Висвітлено питання токсикології бойових отруйних речовин, які перебувають на озброєнні ряду іноземних армій, компонентів ракетного палива, технічної рідини, сильнодіючих отруйних речовин, природних отрут, засобів проведення хімічної розвідки та індикації отруйних речовин. Досліджено дію іонізуючого випромінювання на організм людини. Наведено характеристики ядерних вогнищ, військових і медичних засобів захисту від зброї масового ураження.

Освещены вопросы токсикологии боевых отравляющих веществ, которые находятся на вооружении ряда иностранных армий, компонентов ракетного топлива, технических жидкостей, сильнодействующих отравляющих веществ, природных ядов, средств проведения химической разведки и индикации отравляющих веществ. Исследовано действие ионизирующего излучения на организм человека. Приведены характеристики ядерных очагов, военных и медицинских средств защиты от оружия массового поражения.

Висвітлено теоретичні засади ядерної фізики, радіоекології, радіобіології, радіотоксикології. Наведено матеріали про променеві ураження (гостру та хронічну променеві хвороби, ураження шкіри, віддалені наслідки променевих уражень), комбіновані ураження (променеву травму й інфекцію). Розглянуто методи профілактики та терапії радіаційних уражень, радіаційної ветеринарно-санітарної експертизи, радіоімунології, дозиметрії та радіометрії. Описано біологічну дію радіоактивних випромінювань і закономірності міграції радіонуклідів у різних об'єктах біосфери. Значну увагу приділено організації радіометричного та дозиметричного контролю об'єктів ветеринарного нагляду, визначено сфери використання радіонуклідів в аграрній науці та практиці. Запропоновано способи запобігання надходженню та нагромадженню радіонуклідів у продукції сільського господарства. Розкрито особливості організації та ведення тваринництва за умов радіоактивного забруднення територій. Наведено методи дезактивації сільськогосподарської та лісової продукції.

Освещены теоретические основы ядерной физики, радиоэкологии, радиобиологии, радиотоксикологии. Изложены материалы о лучевых поражениях (острой и хронической лучевых болезнях, поражениях кожи, отдаленных последствиях лучевых поражений), комбинированных поражениях (лучевой травме и инфекции). Рассмотрены методы профилактики и терапии радиационных поражений, радиационной ветеринарно-санитарной экспертизы, радиоиммунологии, дозиметрии и радиометрии. Описаны биологическое действие радиоактивных излучений и закономерности миграции радионуклидов в различных объектах биосферы. Значительное внимание уделено организации радиометрического и дозиметрического контроля объектов ветеринарного надзора, определены сферы использования радионуклидов в аграрной науке и практике. Приведены способы предотвращения попаданию и накоплению радионуклидов в продукцию сельского хозяйства. Раскрыты особенности организации и ведения животноводства в условиях радиоактивного загрязнения территорий. Приведены методы дезактивации сельскохозяйственной и лесной продукции.

Висвітлено основи медичної радіології - променевої діагностики та терапії. Викладено питання променевої анатомії, променевого дослідження органів і систем, зокрема кісток, суглобів, органів грудної порожнини, серця, судин, органів травної системи, залоз внутрішньої секреції. Розкрито фізичну суть методів променевої діагностики основних захворювань організму людини. Увагу приділено можливостям використання іонізуючого випромінювання з лікувальною метою, особливостям променевої терапії непухлинних захворювань.

Освещены основы медицинской радиологии - лучевой диагностики и терапии. Изложены вопросы лучевой анатомии, лучевого исследования органов и систем, в частности, костей, суставов, органов грудной полости, желез внутренней секреции. Раскрыта физическая сущность методов лучевой диагностики основных заболеваний организма человека. Уделено внимание возможностям использования ионизирующего облучения с лечебной целью, особенностям лучевой терапии неопухолевых заболеваний.

Розглянуто основи медичної радіології - променевої діагностики та променевої терапії. Розкрито фізичну суть методів променевої діагностики - рентгенологічного, ультразвукового, радіонуклідного, термографічного, а також рентгенівської комп'ютерної та магнітно-резонансної томографії. Подано відомості з променевої анотомії, методів променевого дослідження органів і систем, променевої діагностики основних захворювань організму людини. Описано променеві дослідження кісток і суглобів, органів грудної порожнини, серця та судин, органів травної та сечостатевої системи, залоз внутрішньої секреції, центральної нервової системи та щелепно-лицевої ділянки. Висвітлено основи використання іонізуючого випромінювання з лікувальною метою.

Вперше з позицій професійно-діяльносного (компетентністного) підходу комплексно викладено питання променевої анатомії, променевої фізіології та пропедевтичний курс променевої діагностики патології основних органів і систем людини. Зазначено, що труднощі виникають під час формулювання цілей навчання з променевої діагностики на кафедрі радіології. Введені в дію в Україні державні стандарти вищої медичної освіти визначили кінцеві цілі навчання випускників медичних ВНЗ і зумовили необхідність відкоректувати зміст навчання з дисциплін.

Впервые з позиций проффесионально-деятельностного (компетентностного) подхода комплексно изложены вопросы лучевой анатомии, лучевой физиологии и пропедевтичный курс лучевой диагностики патологии основных органов и систем человека. Отмечено, что трудности возникают при формулировании целей обучения лучевой диагностики на кафедре радиологии. Введённые в действие в Украине государственные стандарты высшего медицинского образования обозначили конечные цели учёбы выпускников медицинских ВНЗ и обусловили необходимость откоректировать содержание обучения по дисциплинам.

Проанализированы перспективы лечения в Украине онкологических больных с помощью развития и внедрения современных технологий терапии, а также состояние обеспечения этой области медицины специалистами и лучевыми установками.

Викладено основи медичної радіології, дозиметрії іонізуючих випромінювань, їх біологічної дії та організації радіологічної служби в Україні. Розкрито принципи та методи променевої терапії та висвітлено основи променевої терапії пухлинних і непухлинних захворювань. Докладно розглянуто принципи одержання діагностичних зображень відомими променевими методами досліджень. Значну увагу приділено розгляду основ променевої діагностики захворювань ренгенологічними, комп'ютерно-томографічними, магнітно-резонансними, ультразвуковими та інтервенційними методами. Наведено променеву анатомію та вікові особливості органів і систем, діагностичні можливості методів променевої діагностики, алгоритми променевих досліджень. Вперше у вітчизняному підручнику поряд із променевими зображеннями патології органів подано зображення нормальних анатомічних ділянок організму тим же променевим методом дослідження. Більшість ілюстративного матеріалу супроводжується орієнтовними протоколами опису з позначенням основних ознак захворювань, що значно полегшує сприйняття студентами навчального матеріалу.

Вперше з позицій професійно-діяльнісного (компетентісного) підходу викладено пропедевтичний курс променевої терапії пухлин та непухлинних захворювань у відповідності до вимог чинних державних стандартів додипломної медичної освіти та новітніх досягнень медичної науки. Розкрито принципи, описано дистанційні, контактні та радіохірургічний методи променевої терапії.

Висвітлено вирішення дискутабельного питання про можливості покращання якості викладання радіології студентам-стоматологам на кафедрах радіології. Показано досвід навчального процесу за кредитно-модульною системою зі студентами 3 курсу стоматологічного факультету. Запропоновано розширити до чотирьох годин тематику практичних занять з професійною орієнтованістю по променевій діагностиці в стоматології. Розширено до двох лекцій питання променевої діагностики в стоматології. Таким чином оптимізується забезпечення стандартів, згідно з якими лікар-стоматолог повинен вміти оцінити можливості та обрати оптимальний метод променевої діагностики захворювань.

Розглянуто історію створення та розвиток кафедри військової токсикології, радіології та медичного захисту Української військово-медичної академії. В динаміці висвітлено діяльність керівників кафедри, науково-педагогічних працівників, які обіймали посади в різний час, роки введення дисциплін, кількість слухачів, які навчались на кафедрі, наукову роботу, основні методичні праці, міжнародні зв'язки тощо.

Зазначено, що у другій половині XIX ст. в усьому світі почався бурхливий розвиток наук. В українському науковому середовищі та у львівському, зокрема, зроблено неймовірну кількість відкриттів, нові пристрої, висловлено гіпотези, які в багатьох випадках стали знаковими у контексті світового цивілізаційного розвитку. Винахідництво торкнулось усіх без винятку галузей технічних і природничих наук, у тому числі й медицини. Мета дослідження - хоча б частково відновити імена геніїв - наших співвітчизників, які принесли славу нашому народу. Відкриття українця І. Пулюя, винаходи львів'ян Ю. Ханя-Дембіцкі, Б. Сабата, А. Цєшинського та інших мають зайняти належне місце серед світових наукових досягнень.

На широке фахове обговорення винесено проект МО3 України з реформування та підвищення ефективності післядипломної освіти та безперервного професійного розвитку лікарів і провізорів шляхом введення додатково до інтернатурі (1 рік - радіологія) резидентури (2 роки за спеціальностями: рентгенодіагностика, УЗ-діагностика, радіонуклідна діагностика, променева терапія).

Мета дослідження - аналіз забезпечення інноваційними розробками за напрямами "Онкологія" та "Медична радіологія" у сфері охорони здоров'я України у 2014 - 2015 рр. Проаналізовано основні засоби інноваційного забезпечення у сфері охорони здоров'я України: інформаційні листи, методичні рекомендації, погоджені МОЗ України, переліки, реєстри з'їздів, конгресів, симпозіумів та науково-практичних конференцій. Застосовано методи експертної оцінки, статистичного, системного та структурно-логічного аналізу. Надано оцінку стану забезпечення інноваційними розробками. Встановлено тематичний розподіл основних засобів наукової комунікації. Проаналізовано стан охороноспроможності об'єктів права інтелектуальної власності, які входять до складу наукових повідомлень. Оцінено рівень проведених досліджень, результати яких відображені в наукових повідомленнях у вигляді інноваційних розробок. Здійснено кількісний і структурний аналіз наукових форумів. Зроблено висновки, що інноваційне забезпечення за напрямами "Онкологія" та "Медична радіологія" у сфері охорони здоров'я України за період 2014 - 2015 рр. можна вважати достатнім щодо лікування злоякісних новоутворень. Розробка нових способів прогнозування та профілактики онкологічних захворювань, нових пропозицій поліпшення організації медичної допомоги хворим з такою патологією потребують більшої уваги наукових установ.

Функціональна асиметрія та ремоделювання кісткової тканини призводить до проявів мінливості кісткової щільності. Вивчено зміни розмірів коміркового відростка верхньої щелепи у осіб без та з адентією з використанням клінічної тривимірної (3D) комп'ютерної томографії (КТ). Проаналізовано 3D КT зображення щелепно-лицевої ділянки 40 пацієнтів (22 - 35 років), у яких були відсутні метаболічні захворювання, що можуть вплинути на стан кісткової тканини (КТ). Групу спостереження було розподілено на пацієнтів без адентії (перша, контроль) та з адентією (друга), у другій було 2 підгрупи: 1-а - пацієнти, в яких відсутні 1 - 2 зуби; 2-а - відсутні 3 або більше зубів. Для оцінювання стану КТ визначили щільність компактних і губчастого шарів (компактного і губчастого шарів відповідно) оральної та базальної частин коміркового відростка верхньої щелепи на рівні сегментів різців, малих і великих кутніх зубів з обох сторін в усіх обстежаних осіб. Дослідження проводили на цифровому конусно-променевому томографі Point 3DCombi (PointNix, Південна Корея). Регіональні відмінності у щільності КТ в межах кожного зображення, а також відмінності у відсотках (%) між ділянкою адентії та відповідною симетричною ділянкою було визначено для кожного пацієнта. Встановлено, що товщина КТ компактного і губчастого шарів на рівні оральної (ОЧ) та базальної частин (БЧ) коміркового відростка (КВ), губчастий шар і БЧ мала вищу мінливість у чоловіків та жінок 2-ї підгрупи з адентією, ніж у осіб 1-ї групи. У жінок з адентією в 1-й підгрупі товщина компактного шару зменшена на 20 % у порівнянні з симетричними ділянками. Максимальна товщина ГШ була у сегментах лівих різців, а мінімальна - на рівні сегментів кутніх зубів, що виявляли симетрично. Аналіз морфометричних даних у групі осіб без адентії, що стосувалися показників товщини шарів КТ коміркового відростка верхньої щелепи на рівні оральної та базальної частин за комп'ютерними томограмами, виконаними у горизонтальній площині, виявив, що для осіб як чоловічої статі, так і жіночої характерна найбільша товщина губчастого шару КТ в ділянках сегментів великих кутніх зубів, а найменша - в ділянках різцевих сегментів симетрично з обох сторін. Водночас встановлено, що у всіх чоловіків і жінок у підгрупах з 1-м типом адентії спостерігається чітко виражена асиметрія у всіх ділянках коміркового відростка і шар губчастої КТ на рівні всіх сегментів з адентією був тоншим у порівнянні з симетричним проміжком з протилежної сторони. Сучасні діагностистичні радіологічні засоби 3D візуалізації надають змогу встановлювати ранні прояви структурно-функціональної перебудови коміркового відростка верхньої щелепи, що вже розпочинається після адентії одного зуба і характерні для осіб обох статей. За адентії 3 та більше зубів трапляються зміни товщини усіх шарів, причому простежується зменшення зовнішньої компактної пластинки, тоді як зміни внутрішньої компактної пластинки є обернено пропорційні до товщини шару губчастої речовини.

Індекс рубрикатора НБУВ: З370.62

Рубрики:

Золошлаковидалення

Шифр НБУВ: Ж26618 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Одним із завдань реформування медичної допомоги населенню України є адаптація робочих програм із радіології для студентів медичних факультетів ХНМУ. Діагностична радіологія передбачає використання можливостей візуалізації патологічних змін в органах і системах пацієнтів за допомогою сучасних радіологічних методик. Це є психолого-педагогічною мотивацією навчання студентів-медиків. Терапевтична радіологія надає можливість підвищувати ефективність протипухлинного лікування в 70 - 80 % випадків злоякісних новоутворень. Навчання студентів включає традиційні методичні підходи (лекції, практичні заняття, самостійна робота студентів), а також широке використання можливостей Інтернет. У цілому це відображає тенденції розвитку медичної науки та забезпечує необхідний рівень знань майбутніх фахівців.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.170.21

Рубрики:

Хвороби, пов'язані з гіперфункцією наднирників

Шифр НБУВ: Ж16789 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Актуальність. З початком гібридної війни на Донбасі хімічна терористична загроза в Україні стала реальністю. За таких умов військова дисципліна "токсикологія, радіологія та медичний захист" набула особливої актуальності в підготовці лікарів різних спеціальностей. Мета дослідження - обгрунтувати актуальність післядипломної підготовки лікарів на циклі тематичного вдосконалення "Медичний захист від хімічних агентів під час терористичних атак" в межах навчальної дисципліни "військова токсикологія, радіологія та медичний захист". Матеріали та методи. Проведено аналіз джерел наукової інформації з питань медичного забезпечення при ураженні токсикантами, що застосовуються при сучасних військових конфліктах і терористичних актах. Розглянуто рекомендації Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), Агентства зі скорочення військової загрози міністерства оборони США, Організації з заборони хімічної зброї, Національного центру біотехнологічної інформації США з цих питань. Застосовані методи дослідження: системного підходу, історичний, бібліосемантичний, контент-аналізу. Результати. Необхідність розширення знань у сфері сучасної військової токсикології для лікарів різних спеціальностей обумовила розробку нової програми тематичного удосконалення за напрямком "Медичний захист від хімічних агентів під час терористичних атак". За умов гібридної війни медичну допомогу має надавати персонал з високим рівнем підготовки в питаннях медичного сортування, визначення специфічних токсичних синдромів, застосування заходів протихімічного захисту тощо. Однак сьогодні ми стикаємося з багатьма проблемами в цій сфері. Більша частина рекомендованих ВООЗ антидотів відсутня в Україні, тому головний акцент слід зробити на заходи інтенсивної терапії. Зосереджено увагу на основних проблемних питаннях, що можуть виникнути під час лікування постраждалих від різних хімічних агентів (легеневих, кров'яних, нервових, шкірних) в умовах відділень реанімації та інтенсивної терапії звичайних районних і міських лікарень. Висновки: підвищення обізнаності лікарів про особливості клінічної дії найбільш поширених хімічних агентів є умовою надання своєчасної і ефективної медичної допомоги та збереження здоров'я медичного персоналу, який потенційно наражається на ризик хімічного ураження під час виконання професійної діяльності.

Актуальність. З початком гібридної війни на Донбасі хімічна терористична загроза в Україні стала реальністю. За таких умов військова дисципліна "токсикологія, радіологія та медичний захист" набула особливої актуальності в підготовці лікарів різних спеціальностей. Мета дослідження - обгрунтувати актуальність післядипломної підготовки лікарів на циклі тематичного вдосконалення "Медичний захист від хімічних агентів під час терористичних атак" в межах навчальної дисципліни "військова токсикологія, радіологія та медичний захист". Матеріали та методи. Проведено аналіз джерел наукової інформації з питань медичного забезпечення при ураженні токсикантами, що застосовуються при сучасних військових конфліктах і терористичних актах. Розглянуто рекомендації Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), Агентства зі скорочення військової загрози міністерства оборони США, Організації з заборони хімічної зброї, Національного центру біотехнологічної інформації США з цих питань. Застосовані методи дослідження: системного підходу, історичний, бібліосемантичний, контент-аналізу. Результати. Необхідність розширення знань у сфері сучасної військової токсикології для лікарів різних спеціальностей обумовила розробку нової програми тематичного удосконалення за напрямком "Медичний захист від хімічних агентів під час терористичних атак". За умов гібридної війни медичну допомогу має надавати персонал з високим рівнем підготовки в питаннях медичного сортування, визначення специфічних токсичних синдромів, застосування заходів протихімічного захисту тощо. Однак сьогодні ми стикаємося з багатьма проблемами в цій сфері. Більша частина рекомендованих ВООЗ антидотів відсутня в Україні, тому головний акцент слід зробити на заходи інтенсивної терапії. Зосереджено увагу на основних проблемних питаннях, що можуть виникнути під час лікування постраждалих від різних хімічних агентів (легеневих, кров'яних, нервових, шкірних) в умовах відділень реанімації та інтенсивної терапії звичайних районних і міських лікарень. Висновки: підвищення обізнаності лікарів про особливості клінічної дії найбільш поширених хімічних агентів є умовою надання своєчасної і ефективної медичної допомоги та збереження здоров'я медичного персоналу, який потенційно наражається на ризик хімічного ураження під час виконання професійної діяльності.

В дані дослідження включено 15 пацієнтів з переломом нижньої щелепи. Вік пацієнтів - менше 16 років. Дане дослідження проведено в період 2010 - 2018 рр. В залежності від локалізації травми були сформовані дві групи: ізольовані травми нижньої щелепи (моно- і білатеральні переломи) - 8 пацієнтів, у 7 пацієнтів діагностовано осколкові переломи нижньої щелепи. Методи третаменту було обрано як нехірургічні (ортодонтичні + ортогнатичні гвинти і ІМФ), так і комбіновані з хірургічним лікуванням. Всім пацієнтам було проведено лабораторне та рентгенологічне дослідження. Радіологія включала ОЗГ і 3D комп'ютерну томографію. Ці пацієнти були обстежені педіатром, дитячим хірургом, нейротравматологом і анестезіологом. Лікування планувалося індивідуально, виходячи з віку і локалізації перелому. Застосовувалися три методи лікування: нехірургічний, хірургічний і комбінований. З 15 пацієнтів 3 пацієнти були проліковані не хірургічним шляхом (Орто,ортогнатичні гвинти та IMF ). Алгоритм нехірургічного лікування: важливо зробити репозицію за допомогою ортодонтичного апарату відразу після травми протягом двох тижнів I клас гумових кілець і наступним кроком буде розміщення III класу, III клас гумові кільця і поперечна середня лінія повинні бути репозиціоновані з кільцями, а також. У разі, якщо тільки 10 або менше зубів присутні ортогнатичні гвинти повинні бути розміщені для стабілізації. В результаті консервативного лікування середнє відхилення становило 6,6 мм до лікування, 0,3 мм через 3 місяці лікування, а через 6 місяців відхилення не спостерігалося. Тільки одне хірургічне лікування було виконано у 10 пацієнтів. Лікування складалося з операції остеосинтезу титанової мініпластиною. Медіана відхилення у цих дітей становила 4,4 мм до лікування, 0,9 мм через 3 місяці після лікування та 0,8 мм через 6 місяців. 2 з 15 пацієнтів пройшли комбіноване хірургічне та ортодонтичне лікування. Це лікування включає в себе остеосинтетичну фіксацію щелепно-нижньощелепної області гумовими кільцями. На момент надходження середнє відхилення склало 2 мм до лікування, 1,5 мм через 3 місяці після лікування і 0,5 мм через 6 місяців. У кожній з трьох груп лікування стан виросткового суглобового піднесення і етапи лікування контролювалися одним і тим же лікарем. Висновок: при порівнянні хірургічних і консервативних методів в дослідженні було вирішено, що в залежності від клінічного випадку консервативний метод може розглядатися як основний метод вибору. В даний час існує безліч способів лікування переломів щелепи у дітей. Проте, кількість ускладнень невелика. Перевага одного методу над іншим дозволяє застосовувати його стандартним способом в будь-яких клінічних умовах. Правильне і своєчасне лікування може привести до тяжких наслідків в організмі, що росте. Також відсутній комплексний протокол лікування за віковими критеріями, типу перелому і локалізації переломів щелепи. З урахуванням цих критеріїв розробляється стандартний протокол.