Числовими методами досліджено автолокалізовані електронні стани в дискретних анізотропних двовимірних кристалах з урахуванням електрон-фононної взаємодії. За умови відповідних значень фізичних параметрів такі системи моделюють квазіодновимірні сполуки класу спряжених полімерів (полідіацетиленів) з урахуванням міжланцюжкової взаємодії. Побудовано параметричні діаграми станів, що визначають області значень параметрів ланцюжків та міжланцюжкової взаємодії, за яких основний стан квазічастинки (електрона, дірки або екситону) відповідає автолокалізованому солітоноподібному стану, полярону малого радіуса або повністю делокалізованому стану.

Розглянуто задачу числового моделювання параметрів і характеристик мікросмугастої антени з резистивним диском, збуджуваної вертикальним електричним диполем. Для розв'язання задачі використано метод аналітичної регуляризації разом з методом Гальоркіна, що дозволило одержати нескінченну систему лінійних алгебричних рівнянь Фредгольма другого роду. Аналітично оптимізовано обчислювальний процес; отримано й обговорено енергетичні характеристики антени, такі як потужність просторової та поверхневих хвиль, діаграми спрямованості, ККД випромінювання для різних величин резистивності диска.

Представлені результати електричних та фотоелектричних вимірювань двох типів Al/пористий кремній (ПК)/монокристалічний кремній (c-Si)/Al сендвич структур с тонкими та товстими шарами ПК, що одержані хімічним забарвлюючим травленням. Вольт-амперні характеристики та спектри фотовідгуків свідчать про те, що фоточутливість структур з тонкими шарами ПК переважно визначається гетеропереходом (ГП) ПК/c-Si, а з товстими - ПК шарами. Властивості ГП з'ясовані в рамках зонної діаграми ізотипного ГП з протилежними напрямками вигину зон по обидва боки переходу завдяки високій концентрації дефектів на межі розподілу. ПК шари - фоточутливі, з максимумом чутливості біля 400-500 нм. Результати порівнюються з такими для структур на основі шарів ПК, що одержані eлектрохімічним травленням.

Розглянуто кінетику системи з параметром порядку, що зберігається, загартовану в нестійку двофазну область фазової діаграми. Досліджується вплив або випадкових неоднорідностей параметра порядку, які були уже присутні в системі до загартування, або "заморожених" флуктуацій рухливості на процес розділення фаз. Вивчається спільний вплив цих флуктуацій і постійно присутніх в системі термічних флуктуацій на структурний фактор. В першій з цих взаємопов'язаних задач рухливість в стандартному нелінійному рівнянні Кана-Хілларда припускається залежною від параметра порядку. У другій задачі рухливість має випадкову, незалежну від часу добавку. Показано, що у взаємодії первісно загартованих флуктуацій параметра порядку або флуктуацій рухливості з довгохвильовою нестійкістю Кана-Хілларда-Кука мають місце фізично різні випадки в залежності від співвідношення величин кореляційної довжини флуктуацій та граничної довжини в стандартній теорії Кана-Хілларда. Зокрема, крупномасштабні флуктуації рухливості підсилюють когерентну поведінку, ефективно послаблюючи роль термічного шуму. Для крупномасштабних неоднорідностей, навіть для малих часів, максимум нестійкості Кана-Хілларда зміщується в бік більших довжин хвиль. Це може бути інтерпретовано як початок огрублення.

Проаналізовано та розроблено новий спосіб алгоритмічного відновлення основних параметрів діаграми спрямованості (ДС) у разі відмов типу "Незбудження" частини випромінювачів решітки, які не усуваються в процесі експлуатації. Наведено один з можливих варіантів реалізації методу адаптивного до відмов випромінювачів синтезу амплітудно-фазового розподілу (АФР), який полягає у вимушеному формуванні нулів ДС несправної решітки в напрямах, що відповідають нулям номінальної ДС справної решітки.

Подано аналіз літературних даних і власних досліджень структури і фізико-хімічних властивостей сполук ряду амідів. Розглянуто особливості взаємодії амідів з водою, а також фазові діаграми стану. Показано, що аміди аліфатичних кислот здатні поєднувати фізико-хімічні властивості, необхідні для прояву ефективної кріозахисної активності, і відносяться до перспективних кріопротекторів.

Серед питань, які розглянуті в посібнику, слід виділити такі: причинні функції Гріна квазічасток у зображенні Гейзенберга, Дірака; нульові функції Гріна квазічасток та їх Фур'є-образи; функція Гріна квазічасток у зображенні взаємодії; теорема про зв'язані діаграми; правила побудови діаграм довільного порядку; повна функція Гріна екситонів у енергетичному (частотному) зображенні; діаграмна техніка в енергетичному зображенні; діаграмна техніка для фононної функції Гріна; Фур'є-образ фононної ФГ; діаграмна техніка для функцій Гріна квазічасток, які взаємодіють з фононами поляризаційного типу при Т=ОК та ін.

Методами рентгенівського фазового та мікроструктурного аналізів побудовано ізотермічний перетин діаграми стану системи Ce - Ni - In при 870 K в області 0-0.333 ат. часток Ce та при 670 K в області з вмістом церію більше 0.333 ат. частки. В системі утворюється 13 тернарних сполук і для 10 з них встановлено кристалічну структуру. Проведено порівняння дослідженої системи із спорідненими системами Ce - Ni - X (X=Al, Ga, Sn) та системою Ce - Cu - In. Аналізується вплив складу на валентний стан атомів Ce у сполуках.

Обговорюються фізичні властивості субзірок. Наведено сучасні фазові діаграми "температура - густина" та "температура - електронна щільність" для речовини надр субзірок. Розраховано сімейство воднево-гелієвих моделей субзірок за умови, що вони сферично-симетричні, не мають осьового обертання, магнітного поля та внутрішніх джерел енергії.

Показано деякі можливості методу неперервного вдавлювання індентора для оцінки міцнісних властивостей композиційних матеріалів, що використовуються для каталізаторів. За допомогою такої оцінки показано необхідність методологічної доробки технології мікромеханічних випробувань. Встановлено, що залежно від форми індентора, що використовується, можна реєструвати традиційні та нетрадиційні діаграми деформування поверхневого шару, а в разі застосування традиційних формул для розрахунку мікротвердості необхідно коригувати отримані розрахункові значення. Відпрацьовано методологію мікромеханічних випробувань під час повторно-статичного навантаження. З використанням експериментальних результатів показано, що метод неперервного вдавлювання індентора високочутливий до процесів структурної перебудови поверхневого шару досліджуваних матеріалів і може бути використаний у разі оптимізації складу та технологічних процесів отримання нових пористих каталізаторів.

Розглянуто несамоузгоджену задачу про генерацію електромагнітних хвиль об'ємом іоносферної плазми зі стоячими хвилями напруженості електричного поля, породжуваних на іоносферних висотах в області перетинання двох променів неперервних когерентних радіохвиль, що випромінюються установками, рознесеними по поверхні Землі. Розраховано діаграми спрямованості плазмового випромінювача і напруженості електричного поля в їх максимумі для різноманітних довжин хвиль та ширин початкових радіохвиль. Доведено, що ширина основної пелюстки плазмового випромінювача визначається відношенням ширини початкових випромінених променів до їх довжини хвилі. Відповідно до результатів числових експериментів напрямом, шириною та напруженістю поля основної пелюстки плазмового випромінювача можна керувати у широких межах. Є намір використовувати такий випромінювач для дальнього радіозв'язку та наземного просторово-часового моніторингу параметрів іоносфери.

Розглянуто залежність густини сумішей кислот від складу і температури. Показано, що густина розчинів знижується з ростом температури та вмісту води в системі. На основі експериментальних даних побудовано діаграми ізоденс та одержано математичну залежність.

Розглянуто динаміку відкритої механічної дисипативної системи з в'язкопружним деформівно зміцнюваним тілом нижче та вище його границі пружності у випадку, коли виникаюча в системі сила визначається кінематикою машини з обумовленим рухом. З'ясовано динамічне походження нелінійної ділянки діаграми розтягування в'язкопружного тіла за границею пружності, якій приписували "нелінійну пружність", що виникає внаслідок перехідного релаксаційного процесу. Після закінчення даного процесу в системі встановлюється сила, що визначається в'язкою течією тіла і відповідає його границі плинності. За границею пружності тіла внаслідок зміни керуючих параметрів та ефекту затягування виникає бістабільний стан системи, що призводить до її макроскопічної акустичної активності.

Поведінка відкритої механічної дисипативної системи, що складається з в'язкопружного зміцнюваного тіла та робочого пружного елемента, через який проходить обмін енергією між машиною і тілом, описується динамічною системою третього порядку. Керуючі параметри цієї системи визначаються приведеною масою та пружною жорсткістю, в'язким опором, деформаційним зміцненням та типом напруженого стану тіла, а також дисипацією енергії в зовнішньому середовищі. Розглянуто динаміку одноосного розтягування деформівного тіла нижче і вище його границі пружності у випадку, коли виникаюча в системі сила визначається кінематикою випробувальної машини з обумовленим рухом. З'ясовано динамічне походження нелінійної ділянки діаграми розтягу в'язкопружного тіла за границею пружності, якій приписували "нелінійну пружність". Показано, що вона виникає внаслідок перехідного релаксаційного процесу. Із закінченням цього процесу в системі встановлюється сила, що визначається в'язкою течією тіла і відповідає його границі текучості. За границею пружності тіла внаслідок зміни керуючих параметрів та ефекту затягування виникає бістабільний стан системи, що призводить до її макроскопічної акустичної активності.

На основі теорії докритичного розвитку тріщини, запропонованої А.О.Камінським, розв'язано задачу визначення безпечних навантажень і тривалості інкубаційного періоду тріщини для пластини з в'язкопружного старіючого композитного матеріалу (залізобетон). Для конкретного матеріалу побудовані діаграми безпечних навантажень і часу інкубаційного періоду тріщини.

Розглянуто новий метод вивчення фазових діаграм бінарних сплавів з використанням конденсованих у вакуумі плівок змінного складу та змінного стану. Метод дозволяє візуалізувати на підкладці всю або необхідну частину фазової діаграми та простежити її еволюцію за умов зміни товщини плівок. Досліджено системи з різним типом фазових діаграм Bi - Sn, Bi - Sb, Bi - Pb, In - Bi, In - Pb, Au - Sn та Au - Pb.

Розглянуто основні принципи побудови полі- та ізотермічних розрізів, фазові перетворення у типових сплавах, а також їх структуру. Значну увагу приділено діаграмам стану потрійних систем, компоненти яких обмежено розчиняються один в одному у твердому стані.

Аналізується роль і значення оборонних витрат як вагомих складових національної економіки. Критично переосмислено зарубіжний досвід з даної проблематики, економічний аспект історії українського війська, проаналізовано перший "військовий бюджет" Гетьманщини (середина ХVIII ст.), показано актуальність і важливість впливу оборонних витрат не лише на безпеку держави, а й на її економічний стан. Розроблено модель трансформації оборонної економіки для функціонування в умовах ринкових відносин, обгрунтовано механізми фінансового забезпечення оборонних потреб у перехідний період. Викладено конкретні рекомендації щодо планування, прогнозування та ефективного використання видатків на оборону в умовах фінансових обмежень.Пропонується залучати суб'єкти приватного сектора економіки для обслуговування оборонної сфери (аутсорсинг) на конкурсних засадах. Містяться математичні розрахунки, графічний матеріал (діаграми, малюнки, графіки, порівняльні таблиці), а також визначення наукових термінів.

Описано особливості різного типу упорядкування в твердих тілах: упорядкування вакансій, атомів втілення, формування магнітного, дипольного, зарядового, надпровідникового порядків. Показано графіки температурних та концентраційних залежностей параметрів порядку. Подано діаграми станів фазових перетворень. Результати розрахунків порівняно з експериментальними даними.

Викладено теорію мікропошкоджуваності зернистих композитів на базі моделювання мікроруйнувань у компонентах порами, заповненими частинками зруйнованого матеріалу, що чинять опір стиску. Критерій руйнування в мікрооб'ємі компонента прийнято в формі Шлейхера - Надаї, що враховує різницю граничних навантажень на розтяг і стиск, де границя міцності є випадковою функцією координат із розподілом Вейбулла. Напружено-деформований стан та ефективні властивості матеріалу визначено на основі стохастичних рівнянь теорії пружності для зернистого композита з пористими компонентами. Замикання рівнянь деформування та мікропошкоджуваності здійснено на базі рівнянь балансу пористості в компонентах. Побудовано нелінійні діаграми сумісних процесів деформування зернистих матеріалів і мікропошкоджуваності матриці. Досліджено вплив на них фізичних і геометричних параметрів.