду, користувачів, книговидачі, бібліотечних працівників тощо) у порівнянні. Вперше виділено інформацію про державні, наукові бібліотеки України, подано показники щодо бібліотечного абонемента.

Монографію присвячено соціологічному аналізу етнотериторіальної спільноти Донбасу в контексті етнічної структури України. Запропоновано нове розуміння етносу, його морфології та атрибутивних рис. Значну увагу приділено регіональним та етнотериторіальним спільнотам, історично-стадіальним типам етнічних спільнот, а також етнокультурній самосвідомості мешканців Луганщини. Окремі розділи присвячено еволюції ціннісного компонента масової свідомості населення нашої країни, зокрема, загостренню суперечностей між ціннісним ідеалом та ціннісними орієнтирами повсякденного життя у 70-ті та 80-ті рр. ХХ ст.

Запропоновано системний підхід до історії розвитку наукових уявлень про можливості масових комунікацій. Комунікацію розглянуто як обмін інформацією за допомогою символів та образів. Простежено основні етапи розвитку комунікації , пов'язані з розвитком книгодрукування та електронних засобів масової комунікації. Особливу увагу приділено засобам масової інформації як головним каналам отримання та передавання інформації, з'ясовано їх основні соціальні функції . Зроблено висновок про необхідність проведення досліджень у галузі комунікативної політики підприємств.

Розглянуто методи навчання іноземних мов на неспеціальних факультетах. З'ясовано причини недостатнього рівня володіння іноземною мовою випускниками вузів, однією з яких є стандартизація учбового процесу. Наведено вимоги до студентів, які вивчають іноземні мови. Особливу увагу приділено ефективності управління процесом навчання та ролі викладача. Обговорено два підходи до навчання іноземних мов. Окрему увагу приділено проблемам комунікативної та некомунікативної діяльності студентів. Реалізацію комунікативно-діяльнісного підходу щодо навчання забезпечують в цілому функціональна спрямованість змісту і структурування лінгвістичних знань. Досліджено "фактор тривожності", психологічну екстравертованість та інтровертованість, яким необхідно приділити увагу під час навчання іноземних мов. Висунуто тезу про те, що неоднаковість реакції студентів на методи навчання можна конкретизувати в термінах стадій когнітивного розвитку індивідуумів; ефективність навчання залежить у значній мірі від соціальної мотивації. Доведено, що справжній успіх у навчанні залежить від періодичної переоцінки і модифікації учбових планів та збереження дихотомії студент/викладач як вирішальних факторів успішного навчання.

У посібнику розглядаються такі питання: концептуальні засади організаційної поведінки, людина в системі організаційної поведінки, виконання й оцінка роботи індивідуума, організація роботи та мотивація поведінки робітника, природа та типи груп в організаціях, групова і міжгрупова динаміка управління груповими процесами й творчістю груп, управління комунікаціями, конфліктами та стресами, влада та лідерство в організації, організаційна культура й управління організаційним розвитком. Виклад цих питань завершується конкретними практичними рекомендаціями і порадами менеджерам.

Наведено індивідуально-психологічні характеристики особистості. Охарактеризовано її мотивацію та ставлення до різних складових трудового процесу, вертикальних та горизонтальних комунікацій, міжособистісних стосунків, тенденцій організаційного розвитку та реакцій на зміни. Розроблено ефективні стратегії розвитку організації та формування політики оптимальної мобілізації людських ресурсів. Викладено концептуальні засади організаційної поведінки. Визначено місце людини у системі організаційної поведінки. Наведено рекомендації щодо організації роботи та мотивації поведінки працівника. Розглянуто питання природи та типів груп в організаціях. Розкрито сутність групової та міжгрупової динаміки, управління груповими процесами. З'ясовано особливості управління комунікаціями, конфліктами та стресами. Висвітлено проблеми організаційної культури й управління організаційним розвитком.

Розглянуто головні характеристики медіа, що висвітлюють новини, їх зміст, політичні та соціальні умови функціонування у розвинених ліберальних демократіях. Особливу увагу приділено домінуючій ліберально-плюралістичній перспективі та її протилежності - радикальній, або "критичній", парадигмі. Детально проаналізовано соціальну детермінацію журналістики. Охарактеризовано головні потенційні джерела впливу на зміст засобів інформації на різних рівнях узагальнення.

Здійснено історичний екскурс в розвиток стратегічного управління, де визначено його конкретне місце. Розкриваються поняття, складові та процеси, що характерні для стратегічного управління, зокрема, стосовно змісту та структури стратегічного управління, місії та цілей підприємства, системного аналізу внутрішнього середовища та зовнішнього оточення, місця планування в стратегічному управлінні. Наводиться характеристика товарно-ринкової, ресурсно-ринкової, технологічної, фінансово-інвестиційної, соціальної, інтеграційної та комплексної стратегії підприємства. Висвітлюються питання ризику прийняття стратегічних рішень, пропонується концепція прийнятного ризику, розкриваються методи кількісної оцінки його показників, математичні моделі та управління ризиком в процесі реалізації стратегічних рішень. Аналізується роль та місце інформації в стратегічному управлінні, досліджується природа інформації, пропонуються методи визначення кількості та якості інформації в управлінні підприємством. Увагу приділено висвітленню взаємозв'язків таких понять, як "інформація" і "комунікація", а також місцю сучасних інформаційних технологій в ефективній реалізації стратегій підприємства.

Аналізується транспортна політика пострадянських держав у нових геополітичних умовах. Показано прагнення Росії, України та інших нових незалежних держав до максимального самозабезпечення міжнародними транспортними комунікаціями та використання транзитних можливостей сусідніх країн. Робляться висновки щодо необхідності структурних змін у транспортних комплексах та підвищення конкурентоспроможності транспортних організацій.

Розглянуто проблеми утвердження громадянського суспільства в Україні, новітні інформаційні технології та гуманітарну політику держави, процес формування громадської думки і засоби масової комунікації у державі. Висвітлено нові політичні технології в контексті психології політичного вибору, соціокультурне середовище, його вплив на формування особистості. Проаналізовано різновимірність поняття української культури.

Рассмотрены актуальные аспекты современной фразеологии, а также американский сленг как социально-детерминированный лексический пласт. Показана роль констант интеллектуального пространства в работе Л.В.Выготского "Mind in society". Приведены структурно-грамматические характеристики фразеологических единиц, содержащих анимальный образ, а также структурно-семантический анализ фразовых глаголов на примере глагола to take. Проанализированы особенности использования "трудовой" фразеологии на занятиях немецкого языка.

Наведено бібліографію документів з бібліотечної справи, бібліотекознавства, бібліографознавства, а також книгознавства, інформатики, документознавства, архівної та музейної справи провідних бібліотек Харкова за 2004 р. Розглянуто окремі видання, електронні ресурси та неопубліковані документи (автореферати дисертацій, препринти, машинопис) українською, російською, англійською та німецькою мовами.

Приведена библиография документов по библиотечному делу, библиотековедению, библиографоведению, а также книговедению, информатике, документоведению, архивному и музейному делу ведущих библиотек Харькова за 2004 г. Рассмотрены отдельные издания, электронные ресурсы и неопубликованные документы (авторефераты диссертаций, препринты, машинопись) на украинском, русском, английском и немецком языках.

Описано структурні елементи староукраїнського наукового тексту XVIII ст. в передмові до "Лексикону латинсько-слов'янського" українського вченого І.Максимовича. Висвітлено етнічні процеси та особливості змін у мові таврійських болгар, лінгвокультурологічні особливості колоративів у болгарському фольклорному тексті. Розкрито лінгвокультурологічний аспект змісту художнього твору малої прози німецьких письменників. Розглянуто питання грецьких релігійних запозичень в українській мові. Проаналізовано особливості політичного впливу приватного телебачення на аудиторію.

Представлено описание структурных элементов староукраинского научного текста XVIII ст. в предисловии к "Лексикону латинско-славянскому" украинского ученого И.Максимовича. Освещены этнические процессы и особенности изменений в речи таврийских болгар, лингвокультурологические особенности колоративов в болгарском фольклорном тексте. Раскрыт лингвокультурологический аспект содержания художественного произведения малой прозы немецких писателей. Рассмотрены вопросы греческих религиозных заимствований в украинском языке. Проанализированы особенности политического влияния частного телевидения на аудиторию.

Розглянуто історію становлення паблік рилейшнз (ПР), етапи, практичні аспекти її концепції. Проаналізовано відносини ПР з засобами масової інформації, державою та місцевою владою, працівниками підприємства та споживачами. Запропоновано методику оцінки ефективності ПР-програм, розкрито суть поняття трудового колективу. Наведено напрямки дослідження іміджу підприємства, викладено схему функціональної взаємодії комерційної структури з окремими органами державного управління. Визначено взаємозв'язок між маркетинговими комунікаціями та комунікаціями в ПР.

Рассмотрена история становления Паблик Рилейшнз (ПР), этапы развития, практические аспекты ее концепции. Проанализированы отношения ПР со средствами массовой информации, государством и местной властью, работниками предприятия и потребителями. Предложена методика оценки эффективности ПР-программ, раскрыта сущность понятия трудового коллектива. Приведены направления исследования имиджа предприятия, изложена схема функционального взаимодействия коммерческой структуры с отдельными органами государственного управления. Определена взаимосвязь между маркетинговыми коммуникациями и коммуникациями в ПР.

Наведено покажчик наукових джерел дослідження масової комунікації та журналістики останнього десятиріччя XX ст. Систематизацію бібліографічних матеріалів здійснено за такими напрямками: "Теорія журналістики", "Масова комунікація. Інформаційне суспільство". Наведено перелік основних інформаційно-бібліографічних видань Інституту журналістики за даний хронологічний період.

Представлен указатель научных источников исследования массовой коммуникации и журналистики последнего десятилетия XX ст. Систематизация библиографических материалов осуществлена по таким направлениям: "Теория журналистики", "Массовая коммуникация. Информационное общество". Приведен перечень основных информационно-библиографических изданий Института журналистики за данный хронологический период.

Описано технологію побудови конкретної програми соціально-психологічного тренінгу "Професійна комунікація слідчого (на прикладі очної ставки)" та організаційні, методичні, змістові алгоритми тренінгу. Наведено дані про ефективність її застосування в учбовому процесі під час підготовки майбутніх слідчих.

Описана технология построения конкретной программы социально-психологического тренинга "Профессиональная коммуникация следователя (на примере очной ставки)" и организационные, методические, содержательные алгоритмы тренинга. Приведены данные об эффективности ее применения в учебном процессе при подготовке будущих следователей.

The technology construction of the concrete program of a social-psychological training "The professional communications of the inspector (on an example of a confrontation)" and organizational, methodical, substantial algorithms of a training is described; the data on efficiency of its application in educational process are given by preparation of the future inspectors.

Наведено результати психолінгвістичного дослідження поняття "атмосфера спілкування". На підставі аналізу словесних відповідей шістдесяти носіїв української мови засвідчено, що атмосфера спілкування - це комплексна категорія, яка формується низкою мовних і позамовних чинників і впливає на лінгвальні аспекти та успішність комунікації в цілому.

The present paper is an attempt at a psycho-linguistic study of the notion of atmosphere of communication. The processing of verbal reactions of sixty speakers of Ukrainian has led to believe that the atmosphere of communication is quite a complex category moulded by a set of verbal and non-verbal factors. The said category is argued to be of relevance for the verbal aspects and overall efficiency of communication.