Розглянуто основні етапи розвитку літератур Близького та Далекого Сходу, розкрито особливості композиції, художніх засобів східних творів. Висвітлено особливості єгипетської, індійської, китайської, корейської, японської, грецької та шумеро-аккадської міфології, поетики індійських та арабських казок, архаїчних та класичних епосів. Викладено принципи вивчення священних книг народів Сходу: Веди, Авести, Старого та Нового Заповіту, Корану, Лунь юй. Охарактеризовано перську, китайську, японську та арабську літератури.

Видання дає змогу широко вивчити феномен релігії, її походження, відповідну конфесійну літературу: Веди, Трипітаку, Авесту, Біблію тощо, культову практику і свята, національний колорит церков. Осмислення релігії в контексті суспільних, духовних і правових реалій сьогодення зумовило структурну побудову цієї книги. Її складають розділи, присвячені визначенню предмета дослідження релігієзнавчої науки, знайомству з основними релігієзнавчими концепціями, з'ясуванню ролі релігії у духовній культурі людства, а також розгляду проблеми її походження, структури, елементів та основних функцій. У підручнику розглядаються історія і сучасне становище племінних, ранніх та пізніх національних релігій, основні положення віровчення і культу найвпливовіших релігій світу - буддизму, християнства, ісламу та їхніх основних течій. Особливе місце займає розділ, присвячений історії і сучасному стану релігії в Україні. В ньому йдеться про специфічний, софійно-гуманістичний характер релігійності наших предків, що сприяв формуванню слов'янського варіанту християнства і визначив його історичну долю в русі за автокефальну православну церкву, в розповсюдженні інших релігійних вірувань, які в наші часи репрезентують так звані нетрадиційні релігії. Є в підручнику і розділ, в якому йдеться про історичні форми вільнодумства, які породили традицію критичного ставлення до релігії, а також тенденції як до надмірної клерикалізації, так і до надмірної атеїзації суспільства, що врешті-решт зумовило питання про правове вирішення проблеми. Розглядається проблема конституційного закріплення і правового регулювання свободи совісті в Україні.

Наведено текст доповіді, виголошеної на Другій Всеукраїнській сходознавчій конференції, яка відбулася в Національному університеті "Києво-Могилянська академія" у квітні 2000 р. Окреслено деякі напрямки можливих компаративних досліджень генетичних і гомологічних паралелей на рівні архетипів і міфологем давньоіндійської та кельтської культур. Зіставлення даних окраїнних ареалів Євразії - ведичного та кельто-італійського, де збереглося багато культурних архаїзмів, дало можливість цілісно реконструювати первісні світоглядні уявлення індоєвропейців.

Висвітлено феномен сакрального в релігійно-естетичній свідомості, питання антропології стилю періоду західноєвропейського бароко і рококо, сакральної космоетики та профанованого пантеону ведизму. Визначено етнографічні компоненти феноменології культури, релігійні тенденції у творчості російських символістів. Проаналізовано соціокультурний розвиток західноукраїнських земель у контексті розгортання національного руху наприкінці ХІХ - на початку ХХ ст. Розглянуто питання еволюції антропоморфного мімезису античної пластики. Викладено диференційований підхід до навчання учнів у дитячих школах естетичного виховання.

Освещены феномен сакрального в религиозно-эстетическом сознании, вопросы антропологии стиля периода западноевропейского барокко и рококо, сакральной космоэтики и профанированного пантеона ведизма. Определены этнографические компоненты феноменологии культуры, религиозные тенденции в творчестве русских символистов. Проанализировано социокультурное развитие западноукраинских земель в контексте развёртывания национального движения в конце ХІХ - начале ХХ ст. Рассмотрены вопросы эволюции антропоморфного мимезиса антической пластики. Изложен дифференцированный подход к обучению учеников в детских школах эстетического воспитания.

Освещено содержание древнеукраинской славянской религии - Ведического Православия. Проанализированы монотеистично-космические направления религии, архитектурный, скульптурный, живописный, богослужебный и обрядовый каноны, символика, а также влияние религии на становление христианства.

Розглянуто сучасні наукові підходи щодо вивчення рігведійських явлень про людину. Проаналізовано внутрішню хронологію Рігведи та її апокрифічних текстів (Кхіл), проведено вивчення основних рігведійських гімнів (Валакхільї). Здійснено контекстуальний аналіз лексики Рігведи, що позначає людину, чоловіка та групу людей, наведено список синонімів Т.Єлізаренкової - відомого дослідника граматики ведійської мови. Проаналізовано давні філософські уявлення про безсмертя, богів, а також сущність і специфічні відмінні риси людини, встановлено особливості мови та стилю Рігведи.

Рассмотрены современные научные подходы к изучению ригведийских представлений о сущности человека. Проанализирована внутренняя хронология Ригведы и ее апокрифических текстов (Кхил), проведено исследование основных ригведийских гимнов (Валакхильи). Осуществлен контектуальный анализ лексики Ригведы, обозначающей человека, мужчину и группу людей, приведен список синонимов Т.Елизаренковой - известного исследователя грамматики ведического языка. Проанализированы давние философские представления о бессмертии, божествах, а также сущности и специфических отличительных свойствах человека, установлены языковые и стилистические особенности Ригведы.

Освещены вопросы религиоведения, в частности, культурологические и антропологические аспекты философии религии. Раскрыта сущность религии через природу религиозного отношения человека к миру, которое само по себе имеет фундаментальный характер. Рассмотрены вопросы происхождения религии и культуры, приведены типологизация и классификация религий по различным признакам, в частности, историко-культурному (хронологическому) основанию (архаических и религий цивилизованных обществ), теистичности - наличия или отсутствия в них идеи бога (дотеистических и теистических), составу пантеона - монотеистических (иудаизма, христианства и ислама) и политеистических (религии многобожия) - древнегреческой, ведических религий, религий инков и ацтеков.

Розглянуто світові космогонічні образи та символи езотеричного та ведичного вчень у зіставленні з відповідними українськими, показано їх спільне походження. Підтверджено науковими даними міфічні дати потопів і катастроф на планеті (200, 100, 80, 13 - 12 тис. років тому), а також льодових затоплень в Європі. Розглянуто питання довготривалого амазонського руху в Україні та пов'язану з ним проблему гунів.

Рассмотрены мировые космогонические образы и символы эзотерического и ведического учений при сопоставлении с украинским, показано их общее происхождение. Подтверждены научными данными мифические даты потопов и катастроф на планете (200, 100, 80, 13 - 12 тис. лет тому), а также оледенений в Европе. Рассмотрены вопросы существования длительного амазонского движения в Украине и связанная с ним проблема "гуннов".

Подано матеріал з історії релігії та міфології від найдавніших часів до сьогодення. Розглянуто різні концепції теорії релігії, її структуру та функції у житті суспільства й індивіда. Висвітлено проблеми генезису й еволюції релігії. Увагу приділено сучасним світовим релігіям. Наведено інформацію про форми первісних вірувань, міфологію Месопотамії, давньоєгипетських богів, хетську, фрігійську, халдейську, ведичну релігії, джайнізм, іудейські обряди, учення Будди, даосизм, дзен-буддизм, релігійний синкретизм Японії.

Приведен материал по истории религии и мифологии с древности до настоящего времени. Рассмотрены разные концепции и теории религии, ее структура и функции в жизни общества и индивида. Освещены проблемы генезиса и эволюции религии. Уделено внимание современным мировым религиям. Дана информация о формах первобытных верований, мифологии Месопотамии, древнеегипетских богах, хетской, фригийской, халдейской, ведической религиях, джайнизме, иудейских обрядах, учении Будды, даосизме, дзен-буддизме, религиозном синкретизме Японии.

Рассмотрены вопросы строительства первых больниц на территории Донецка в контексте описания их архитектуры. Освещены психологические аспекты композиционно-стилевых решений больничных зданий Донецка. Проанализированы особенности зарождения и развития судебной медицины в источниковедческом аспекте. Охарактеризована ведическая концепция истории цивилизации в преподавании основ аюрведической медицины. Раскрыта роль ассоциативных образов в комплексе упражнений лечебной физкультуры.

Досліджено закономірності змін ліпідного складу плазмолеми абсорбційних ентероцитів порожньої кишки плодів ведикої рогатої худоби (ВРХ). Розроблено й науково обгрунтовано схему одержання ізольованих абсорбційних ентероцитів плодів ВРХ. Установлено динаміку змін показників ліпідного складу плазмолеми абсорбційних ентероцитів, внаслідок чого їх можна вважати маркерними стосовно ступеня розвитку функції спеціалізованого кишкового епітелію. Маркерними особливостями є: підвищення вмісту загальних фосфоліпідів на тлі зниження вмісту холестеролу, зниження вмісту фосфатидилсерину на фоні підвищення вмісту фосфатидилетаноламіну, підвищення вмісту сфінгомієліну, зменшення співвідношення між кислими й основними фосфоліпідами, появу арахідонової кислоти в апекальних мембранах, зниження вмісту дієнових жирних кислот, зменшення вмісту середньоланцюгових жирних кислот.

Розглянуто питання філософії здоров'я людини на основі традиційних ведичних (давньоіндійських) знань, таких як Аюрведа, Бгагавад-гіта, Бгагавата-пурана та ін., які містять практичні рекомендації щодо підтримки здоров'я, перевірені протягом багатьох тисячоліть і збережені мудрецями Індії. Без знання філософії здоров'я людини неможливо на практиці вести здоровий спосіб життя, тому вивчення певних аспектів ведичної філософії, а саме Санг'ї та Йоги, необхідні для розширення кругозору кожного студента загальнолюдськими надбаннями, що допомагають усвідомити актуальну потребу ведення здорового способу життя та підтримки здоров'я як профілактичного засобу збереження здоров'я нації.

Определена сущность ведической культуры, раскрыты особенности вайшнавской культуры и определены главные составляющие традиции, что позволило приблизиться к пониманию сущности вед. Предложена ведическая медология управления развитием личности и общества в дестабилизирующих условиях кризисов, катастроф и информационной революции. Рассмотрена современная экономическая теория с позиций философского аспекта Бхакти-йоги. Выявлено эстетическое измерение ведийского общественного идеала и проанализирован его потенциал. Осуществлен сравнительный анализ различных мнений о роли молочных продуктов в питании и здоровье человека. Акцентировано внимание на проблеме инкультурации вайшнавизма в современный украинский контекст.

На підставі результатів дослідження зроблено висновок, що Аюверда базується на давніх ведичних знаннях, які являли собою засіб збереження здров'я, метод профілактики, систему харчування та методику всеохоплювального зцілення. Цілями Аюверди є продовження життя та забезпечення довершеного здоров'я, а також повне усунення хвороб та дисфункцій тіла.

На основании результатов исследования сделан вывод, что Аюверда базируется на давних ведических знаниях, которые представляли собой способ сохранения здоровья, метод профилактики, систему питания и методику полного исцеления. Целями Аюверды является продолжение жизни и обеспечение совершенного здоров'я, а также полное устранение болезней и дисфункций тела.

На підставі порівняння української мови та санскриту, вед і "Велесової книги", українських веснянок і міфу "Рігведи", інших міфів та вірувань народів, що населяли Україну й Індію, підсумовано, що українці безпосередньо причетні до світоглядно-філософських, релігійних, морально-етичних, суспільно-політичних уявлень, які містять веди й шастри, що українська мова й духовна культура сягають найдавніших, ведійсько-кімерійсько-трипільських часів тощо. Висловлено ідеї щодо походження назви "Україна".

Шляхом аналізу надбань психолого-педагогічної науки наведено авторські погляди щодо сучасного розуміння понять духовності, обдарованості, мудрості, моралі та можливості їх поєднання в одній особистості. З’ясовано роль духовних цінностей у структурі людської обдарованості, доведено пряму залежність соціального, психічного, фізичного життя і здоров’я людини від її особистісної адаптації та рівня розвитку, моральності й духовності. Наголошено, що рівень духовності є не менш важливою якістю людини, ніж обдарованість, яку розглянуто як систему певних властивостей особистості, в тому числі анатомо-фізіологічних, біологічних, психоемоційних. На основі аналізу наукових праць з проблем філософської антропології доведено, що людину з тваринним світом пов’язує прагнення до виживання і продовження роду, а відрізняє – наявність совісті і креативного мислення, притаманне їй від народження. Узагальнено, що творчість поєднує в собі дві важливі складові: творчий результат та задум і помисли, завдяки яким досягається цей результат. Якщо перший елемент – це справа техніки, то другий – морально-духовний – підкреслює внутрішній світ автора, з яким він живе і творить. Зроблено висновок, що творчість, яка не поєднує в собі високої духовності й гуманізму, не може називатися творчістю як такою.

Путем анализа достижений психолого-педагогической науки приведены авторские взгляды относительно современного понимания понятий духовности, одаренности, мудрости, морали и возможности их сочетания в одной личности. Выяснена роль духовных ценностей в структуре человеческой одаренности, доказана прямая зависимость социальной, психической, физической жизни и здоровья человека от его личностной адаптации и уровня развития, нравственности и духовности. Отмечено, что уровень духовности является не менее важным качеством человека, чем одаренность, рассмотренная как система определенных свойств личности, в том числе анатомо-физиологических, биологических, психоэмоциональных. На основе анализа научных работ по проблемам философской антропологии доказано, что человека с животным миром связывает стремление к выживанию и продолжению рода, а отличает – наличие совести и креативного мышления, присущее ему от рождения. Обобщено, что творчество сочетает в себе две важные составляющие: творческий результат, замысел и помыслы, благодаря которым достигается этот результат. Если первый элемент – это дело техники, то второй – морально-духовный – подчеркивает внутренний мир автора, с которым он живет и творит. Сделан вывод о том, что творчество, не сочетающее в себе высокую духовность и гуманизм, не может называться творчеством как таковое.

By analyzing the psychological and pedagogical achievements of science are given copyrights views on the modern understanding of the concepts of spirituality, talent, wisdom, morality, and the possibility of their combination in one person. The role of spiritual values in the structure of human talent, proven a direct relationship of social, mental, physical, human life and health from his personal adaptation and level of development, morality and spirituality. It’s noted that the level of spirituality as important human quality than talent, considered as a system of specific personality traits, including anatomical and physiological, biological, psycho-emotional. Based on the analysis of scientific papers on philosophical anthropology proved that man with the animal world connects desire for survival and procreation, and features – the presence of conscience and creative thinking that is inherent in him from birth. It’s generalized that creativity combines two important components: a creative idea and the result and thoughts, that lead to this result. If the first element – this is a technical matter, the second – the moral and spiritual – emphasizes the inner world of the author, with whom he lives and works. It’s concluded that creativity, not combines high spirituality and humanism can not be called as such creativity.

Наведено огляд основних аюрведичних знань про здоровий спосіб життя, досягнення щастя та довголіття - найдавнішої системи оздоровлення, оригінальних і чітких принципів профілактики, діагностики та лікування хвороб. З позицій Аюрведи надано нове розуміння здоров'я людини як єдності тілесної, душевної та духовної складових, із досягненням якої відновлюється істинна гармонія між людиною та навколишнім світом, що і є основою здоров'я. Простежено витоки українсько-санскритських мовних зв'язків і схожі риси старослов'янських і ведичних традицій цілительства як базових чинників творчого використання принципів Аюрведи в Україні, адаптованих до наших умов життя.

На підставі археологічних досліджень курганів Криворіжжя проаналізовано світогляд давнього населення населення регіону в III тис. до н. е. За результатами аналізу ведичної літератури, наукового доробку у галузі відтворення ідеологічних уявлень давнього населення сучасної України, країн Європи й Азії запропоновано авторську версію реконструкції святилищ і деяких обрядів. Увагу приділено космогонічним сюжетам, аналізу релігійних уявлень народів Передньої Азії та Індії, пов'язаних з давніми аріями.

Охарактеризовано людину як Добродія, в основі якої доброчинна діяльність і поведінка. Розглянуто доброчинну (моральну) природу Всесвіту, в якому Добро - найзагальніша сила і шлях Всесвіту, що забезпечує доброчинний і фізичний порядок світу та людини, і як висновок - людина народжена Добром і повинна відповідати образу свого творця. Тобто, однозначно визначено, що людина - це добродійна особистість. Подано характеристику і підтвердження таких чеснот як совість, упорядкованість, обов'язковість, справедливість, людяність, помірність, самоповага, патріотичність, сімейність, природолюбність, працелюбність, набожність їх загально-біологічними, соціально-культурними, всесвітньо-духовними основами. Ці чесноти - запорука зростання Добродія до Боголюдини - сповідника релігії Доброслав'я. Етика - основа соціалізму. Розглянуто особливості державного науково-господарського колективізму в державній системі Доброслав'я з перевагою загальнодуховних, а не економічних чинників. У державній системі Доброслав'я село передбачається як науково-виробничо-освітньо-виховне об'єднання в складі Академії Наук, що виконує обов'язки Уряду. Село повинно залишатись основою створених ним Людини, Добродія. З Трипільського Добра виросли арійські веди, брахманізм, буддизм, джайнізм, зороастризм, які розглянуто як набір Доброслав'я, якому близькі китайські даосизм і конфуціанство, і який вважає неприйнятними семітські релігії - юдаїзм, християнство, іслам. Тому безперечним, обов'язковим завданням України, Європи, арійства є звільнення від засилля семітських релігій.

Артефакти пам'яток зіставлено з текстами найдавнішої літератури: із протошумерським архівом Кам'яної Могили, з обрядово-епічними піснями "Веди словена" й гімнами арійсько-індійської "Ріг-Веди", із "Заповітними карбами" української Болоховщини та навченнями "Велесової книги", які на тисячоліття передують давньогрецькій "Історії" Геродота.