Висвітлено долю українських кобзарів-бандуристів Кубані. Запропоновано неповний реєстр прізвищ кубанських кобзарів-бандуристів. Розглянуто проблему осмислення тоталітарної культури. Розкрито соціокультурний аспект української еміграції у Чехословаччині 1920-х рр. Описано традиції щодо укладення шлюбу у бойків Карпат кінця ХІХ - першої половини ХХ ст. Охарактеризовано суспільно-політичне становище селян Правобережної України на межі XVIII - ХІХ ст. Проаналізовано асиміляційну політику царизму в Правобережній Україні у другій половині ХІХ ст.

Наведено найвідоміші та найгрунтовніші експериментальні дослідження соціально-психологічних феноменів таких відомих вчених, як С.Аш, А.Бандура, М.Занна, С.Пак, Ф.Зімбардо, О.-Ф.Кінцель, Л.Кольберг, Р.Ла-Пьєр, Б.Латене, Д.Дарлі, К.Левін, Е.Лофтус, Е.Мейо, С.Мілгрем, Ф.Хайдер та ін.

На основі фондових матеріалів державних архівів, музеїв, історико-літературних видань, періодики, результатів етнологічних експедицій, свідчень очевидців подається аналіз кобзарства і бандурництва, його еволюції і причин занепаду. Висвітлюються перспективи відродження автентичного кобзарського виконавства, наводяться статистичні відомості про народних співців і характерні репресивні заходи щодо них. В окремому розділі зібрано матеріали, присвячені концептуальним засадам автентичного виконавства та кобзарського інструментарію, практичні нотатки до початкових кобзарських студій, документи, спогади і поетичні твори про трагедію кобзарства.

Досліджено історію створення Харківської капели кобзарів і популяції народного кобзарського мистецтва в 20-ті рр. XX ст. Українські кобзарі були культурною і політичною опозицією того часу, зберігачами народної пам'яті. Коли остаточно сформувався склад капели, було написано і затверджено її статут, в якому визначено основні напрями роботи: захист кобзарського мистецтва, поширення серед населення знань, популяризація народної пісні та гри на бандурі, вдосконалення інструменту, проведення лекцій та бесід про кобзарське мистецтво, концертів і подорожей, етнографічних записів музичної творчості, організація шкіл, студій гри на кобзі, майстерень з виготовлення інструментів.

Розглядається життя і творчість кобзаря з Ромен Євгена Адамцевича. Містяться замовчувані за радянських часів факти, які істотно доповнюють образ народного співця, висвітлюють питання його значення у формуванні національної самосвідомості нашого сучасника. Повідомляється, що характерною особливістю виконавської манери Євгена Адамцевича є те, що у ній практично неможливо виділити виконуване і виконавця: кобзар зливається з піснями повністю і до кінця, виражаючи себе в них і їх у собі. Представлені спогади, листи, наукові розвідки.

Наведено відомості про музичну, етнографічну, виконавську, театральну, перекладацьку та літературну діяльність Г.Хоткевича. Розглянуто особливості формування естетичних поглядів митця і розвитку оригінального композиторського стилю бандуриста. Показано вплив традицій української класичної музики та фольклорної спадщини на творчу діяльність Г.Хоткевича. Наведено записи зразків аутентичного фольклору, вокальних, інструментальних, камерних, симфонічних і дитячих творів Г.Хоткевича. Представлено бібліографічний покажчик мистецтвознавчої спадщини композитора.

Приведены сведения о музыкальной, этнографической, исполнительской, переводческой и литературной деятельности Г.Хоткевича. Рассмотрены особенности формирования эстетических взглядов и развития оригинального композиторского стиля бандуриста. Показано влияние традиций украинской классической музыки и фольклора на творческую деятельность Г.Хоткевича. Приведены образцы записей аутентичного фольклора, вокальных, инструментальных, камерных, симфонических и детских произведений Г.Хоткевича. Представлен библиографический указатель искусствоведческих трудов композитора.

Розглянуто актуальні питання композиторської творчості та виконавської інтерпретації, теорії і практики музичного виконавства та педагогіки. Висвітлено основні теоретично-технологічні аспекти формування виконавської майстерності саксофоніста, психологічні аспекти художньої майстерності виконавця-інструменталіста, еволюції бандурного виконавства. Наведено порівняльний аналіз інтерпретації барокової музики, розвитку ансамблевого баянно-акордеонного виконавства в Україні, формування та розвитку Київської оперно-симфонічної диригентської школи 1920 - 1990 рр. як цілісної системи "виховання - навчання" виконавців.

Рассмотрены актуальные вопросы композиторского творчества и исполнительской интерпретации, теории и практики музыкального исполнительства и педагогики. Освещены основные теоретико-технологические аспекты формирования исполнительского мастерства саксофониста, психологические аспекты художественного мастерства исполнителя-инструменталиста, эволюции бандурного исполнительства. Приведены сравнительный анализ интерпретации барокковой музыки, развития ансамблевого баянно-аккордеонного исполнительства в Украине, формирования и развития Киевской оперно-симфонической диригентской школы 1920 - 1990 гг. как целостной системы "воспитания - обучения" исполнителей.

Розглянуто особливості самобутніх картин героїко-епічного жанру, відомих під загальною назвою "Козак Мамай", спрямованих на історико-філософські узагальнення громадських подій та життєвих ситуацій. Викладено питання походження головного героя картин, розкрито причини перетворення колись негативного образу кочівника-поневолювача на позитивний і надання його імені ореолу геройства. Висвітлено глибинну символіку зображень козака, дуба, коня і бандури, а також композиційні прийоми побудови картин.

Рассмотрены особенности самобытных картин героико-эпического жанра, известных под общим названием "Казак Мамай", направленных на историко-философские обобщения общественных событий и жизненных ситуаций. Изложены вопросы происхождения главного героя картин, раскрыты причины превращения когда-то отрицательного образа кочевника-поработителя на положительный и предоставления его имени ореола геройства. Освещена глубинная символика изображений казака, дуба, коня и бандуры, а также композиционные приемы построения картин.

Висвітлено актуальні питання теорії, методології, історії вітчизняного та зарубіжного музичного, театрального та кіномистецтва. Розглянуто питання музично-фольклористичної текстології у "Коментарі до збірника українських народних мелодій" дослідника кобзарської лірики К.Квітки. Проаналізовано регіональну специфіку традиційного вокального виконавства Полтавщини. Розглянуто питання удосконалення бандури в контексті історичного розвитку кобзарства України та діаспори.

Освещены актуальные вопросы теории, методологии, истории отечественного и зарубежного музыкального, театрального и киноискусства. Рассмотрены вопросы музыкально-фольклористической текстологии в "Комментарии к сборнику украинских народных мелодий" исследователя кобзарской лирики К.Квитки. Проанализирована региональная специфика традиционного вокального исполнительства Полтавского региона. Рассмотрен вопрос об усовершенствовании бандуры в контексте исторического развития кобзарства Украины и диаспоры.

Досліджено культурне життя України за часів правління гетьмана Скоропадського. Висвітлено творчий шлях капели бандуристів, а також її здобутки щодо збереження українських фольклорних традицій, зокрема козацьких дум.

Исследовано состояние культурной жизни Украины во времена правления гетмана Скоропадского. Освещен творческий путь капеллы бандуристов, а также ее достижения касающиеся сохранения украинских фольклорных традиций, в частности казацких дум.

Уперше представлено у хронологічному порядку (від найдавніших часів до 2000 р.) історію кобзарства (події та факти). Докладно проаналізовано сучасний стан і проблеми кобзарського мистецтва. Розглянуто постаті найвизначніших кобзарів, бандуристів, лірників та популяризаторів даного мистецтва: В.А.Проника, В.М.Перепелюка, В.С.Литвина, Є.Ф.Леміша, М.Д.Коваля та ін.

Впервые представлена в хронологическом порядке (от древних времен до 2000 г.) историю кобзарства (события и факты). Детально проанализировано современное состояние и проблемы кобзарского искусства. Значительное внимание уделено выдающимся кобзарям, бандуристам, лирникам и популяризаторам данного искусства: В.А.Пронику, В.М.Перепелюку, В.С.Литвину, Е.Ф.Лемиш, М.Д.Ковалю и др.

Висвітлено питання історії, загальної теорії, методики та практичної діяльності музичного виконавського мистецтва. Розглянуто новітні тенденції сучасного хорового мистецтва України, а також неофольклор як художньо-естетичне явище в музичному мистецтві. На підставі використання матеріалів музичних творів епохи бароко розкрито стилістичні аспекти виконавської майстерності баяніста-акордеоніста. Висвітлено роль слухових і рухових відчуттів у розвитку техніки гри на музичному інструменті. На прикладі Першої сонати М.Дремлюги здійснено народно-професіональний синтез особливостей сучасного бандурного мистецтва.

Наведено історичні відомості про кобзу, бандуру та ліру, висвітлено життєвий і творчий шлях народних співців історії Г.М. Любистка, Т.М. Пархоменка, С.С. Власка, І.К. Рачка та інших кобзарів Чернігівщини. Охарактеризовано сучасне мистецтво бандуристів і лірників поліського краю.

Приведены исторические сведения о кобзе, бандуре и лире, освещён жизненный и творческий путь народных певцов истории Г.М. Любистка, Т.М. Пархоменко, С.С. Власко, И.К. Рачка и других кобзарей Черниговщины. Охарактеризовано современное искусство бандуристов и лирников полесского края.

Розглянуто особливості інтерпретації поезії П.Карпанського у вокальній музиці початку ХХ ст. Висвітлено деякі аспекти втілення жанрової специфіки вокальної симфонії в українській музиці за даний період. Проаналізовано творчу спадщину галицьких композиторів 1920 - 1930 рр. Охарактеризовано бандурне мистецтво Галичини як складову музичної культури України, а також бойчукізм як явище світового й українського національного мистецтва. Проаналізовано драматургію С.Черкасенка в репертуарі українського театру в діаспорі.

Рассмотрены особенности интерпретации поэзии П.Карпанского в вокальной музыке начала ХХ ст. Освещены некоторые аспекты воплощения жанровой специфики вокальной симфонии в украинской музыке за данный период. Проанализировано творческое наследие композиторов Галиции за период 1920 - 1930 гг. Охарактеризовано бандурное искусство данного региона как составляющая музыкальной культуры Украины, а также бойчукизм как явление мирового и украинского национального искусства. Проанализирована драматургия С.Черкасенко (1876 - 1940 гг.) в репертуаре украинского театра в диаспоре.

Визначено основні принципи музичної педагогіки академічного народно-інструментального мистецтва в Україні, започатковані професором М.М.Гелісом. Охарактеризовано становлення баянної композиторської школи в Україні. Проаналізовано історичні основи виникнення та ствердження ансамблевого виконавства на бандурі. Розглянуто методологію цимбального звукотворення та методичні засади раціоналізації виконавської техніки цимбаліста.

Определены основные принципы музыкальной педагогики академического народно-инструментального искусства в Украине, основателем которой был профессор М.М.Гелис. Охарактеризировано становление баянной композиторской школы в Украине. Проанализированы исторические основы возникновения и утверждения ансаблевого исполнения на бандуре. Рассмотрена методология цимбального звукосоздания и методические основы рационализации исполнительской техники цимбалиста.

Висвітлено життєвий шлях і творчу діяльність Б.М.Фільц - видатної української композиторки. Проаналізовано її твори інструментальної музики, написані для інших оркестрових інструментів, зокрема, "Колискову", "У лісі" - для гобоя, "Новелету" - для арфи, "Імпровізацію" - для бандури та фортепіано, "Антилопи", "Гірську мелодію" - для баяна. Наведено нотний матеріал пісень "Ялинка", "Бабуся-Ягуся", "Два хлопчики".

Освещены жизненный путь и творческая деятельность Б.М.Фильц - выдающегося украинского композитора. Проанализированы ее произведения инструментальной музыки, написанные для других оркестровых инструментов, в частности, "Колыбельная", "В лесу" - для гобоя, "Новеллета" - для арфы, "Импровизация" - для бандуры и фортепиано, "Антилопы", "Горная мелодия" - для баяна. Предложен нотный материал песен "Елочка", "Бабушка-Ягушка", "Два мальчика".

Простежено генезу музично-теоретичної думки в Україні XVII ст. Проаналізовано особливості використання традицій та новаторства у творчості українських композиторів ХХ ст. Висвітлено роль освітньої традиції та оточення у формуванні особистості Г.Хоткевича - прозаїка, драматурга, критика, літературо- та мистецтвознавця, композитора, скрипаля та бандуриста, хормейстера, диригента, актора, режисера, етнографа, історика, педагога. У контексті кобзарських традицій України та діаспори розглянуто ансамблевий вид виконавства на бандурі. Охарактеризовано фольклорний ансамбль як історичний і сучасний феномен, а також загальну та професійну культуру як чинники формування національної гуманітарно-технічної еліти.

Прослежен генезис музыкально-теоретической мысли на Украине XVII ст. Проанализированы особенности использования традиций и новаторства в творчестве украинских композиторов ХХ ст. Освещена роль образовательной традиции и окружения в формировании личности Г.Хоткевича - прозаика, драматурга, критика, литературо- и искусствоведа, композитора, скрипача и бандуриста, хормейстера, дирижера, актера, режиссера, этнографа, историка, педагога. В контексте кобзарских традиций Украины и диаспоры рассмотрен ансамблевый вид исполнения на бандуре. Охарактеризованы фольклорный ансамбль как исторический и современный феномен, а также общая и профессиональная культура как факторы формирования национальной гуманитарно-технической элиты.

Розглянуто сторінки життя та діяльності М.Теліги - бандуриста та композитора, підкреслено його вагомий внесок у мистецтво гри на бандурі першої половини ХХ ст. Наведено відомості про дружину бандуриста О.Телігу - відому українську поетесу та громадську діячку.

Рассмотрены страницы жизни и деятельности М.Телиги - бандуриста и композитора, подчеркнут его весомый вклад в искусство игры на бандуре первой половины ХХ ст. Приведены сведения о жене бандуриста Е.Телиге - известной украинской поэтессе и общественном деятеле.

Висвітлено теоретичні та історичні проблеми розвитку українського образотворчого і музичного мистецтв. Розглянуто питання музичної культури Галичини та інших регіонів України, розвитку музичної освіти, теорії і практики виконавства, народної творчості. Проаналізовано основні етапи розвитку музичної культури української діаспори, діяльність українського народного театру ім. І.Тобілевича. Описано специфічні риси і тенденції розвитку львівської скрипкової школи другої половини ХХ ст., динаміку конструкцій бандури в Україні та діаспорі. Розкрито особливості іконографії агіографічних зображень західноукраїнських процесійних ікон XVII - XIX ст.

Освещены теоретические и исторические проблемы развития украинского изобразительного и музыкального исскуств. Рассмотрены вопросы музыкальной культуры Галиции и других регионов Украины, развития музыкального образования, теории и практики исполнительства, народного творчества. Проанализированы основные этапы развития музыкальной культуры украинской диаспоры, деятельность украинского народного театра им. И.Тобилевича. Описаны специфические черты и тенденции развития львовской скрипичной школы второй половины ХХ ст., динамика конструкций бандуры в Украине и диаспоре. Изучены особенности иконографии агиографических изображений западноукраинских процессионных икон XVII - XIX ст.

Наведено відомості з історії дослідження українського звукозапису, запропоновано списки фонозаписів української музики та її виконавців протягом минулого століття, а також каталог авторського фонографічного архіву. Проведено дискографічні дослідження записів видатних виконавців, зокрема С.Крушельницької, Українського хору під керівництвом О.Кошиця, Капели бандуристів ім.Шевченка з Детройту, досліджено записи музичних творів на слова Т.Шевченка. Проведено огляд звукозаписів української духовної та релігійної музики, розглянуто творчу діяльність маловідомих українських вокалістів - О.Нижанковського та О.Гвоздецької. До наукового обігу введено маловідомі дискографічні матеріали, серед яких - перша повна міжнародна дискографія музики Л.Бортнянського.

Приведены сведения по истории исследования украинской звукозаписи, предложены списки фонозаписей украинской музыки и ее исполнителей периода прошлого века, а также каталог авторского фонографического архива. Проведены дискографические исследования записей выдающихся исполнителей, в частности С.Крушельницкой, Украинского хора под руководством А.Кошицы, Капеллы бандуристов им. Т.Шевченка из Детройта, исследованы записи музыкальных произведений на слова Т.Шевченка. Осуществлен обзор звукозаписей украинской духовной и религиозной музыки, освещена творческая деятельность малоизвестных украинских вокалистов - А.Нижанковського и А.Гвоздецкой. В научный оборот введены малоизвестные дискографические материалы, среди которых - первая полная международная дискография музыки Л.Бортнянского.