Індекс рубрикатора НБУВ: Т1(4Укр)6-8Наріжний С.

Рубрики:

Історія історичної науки (Історіографія)

Шифр НБУВ: Ж27630 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто літературний об'єкт як наріжний камінь сучасних теорій мистецтва. Зазначено, що деконструкція - інша тактика і стратегія дослідження, покликана подолати бар'єри "системного читання".

Рассмотрен литературный объект как краеугольный камень современных теорий искусства. Указано, что деконструкция - иная тактика и стратегия исследования, призванная преодолеть барьеры "системного прочтения".

Literary plant as a corner stone of the modern theories of art. Deconstruction - other tactics and strategy of research called to overcome barriers " of a systemic perusal ".

Зібрано статті, есеї та вірші, присвячені життю і творчості М. Шашкевича, а також його однодумців з "Руської Трійці". Зазначено, що всі ці твори у формі доповідей були виголошені на наукових конференціях та Шашкевичівських читаннях, а потім (крім перших двох) опубліковані у різних збірниках.

Уточнено характер амбівалентності базової інтенції тексту "Правила для керування розумом" як форми прояви двох основних, протилежно спрямованих запитів Нового часу, а саме - запиту на об'єктивність наукових знань та запиту на антропологію як наріжний камінь філософії. Автором обгрунтовано домінування антропологічної складової тексту "Правил" над науковими знаннями. Окреслені основні прояви амбівалентності базової настанови філософування Декарта як побудови об'єктивної картини світу та саморозбудови людини. Акцентовано детермінуючий вплив на процес становлення базової інтенції, по-перше, специфіки досвіду математичного знання та платонівсько-аристотелівська традиція філософування, по-друге - персоналістичної традиції християнства. В ході звертання до тексту "Правил" Декарта аргументується двозначність його базової настанови, уточнено її характер та обгрунтовується домінування антропологічної інтенції.

30 березня 2017 р. у залі засідань ДУ "Інститут громадського здоров'я ім. О. М. Марзєєва НАМН України" відбулося чергове (виїзне) засідання Президії Національної академії медичних наук (НАМН) України. Варто зазначити: ще на початку роботи нової команди НАМН України як наріжний камінь діяльності академії було задекларовано відкритість і прозорість перед лицем суспільства. Одним із проявів цього стала стратегічна інформаційна співпраця зі спеціалізованою медіакомпанією "МОРІОН", що виявилася не лише в перманентному висвітленні організованих НАМН подій та інформаційній підтримці різноманітних (у тому числі міжгалузевих) академічних заходів, але й у запрошенні до участі в подальших. Своєю чергою, це стратегічне інформаційне партнерство, - базуючись на переконанні керівництва академії в тому, що медична наука стоїть на службі медичної практики, але аж ніяк не навпаки (а отже, саме практична галузева спільнота - тобто наша читацька аудиторія - повинна у першу чергу знати про те, що відбувається в науковій царині), - це партнерство вдосконалилося започаткуванням приємної традиції: запрошувати представників нашого видання до "святая святих": на планові (не розширені, а вузькі) засідання Президії НАМН України. З мотивацією: щоб практична ланка медичної спільноти знала, чим опікується та дихає медична наука. З останнього із цих засідань пропонуємо нашому шановному читачеві свіжий стислий ексклюзивний репортаж.

Мета дослідження - вивчити клініко-епідеміологічну характеристику ожиріння у підлітків та встановити ефективність первинної профілактики МС. У процесі дослідження було проаналізовано медичні форми 026/о "Медична карта дитини (для дошкільного та загальноосвітнього навчальних закладів)" 656 підлітків віком 16 - 18 років, які навчаються в коледжах ВДНЗ України "Буковинський державний медичний університет" упродовж 2014 - 2016 рр. За результатами аналізу було сформовано групу підлітків із надлишковою масою тіла та ожирінням із 50 осіб, які становили групу дослідження. Порушення жирового обміну верифікували з використанням перцентильних таблиць: індекс маси тіла у межах 85 - 95-го перцентилів оцінювався як надлишок маси, понад 95-го перцентиля - як ожиріння. Серед лабораторних показників аналізу підлягали рівні холестерину, гормонів щитоподібної залози, глюкози крові натще і після проведення глюкозотолерантного тесту, рівень еластази-1 в калі, а також результати додаткових інструментальних досліджень. Серед підлітків була сформована клінічна група із 20 осіб, яким проводився комплекс заходів, зокрема категоричне виключення з харчування рафінованих легкозасвоюваних вуглеводів, дозоване фізичне навантаження, корекція режиму дня. Аналіз даних медичної документації 656 підлітків встановив порушення фізичного розвитку у 50 (7,6 %) осіб, серед них надлишок маси тіла у 28 (56 %), ожиріння - у 22 (44 %). Клінічно у половини обстежених із надлишковою масою тіла та ожирінням визначалися ознаки гормонального дисбалансу (стрії, гіпергідроз, чорний акантоз, гіперкератоз, акне, гірсутизм, гінекомастія, жирна себорея). Підвищення артеріального тиску встановлено у 72,6 % підлітків. Різні варіанти порушення вуглеводного обміну встановлено у 42,7 % осіб. Майже у половини підлітків виявили зміни ліпідного спектра крові, у кожного сьомого виявлено порушення в системі гемокоагуляції, у 17,1 % підлітків відзначалося зниження функціональної активності підшлункової залози, що проявлялося зниженням еластази-1 в калі. Абсолютна більшість підлітків мали спадкову обтяженість щодо ожиріння, цукрового діабету 2-го типу та артеріальної гіпертензії. У 92,5 % підлітків із ожирінням визначені окремі компоненти МС. Поєднання ожиріння з одним із компонентів МС становить 56,4 %, з двома - 32,2 %, з трьома - 11,2 % випадків. Із 20 пацієнтів, які перебували у програмі, у 12 (60 %) осіб маса тіла нормалізувалася, у 8 (40 %) залишилось ожиріння. Ефективність програми підтверджена зниженням поширеності модифікованих факторів ризику: нераціонального харчування - на 13 %, куріння - на 6,9 %, порушення фізичної активності - на 25,2 %, підвищенням інформованості - на 54 %, зниженням компонентів МС (маса тіла - на 30 %, артеріальна гіпертензія - на 33,7 %, порушення вуглеводного обміну - на 20 %, дисліпопротеїнемія - на 33,3 %). Висновки: порушення жирового обміну серед підлітків становить 7,6 %, зокрема надлишок маси тіла - 56 %, ожиріння - 44 %. Компоненти МС мають 92,5 % підлітків із ожирінням. Поєднання абдомінального ожиріння з одним із компонентів МС - 56,4 %, із двома - 32,2 %, із трьома - 11,2 % випадків. Ефективність запропонованої програми щодо зниження маси тіла становить 60 % і підтверджена зниженням поширеності модифікованих факторів ризику розвитку МС.

У порівняльному контексті розглянуто інтимну лірику чільних поетів раннього українського модернізму. Актуалізовано жіноче й чоловіче начало у формах сприйняття та реакції на світ, а отже, відмінностей та суперечностей, явлених творчим обдарованням. Леся Українка тяжіє до концептуалізації особистого досвіду посередництвом міфологічних універсалій, "перетоплюючи" в художніх образах пал свого великого серця й етос загальнолюдського обширу. Універсалізм Олеся іншого гатунку: його особистий любовний досвід - наріжний камінь світоосягу людини, призначення якої не у стражданні, а в насолоді буттям. Відтак саме пошук щастя стає суттю й покликанням митця.

У роботі О. Оглоблина висунуто й обгрунтовано тезу про господарську автономію України як наріжний концепт економічної історії України XIX - початку XXст. Зазначено, що тодішній економічний процес на українських обширах варто репрезентувати у вигляді тріади: "територіальна економіка" - "національна форма" - "національне визволення". Показано, що соціально-економічні події, явища та процеси транслювалися до культурної свідомості суспільства, що продукувало низку візій щодо осмислення становища "українського господарства" спершу в "територіальній", згодом - "національній" формах у науковій і суспільній думці XIX - початку XX ст. Наголошено, що концептуальна пропозиція О. Оглоблина наприкінці 1920-х рр. спиралася як на позитивістські канони історієписання (органіцизм, детермінізм, каузальність, фактографічний документалізм), так і деякі вимоги марксистської методології (матеріалістичне тлумачення, домінація економічних законів). Зазначено, що в тодішніх концептуальних пропозиціях ряду українських істориків, передусім О. Оглоблина і М. Слабченка, вибудовувалися антиколоніальні дискурси. Підкреслюється, що в типологічному плані концепція О. Оглоблина в багатьох аспектах нагадувала візію М.Волобуєва, зокрема його тезу про УСРР як історично оформлений національно-господарський організм. Відзначається, що подібність концепцій О. Оглоблина та М.Волобуєва походила не тільки зі спільної конструктивної основи, а й базувалася на розгортанні антиколоніальних дискурсів.

Досліджено проблему обмеженої ефективності стратегування регіонального розвитку під впливом чинників сучасної еволюції інститутів. Доведено, що ситуація може бути поліпшена шляхом зміцнення суб'єктності регіонального стратегування, інклюзивного розвитку регіонів на горизонтальному рівні та їх інклюзії у досягнення стратегічних цілей на національному та міжнародному рівнях. Міжрегіональна кооперація розглядається як наріжний камінь нової регіональної політики, що реінтегрує та посилює регіональний розвиток.

Розглянуто актуальну проблему формування ідентичності під впливом мас-медіа в інформаційному суспільстві. Увагу приділено політичній соціалізації особистості в зв'язку із запропонованим концептом "медіа ідентичності". Постульовано, що розширення впливу мас-медіа поглибило серйозну кризу особистості в ХХ сторіччі, кризу соціокультурної ідентичності у формуванні особистості. Одним із важливих компонентів кризи ідентичності наразі є криза політичної ідентичності. Цей наріжний камінь функціонування сучасної політичної системи проходить через серйозну трансформацію під кардинальним впливом нової соціокультурної реальності. Мас-медіа є одним із провідних компонентів цієї реальності в сучасному суспільстві і, відповідно, одним із визначальних факторів формування політичної ідентичності. Більше того, існуючі практики в сучасному суспільстві показують, що цей фактор є превалюючим, і це дозволяє запропонувати поняття "медійної ідентичності". Мета роботи - дослідження створення нової соціокультурної ідентичності на основі впливу мас-медіа, рефлексія медійної ідентичності як пріорітетного фактору в соціально-політичних процесах. ЗМІ формують моделі культури, поведінки, модулі сприйняття явищ суспільного життя, які часто мають мало спільного з реальністю. Вплив ЗМІ як дослідника масової культури є визначальним для формування цінностей, стилю і способу життя населення, особливо серед молоді. Це дуже важливий фактор формування особистісної та групової соціокультурної ідентичності, політичної соціалізації особистості. Розширення засобів масового впливу в рамках участі в політичному житті, яке забезпечується за рахунок можливостей ЗМІ і нових гаджетів, призводить до переосмислення ієрархії політичних компонентів ідентичності.

Проникнення хімічних речовин (ХР) крізь шкіру - одна з передумов оцінки ризику цього шляху надходження небезпечних факторів виробничого середовища (пестицидів, органічних розчинників) та довкілля (полютантів, забруднювачів повітря, води водоймищ), оцінки ефективності лікарських засобів (трансдермальних терапевтичних систем, мазей, утирань), косметичних препаратів тощо. Математичне моделювання є найпродуктивнішим шляхом подолання ряду невизначеностей, які супроводжують цей складний процес, а найрозвинутішою теоретичною базою цього моделювання - використання законів дифузії Фіка. Незважаючи на величезний масив інформації з цього приводу у світовій літературі, цілісного погляду на проблему у вітчизняних джерелах не існує. Запропонований огляд літератури, побудований на матеріалах Наукової консультативної Ради Агентства з охорони оточуючого середовища США (US EPA), надає цілісний погляд на коефіцієнт проникнення як наріжний елемент дифузійної моделі та на підходи до його визначення з використанням математичного апарату теорії дифузії, не переобтяженого складними теоретичними інтерпретаціями. Мета дослідження - на підставі огляду літератури та сучасного стану проблеми створити алгоритм практичного використання теорії дифузії (дифузійних моделей) у загальнобіологічній проблемі, пов'язаній з проникністю ХР крізь біологічні мембрани (шкіру). Аналітичний огляд наукових публікацій з теорії дифузії та коефіцієнта проник нення ХР крізь біологічні мембрани як системоутворюючого фактора у проблемі крізьшкірного надходження ХР. Наведено шляхи розвитку дифузійної моделі проникнення ХР крізь шкіру від теоретичних засад до спрощеного визначення основного параметра моделі - коефіцієнта проникнення - з використанням достатнього за обсягом масиву даних літератури. Висновки: коефіцієнт проникнення крізь біологічну мембрану (шкіру) є основним параметром, інтегруючим складний процес розподілу пенетранту між шкірою та водою (розчинником) і дифузії його в товщі мембрани (рого вого шару), аж до внутрішньої поверхні мембрани (епідермісу, судинного шару шкіри). Дифузійна модель проникнення біологічних мембран, незважаючи на велику кількість умовностей та невизначеностей, є найбільш практично придатною для опису цього складного процесу.

Досліджено прозу українських (В. Наріжний, О. Сомов, М. Гоголь, Г. Квітка-Основ’яненко, Є. Гребінка, П. Куліш, Т. Шевченко, О. Стороженко та ін.) й англійських письменників (М. Г. Льюіс, Енн Редкліф, В. Г. Айрленд, Джейн Остен, Дж. Морьє, Марія Еджворт, В. Скотт, Ч. Діккенс, В. М. Теккерей та ін ), яку розглянуто у контексті компаративної жанрології. Проаналізовано створення типології жанрових систем української та англійської прози кінця XVIII - середини XIX ст. Окрему увагу приділено теоретичним і методологічним аспектам генези уявлень про жанрову систему, термінологічному дискурсу та специфіці формування прозових жанрів української літератури окресленого періоду. Розглянуто жанрову систему як теоретичну та методологічну проблему сучасної літературної компаративістики. Досліджено жанрові аспекти української повісті та малої прози й англійської літератури кінця XVIII - середини XIX ст.

Об'єкт дослідження - історичний комплекс забудови на вул. М. Коперника - М. Колесси у Львові. Територія та будівлі належать до університету "Львівська політехніка" з часу після Другої Світової війни. Комплекс забудови ділянки знаходиться в унікальному історичному середовищі поміж пам'яткових об'єктів та ансамблів - монастиря Св. Лазаря (XVII ст.), фортифікацій Цитаделі (1852 - 1854 рр.), палацу графа Сапєги (1870 р.) і палацу Бєльських (сер. XIX ст.), будівлі колишньої греко-католицької семінарії (XVIII ст.) із пам'ятником М. Шашкевичу. Дослідження виконано у межах пошуків шляхів ревіталізації комплексу, зокрема, з метою розкриття етапів розвитку забудови, виявлення цінних об'єктів і формування рекомендацій щодо збереження та спадкоємних архітектурно-містобудівних перетворень будівель і території. Дослідження виконано спеціалістами кафедри Архітектури та реставрації університету. Перші результати обстеження вказують, що наріжний будинок комплексу зведено наприкінці 18 - на початку 19-го ст. Цінними є підвали будівлі, перекриті склепіннями, та стіни першого поверху. Їх можна датувати кінцем 18 ст. Історичні документи показують, що об'єкт було перебудовано у середині 19 ст., коли у ньому розмістили доброчинну християнську установу. Інші старі будівлі комплексу (зокрема, палац Мошинських із середини 18 ст.), ще одна будівля від вул. Колесси, на жаль, розібрані наприкінці 19 ст. Решта забудови з перелому 19 - 20 ст. збереглася у відносно доброму стані. Комплекс вигідно розташований близько до центру міста та має сприятливі умови для розміщення наукових підрозділів та підрозділів зорієнтованих на зовнішньо-університетські контакти.