Проанализированы изменения клеточного состава лимфоцитов селезенки и синтез белков, участвующих в регуляции апоптоза у потомства крыс с индуцированными опухолями молочной железы, матери которых содержались до и в период беременности на рационе, в состав которого входило 15 % оливкового или 7 % кукурузного масла. В возрасте 5 нед крысятам вводили дважды диметилбенз(а)антрацен (по 10 мг), после чего дальнейший анализ проводили в 3 группах животных, различающихся по рациону. Контрольной группой были крысята, которые содержались на рационе с 7 % кукурузного масла и родились от матерей, содержащихся в период беременности на этом же рационе. Опытными группами были крысята, родившиеся от матерей, которые содержались в период беременности на рационе с 15 % оливкового масла. При этом одна из опытных групп продолжала получать рацион с 15 % оливкового масла, тогда как другую переводили на рацион с 7 % кукурузного масла. Результаты эксперимента учитывали через 4 мес. Лимфоидные клетки в селезенке и инфильтратах опухолей анализировали иммуногистохимически, определяли В- и Т-клетки, а также синтез в этих клетках белков, ассоциированных с апоптозом (Fas-лиганд, р53, Всl-2). Результаты эксперимента в группах крысят, матери которых содержались на рационе с 15 % оливкового масла, зависели от того, на каком рационе в дальнейшем содержалось их потомство. При содержании матерей на рационе с 15 % оливкового масла, а потомства - на контрольном рационе в селезенке отмечалось уменьшение размеров зон, содержащих В- и Т-лимфоциты.

Если же крысята продолжали получать рацион с 15 % оливкового масла, у них отмечали признаки активации лимфоидной системы. При этом влияние такого рациона было различным в разных зонах селезенки. Увеличение размеров зародышевых центров селезенки, связанное с активацией продукции В-клеток, у потомства матерей, содержавшихся в период беременности на рационе с 15 % оливкового масла, было очевидным даже у крысят, которые перешли на контрольный рацион. Рацион с 15 % оливкового масла оказывал влияние и на состав лимфоидно-макрофагальных инфильтратов индуцированных опухолей молочной железы. Полученные данные свидетельствуют о том, что содержание крыс в период беременности на рационе с 15 % оливкового масла оказывает модулирующее действие на процессы индуцированного канцерогенеза у потомства.

Проверена гипотеза о том, что мутации в рецепторе эстрогена-alpha (РЭalpha) могут быть механизмом, при помощи которого опухоли приобретают гормононезависимый фенотип и резистентность к антиэстрогенной терапии. Аспирационные биоптаты были взяты у больных с метастазирующим раком молочной железы, устойчивым к тамоксифену. Выделена суммарная РНК и провели амплификацию полного домена связывания гормона (РЭalpha) методом ОТ-ПЦР, используя 4 пары перекрывающихся праймеров. По результатам анализа продуктов ПЦР на одноцепочечный конформационный полиморфизм мутаций выявлено не было, однако при секвенировании ДНК были обнаружены два варианта молчащего полиморфизма в кодонах 538 [GA C under -> GA T under (Asp)] и 594 [AC A under -> AC G under (Thr)]. Первый вариант был обнаружен с низкой частотой в опухолях, а второй - с одинаковой частотой как в опухолях, так и в контроле. При секвенировании во всех опухолевых образцах был выявлен также вариант с делецией экзона 7. Показано, что мутации в анализируемом домене не являются существенным механизмом развития резистентности к антиэстрогенам. Рассмотренный метод может быть использован для быстрого и надежного проведения мутационного анализа функционально значимых доменов различных белков.

Простежується вплив добавок в годівлі молодняка на мінливість прояву їх генетичного потенціалу. Наведено санітарно-гігієнічну оцінку умов утримання корів на фоні нормування годівлі та контролю мікроклімату приміщень. Запропоновано використання ферментних препаратів у раціонах молодняка свиней на відгодівлі, а також розглянуто деякі особливості росту великої рогатої худоби і молочної продуктивності корів в залежності від тривалості ембріонального періоду розвитку. Визначено епізоотичний стан господарства щодо туберкульозу великої рогатої худоби, обгрунтована необхідність застосування деяких фітонцидів для лікування кон'юнктивітів у тварин. Висвітлюються методи профілактики і засоби боротьби з плісеневими грибами, їх мікотоксинами в кормах тощо.

За результатами проведених досліджень виявлено наявність взаємодії "генотип - середовище". Зазначено, що тварини української червоно-рябої молочної породи з високою часткою спадковості за голштинською породою мають низьку адаптаційну здатність до умов середовища у господарстві.

Висвітлено питання сучасного фізіологічного та патологічного акушерства, частково - перинатології. Велику увагу приділено актуальним проблемам тератології, плацентарної недостатності, недоношеної вагітності, гестозу, акушерської кровотечі, психосоматичній діагностиці та лікуванню. Описано сучасні методи обстеження гінекологічних хворих. Розглянуто специфічні та неспецифічні запальні захворювання і новоутворення жіночих статевих органів, захворювання молочної залози. Визначено особливості розвитку репродуктивної системи та її порушення, розлади менструальної функції, вірильні та нейроендокринні синдроми. Наведено методику основних гінекологічних операцій.

Наведено дані літератури щодо антиестрогенної терапії хворих на рак молочної залози (РМЗ), які проаналізовано на основі власного досвіду. Доведено, що впровадження в практику антиестрогенів тамоксифену (ТАМ) і тореміфену (Фарестон) суттєво змінило тактику гормонотерапії (ГТ) у разі РМЗ. Фарестон є антиестрогеном II покоління, що зберігає позитивні властивості ТАМ - антиестрогену I покоління, і є більш безпечним щодо канцерогенної та побічної дії.

Показано, що молочнокислі бактерії, ізольовані з різних природних джерел, поряд з молочною кислотою продукують бактеріоциногенні речовини. Штами - продуценти бактеріоцинів переважно виділяли із травного тракту людини і телят. Виявлення бактеріоциногенних властивостей частіше спостерігалось у лактобацил (7,8 %), ніж у кокових видів молочнокислих бактерій (4,5 %). У той же час активність бактеріоцинів була вищою у ентерококів і залежала як від штамової належності, так і від умов культивування. Бактеріоцин синтезується з перших годин логарифмічної фази росту культури і максимально нагромаджується на початку стаціонарної фази. Швидкість його нагромадження залежить від складу поживного середовища.

Розглядаються загальні характеристики бізнес-плану, його сутність, роль у ринковій системі господарювання, підготовча стадія розробки, структурна побудова, логіка складання та оформлення. Особлива увага приділяється створенню інформаційного поля для бізнес-плану, традиційній методології формування й виокремлення етапів його складання. Докладно висвітлюється конкретна технологія розробки окремих розділів бізнес-плану, зокрема: 1) галузь, фірма та її продукція; 2) дослідження ринку; 3) маркетинг-план; 4) виробничий план; 5) організаційний план; 6) оцінка ризиків; 7) фінансовий план. Найбільше опрацьовано питання маркетингового і фінансового планів. Окремий комплекс питань зв'язаний з презентацією бізнес-плану (цілі, завдання, зміст, засоби підвищення ефективності). Наведено практичні приклади бізнес-планів.

Розглянуто загальні характеристики бізнес-плану, підготовчу стадію його розробки, структурну побудову, логіку складання та оформлення, а також розкрито його сутність та роль у ринковій системі господарювання. Значну увагу приділено створенню інформаційного поля для бізнес-плану, традиційній методології формування й виокремлення етапів його складання. Висвітлено зміст і конкретну технологію розробки окремих розділів бізнес-плану, зокрема: галузь, фірма та її продукція, дослідження ринку, маркетинг-план, оцінка ризиків, а також виробничий, організаційний та фінансовий плани. Досліджено комплекс питань щодо презентації бізнес-плану (цілі, завдання, зміст, засоби підвищення ефективності), наведено практичні приклади бізнес-планів.

Розглянуто антибактеріальні властивості молочнокислих бактерій та біфідобактерій, виділених з шлунково-кишкового тракту здорових і хворих на колібактеріоз і сальмонельоз поросят різного віку. Досліджено вплив специфічної імунної сироватки крові на збереження та виведення курчат у випадку інфекційного бурситу. Наведено результати лабораторного та виробничого комісійного випробування інактивованої вакцини проти інфекційного ринотрахеїту та парагрипу-3 "Рипавак". Детально проаналізовано роль кормового фактора в активації латентного вірусу ядерного поліедрозу шовковичного шовкопряда. Визначено лікувальні та превентивні властивості гіперімунної сироватки проти вірусу геморагічної хвороби кролів.

Індекс рубрикатора НБУВ: П60-33,025

Рубрики:

Велика рогата худоба

Шифр НБУВ: Ж62935 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано вибуття тварин від народження до завершення третьої лактації за умов різних технологій виробництва молока під дією природного та штучного відбору.

Вивчено генетичний вплив бугаїв-плідників імпортних порід на молочну продуктивність нащадків, з урахуванням генотипу матері за різних способів утримання худоби. Встановлено, що паратипові умови господарств не повною мірою відповідають високим вимогам генотипу оцінюваних бугаїв, що не сприяє спадковому прояву високої молочної продуктивності, притаманній батьківській породі.

Індекс рубрикатора НБУВ: П60-33,025

Рубрики:

Велика рогата худоба

Шифр НБУВ: Ж62935 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П60-33,025

Рубрики:

Велика рогата худоба

Шифр НБУВ: Ж62935 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Доведено, що за умов прив'язного, комбінованого та безприв'язного утримання молодняка великої рогатої худоби доцільно максимально використати кормовий фактор, особливо, в молодому віці. Приріст живої маси має бути не нижче 1000 - 1200 г.

Викладено результати вивчення зв'язку між поліморфізмом узорів носогубних дзеркал, типом конституції і різними варіантами молочної продуктивності.

Використання розроблених технологічних параметрів під час вирощування ремонтного молодняка симентальської породи молочної продуктивності дозволяє в 16-18-місячному віці досягати живої маси 380-400 кг. Оцінення їх поведінки за пасивністю й активністю сприяє підвищенню отримання максимальної молочної продуктивності.

Досліджено вміст абсцизової кислоти (АБК) на різних стадіях онтогенезу рослин озимого жита. Встановлено, що цей показник був найбільшим у зернівках на стадії молочної стиглості, тоді як у зрілих зернівках - меншим. Меристеми етіольованих проростків містили в 5 разів більше АБК, ніж цілі проростки. Під впливом диквату й етефону вміст АБК у проростках збільшувався в 1,2 - 1,3 рази. Наведено схему взаємодії оксидантів і антиоксидантів на різних стадіях онтогенезу рослин.

Індекс рубрикатора НБУВ: П603.9,025

Рубрики:

Окремі породи великої рогатої худоби

Шифр НБУВ: Ж62935 Пошук видання у каталогах НБУВ