Висвітлено проблеми теорії та історії держави і права, питання удосконалення інститутів конституційного, цивільного, трудового, кримінального та інших галузей права України. Проаналізовано шляхи поліпшення правового регулювання процесуально-юридичної діяльності в державі. Розглянуто питання розвитку природного права психоаналітиками та неофрейдистами, правосвідомості молоді в сфері прав і свобод людини, законодавчого забезпечення права на охорону здоров'я. Визначено основні етапи становлення та розвитку ідеї суверенітету державної влади. Розкрито конституційно-правові засади місцевого самоврядування. Наведено загальну характеристику правового статусу державних інспекцій. Висвітлено проблеми корпоративних відносин за новим цивільним законодавством, питання загальнообов'язкового державного соціального страхування як організаційно-правової форми соціального забезпечення. Проаналізовано роль контролюючих органів у боротьбі з легалізацією (відмиванням) доходів, здобутих злочинним шляхом.

Освещены проблемы теории и истории государства и права, вопросы усовершенствования институтов конституционного, гражданского, трудового, уголовного и других отраслей права. Проанализированы пути улучшения правового регулирования процессуально-юридической деятельности в государстве. Рассмотрены вопросы развития природного права психоаналитиками и неофрейдистами, правосознания молодежи в сфере прав и свобод человека, законодательного обеспечения права на охрану здоровья. Определены основные этапы становления и развития идеи суверенитета государственной власти. Раскрыты конституционно-правовые основы местного самоуправления. Приведена общая характеристика правового статуса государственных инспекций. Освещены проблемы корпоративных отношений по новому гражданскому законодательству, вопросы общеобязательного государственного социального страхования как организационно-правовой формы социального обеспечения. Проанализирована роль контролирующих органов в борьбе с легализацией (отмыванием) доходов, полученных преступным путём.

Розглянуто питання індоєвропейської духовної традиції в контексті аналітичної психології швейцарського психоаналітика К.-Г.Юнга. Висвітлено роль неусвідомлюваних психічних процесів у політичному бутті, проаналізовано семантику етнокультурних стереотипів та соціально-політичних уявлень.

Рассмотрены вопросы индоевропейской духовной традиции в контексте аналитической психологии швейцарского психоаналитика К.-Г.Юнга. Освещена роль неосознаваемых психических процессов в политическом бытии, проанализирована семантика этнокультурных стереотипов и социально-политических представлений.

Висвітлено погляди відомого словенського філософа, психоаналітика, культуролога, політолога С. Жижека щодо психологічних особливостей творів детективного жанру, зокрема фільмів американського режисера А. Хичкока. В контексті структуралістичних ідей проаналізовано механізми людської фантазії у їх тісному зв'язку з соціальним виміром буття індивіда.

Освещены взгляды известного словенского философа, психоаналитика, культуролога, политолога С. Жижека на психологические особенности произведений детективного жанра, в частности фильмов американского режиссера А. Хичкока. В контексте культуралистических идей проанализированы механизмы человеческой фантазии в их тесной связи с социальным измерением бытия индивида.

Зазначено, що поняття "первинної кінематографічної ідентифікації", яке почало використовуватися в апаратній теорії, стало об'єктом хибного тлумачення у критиків апаратної теорії. По-перше, воно хибно визначалося як психоаналітичний термін, по-друге, методологічно неправильно ототожнювалося з ідентифікацією з образом, у той час як це поняття передбачало ідентифікацію з поглядом. Стаття має на меті заново визначити поняття "первинної кінематографічної ідентифікації".

Зроблено спробу простежити механізм функціонування рекламного повідомлення, застосовуючи до нього психоаналітичну модель Жака Лакана. Висвітлено основні поняття з концепції французького психоаналітика (а саме: погляд, objet petit a, фантазм, інтерпеляція та ідентифікація) та особливості їх організації в рекламному дискурсі.

На підставі джерел спеціальної літератури систематизовано біографічні дані, проаналізовано етапи професійного розвитку та науковий здобуток професора І. Д. Єрмакова - відомого психіатра та психоаналітика, практична і науково-педагогічна діяльність якого мала великий вплив на розвиток вітчизняної психіатрії та психоаналізу.

На основании источников специальной литературы приведены новые биографические данные и воспоминания современников о творческом и жизненном пути академика С. В. Балея - выдающегося украинского и польского психолога, врача, психоаналитика, философа и педагога. Приведен анализ творческой эволюции его взглядов и научных достижений. Подчеркнуто, что в Польше научные заслуги С. В. Балея были отмечены в свое время, хотя незаслуженно мало, в то время как его научное наследие в Украине еще ожидает изучения, а он сам - заслуженного признания.

Соматоформні вегетативні розлади (СВР) - розлад вегетативної сфери з перевагою соматичних проявів, який відносять до неврозів. Доцільною є інтеграція допомоги хворим на СВР у первинну ланку медичної допомоги. Лікування хворих на СВР вимагає участі сімейного лікаря, психотерапевта і психоаналітика. Психотерапевтичні методи є ефективними в довготерміновій перспективі, частині пацієнтів потрібна фармакотерапія. Результати лікування оцінюють за біопсихосоціальними стандартами.

Художня проза другої половини XX - другої декади XXI ст. являє собою складне письмо. Зокрема, це або міфопоетичний матеріал, або свідоме опирання міфу. Проте міфологічні патерни, як і національні архетипи і символи, усе одно експліцитно або імпліцитно наявні в таких текстах. У даній роботі запропоновано детальніше висвітлення комплексу Електри на прикладі вибраної романістики згаданого періоду, з наголошенням на фемінінному персонажі. За методом українського психоаналітика Ніли Зборовської (1962 - 2011) порівнено роль материнського і батьківського кодів у літературі різних періодів (від XIX ст.). Опрацьовано міфологічну модель (батьківську або материнську) у різних типах культур і можливість її віддзеркалення у різних літературах. Батьківський і материнський образи розглянуто як амбівалентні божества, сильні Анімус і Аніма проаналізовано в аспекті диктату. Зіставлено принципи змалювання жіночих образів у класичному (переважно вікторіанському) і некласичному (сучасному) романах. Беруться до уваги твори Ч. Діккенса, Ф. Достоєвського, С. Цвайга, Ю. О'Ніла, Дж. Стейнбека, С. Плат, Б. Кауфман, Е. Єлінек, Д. Леві та ін. У материнському комплексі досліджено національний аспект. Проаналізовано перенесення імперського і постколоніального дискурсу на поведінкові моделі жіночих персонажів. Звернуто увагу на клінічну картину героїнь сучасних творів. Проаналізовано відмінності образів героїнь у різні періоди, знайдено спільну рису - опір механізму підкорення. Сучасна героїня має риси homo technicus або homo technologicus, описаний нею протест, з одного боку, алюзійний (нагадує поведінку персонажів С. Плат або Е. Єлінек), з іншого - уже штучний. Методи дослідження: компаративний (у галузі філології та міфології), архетипний (юнгіанський), фройдистський, символогічний, гендерологічний, звернуто увагу на історичний контекст.

Представлено життєпис другого Президента України в контексті новітньої історії України. Проаналізовано офіційний бік діяльності Л. Кучми, показано його характер і стиль управління. Висвітлено основні проблеми, які Українській державі довелося вирішувати в посткомуністичний період. Роки життя Л. Кучми "дополітичного періоду" описано крізь призму підходів психолога А. Маслоу та психоаналітика Е. Еріксона. Описано події прем'єрства (1992 - 1993 рр.) і президенства (1994 - 2005 рр.). Розкрито проблему боротьби з кримським сепаратизмом, а також нюанси міжнародної гри навколо ядерного роззброєння України. Висвітлено взаємовідносини другого Президента України та великого бізнесу. Показано активність Л. Кучми після 2005 р. та особливо 2014 р., коли він став представляти Україну у трьохсторонній Мінській контактній групі як представник Президента П. Порошенка.

Досліджено проблему виховання дітей у творчій спадщині педагога, педолога, психоаналітика В. Ф. Шмідт. Уточнено сутність ключових понять дослідження ''творча спадщина'', ''виховання'', ''проблеми виховання'', ''дитина'', ''дитинство'', ''психоаналітична педагогіка'' та ''психоаналітичне виховання''. Визначено зміст творчої спадщини В. Шмідт, яким охоплено: педагогічні аспекти психоаналізу, психоаналітичне виховання дітей раннього та дошкільного віку; організоване виховання в дитячому будинку; статеве виховання; дошкільну освіту та виховання; навчання та виховання дітей із відхиленнями у психічному розвитку; колективне виховання; ''правильний'' підхід до виховання дітей з увагою до їх конституційних і психологічних особливостей; вимоги до особистості вихователя та принципи роботи вихователів тощо; а також основні напрями науково-педагогічної діяльності В. Ф. Шмідт (громадсько-просвітницький, організаційно-реформаторський (дошкільний), психоаналітичний, корекційно-виховний). Розкрито її погляди на специфіку організації виховання дітей (змістово-організаційні засади діяльності Дитячого будинку-лабораторії ''Міжнародна солідарність'', принципи роботи вихователів, виховання у колективі й ін.).